У ЧЕТВЕР, 17 БЕРЕЗНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 16 березня. Розглянуто три питання порядку денного - два законопроекти та один проект постанови. За результатами розгляду прийнято один закон в цілому, один законопроект не набрав необхідної кількості голосів, прийнято одну постанову.
Володимир Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Михайла Ратушного до складу депутатської фракції Української народної партії, про вихід народного депутата Івана Бастриги зі складу депутатської фракції "Регіони України" та входження його до складу депутатської групи "Воля народу", про входження народного депутата Геннадія Горлова до складу депутатської групи "Воля народу", про входження народного депутата Володимира Пака до складу депутатської фракції "Наша Україна".
Перше питання порядку денного - про дострокове припинення повноважень народних депутатів України доповідав голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв. Він поінформував про розглянуті Регламентним комітетом заяви народних депутатів Олександра Зінченка, Володимира Скомаровського, Василя Червонія про дострокове припинення ними депутатських повноважень у зв‘язку з переходом на роботу до органів виконавчої влади.
Верховна Рада задовольнила всі три заяви, проголосувавши за припинення О.Зінченком, В.Скомаровським, В.Червонієм депутатських повноважень.
В.Матвєєв поінформував про інших народних депутатів-сумісників, після прийняття відповідних постанов Верховної Ради продовжують суміщати свої посади з депутатським мандатом 25 народних депутатів. Зокрема, в уряді 9, в тому числі 7 міністрів, 12 працюють головами обласних держадміністрацій, 4 – на інших посадах в органах виконавчої влади. Голова Комітету поінформував про те, що 3 березня Комітетом були надіслані листи всім зазначеним народним депутатам з пропозицією до 10 березня визначитись із своїм місцем роботи або подати заяву про дострокове складання ними депутатських повноважень.
Верховна Рада підтримала Постанову про обрання народного депутата Віталія Коржа членом Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.
Продовжуючи розгляд питань призначень, народні депутати заслухали кандидатів на посади членів Рахункової палати. Однак, в ході таємного голосування, яке відбулося в перерві засідання, як пояснив голова Лічильної комісії Верховної Ради Валерій Мішура, Лічильна комісія встановила, що оскільки менше двох третин депутатів (230), з необхідних для участі в таємному голосуванні, отримали бюлетені, то вибори про призначення на посади членів Рахункової палати вважати такими, що не відбулися. Згідно з чинним законодавством будуть проведені повторні вибори призначення з новим висуненням кандидатів.
Далі Верховна Рада розглянула проект Постанови про відставку членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, призначених від Верховної Ради України. Народні депутати проголосували за відставку згідно з поданою заявою члена Національної Ради Володимира Манджосова і не задовольнили заяви членів Національної Ради Віталія Шевченка, Тетяни Лебедєвої, Віктора Понеділка, таким чином підтвердивши їх повноваження членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Після цього фракції "Єдина Україна" і СПУ, СДПУ(о) і "Регіони України" попросили оголосити перерву.
Без її оголошення слово від перших двох фракцій було надано народному депутатові Богдану Губському. Він привернув увагу до того, що з першого квітня вступає в силу закон про необхідність страхування автомобілів в повному обсязі. За його словами, це нововведення викликало широку хвилю протестів. Адже мінімальна плата близько 300 гривень, яку потрібно заплатити за страховий поліс, є великою сумою для багатьох людей, яку вони не можуть заплатити.
Фракції запропонували визнати, що була зроблена помилка прийняттям цього закону, відмінити його, прийняти новий європейський закон, який буде враховувати як інтереси економіки, так і інтереси людей.
Головуючий цю пропозицію підтримав і при готовності його до розгляду запропонував включити до порядку денного.
Народний депутат Нестор Шуфрич, виступаючи за дорученням фракцій СДПУ(о) і "Регіони України", поінформував про судове засідання щодо розгляду позову народного депутата Едуарда Гурвіца про визнання недійсними результатів виборів міського голови Одеси Руслана Боделана. Він вимагав зупинити, на його думку, незаконне правосуддя.
Народні депутати розглянули два проекти Постанови про Першого заступника Голови Комітету з питань соціальної політики. Першим з них пропонувалося Верховній Раді призначити на посаду першого заступника Голови Комітету народного депутата Ярослава Сухого, другим – призначити народного депутата Леоніда Вернигору. Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара поінформував про рішення Комітету про підтримку на цю посаду народного депутата Ярослава Сухого. Після цього у сесійній залі виникла дискусія, яка точилася навколо призначення на керівні посади у комітети у відповідності з квотами фракцій і груп, який було застосовано у 2002 році, та відходу від цього принципу і, таким чином, призначенням запропонованої кандидатури, що є відходом від "квотного розподілу" посад у комітетах. Щоб вийти з цієї колізії на пропозицію головуючого народні депутати проголосували за розгляд цього питання. Були вислухані всі аргументи "за" і "проти" і у ході голосування першим заступником Голови Комітету з питань соціальної політики і праці було обрано народного депутата Ярослава Сухого.
Верховна Рада далі, розглядаючи питання порядку денного, прийняла Постанови: про проведення парламентських слухань на тему: "Свобода слова й ідентифікація особи" (6 квітня 2005 року); "Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України" (15 червня 2005 року); "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування" (12 жовтня); з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні (вересень 2005 року).
Наприкінці засідання народні депутати ухвалили Постанову про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку 2005 року та розвитку Міжнародного дитячого центру "Артек".
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд запланованих питань.
Але спочатку Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Валентин Матвєєв поінформував про розглянуті Комітетом ще дві заяви народних депутатів про складення ними депутатських повноважень – Бориса Тарасюка і Євгена Червоненка. Депутати підтримали ці заяви, проголосувавши за складення Борисом Тарасюком і Євгеном Червоненком депутатських повноважень у зв‘язку з переходом на роботу у органи виконавчої влади.
Далі міністр оборони Анатолій Гриценко доповів про два законопроекти, які стосуються реформування української армії - про чисельність Збройних Сил України на 2005 рік і про внесення змін до статті 23 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо строків військової служби).
Перший законопроект передбачає, що станом на 30 грудня нинішнього року буде встановлена гранична чисельність Збройних Сил на рівні 245 тисяч осіб, у тому числі 180 тисяч чоловік - це військовослужбовці і 65 тисяч - цивільні. (Зараз у Збройних Силах за штатом 285 тисяч осіб, у тому числі 210 тисяч військових і 75 тисяч цивільних).
Міністр поінформував про деякі особливості законопроекту. Зокрема, відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеню, так званої "Білої книги", передбачалося, що на кінець поточного року в армії залишиться близько 200-210 тисяч осіб, тобто передбачалося скоротити Збройні Сили значно більше, на 75-85 тисяч осіб. Однак, за нинішніх умов уряд не може піти на таке радикальне скорочення армії у першу чергу через неможливість вирішити соціальні питання звільнюваних військових, а по-друге, через дуже значний дисбаланс між бойовими частинами і частинами забезпечення. Як пояснив А.Гриценко, в останні роки в основному армія скорочувалася за рахунок бойових частин і вже підійшла до тієї межі, коли подальше скорочення бойових частин абсолютно недоцільне і вплине на обороноздатність держави. Але при цьому залишаються старі системи технічного тилового забезпечення, які є надто затратними. Крім того, міністерство виконує завдання по утилізації озброєння бойової техніки. До того є ще величезна кількість баз і арсеналів, які треба охороняти, і саме тому уряд не може піти на більш радикальне скорочення.
Міністр у своїй доповіді поставив також інше питання - чи можна не скорочувати армію? І сам відповів на це запитання: не можна. Тому що, не вдасться на належному рівні утримувати армію. З іншого боку є близько 35-40 тисяч посад військових, які не є перспективними з точки зору їх використання в інтересах обороноздатності. Техніка відпрацювала свій ресурс і за баченням армії через 3, 5, 10 років ці частини абсолютно не потрібні.
Анатолій Гриценко доповів, що законопроектом конкретно пропонується скоротити Управління Північного оперативного командування, управління двох авіаційних корпусів, двох корпусів сил повітряної оборони, двадцять три бойові частини, вісімнадцять частин забезпечення, тридцять п'ять баз і складів, вісімдесят інших підрозділів забезпечення і різних установ.
Планується також звільнити 134 військових містечка, укрупнити військові комісаріати і значною мірою реструктуризувати військові навчальні заклади особливо у цивільних університетах. Щороку у цих закладах готується близько 20 тисяч офіцерів запасу, і зараз їх кількість перевищила 800 тисяч. Така кількість офіцерів державі не потрібна, оскільки це буде чисто офіцерська армія запасу. Тим більше, зазначив міністр, що не має коштів на їх належні збори хоча б з періодичністю в 3-4 роки.
Законопроектом планується скоротити 40 тисяч військових і 10 тисяч цивільних працівників Збройних Сил. З військових, зокрема буде скорочено 9 тисяч 660 офіцерських посад, у тому числі 5 тисяч 250 посад старших офіцерів, 4 тисяч 410 посад молодших офіцерів. Планується також скоротити 4 тисячі 940 посад прапорщиків, 900 курсантів і 14 тисяч 500 сержантів і солдат. Кошти на ці заходи скорочення, в тому числі на соціальний захист відповідно до передбачених законів є в нинішньому бюджеті і планується у змінах до бюджету, які незабаром прийматиме парламент.
Анатолій Гриценко від імені Президента, уряду і військового відомства попросив депутатів підтримати цей законопроект.
Другим законопроектом про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" запропоновано скорочення терміну строкової військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях з нинішніх 18 до 12 місяців. Для тих юнаків, які мають вищу освіту - до 9 місяців.
У Військово-Морських Силах та в морському компоненті інших силових структур служба буде терміном 18 місяців. Такі зміни щодо нових строків служби в армії, за словами міністра, запропоновані з урахуванням європейського і світового досвіду. Зокрема, у збройних силах Румунії, Узбекистану зараз тривалість строкової військової служби 12 місяців, у Німеччині, Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії - 9 місяців, а Австрії - 8 місяців.
Анатолій Гриценко зазначив, що армія готова до переходу на скорочений термін служби. Ці зміни готувалися ще попереднім міністром оборони. Генеральний штаб здійснив відповідне планування, були внесені корективи, автори законопроекту вирішили залишити два призова, так як воно є зараз. Але призов буде здійснюватись протягом 3 місяців і дасть змогу, щоб у частини надійшли з одного боку вже підготовлені сержанти і молодші спеціалісти, а з іншого боку, молоде поповнення, яке пройде курс молодого бійця.
Крім цього, планується збільшити обсяг призову уже весною цього року на 4 тисячі юнаків і восени на 12-13 тисяч. Починаючи десь з 2008 року, призов буде здійснюватися 1 раз на рік.
Міністр наголосив, заспокоївши матерів, які бояться віддавати своїх дітей в армію, що частково значною мірою знімається фактор, який є підгрунтям для дідівщини, оскільки в армії будуть солдати лише одного року служби. Не буде першого і другого року служби.
Другий аспект цього законопроекту - це розширення можливостей для прийняття тих, хто бажає служити на контрактній основі. Пропонується надати право на службу за контрактом тим, хто проходив строкову службу після 6 місяців, а не 12, як це є зараз.
Запропоновано також затвердити збільшення вікового цензу для тих, хто хоче служити за контрактом з нинішніх 30 до 40 років. Така практика є і в Росії, і в інших державах.
І, третє, пропонується надати право приймати на службу за контрактом тих людей, які не проходили взагалі строкову військову службу, але мають вищу освіту на рівні бакалаври або спеціаліста. Таких людей зараз близько 400 тисяч і міністерство могло б більшу частину цих людей залучити для контрактної служби.
Поряд із законопроектом про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо строків військової служби) народні депутати мали також розглянути ще два схожих законопроекти, внесених відповідно народними депутатами Віталієм Хомутинніком і Степаном Гавришем. Але вони зняли свої законопроекти з розгляду на користь президентського проекту.
У ході обговорення народні депутати в основному підтримали прийняття цих законопроектів. Хоча і прозвучали окремі висловлювання проти, оскільки, на думку деяких народних депутатів, це послабить обороноздатність держави, яка на відміну від інших держав з меншим військом, які членами організації колективної безпеки, має сама дбати про свою безпеку.
У підсумку обидва закони були прийняті за основу і в цілому переважною кількістю голосів народних депутатів, відповідно 352-ма за закон про чисельність Збройних Сил України на 2005 рік, і 367-ма голосами "за" за закон про внесення змін до статті 23 Закону України "Про загальний військовий обов‘язок і військову службу" (щодо строків військової служби). Другий закон набере чинності з урахуванням пропозиції щодо скорочення строків військової служби починаючи з осіннього призову 2004 року.
Після прийняття рішення щодо цих законів Верховна Рада прийняла Постанову, якою внесла зміни до календарного плану роботи сьомої сесії, передбачивши, що тиждень з 21 по 25 березня народні депутати працюватимуть в комітетах, фракціях і групах з тим, щоб в наступний четвер 24 березня провести пленарне засідання сесії, на якому обговорити проблеми, пов'язані із внесенням змін до Державного бюджету. А тиждень з 28 березня по 1-е квітня працювати в округах. Це рішення було підтримане 330-ма голосами.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули у третьому читанні проект Адміністративно-процесуального кодексу України. Як зазначив Голова Комітету з правової політики Василь Онопенко, прийняття цього Кодексу стане завершенням більш як десятирічної копіткої роботи багатьох вчених, практиків над створенням правової основи для запровадження в Україні адміністративного судочинства. Його метою є забезпечення надійного захисту прав особи від порушень з боку влади. Відповідно до Закону про судоустрій України адміністративні суди повинні розпочати свою діяльність уже в цьому році.
Голова Комітету нагадав, що проект Адміністративно-процесуального кодексу схвалено у другому читанні 1-го липня 2004 року. Як і в першому читанні проти цього законопроекту не було подано жодного голосу. Комітет доопрацював перенесені на третє читання загальні положення, положення про юрисдикцію адміністративних судів, про розгляд виборчих спорів, а також прикінцеві та перехідні положення.
В.Онопенко поінформував про пропозицію насамперед змінити назву кодексу з Адміністративно-процесуального кодексу на Кодекс адміністративного судочинства. Ця назва буде більш точно і зрозуміло відображати предмет регулювання кодексу. З часом за таким зразком, зазначив В.Онопенко, можна буде назвати інші процесуальні кодекси.
У проекті, внесеному на третє читання, уточнено визначення окремих принципів адміністративного судочинства. Зокрема, принципу верховенства права і принципу законності. Відповідно до європейських стандартів введено критерії для оцінки адміністративним судом рішень дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Чіткіше викладено положення про юрисдикцію адміністративних судів. Зокрема, визначено публічно правові спори, розряд яких не належить до компетенції адміністративних судів, коли мова йде про Конституційний Суд і інші спори.
Проектом також розв'язано проблему розмежування юрисдикції адміністративних та господарських судів. Усі публічно-правові спори, в тому числі за участю юридичних осіб, повинні вирішувати адміністративні суди. Однак, тимчасово на період становлення адміністративних судів у господарських судах запропоновано залишити справи, що виникають з приводу реалізації державними органами владних повноважень щодо здійснення контролю і нагляду за господарською діяльністю юридичних осіб.
На розсуд парламенту винесено прийняття рішення щодо часу, після якого ці справи можуть бути передані адміністративним судам. Буде це один рік, три чи п'ять. Це питання Комітет запропонував вирішити голосуванням у сесійній залі.
Процедуру вирішення виборчих спорів у проекті Кодексу визначено з урахуванням новел виборчого законодавства та практики його застосування. Кількість статей, які регулюють особливості вирішення виборчих спорів, збільшено. Завдяки цьому вони перестали бути громіздкими.
Більш раціонально визначено підсудність виборчих спорів. Виходячи із швидкоплинності виборчого процесу та вимог нових виборчих законів, запроваджено двоінстанційну систему вирішення виборчих спорів у першій та апеляційних інстанціях. Тільки рішення вищого адміністративного суду щодо оскарження результатів виборів та скасування реєстрації кандидата на пост Президента, ухвалені у першій інстанції, є остаточними. Їх не може бути оскаржено. Тобто Вищим господарським судом адміністративним. Більш ретельно опрацьовано прикінцеві та перехідні положення, визначено, що Кодекс адміністративного судочинства набирає чинності з першого вересня 2005 року. Цього строку, на думку Комітету, досить для створення апеляційних адміністративних судів.
В.Онопенко зазначив, що одночасно з Кодексом адміністративного судочинства набирає чинності новий Цивільно-процесуальний кодекс, прийнятий рік тому. Визначено механізм поступової передачі адміністративної юрисдикції від загальних і господарських судів до адміністративних судів відповідно до етапів створення адміністративних судів та укомплектування їх суддями.
Голова Комітету також поінформував про те, що проект Кодексу пройшов експертизу в Раді Європи і отримав найвищу оцінку. "Прийняття Кодексу адміністративного судочинства завершить формування законодавчої основи для запровадження в Україні адміністративно юстиції європейського зразка", - наголосив В.Онопенко.
Народні депутати розглянули всі поправки до проекту, на яких наполягали їх автори.
Верховна Рада прийняла Кодекс адміністративного судочинства в цілому 228-ма голосами.
Перед тим, як закрити засідання перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк поінформував про входження народного депутата Бірюка Лева Васильовича до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко.
На цьому вечірнє засідання завершилося.