У СЕРЕДУ, 2 ЛЮТОГО, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив депутатські запити.
Далі головуючий поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 1 лютого. Зокрема, розглянуто 14 питань порядку денного: 17 законопроектів та 2 проекти постанов. За результатами розгляду прийнято 2 закони, 8 законопроектів прийнято в першому читанні за основу, 4 законопроекти направлено на доопрацювання, 2 законопроекти відхилено, розгляд одного питання перенесено, прийнято дві постанови.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили представники депутатських груп і фракцій.
Про участь постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ в роботі січневої сесії 2005 року доповів Голова постійної делегації Борис Олійник. Поінформувавши про перебіг засідань Парламентської асамблеї і участь в них членів делегації, Б.Олійник детально зупинився на виступі на сесії Президента України Віктора Ющенка та оцінках з боку європейських парламентаріїв подіям, що відбулися наприкінці 2004 – на початку 2005 року, пов‘язаних з виборчою президентською кампанією в Україні.
Борис Олійник окремо виділив обрання на сесії народного депутата України Сергія Головатого Головою Комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим розглядався проект закону про впорядкування в Україні питань утримання посадових осіб всіх гілок влади у відповідності до норм діяльності правової та демократичної держави.
Законопроектом пропонується акціонувати та приватизувати підприємства, що знаходяться в розпорядженні центральних органів державної влади України, скасувати всі нормативні акти України, якими посадовим особам зазначених органів встановлені будь-які особисті пільги на привілеї.
Автор народний депутат Леонід Черновецький також пропонує передати Міністерству охорони здоров‘я відомчі медичні заклади, що знаходяться у складі зазначених органів, а отримані кошти спрямувати на погашення боргу заощаджень громадян.
За словами співдоповідача від профільного Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира Черняка, „гілки влади густо засиджені галками чиновників. І на цей факт потрібно реагувати”.
Співдоповідач оцінив законопроект як „надзвичайно радикальний”. В.Черняк також поінформував про висновок Головного науково-експертного управління, яке вважає за доцільне відправити законопроект на доопрацювання з поданням на повторне перше читання. Він наголосив, що проблема, яку пропонує розв‘язати цей законопроект, є надзвичайно актуальною і важливою, особливо в тій частині, що стосується незаконних і надмірних пільг і переваг: невиправдано дорогі службові автомашини, дачі, санаторії тощо і тому потребує розв'язання. Водночас, пропозиції, що містяться у проекті необхідно конкретизувати та обгрунтувати в тій частині, що стосується забезпечення ефективності діяльності органів державної влади.
Законопроект не підтримав Кабінет Міністрів, що на думку В.Черняка, є природним.
У ході обговорення законопроекту у сесійній залі виникла дискусія. Народні депутати висловлюючись за його прийняття, пропонували дивитися на проблему ширше, оскільки „не секрет, що саме вона є предметом постійних звинувачень влади, котра виробила в своїх інтересах цілу систему переважно непрозорого заохочення певних категорій посадових осіб, категорій, яка суперечить народному розумінню демократії. Ця система існує тому, що перебуває поза контролем суспільства, живиться його соками, точніше податками. У широкому контексті, система пільг дає можливість державі маніпулювання цілими верствами населення. Тому навряд чи хтось сумнівається, що потрібна інша система”. Водночас, народні депутати висловили до законопроекту низку суттєвих зауважень, пропонуючи автору серйозно його доопрацювати.
Законопроект після тривалого обговорення і не результативного голосування було відхилено.
Кілька наступних законопроектів порядку денного їх автори відкликали з різних причин.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вітчизняного нафтогазовидобування у виключній (морській) економічній зоні України) доповідав один з авторів народний депутат Ігор Франчук. Його метою, зазначив доповідач, є створення законодавчих умов для розвитку вітчизняного нафтогазовидобування. Це зроблено тому, що діюча правова база, яка врегульовує питання перетинання морського митного кордону, не враховує особливостей виробничої діяльності нафтогазовидобувних підприємств, які виконують роботи по розвідці, облаштуванню, експлуатації родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного і Азовського моря. Зараз такі роботи здійснюються виключно в дванадцятимильній зоні. Однак, вся перспектива розвитку морського видобутку пов‘язана з освоєнням вуглеводневих ресурсів, які залягають за межами державного і митного кордону України на глибокій воді.
І.Франчук наголосив, якщо законопроект не буде прийнято, то пересування всіх вантажів технологічними суднами на бурові установки, морські стаціонарні платформи і у зворотному напрямі на берег повинні будуть оформлюватися по повній митній процедурі, як експорт та імпорт товарів. Це суттєво збільшить терміни проведення робіт по освоєнню нових родовищ і призведе до значного подорожчання вуглеводневих ресурсів, що неминуче знизить інвестиційну привабливість таких проектів і конкурентноздатність вітчизняних газовибодувних підприємств.
У ході обговорення народні депутати висловлювали різні думки щодо прийняття такого закону. Як зазначив народний депутат Володимир Черняк, з одного боку, недоцільною є затримка митного оформлення каботажного плавання суден, з іншого боку, існує небезпека зловживань. Відповідаючи на власне питання: як зменшити затримку і уникнути зловживань, він запропонував не відміняти декларування, а міняти спосіб декларування і митного контролю, спрощувати його.
За словами народного депутата Олега Зарубінського, мова йде про енергетичну безпеку України, про збільшення видобутку власної нафти, власного палива. У цьому контексті законопроект має бути підтриманий, але необхідно запобігти всім можливим негативним моментам, в тому числі, можливій контрабанді, коли він буде реалізований.
Законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття і відправлення на доопрацювання, було відхилено.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (щодо критеріїв визначення стратегічних об‘єктів), внесений народним депутатом Валентиною Семенюк. Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації зазначила, що Комісія не тільки аналізує і бачить наслідки порушень, але старається вносити такі пропозиції, які б унеможливлювали різне читання і які давали б можливості для порушення, особливо при приватизації. За її словами, держава фактично вже втратила право власності на підприємства нафтопереробної галузі, зв‘язку, транспорту, виробництва сировини для алюмінієвої промисловості, енергорозподільчих підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Багато підприємств, які приватизовані, завдають значних економічних втрат, тому що приватизовані з порушеннями і при допомозі судів.
Валентина Семенюк запропонувала об‘єкти, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, віднести до переліку об‘єктів заборонених до приватизації. Голова Комісії пояснила, що сьогодні згідно з законодавством щодо великої приватизації фактично йде приватизація по схемі малої приватизації, тобто велике підприємство приватизується по схемі кіосків. І тому приватизація таких об‘єктів, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, повинна бути заборонена.
Народні депутати в ході обговорення погоджувалися з важливістю піднятої головою Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації проблеми. Водночас наголошувалося, що цим законопроектом вирішується два питання. Перше питання - про недоцільність скорочення переліку об'єктів стратегічного значення, що не підлягають приватизації. І друге питання: вилучається право судів заставляти державу примусово продавати майно. Тобто, щоб суди не брали участі в розкраданні державного майна. Тому треба приймати законопроект.
Але не вирішується питання, яке винесено в назву закону - про критерії визначення стратегічних об'єктів. Тому пропонувалося внести зміни до іншого закону. Зазначалося також, що законопроект „корисний для стабілізації економіки та унеможливлює подальше розграбування олігархами державних стратегічних підприємств”.
У підсумку проект було прийнято за основу 318-ма голосами.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Верховна Рада продовжить роботу у пленарному режимі 3 лютого, у четвер.