У ВIВТОРОК, 1 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
У сесійній залі були присутні члени уряду, голова Конституційного Суду України, перший заступник голови Верховного суду України, голова Вищого господарського суду України, голова Вищого адміністративного суду України, голова Рахункової палати України, голова Центральної виборчої комісії, Генеральний прокурор України, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, київський і севастопольський міські голови, голови обласних рад. Присутні були також представники громадськості, засобів масової інформації.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідно до статті 83 Конституції України, оголосив чергову сьому сесію Верховної Ради України четвертого скликання відкритою.
Пролунав Гімн України у виконанні хору.
Для складення присяги народного депутата відповідно до статті 79 Конституції України на трибуну Верховної Ради була запрошена Олена Бондаренко, яку 26 січня 2005 року Центральна виборча комісія визнала обраною народним депутатом України у багатомандатному загальнодержавному окрузі від виборчого блоку політичних партій Блок Віктора Ющенка „Наша Україна”.
Голова Верховної Ради України поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата України Бондаренко Олени Федорівни до складу депутатської фракції „Наша Україна”; про вихід народних депутатів України: Горлова Геннадія Васильовича та Матвієнка Павла Володимировича зі складу депутатської фракції „Регіони України”, про вихід народного депутата України Надраги Василя Івановича зі складу депутатської групи „Союз” та входження його до фракції Народної аграрної партії України, про вихід народного депутата України МусіякиВіктора Лаврентійовича зі складу депутатської групи „Центр”, про вихід народного депутата України Сівковича Володимира Леонідовича зі складу депутатської групи „Центр”.
Із вступним словом виступив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він зазначив, що головні особливості нинішньої сесії будуть зумовлені недавньою президентською кампанією та її результатами.
Доповідач подякував народним депутатам, українському парламентові, всім, хто робив на ділі і виступив у тривожний час вирішальною консолідуючою силою.
Володимир Литвин підкреслив, що треба не стільки говорити про нову владу, а творити її такою, щоб вона максимально відповідала настроям, сподіванням та очікуванням пробудженого суспільства.
Тому сьогодні, як ніколи, потрібні найширша суспільна довіра, підтримка і розуміння глави держави. Як ніколи, потрібне сформування відповідального уряду, справді уряду народної довіри.
„Слід відмовитися від торгів за урядові портфелі, надавши Президентові можливість підкріпити кадровим потенціалом реалізацію своєї політики. У системі влади, суспільно-політичному житті необхідно зафіксувати вагому і конструктивну присутність Верховної Ради, посилюючи в її діяльності функцію політичного контролю. І час вже, нарешті, перевести у практичну площину саме поняття, як структуроване співробітництво гілок влади. Ми повинні вийти на правову гармонізацію їхніх стосунків вже найближчим часом, принаймні, на нинішній сесії через прийняття Законів „Про Президента України”, „Про Кабінет Міністрів України”, нових редакцій Законів „Про Раду національної безпеки та оборони”, виборів до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування” – наголосив Голова Верховної Ради України.
За словами Володимира Литвина, тут треба гамувати політичні пристрасті, підпорядковувати власні устремління, бачення свого місця у владній системі і своїх повноважень головному інтересові, державному, загальнонаціональному.
Голова Верховної Ради України наголосив на небезпечності спроб поставити під сумнів, не виключаючи апелювання до Конституційного Суду, грудневе рішення Верховної Ради про внесення змін до Конституції. Наслідки такої гри, за його словами, можуть бути непередбачуваними. Серед них - постановка питання щодо Закону про особливості виборів 26 грудня, а відтак про легітимність самих виборів, сплеск нового протистояння, реанімація відцентрових тенденцій у регіонах.
„Уже просто немає ліміту часу на нове з‘ясування стосунків. Це означало б втрату так важко здобутого шансу на створення якісно нової влади, зміцнення держави, на вибудову відкритого громадянського суспільства. Питання стоїть так: або цілеспрямовано, відповідально, результативно використовувати ці можливості і шанси, або знову ставити на карту все з ризиком без вороття його втратити”, - наголосив Голова Верховної Ради України.
Володимир Литвин, говорячи про перспективи розвитку держави, зазначив, що сьогодні необхідно продемонструвати, що Україна має свої чітко окреслені стратегічні інтереси і готова послідовно їх обстоювати.
Голова Верховної Ради України далі зазначив, що сьома сесія може і повинна бути найрезультативнішою в цьому скликанні. Потенційних можливостей і стимулів для такої роботи достатньо.
Володимир Литвин наголосив, що на всі розумні пропозиції Президента і уряду, а вони іншими не можуть бути за визначенням, парламент прийматиме не менш розумні рішення. Рівень парламентської підтримки глави держави та майбутнього складу уряду засвідчать результати голосування за кандидатуру Прем‘єр-міністра та Програму діяльності уряду. Це буде ситуативна, але реальна коаліція, і з таких реалій слід виходити і надалі. Усе інше - після виборів 2006 року.
Голова Верховної Ради України загострив увагу на тому, що, треба виходити з величезного масиву законопроектів, які належить розглянути і прийняти Верховній Раді, насамперед Кодексів, зі схваленням яких Верховна Рада припізнилася і що гальмує проведення судової реформи.
Володимир Литвин поінформував про те, що найближчим часом до парламенту будуть внесені пропозиції щодо удосконалення законодавства та законопроектної роботи в Україні. Для їх реалізації потрібен буде ряд рішень Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів.
Завершуючи свій виступ, Голова Верховної Ради України закликав народних депутатів, щоб парламент завжди виступав генератором тільки конструктивних, консолідуючих імпульсів, випромінював енергію, впевненість і оптимізм. „Ми робили це у критично тривожні дні листопада - грудня минулого року, ми здатні довести це зараз, коли народ чекає від влади рішень і дій, продиктованих часом”, - наголосив Володимир Литвин.
Далі головуючий нагадав про те, що на попередній, шостій сесії було затверджено календарний план проведення сьомої сесії та порядок її висвітлення. На пропозицію головуючого народні депутати затвердили порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України із врахуванням пропозиції суб‘єктів права законодавчої ініціативи, зауваженнями комітетів, депутатських фракцій і груп.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного засідання. Першим слухався проект закону про тимчасову заборону приватизації пам‘яток культурної спадщини. За словами доповідача народного депутата Павла Мовчана, згідно з статтею 18 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, схваленого у червні 2000 року, Верховна Рада України має затвердити перелік пам‘яток, які не підлягають приватизації. Однак, до цього часу Кабінет Міністрів в проекті переліку пам‘яток, що не підлягають приватизації, на затвердження Верховної Ради України не подав, хоча у прийнятих постановах за результатами відповідних днів уряду Верховна Рада рекомендувала терміново це зробити з тим, щоб уникнути безконтрольної необгрунтованої приватизації пам’яток культурної спадщини.
Комітет з питань культури і духовності запропонував тимчасово її призупинити до ухвалення Верховною Радою зазначеного переліку.
Після всебічного аргументованого обговорення, у якому взяли участь представники різних політичних сил, представлених у парламенті, Верховна Рада ухвалила закон в цілому 316-ма голосами.
У другому читанні народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, який стосувався перерахунку пенсій для військових пенсіонерів.
За словами доповідача представника парламентського Бюджетного комітету Людмили Супрун, законопроектом пропонується запровадити норму, якою необхідно буде додатково збільшити видатки Державного бюджету на суму 1 мільярд 339 мільйонів гривень. Однак, депутати, фракції, групи будуть підтримують виключення 39 статті із Закону „Про Державний бюджет на 2005 рік”. Л.Супрун зазначила, що цей законопроект є незбалансованим. Сума незбалансованості - 1 мільярд 339,6 мільйони. Але, вона відмовилася назвати точну цифру, яка буде необхідна для врегулювання проблеми по перерахунку пенсій для військових пенсіонерів.
Доповідачка запропонувала прийняти закон в другому читані, доопрацювати його та визначити конкретну суму в доходній та видатковій частині, яка повністю задовольнить потреби в сплаті пенсій військовим пенсіонерам.
Однак, народні депутати не погодилися з цією пропозицією. Виступаючи під час обговорення законопроекту, вони наполягали на відновленні справедливості по відношенню до тих військових пенсіонерів, які вийшли на пенсію раніше і отримують значно менші пенсії у порівнянні з тими військовими, які стали пенсіонерами нещодавно. Прийняттям такого закону буде розв‘язано надзвичайно гостру, болючу соціальну проблему, яка сьогодні є, наголошували деякі з виступаючих.
У підсумку закон було прийнято у цілому 319-ма голосами.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули ще один „соціальний” законопроект – про внесення змін до Закону України „Про прожитковий мінімум” (щодо соціально-демографічної структури населення), який доповідав народний депутат Валерій Сушкевич. Він був розроблений автором з метою приведення національного законодавства у відповідність міжнародним правовим нормам шляхом уточнення в Законі України „Про прожитковий мінімум” категорійного складу основних соціально-демографічних груп населення в залежності від віку, статі і соціально-академічного статусу, насамперед те, що торкається дискримінації прав інвалідів на працю.
Законопроектом передбачається визнати працездатними особами осіб, які не досягли пенсійного віку, та осіб, які досягли пенсійного віку і працюють, особами, які втратили працездатність, - осіб, які досягли пенсійного віку і не працюють. Крім того, у законопроекті наводяться відповідні уточнення щодо застосування прожиткового мінімуму, в тому числі і для дітей-інвалідів. Внесення до Закону України „Про прожитковий мінімум” передбачених змін, за словами доповідача, дозволить при застосуванні прожиткового мінімуму повніше врахувати потреби різних категорій осіб, у тому числі зайнятих трудовою діяльністю.
У ході обговорення до законопроекту було висловлено низку пропозицій і зауважень, які будуть опрацюванні при його підготовці до другого читання. Законопроект прийнято за основу у першому читанні 280-ма голосами.
Далі народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, внесені народними депутатами. Всі вони, за словами доповідача від профільного Комітету з питань соціальної політики та праці народного депутата Олександра Бондарчука, спрямовані на розв‘язання актуальної для суспільства проблеми повернення знецінених заощаджень громадян і пропонують свої шляхи її розв‘язання. Всі три законопроекти після обговорення були прийняті за основу у першому читанні.
За основу народні депутати прийняли і наступний законопроект – про внесення змін до Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров‘я” (щодо відновлення пільг для медичних та фармацевтичних працівників). Ним пропонується медичним і фармацевтичним працівникам, які проживають в селищах міського типу, надати право на безплатне користування квартирою з опаленням і освітленням. На думку представника профільного парламентського Комітету з питань охорони здоров‘я, материнства та дитинства Тетяни Бахтєєвої, це є справедливим по відношенню до цих категорій, оскільки відновлює їх соціальні гарантії. З думкою профільного Комітету погодилися і більшість народних депутатів. які взяли участь в обговоренні законопроекту.
Наприкінці ранкового засідання Верховна Рада розглянула і відхилила два законопроекти – про внесення доповнень до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” (яким пропонувалося розширити коло суб‘єктів релігійних відносин, ввівши до нього новий суб‘єкт – „конфесія”) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань наукової діяльності (яким пропонувалося встановити граничний вік перебування на керівних посадах – 65 років).
Завершуючи ранкове засідання, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про вихід народного депутата Ігоря Франчука зі складу фракції СДПУ(о) та про те, що депутатська фракція Народно-демократичної партії та Трудової України змінили назву і тепер вона називаються „Депутатська фракція Народно-демократичної партії та групи „Республіка”.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляди питань порядку денного. Зокрема вони розглянули чотири законопроекти про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства).
Вони стосувалися посиленню захисту виборчих прав громадян і спрямовані на підвищення відповідальності за порушення законів України про вибори.
Народні депутати в основному погодилися із пропозиціями, що посилюють відповідальність за порушення виборчого законодавства, однак висловили низку зауважень, які запропонували профільному Комітету доопрацювати і внести на розгляд парламенту ще раз.
У підсумку всі чотири законопроекти були відправлені на доопрацювання для підготовки узгодженого проекту.
Наступний законопроект доповідав один з авторів народний депутат Михайло Волинець. Цим проектом пропонувалося час проходження військової служби зараховувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.
Законопроект було прийнято за основу 300-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила Постанову про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року „Про Воєнну доктрину України”.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких Законів України (щодо пенсії багатодітним матерям) і відповідно (щодо пенсії багатодітним батькам).
Першим з них пропонувалося жінкам, які народили п‘ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку (зараз – до восьмирічного віку) надати право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, за наявності не менше 15 років страхового стажу. Також відповідно до проекту пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються матерям, які народили п‘ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку (зараз – до восьмирічного віку).
Законопроект було прийнято за основу 261-м голосом.
Другим законопроектом пропонувалося надати право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, одному з подружжя (жінці чи чоловікові), який виховує п‘ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу.
Законопроект також було прийнято за основу у першому читанні
Обидва законопроекти були всебічно обговорені і знайшли підтримку у народних депутатів.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії Верховної Ради України відбудеться 2 лютого, у середу.