У СЕРЕДУ, 22 ЧЕРВНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання нагадав, що 22 червня виповнюється 64 роки з початку Великої Вітчизняної війни. "Упродовж 1225 днів і ночей до 28 жовтня 1944 року українська земля була ареною спустошливих битв і не менш страшної окупації. Вогненний вал, який двічі прокотився нею, нечувані звірства фашистів не обминули жодного населеного пункту, жодної оселі і сім'ї. Навряд чи буде колись точно підраховано число наших співгромадян, полеглих на фронті і в рядах руху опору, знищених під час каральних акцій, заморених голодом, холодом і непосильною працею. Щодо цього є різні дані. Найбільш відома цифра - понад 7 мільйонів життів, які втратила Україна - уже багато десятиліть не залишає байдужим нікого. І вона буде так само ятрити серця майбутніх поколінь.
22 червня офіційно фіксується в Україні як день скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Це - данина доблесті оборонців та визволителів Вітчизни і пам'яті мирних громадян, чиє життя забрала війна, це - нагадування про те, що несуть світові агресія, мілітаризм, і людиноненависницька ідеологія. Це не всихаючий сполох історії і суворий її урок, заклик до держав і народів берегти найдорожче: мир, спокій і порозуміння", - зазначив Володимир Литвин.
Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала співвітчизників, усіх полеглих у цій страшній війні, хвилиною мовчання.
Далі головуючий поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 21 червня. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято один закон, п'ять законопроектів прийнято в першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, дев'ять законопроектів відхилено, прийнято 10 постанов та чотири проекти постанов відхилено.
Володимир Литвин оголосив депутатські запити. Всього було виголошено 84 депутатських запитів.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій й груп.
Дві фракції – СДПУ(о) і "Демократична Україна" наполягли на перерві у засіданні. Без її оголошення слово було надано представнику фракцій народному депутатові Миколі Нощенку. Він висловив занепокоєння з приводу невиконання урядом, його керівництвом, своїх обіцянок під час зустрічей із фракціями при формуванні урядової команди.
М.Нощенко розкритикував віце-прем'єр-міністра Миколу Томенка за необґрунтовані заяви на адресу Верховної Ради, висловлені ним у статті, розміщеному в інтернет - виданні "Українська правда".
Фракції висловили рішучий протест щодо неприпустимості втручання уряду в роботу парламенту, необ'єктивну оцінку його керівництва, нехтування колективної думки депутатів і закликали уряд разом із депутатами працювати, фахово і професійно робити свою справу на розбудову України.
До порядку денного був включений проект закону про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (узгоджений). Представник профільного Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Юрій Ключковський доповів про причини внесення змін до чинного закону, його особливості, основні новації.
За його словами, законопроект не зачіпає питань, які викликають політичний резонанс, він не стосується змін у виборчій системі чи змін розміру виборчого бар'єру, який визначає, які партії і блоки беруть участь у розподілі мандатів за підсумками виборів.
Говорячи про основні новації законопроекту, Ю.Ключковський нагадав про досвід виборів 2004 року, який показав, що дозвіл кожному суб'єкту виборчого процесу мати своїх представників у виборчих комісіях спровокує на застосування технології так званих технічних кандидатів. Сьогодні, з огляду бурхливої в кінці березня цього року реєстрації нових партій, існує небезпека застосування технології технічних партій на виборах 2006 року.
Тому, щоб уникнути роздування складу виборчих комісій і перетворення їх у недієздатні утворення, як це часто було на виборах 2004 року, пропонується повернутися до механізму формування комісій, який застосовувався під час виборів 2002 року. За цим механізмом безвідмовне право на включення своїх представників мали партії і блоки, які мають свої фракції у Верховній Раді Україні. Всі інші партії чи блоки - суб'єкти виборчого процесу мають право на подання кандидатур, які включаються до досягнення максимального складу виборчої комісії на підставі жеребкування. Це дозволяє встановити верхню межу, розумну верхню межу складу виборчих комісій як для окружних, так і для дільничних комісій, в залежності від кількості виборців на них.
Ще одне нововедення стосується списків виборців. Ю.Ключковський нагадав, що це була одна з найскладніших і найгостріших проблем у виборах 2004 року. Всі проблеми, що виникли, були результатом цілеспрямованої діяльності, оскільки дуже багато фактів, які вже сьогодні документально засвідчені, показують, що це не могло бути предметом стихійних помилок.
Ю.Ключковський висловив переконання, що єдиним реальним розв'язанням цієї проблеми є прийняття закону про Державний реєстр виборців. Однак, до виборів 2006 року для нього вже просто немає часу. Тому пропонується створити механізм формування списків виборців, який би допускав широкий публічний контроль з боку суб'єктів виборчого процесу і ці списки виборців достовірні, яким можна було би довіряти, стали би основою для наповнення бази виборців після виборів 2006 року.
Ще один напрямок, в якому потрібно вдосконалювати законодавство, стосується механізмів голосування не за місцем перебування виборців. Це голосування за відкріпними посвідченнями і голосування вдома. Законопроектом пропонуються додаткові кроки щодо упорядкування голосування за відкріпними посвідченнями. Зокрема, бланками відкріпних посвідчень надається статус документів суворої звітності, запроваджуються правила обліку і правила контролю за обігом цих бланків, включно із звітуванням після проведення голосування. Цей досвід позитивно зарекомендував себе 26 грудня минулого року і заслуговує на те, щоб бути застосованим і далі, - наголосив доповідач.
Що стосується голосування вдома, законопроектом пропонується запровадження двох категорій осіб, які не здатні постійно самостійно пересуватися, це інваліди, особи похилого віку, для яких цей фізичний стан вже не може бути змінений. І друга категорія - це особи, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися в результаті травми, гострого захворювання чи інших подібних речей. Запроваджується відповідні правила обліку таких осіб і надання їм права голосувати вдома.
Наступна проблема, яка вимагає врегулювання, стосується процедур підрахунку голосів і фіксації відомостей у протоколах про підрахунок голосів. Як виявилося, перелік відомостей, які фіксуються традиційно у протоколах, не забезпечує їх проти фальшування. Тому пропонується розширити перелік цих відомостей у такий спосіб, щоби ускладнити можливість внесення до такого протоколу неправдивих відомостей. Такі кроки підвищують довіру до документів дільничних і окружних виборчих комісії і в кінці-кінців сприяють підвищенню довіри до підсумків виборів в цілому.
Ще одна проблема, яку пропонується розв'язати у цьому законі - це упорядкування процедур оскарження різних проблем і спорів, які виникають у виборчому процесі. Ця проблема тісно пов'язана з прийняттям чи неприйняттям Кодексу про адміністративне судочинство. Оскільки Верховна Рада недавно у черговий раз проголосувала за цей кодекс, і справа за підписом Президентом, то відповідний розділ може бути доопрацьований при підготовці до другого читання з врахуванням того факту чи набуває чинності Кодекс адміністративного судочинства, чи ні.
Ю.Ключковський звернув увагу на те, що у проекті закону чіткіше запропоноване формулювання цілого ряду основних принципів виборчого права, зокрема, прямого застосування принципів виборчого права у рішенні Верховного суду.
Доповідач ще раз наголосив, що законопроект не носить політичного характеру, він спрямований на вдосконалення механізмів і процедур проведення голосування і таким чином, на більш повне і точне забезпечення виборчих прав громадян, а також прав суб'єктів виборчого процесу, партій, блоків.
В обговоренні законопроекту взяли участь представники депутатських фракцій й груп. Вони здебільшого висловлювалися за його прийняття за основу з наступним доопрацюванням до другого читання.
Після виступів доповідач, підсумовуючи обговорення, зазначив, що воно звелося до демонстрації недовіри. Ю.Ключковський зазначив, що профільний комітет, аби уникнути політичних підозр, запропонував прийняти проект за основу і створити робочу групу по його доопрацюванню.
У ході голосування законопроект про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" був прийнятий за основу 258-ма голосами. Постановою про прийняття законопроекту доручено Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянути пропозиції висловлені під час обговорення законопроекту та ті, що надійдуть від суб'єктів права законодавчої ініціативи до 1 липня 2005 року, і підготувати зазначений законопроект до розгляду у другому читанні 6 липня 2005 року.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Зокрема, були ратифіковані: Договір між Україною та Корейської Народно-Демократичною Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання; Договір між Україною та Арабською Республікою Єгипет про взаємну допомогу в кримінальних справах; Договір між Україною та Арабською Республікою Єгипет про видачу правопорушників.
Після цього народні депутати включили і ухвалили Постанову про рішення Львівської міської ради щодо завершення впорядкування польських військових поховань 1918-1919 рр. на території Історико - культурного заповідника "Личаківський цвинтар". Верховна Рада цією Постановою рекомендує Львівській міській раді відмінити рішення від 13 червня 2005 року щодо завершення впорядкування польських військових поховань 1918-1919 рр. на території Історико-культурного заповідника "Личаківський цвинтар" як такого, що прийнято без додержання вимог чинного законодавства.
Народні депутати також рекомендували Кабінету Міністрів в межах своєї компетенції забезпечити дотримання визначеного Законом України "Про охорону культурної спадщини" порядку змін частин, елементів, написів та позначок, занесеного до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення Історико-культурного заповідника "Личаківський цвинтар" у місті Львові.
Далі народні депутати включили до порядку денного кілька законопроектів і розглянули їх.
Зокрема, були розглянуті два проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо санітарно-епідемічних норм харчових продуктів).
Урядовим законопроектом, який доповів міністр охорони здоров'я Микола Поліщук, пропонувалося внести зміни і доповнення до низки законодавчих актів для гармонізації з міжнародними стандартами та вимогами правової системи СОТ. Зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться зміни щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог органів та посадових осіб санітарно-епідеміологічної служби та державної ветеринарної медицини.
Зміни до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" передбачають суттєве розширення переліку термінів, які використовуються у сфері його застосування (стаття 1) та конкретизованого їх визначення.
Згідно із законопроектом вимоги до харчових продуктів встановлюються Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів".
Внесено зміни до статті 42, згідно з якими головні державні санітарні лікарі здійснюють заборону виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, допоміжних матеріалів тощо у відповідності із законами України про безпечність та якість харчових продуктів та про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції.
Змінами, які вносяться до статті 17 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" право забороняти переробку та реалізацію харчових продуктів, забруднених залишками пестицидів та агрохімікатів, надається спеціально уповноваженим органам виконавчої влади з охорони здоров'я у сфері аграрної політики відповідно до їх компетенції.
Одночасно пропонується виключити із Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" статтю 4, яка передбачає сертифікацію та контроль за ввезенням імпортної сільськогосподарської продукції.
Як зазначив доповідач, прийняття законопроекту сприятиме створенню прозорості законодавства України, приведення його у відповідність до вимог угоди СОТ, створення умов для приєднання України до Світової організації торгівлі та майбутньої інтеграції та партнерства з Європейським Союзом.
Другий законопроект доповів один з авторів народний депутат Сергій Терещук. Ним пропонувалося привести національне законодавство у сфері санітарного, ветеринарного, фітосанітарного регулювання у відповідність до положень угоди вступу до Світової організації торгівлі. Для цього групою народних депутатів розроблені зміни до наших базових законів. Зокрема до Закону "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" і до закону "Про ветеринарну медицину".
Законопроект має технічний характер і трохи ширший за урядовий, тому що передбачає внесення змін до Закону "Про ліцензування окремих видів діяльності", Закону "Про захист рослин" і в Декрет Кабінету Міністрів.
Профільний Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства запропонував прийняти за основу урядовий законопроект з урахуванням положень законопроекту, внесеного народними депутатами.
Під час голосування жоден із законопроектів не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу. На повторне перше читання було направлено урядовий законопроект, який набрав більшу кількість голосів.
Верховна Рада розглянула і відхилила проект закону про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Він визначає правові та організаційні засади розроблення та застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, надання права використання знаків відповідності для всіх товарів, процесів та послуг вітчизняного чи іноземного походження, суб'єктам господарської діяльності та органам виконавчої влади.
Профільний Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендував парламенту відхилити. У підсумку законопроект було відхилено.
Наприкінці засіданні народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини". Як зазначив доповідач по першому урядовому проекту міністр охорони здоров'я Микола Поліщук, законопроектом чітко визначено систему державного регулювання діяльності у сфері безпечності та якості харчових продуктів, порядок здійснення державного контролю та державного нагляду в цій сфері, права та обов'язки як виробників і продавців, так і посадових осіб, що здійснюють державний контроль та нагляд. Передбачено також участь України в міжнародному співробітництві у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
Однією з основних переваг цього законопроекту, за словами доповідача, є розмежування повноважень органів державного контролю та нагляду: Міністерства охорони здоров'я, Міністерства аграрної політики та Держспоживстандарту. Невизначеність в цьому питанні не дозволяє зрозуміти, в чому полягають особливості або відмінності державного контролю та нагляду кожного з цих відомств, що створює передумови для ускладнення існуючої системи державного нагляду, дублювання функцій, збільшення кількості перевірок фахівцями різних відомств з одних і тих же питань.
Проектом закону врегульовано це питання, розмежовано повноваження контролюючих органів. До компетенції санітарно-епідеміологічної служби віднесено контроль та нагляд за обробленими харчовими продуктами, до ветеринарної служби - необробленими харчовими продуктами тваринного походження, служб Держспоживстандарту - за утвердження стандартів та питаннями метрологічного забезпечення.
Суть другого законопроекту, внесеного народними депутатами, полягає у розподілі функціональних обов'язків щодо державного контролю та нагляду за безпекою харчової продукції тваринного походження між Державною службою ветеринарної медицини і санітарною службою Мінздраву України. У цьому законопроекті функції контролю залишаються за ветеринарною медициною. Урядовий законопроект пропонує функції контролю передати санітарно-епідеміологічній станції.
За основу у першому читанні був прийнятий другий законопроект.
На цьому ранкове засідання завершилося.