У ЧЕТВЕР, 23 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, повідомив про смерть народного депутата України Ігоря Плужникова. Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять свого колеги.
Головуючий далі поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 22 червня. За результатами розгляду прийнято три закони, один законопроект прийнято за основу в першому читанні, один законопроект направлено на доопрацювання, три законопроекти відхилено, прийнято три постанови.
Головуючий також повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народних депутатів Андрія Веревського і Олександра Фельдмана до складу фракції БЮТ.
Володимир Литвин поінформував про те, що 21 червня ЦВК зареєструвала по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від блоку "Наша Україна" народним депутатом Антона Ружицького. Антон Ружицький склав присягу народного депутата.
Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Юрія Єханурова у зв'язку з призначенням його головою Дніпропетровської обласної держадміністрації.
Далі народні депутати ухвалили кілька постанов про обрання окремих народних депутатів членами комітетів Верховної Ради. Зокрема, Ксенію Ляпіну було обрано членом Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Валентина Дзоня – членом Комітету з питань правової політики.
Головуючий поставив на голосування пропозицію щодо продовження вечірнього засідання на 2 години для розгляду невідкладних питань порядку денного. Але народні депутати не підтримали цієї пропозиції.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому низку законів: про організацію формування та обігу кредитних історій; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів; про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо зменшення фінансового тиску на споживачів); про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про правовий статус закордонних українців" (щодо державних гарантій); про місто-герой Севастополь; про міжнародне приватне право; про внесення змін до Сімейного Кодексу України (щодо підстав припинення шлюбу); про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу; про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України; про Державну кримінально-виконавчу службу України; про реабілітацію інвалідів в Україні.
Відхилено було законопроект про повернення грошових заощаджень громадян України за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна.
Після цього фракції СДПУ(о) і "Регіони України", Соціалістичної партії і Народної партії; БЮТ і "Наша Україна" наполягали на оголошенні перерви.
Уповноважені представники цих фракцій пояснили з приводу чого вони наполягали на перерві.
Народний депутат Ігор Шурма повідомив, що фракції СДПУ (о) і "Регіони України" вимагають негайного включення законопроектів: про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають повноваження народного депутата України з іншими видами діяльності, а також внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності) у порядок денний і прийняття по них рішення.
Народний депутат Олег Білорус запропонував проголосувати за відміну прийнятої парламентом учора Постанови про рішення Львівської міської ради щодо завершення впорядкування польських військових поховань 1918-1919 рр. на території історико-культурного заповідника "Личаківський цвинтар".
Народні депутати Микола Рудьковський вніс пропозицію від імені фракцій включити у порядок денний і прийняти рішення з приводу блоку законів про об'єкти права власності, що не підлягають приватизації.
Головуючий поставив на голосування пропозиції, які були виголошені представниками фракцій. Зокрема, на вимогу фракцій СДПУ(о) і "Регіони України" до порядку денного були включені законопроекти: про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають повноваження народного депутата України з іншими видами діяльності і законопроект про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності.
На вимогу фракцій БЮТ і "Наша Україна" до порядку денного був включений проект Постанови про скасування Постанови Верховної Ради України про рішення Львівської міської ради щодо завершення впорядкування польських військових поховань 1918-1919 рр. на території історико-культурного заповідника "Личаківський цвинтар".
Ця Постанова була ухвалена 247-ма голосами.
На вимогу фракцій СПУ і НП на голосування було поставлено питання про включення до порядку денного проектів законопроектів, які стосуються питань приватизації. Пропозиція була відхилена.
Завершуючи розгляд питань у другому читанні, народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Митного тарифу України. Як доповів представник профільного Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік, до другого читання до законопроекту було внесено 589 пропозицій від 32 народних депутатів України. Текст цього закону складає більше тисячі сторінок. 253 пропозиції депутатів враховані або частково враховані. Доповідач відзначив, що представники Кабінету Міністрів дуже уважно і з розумінням розглядали законопроект разом з робочою групою, і знаходили компромісні рішення.
Народні депутати розглянули поправки, на яких наполягали їх автори.
Закон про внесення змін до Митного тарифу України було прийнято у другому читанні і в цілому 328-ма голосами.
Народні депутати, повернувшись до розгляду раніше не підтриманих питань, включили до порядку денного і розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ у другому читанні. Зокрема відбувся розгляд поправок до цього законопроекту. Законопроект набрав 215 голосів і був відхилений.
Не були включені до порядку денного три законопроекти про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули законопроекти: про особливості звільнення з посади осіб, які суміщають повноваження народного депутата з іншими видами діяльності і про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності, раніше включені для розгляду на вимогу фракцій СДПУ(о) і "Регіони України". Обидва законопроекти доповів народний депутат Ігор Шурма. За його словами, суть першого законопроекту полягає у тому, що у випадку, коли особа протягом 15-ти календарних днів незаконно суміщає повноваження народного депутата з іншими видами діяльності на посадах, призначення на які та звільнення з яких здійснює Президент України та Кабінет Міністрів без добровільного складення повноважень народного депутата, рішення про звільнення цієї особи з посади приймається відповідно Президентом України і Кабінетом Міністрів.
Другим законопроектом пропонувалося внесення змін до статті третьої чинного закону, зокрема: "особа, призначена на посаду, що є не сумісною з депутатським мандатом допускається до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня припинення в установленому порядку повноважень народного депутата".
Законопроект передбачає ще одну норму: "гарантії трудових прав після припинення депутатських повноважень, передбачені четвертою главою (пільги і заохочення), не поширюються на колишнього народного депутата, повноваження якого припинено достроково за рішенням суду у разі невиконання вимоги щодо несумісництва депутатського мандату".
Обидва законопроекти були поставлені на голосування для повернення до розгляду, але голосування не було результативним.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На початку вечірнього засідання народні депутати з фракції СДПУ(о) заблокували трибуну. Вони також знову вивісили плакат з портретами депутатів-сумісників. Однак, це не перешкодило головуючому першому заступникові Голови Верховної Ради Адаму Мартинюку розпочати засідання.
Законопроект про внесення змін та доповнень до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" (щодо складу та компетенції) доповів міністр юстиції Роман Зварич. За його словами, законопроектом пропонується вивести із складу управлінь юстиції державну виконавчу службу та створити окрему чітку вертикаль, щоб таким чином унеможливити будь-яке втручання в роботу державної виконавчої служби, щоб Міністерство юстиції могло забезпечити виконання судових рішень виключно з позиції закону, щоб не діяли жодні телефонні дзвінки, не давалися жодні закулісні доручення державній виконавчій службі.
Голова профільного Комітету з питань правової політики Василь Онопенко висловився за реформування державної виконавчої служби, доповів про рішення Комітету підтримати урядовий законопроект, яким започатковується це реформування. На підтвердження своєї позиції, він навів звернення до парламентського Комітету з питань правової політики, в яких громадяни висловлюють незадоволення на дії державної виконавчої служби. Роботу державної виконавчої служби Василь Онопенко проілюстрував кількома цифрами: за минулий рік на руках у державних виконавців було 8 мільйонів проваджень. Виконавча служба має у штаті 7 тисяч 100 осіб. За минулий рік вона зібрала більше 330 мільйонів гривень тільки за стягнення рішень судів. Але, якщо врахувати сюди аліментні стягнення, по каліцтву і інші, фактично ця цифра у півтора-два рази збільшується. Однак, ці показники могли б бути більшими, якби державна виконавча служба могла б діяти самостійно.
Народні депутати у ході обговорення підтримали необхідність прийняття такого закону.
Закон про внесення змін та доповнень до законів України "Про державну виконавчу службу" та "про виконавче провадження" (щодо складу та компетенції) був прийнятий в цілому 381-м голосом.
На вимогу фракції СДПУ(о) головуючий поставив на голосування питання про повернення до розгляду законопроектів про особливості звільнення з посади осіб, які суміщають повноваження народного депутата з іншими видами діяльності і про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності, які раніше були відхилені.
Народні депутати підтримали цю пропозицію 265-ма голосами. Спочатку на голосування було поставлено для прийняття за основу проект про особливості звільнення з посади осіб, які суміщають повноваження народного депутата з іншими видами діяльності. Законопроект було прийнято 259-ма голосами.
Потім головуючий поставив на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності для прийняття за основу. Він був прийнятий 258-ма голосами.
Після цього на голосування було поставлено питання про включення до порядку денного законопроектів, пов'язаних з проблемами приватизації. Але ця пропозиція не була підтримана.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, який продовжив ведення вечірнього засідання, повідомив про перебування у сесійній залі Верховної Ради делегації Конгресу Республіки Філіппіни на чолі зі спікером Палати представників Конгресу Республіки Філіппіни паном Хосе Девенісіа.
Народні депутати оплесками привітали своїх філіппінських колег.
До порядку денного було включено проект закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо внутрішніх квот). Запропоновані урядом зміни пояснив міністр економіки Сергій Терьохін. Пропозиція зводилася до того, щоб скасувати квоти "В" і "С".
С.Терьохін пояснив необхідність внесення змін до чинного закону так: "відповідно до закону існують 3 квоти: квота поставки цукру на внутрішній ринок, квота "А" - максимальна кількість для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного; квота цукру за міжнародними договорами - квота "В" - кількість цукру для поставки за межі України за міжнародними договорами та поповнення в разі необхідності квоти "А" і квота "С" - це цукор вироблений понад квоти "А і В" і призначений для реалізації власниками виключно за межами країни.
Розробка законопроекту була обумовлена недоцільністю існування понять квота "В" і квота "С" як таких, що з моменту прийняття цього закону ні разу не запроваджувалися, оскільки виробництво цукру і цукрових буряків в Україні протягом останніх років було менше від його внутрішнього споживання.
По-друге, незастосування Україною квоти "В" і "С" при неодночасному використанні квоти "А", розцінюється як обмеження експорту.
По-третє, існування в Законі України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", пункту 11, статті 3, який передбачає обов'язковий експорт вже врегульовано нещодавно прийнятим законом щодо принципів переробки сирцю на давальницьких умовах з обов'язковим вивезенням готової продукції за кордон.
Тому уряд у зв'язку з тим, що ці квоти не діють, але вони можуть розцінюватися як порушення правил конкуренції і, зважаючи на те, що це питання врегульовано законом, який вже був прийнятий Верховною Радою, попросив прийняти пропозицію про скасування цих двох квот "В" і "С".
Представник профільного парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Юхновський доповів про рішення Комітету, яке було протилежним до позиції уряду і зводилося до того, що системи квотування виробництва не суперечать вимогам СОТ та є загальноприйнятою практикою у всіх країнах, які займаються виробництвом цукру з цукрових буряків, в тому числі в країнах Європейського Союзу, гарантує цукровій промисловості постачання сировини, буряководам - стабільні ціни та рентабельне виробництво.
По-друге, враховуючи достатні обсяги виробництва власного бурякового цукру, вилучення пункту 11 статті три закону, який передбачає обов'язкове вивезення з території України цукру, виробленого з цукру-сирцю, з тростини, суперечать інтересам національного виробника.
У зв'язку з цим, Комітет запропонував Верховній Раді відхилити цей проект закону.
Після обговорення, у ході якого народні депутати висловили різні думки, зробили низку зауважень, законопроект було відправлено на повторне перше читання.
Далі народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (щодо приведення до вимог вступу України до СОТ). Міністр фінансів Віктор Пинзеник пояснив запропоновані зміни. Ними передбачається дозволити бути аудитором будь-якій фізичній особі незалежно від громадянства за умови, якщо вона отримає сертифікат аудитора за нормами і правилами, які діють в Україні.
Другою принциповою зміною, на якій наполягає уряд, пропонується заборонити засновникам, власникам, учасникам, акціонерам аудиторських фірм та членам правління аудиторських фірм втручатись в проведення процедури аудиту. Ця норма спрямована на те, щоб забезпечити незалежність аудиторських перевірок.
Прийняття законопроекту підтримали всі народні депутати, які взяли участь в його обговоренні.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (щодо приведення до вимог вступу України до СОТ) було прийнято за основу 287-ма голосами.
Дві фракції –"Єдина Україна" і ПППУ наполягли на оголошенні перерви. Без її оголошення слово було надано представнику фракцій Вадиму Гурову. Він привернув увагу до роботи підприємств металургійної промисловості. Народний депутат запропонував прийняти постанову про звіт уряду 6 липня про стан справ у металургійній промисловості і терміново розробити і прийняти закон щодо підтримки металургійного комплексу держави.
Народні депутати не включили до порядку денного два законопроекти про внесення змін до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" і про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів".
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати включили до порядку денного і розглянули два законопроекти про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про страхування" (щодо філій страхових компаній-нерезидентів). Вони спрямовані на вжиття заходів, спрямованих на прискорення завершення переговорів щодо вступу України до СОТ, зокрема в частині, що стосується вирішення проблемного питання доступу філій страхових компаній-нерезидентів на ринок України.
Після відкриття доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній встановленого Законом України "Про страхування рівних умов" (щодо організації діяльності страховиків з українським акціонерним капіталом та іноземним акціонерним капіталом) подальше забезпечення ефективного доступу стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній.
Як пояснив доповідач міністр економіки Сергій Терьохін, для окремих країн членів робочої групи з питань розвитку заявки України про вступ до СОТ чутливим залишається питання скасування обмеження на відкриття таких філій. Таким чином, створивши надійні регуляторні наглядові структури, необхідно забезпечити доступ до страхових послуг без обмежень і в частині прямих філій іноземних страхових компаній. Уряд пропонує для того, щоб встановити період адаптації нашого страхового ринку до міжнародного, запровадити таке правило - через п'ять років після вступу України до СОТ.
Доповідач також нагадав про альтернативний законопроект, який підготував Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Цей проект встановлює додаткові умови для філій іноземних компаній. Уряд може і погодитися і з таким підходом, одначе маючи на увазі, що потребують виключення з проекту такі доповнення до статті два, які грубо суперечать вимогам ГАТ.
Перше доповнення: страхову діяльність за обов'язковими видами страхування на підставі відповідної ліцензії може здійснювати лише страховик-резидент у зв'язку з невідповідністю до статті другої ГАТ, якою передбачено режим найбільшого сприяння та обмеженням доступу страховиків-нерезидентів до національного страхового ринку.
Друге питання стосується умов відкриття філій страховиком-нерезидентом в Україні, зокрема, необхідності досвіду страховика-нерезидента, що збирається відкрити філію не менш ніж 15 років діяльності у сфері страхування. Міністр економіки висловився за однакові підходи у цьому питанні. Оскільки, в Україні по зрозумілих причинах немає національних страхових компаній, які мають 15 років і більше. Тому в прикінцевих положеннях С.Терьохін запропонував замінити термін "набуття чинності закону" на "5 років після вступу України до СОТ".
Представник профільного комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік, доповідаючи думку Комітету по обговорюваних законопроектах, зазначив, що на пропозицію уряду поставити термін для страхових компаній-нерезидентів тільки 5 років для відкриття своїх філій в Україні, після того як Україна вступить до СОТ, Комітет пропонує прописати чіткі критерії та умови, по яких іноземні страхові компанії можуть відкривати філії в Україні.
Уряд погодився із пропозицією профільного Комітету парламенту і зняв свій законопроект. За основу було прийнято другий законопроект.
На цьому вечірнє засідання завершилося.