У часових межах вечірнього пленарного засідання Верховної Ради України в середу, 5 листопада, в сесійній залі проходили парламентські слухання "ДУХОВНА КРИЗА СУСПІЛЬСТВА І ШЛЯХИ її ПОДОЛАННЯ".

Зі вступним словом до учасників слухань звернувся Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій ВАСИЛЬЄВ.

Підкресливши значимість предмету розмови як однієї з визначальних передумов становлення державності України, він, зокрема, наголосив, що будь-яке сучасне суспільство різнорідне за ідеологічними, соціальними, соціально-культурними (рівень освіченості, міри засвоєння культурних багатств тощо), мовними та конфесійними ознаками. Але в Україні ця різнорідність через відомі історичні обставини (загарбання української етнічної території чужими державами, багатовікова асиміляція, перебування етносу в різних політичних системах тощо) занадто висока, а тому вона й стала серйозною перешкодою для національної консолідації.

Отже, логіка така, - наголосив Г.ВАСИЛЬЄВ, - щоб вижити, треба найперше зміцнити духовність, відстояти себе, свою людську гідність. Щоб стати європейцями, нам перш за все треба стати українцями. Бо саме з національного духу будувалися і будуються держави. Потрібно піднести життєвий тонус нації. Культура має відродити всі цінності, які творилися протягом віків. Ми маємо цілісну історичну й етнічну базу, маємо цілісний процес виборювання державності. А нова суспільна солідарність не може народитися, якщо не будемо розуміти суспільство як культурний організм.

Нам треба формувати той тип культури, який би перетворився в основу державності. Держава не може зміцніти і не буде національною, якщо в основу не буде покладено новий тип національної культури.

Доповідав перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Павло МОВЧАН. Від Кабінету Міністрів України мав слово міністр культури і мистецтв України Юрій БОГУЦЬКИЙ.

Співдоповідав голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Лесь ТАНЮК.

Йшлося про те, що для формування гуманістично орієнтованого суспільства, в якому визначальними будуть свобода, соціальна справедливість, духовний розвиток, вільна праця, необхідно забезпечити інтенсифікацію духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, пріоритетність розвитку культури, мови, науки, освіти.

Зазначалось, що наявна в Україні економічна нестабільність, соціальна незахищеність громадян, особливо молоді, недостатня дієвість нормативно-правових актів з питань правових відносин у цій сфері й зумовлюють у ній ситуацію, яка, в свою чергу, призводить до таких негативних явищ, як зневіра людей, аморальність поведінки, поширення алкоголізму й наркоманії, кримінальні прояви тощо.

Подолання духовної кризи в суспільстві повинно здійснюватися шляхом:
забезпечення культурного і духовного розвитку особистості в дусі патріотизму і поваги до Конституції України;

прищеплення, особливо молоді, демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;

стимулювання прагнення до здорового способу життя;
розвитку гуманістичної освіти, що грунтується на культурно-історичних цінностях народу, його традиціях і духовності;

утвердження національної ідеї, що сприяє розвитку культури, оволодінню цінностями світової спільноти, загальнолюдськими надбаннями;

формування у молодого покоління потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, а також духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;

сприяння розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин;

сприяння формуванню суспільної системи, зданої забезпечити становлення громадянина і патріота на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності.

Як один із найдієвіших засобів поліпшення стану справ пропонувалося розробити і неухильно здійснювати Національну програму гуманітарного розвитку нації.

В обговоренні доповіді і співдоповіді, виступу від Кабінету Міністрів взяли участь народні депутати України: Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, Василь НАДРАГА, Іван БОКИЙ, Борис ОЛІЙНИК, Іван ЗАЄЦЬ, Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, Тамара ПРОШКУРАТОВА, Віктор ТЕРЕН, Володимир ЧЕРНЯК, Оксана БІЛОЗІР, Сергій ПРАВДЕНКО, Олександр БАРАНІВСЬКИЙ, Геннадій УДОВЕНКО, директор Інституту філософії імені Г.С.СКОВОРОДИ НАН України Мирослав ПОПОВИЧ, голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО, інші учасники слухань.

У виступах приверталась увага до всього комплексу заходів, покликаних забезпечити зростання духовності. До нього мають визначити свою причетність (згідно зі стратегічною метою державної політики в галузі культури) всі органи державної влади, місцеве самоврядування. Йшлося про законодавче забезпечення захисту суспільної моралі, збереження та уміле використання об'єктів культурної спадщини, приведення аналогічного законодавства України у відповідність з міжнародними угодами, рекомендаціями ЮНЕСКО та Ради Європи.

Висловлювалися думки щодо найневідкладніших завдань в цій сфері Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, Міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я, а також Ради Міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Підкреслювалась особлива важливість фінансування як одного із ключових інструментів здійснення культурної політики на центральному, регіональному та місцевих рівнях. Багато важить, крім того, зазначали промовці, гармонізація програм практичних заходів із задекларованими в урядових та законодавчих актах засадами політики в галузі культури.

Вносились пропозиції до розповсюдженого серед учасників зібрання проекту Рекомендацій слухань.

Заключне слово мали Ю.БОГУЦЬКИЙ, П.МОВЧАН.
Заступник Голови Верховної Ради України Олександр ЗІНЧЕНКО, який вів слухання наприкінці, підбиваючи підсумки, привернув увагу до проблем підвищення державницького світогляду в суспільстві, ефективнішого використання з цією метою національного інформаційного простору. О.ЗІНЧЕНКО подякував учасникам розмови за роботу.

П.МОВЧАН поінформував про пропозиції та зауваження, що надходять до проекту Рекомендацій слухань та проекту Постанови Верховної Ради з цього питання.

ЗГІДНО З КАЛЕНДАРНИМ ПЛАНОМ ПРОВЕДЕННЯ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА, - ДЕНЬ РОБОТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. ВІДПОВІДНО ДО РЕГЛАМЕНТУ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ МАЮТЬ УХВАЛЮВАТИ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.