У ВIВТОРОК, 30 ЛИСТОПАДА, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
У сесійній залі присутні члени Кабінету Міністрів на чолі з першим віце-прем‘єр-міністром України Миколою Азаровим, голова Верховної Ради і голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних і Севастопольської міської ради, Київський міський голова, голови обласних і Севастопольської міської державної адміністрації, міські голови обласних центрів.
На початку засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про вихід народного депутата Петра Писарчука зі складу депутатської фракції СДПУ(о) та його входження до складу депутатської фракції „Регіони України”.
Головуючий також поінформував про те, що відповідно до рішення Погоджувальної ради першим вноситься на розгляд питання про запобігання антиконституційним діям та сепаратистським проявам, що загрожують суверенітету і територіальній цілісності держави.
З доповіддю виступив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він зазначив, що „президентські вибори обернулися спочатку політичною, а за декілька днів і конституційними кризами. Зараз ми вже стоїмо на порозі масштабної, системної кризи, звідси необхідність рішучих дій. Часу на сентименти і умовляння немає, як і на безплідні заклики до діалогу. Тому сьогодні кожне рішення Верховної Ради України повинно бути адекватним і своєчасним, і жорстким” -, наголосив Володимир Литвин.
Останнє стосувалося загрози суверенітету і територіальній цілісності держави. За словами Голови Верховної Ради України, принципової і гострої оцінки заслуговують факти поширення, насамперед на території Східної і Південно-східної України сепаратистських та автономістських настроїв, котрі всупереч конституційним нормам та чинному законодавству намагаються утверджувати як певні політичні сили, так і державні службовці. Це знайшло своє відображення у діях та рішеннях місцевих органів влади, особливо керівництва обласних державних адміністрацій та рад Харківської, Луганської та Донецької областей, зокрема. Розширення повноважень щодо підпорядкування силових структур, розширення повноважень виконавчої влади та розгляд питання обмеження поставок сировини, припинення відрахувань до Державного бюджету, ініціювання створення нелегітимних та антиконституційних територіальних утворень.
Далі доповідач звернув увагу на те, що вірогідність поширення сепаратистських настроїв в Україні подавалося в ряді засобів масової інформації як неминуче явище на тлі географічного розподілу симпатій прибічників двох кандидатів на посаду Президента України, за результатами не тільки останньої виборчої кампанії, а і під час парламентських перегонів 2002 року.
Останнім часом згадані тенденції у висвітленні подій в Україні набули ще більш акцентованого характеру. Проте навіть попередній аналіз розвитку цього небажаного для України сценарію вказує на те, що він залишається більшою мірою умоглядним та теоретичним, не дивлячись на те, що певні політичні сили в нашій державі і як не виключається за її межами, намагаються його гранично актуалізувати.
Подальші наміри та дії представників органів регіональної влади України, зазначив Володимир Литвин, - проголосити в тій чи іншій формі автономію своєї області суперечить конституційним нормам та чинному законодавству України, що унеможливлює будь-яку імплементацію прийнятих не правових рішень.
Голова Верховної Ради України наголосив, що з правової точки зору всі дії, включаючи публічні заклики, спрямовані на протиправне порушення існуючого державного устрою та цілісності України слід перевірити на наявність ознак кримінально-караних діянь. За таких обставин своє законне слово мають сказати усі, хто наділений повноваженнями щодо відповідного правового реагування на такі діяння, передусім Президент України, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України.
За словами Володимира Литвина, події останніх днів підводять до думки про вірогідність існування антиукраїнського плану, складовою частиною якого є спроба розколоти Україну за різними принципами, у тому числі за географічною ознакою.
Доповідач далі наголосив, що потрібно також дати принципову оцінку цілій хвилі інших рішень, а також діям органам місцевого самоврядування та окремих керівників місцевих органів державної влади, які явно йдуть в розріз із Конституцією і законами України. Це і щодо утворення виконкомів обласних і районних рад, які претендують на одержання частини владних повноважень. І щодо спроб перебрати на себе функції центральних органів державної влади України. Наприклад, підпорядкувати собі органи внутрішніх справ, призупинити перерахування до Державного бюджету зібраних податків, заборона трансляції тих чи інших каналів на відповідній території.
Неприпустимою, вважає Голова Верховної Ради України, є участь державних діячів у зібраннях, на яких обговорюється можливість антиконституційної зміни державного устрою та вчинення інших дій, які посягають на цілісність та суверенітет держави.
Враховуючи потенційно небезпечний ступіть подібних рішень та дій та виходячи з необхідності присікти і викоренити їх в самому зародку, Верховна Рада має прийняти постанову.
Такий підхід не лише убереже українську державу, а й дасть поштовх розвитку парламентаризму в Україні, реальному утвердженню народовладдя і верховенства права. Верховна Рада України повинна не лише декларувати, що вона має взяти на себе відповідальність за ситуацію в державі, а й реально це робити, - завершив Голова Верховної Ради України.
Про політичну і економічну ситуацію в Україні доповів народним депутатам перший віце-прем‘єр-міністр України Микола Азаров. За його словами, вона є складною. В Україні поки зберігається фінансова стабільність, яка була досягнута в минулі роки ціною колосальних зусиль. За десять місяців поточного року внутрішній валовий продукт зріс близько на 13 відсотків. Прямі і іноземні інвестиції за 9 місяців поточного року склали 1 мільярд 321 мільйонів доларів США, або приблизно в 2 рази більше ніж в попередні роки.
За словами Миколи Азарова, тиждень, що пройшов після другого туру Президентських виборів, призвів до різкого погіршення ситуації, насамперед в економіці та фінансовій сфері. Надходження до Державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності скоротилися на чверть - це стало наслідком різкого скорочення протягом останніх днів зовнішньоекономічних товаропотоків, в середньому на 20 відсотків, а на західному кордоні майже в 4 рази. Гальмування виконання ряду зовнішньо-торгівельних угод з європейськими країнами та з Сполученими Штатами Америки негативно позначається на діяльності основних експортних галузей. Можливо зменшення раніше прогнозованих обсягів експорту товарів та послуг на 7-10 пунктів відсотка.
По внутрішніх податках та зборах середньоденні надходження зменшилися в 2,3 рази (до 20 листопада середньоденні надходження складали близько 200 мільйонів гривень, а за останні 3 дні - 84 мільйона гривень).
Микола Азаров також навів цифри надходжень до Державного бюджету з регіонів, зазначивши, що всього ненадходження на сьогоднішній день складає близько 1 мільярда 148 мільйонів гривень.
Перший віце-прем‘єр-міністр також поінформував про стан галузей на цей час.
Занепокоєння Микола Азаров висловив з приводу бюджетного процесу 2005 року, який загальмувався. Він нагадав, що в разі неприйняття бюджету до початку року ускладнюється не лише зміна акцентів і пріоритетів державних видатків, позбавляються можливості планувати свій розвиток як державні установи, так і кожен громадянин. Зокрема, він нагадав, що більшу частину бюджету складають соціальні видатки, при цьому заклади освіти, охорони здоров'я, наукові та інші установи стають заручниками тимчасовості та нестабільності. Оскільки соціальні стандарти, які уряд заклав в бюджет 2005 року набагато вищі за стандарти поточного року.
Перший віце-прем‘єр-міністр висловився за необхідність термінового поновлення бюджетного процесу наступного року незалежно від політичних пристрастей. Він зазначив, що урядом опрацьовано всі пропозиції суб‘єктів права законодавчої ініціативи, що були подані до Верховної Ради під час розгляду проекту бюджету у першому читанні та пропозиції, які були подані після 1 жовтня 2004 року.
Уряд, при цьому виходив з необхідності підвищення соціальної спрямованості бюджету, забезпечення збалансованості та реалістичності його показників.
На думку Миколи Азарова, зараз є всі можливості стабілізувати фінансову ситуацію в нашій державі. „Виправити ситуацію можна. І наші громадяни повинні бути застраховані від політичних ризиків, падіння життєвого рівня”, - підкреслив перший віце-прем‘єр-міністр.
Микола Азаров поінформував про пропозиції уряду, які він вносить до проекту постанови. Зокрема, уряд пропонує всім гілкам влади і самоврядування перейти від політичних баталій до чіткого виконання діючого законодавства, що стосується фінансово-бюджетної дисципліни. Відмінити всі незаконні, несанкціоновані рішення штабів та органів влади та самоврядування, які порушують діюче бюджетне законодавство. Забезпечити стовідсоткове виконання запланованих показників доходів і видатків бюджетів всіх рівнів.
Місцевій владі уряд у пріоритетному порядку пропонує спрямувати кошти бюджетів всіх рівнів на виплату заробітної плати, соціальні виплати, енергоносії і інші соціальні заходи підтримки життєдіяльності громадян.
Уряд також вимагає заборонити керівникам установ, організацій, підприємств безпідставно нагнітати суспільну атмосферу, провокувати ажіотажний попит на товари та готівку.
Контролюючим та адміністративним органам уряд запропонував вжити невідкладних та суворих заходів щодо порушення діючого законодавства з широким інформуванням населення про результати роботи у засобах масової інформації.
Верховній Раді уряд запропонував дати відповідну оцінку деструктивним силам і зобов‘язати політичних діячів вжити заходів до розблокування уряду.
Наприкінці свого виступу Микола Азаров зазначив, що він не боїться відставки, Він також запевнив, що уряд залишає країну не з розбалансованою фінансовою системою, і назвав неправдою твердження, що у державному бюджеті є дефіцит коштів. Ці слова він підкріпив цифрами: на рахунках Державного бюджету знаходиться 11 млрд. грн., ще 5 млрд. щомісячних надходжень, що разом становить 16 млрд. грн., що забезпечить життя держави впродовж трьох місяців. За словами М.Азарова, на валютному рахунку знаходиться 1 млрд. 100 млн. доларів США, чого має вистачити на всі виплати по зовнішнім зобов‘язанням до березня наступного року. На валютних рахунках Національного банку. За словами першого віце-прем‘єр-міністра, знаходиться 10,5 млрд. дол. що не дає підстав говорити про фінансову нестабільність в державі.
У державному резерві є 1 млн. 800 тисяч тонн зерна, що дозволить спокійно прожити наступний рік без потрясінь і кризи.
Микола Азаров також поінформував про те, що уряд після 2-3 днів бездіяльності і нерішучості, почав працювати і виправляти ситуацію. Він також наголосив на тому, що уряд готовий до конструктивної діяльності разом з опозицією.
Перший віце-прем‘єр-міністр, закінчуючи свій виступ, наголосив, що жодний уряд у світі не працює без помилок і не застрахований від них. І цей уряд робив помилки. Але Микола Азаров не погодився з докорами на адресу уряду у розбалансуванні економіки і проведенні негосподарської політики.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Микола Азаров, зокрема також поінформував про те, що держава навіть за умови ненадходження платежів до державного бюджету зможе прожити спокійно два місяці. Він висловився проти будь-яких сепаратистських заходів, спрямованих на розкол країни. Головною метою своєї роботи він вважає фінансову стабільність держави і її економічне зростання.
Щодо необхідності розгляду проекту закону про Державний бюджет на 2005 рік, то Микола Азаров поінформував, що закон потрібно прийняти до 15 грудня, якщо ми хочемо нормально увійти у наступний рік по всіх показниках. Особливо по тих, що пов‘язані із збільшенням соціальних виплат.
Микола Азаров також заспокоїв народних депутатів у тому, що немає ніяких підстав говорити про дестабілізацію, наростання інфляції чи девальвацію гривні. За його словами, уряд повністю контролює ситуацію.
Оцінку ситуації, що склалася в державі та діям уряду дали у своїх виступах керівники та уповноважені представники депутатських фракцій і груп. У виступах звучали як засудження сепаратистських дій у регіонах, так і твердження, що ніякого сепаратизму не має. Так, лідер НДП Валерій Пустовойтенко закликав сторони наростаючого конфлікту підписати Пакт про політичну стабільність. Представник Партії підприємців і промисловців у парламенті народний депутат Микола Оніщук запропонував Верховній Раді у постанові не обмежуватися лише рекомендаціями, а взяти відповідальність за стан справ у державі.
Керівник фракції СПУ народний депутат Олександр Мороз зазначив, що „влада вийшла за межі Конституції. Вона хвора гангреною, і треба відрізати хворе місце, бо ліків не існує”. Він звернувся до Президента України і запропонував йому негайно відправити Центральну виборчу комісію у відставку, внести нові кандидатури, погодити їх, щоб можна зробити було переголосування по всій Україні.
О.Мороз також запропонував главі держави прийняти рішення по Кабінету Міністрів, по Генеральній прокуратурі і по тих губернаторах, які обов‘язково повинні понести покарання за те, що вони зробили.
Лідер СПУ вважає, що „сьогодні держава на грані катастрофи. Треба вирішувати питання так, щоб люди відчували, є перспектива в державі. є перспектива в кожної людини”.
Лідер фракції „Наша Україна” Віктор Ющенко у своєму виступі торкнувся всіх фактів фальсифікації президентських виборів. Він спростував слова першого віце-прем‘єр-міністра про відсутність дефіциту бюджету. За його словами, дефіцит бюджету сьогодні становить 8 мільярдів. До них слід додати 7 мільярдів з половиною не плачених компенсацій по ПДВ, 3 мільярди реструктуризованого ПДВ, 5 мільярдів наперед заплачених податків. Загалом уряд витратив 23 мільярди коштів, які йому не належать. Цим, на думку В.Ющенка, уряд формує бюджетну кризу і тільки питання часу, коли вона виникне.
Не краща ситуація, вважає В.Ющенко, з резервами Національного банку. Три мільярди Національний банк втратив резервів за останні 40-60 днів.
Віктор Ющенко вважає, що уряд повинен подати у відставку за сепаратизм на Сході і за те, що він робить в бюджеті, за ту фальсифікацію виборів, яку він зробив.
Керівник фракції „Регіони України” народний депутат Раїса Богатирьова у своєму виступі попросила народних депутатів „зупинитися в зневажливому ставленні до Східного регіону”. Вона наголосила, що „жоден голос виборців східної і південної частини регіону не закликає до сепаратизму. Ці голоси звучать, щоб посадити нас з вами за стіл переговорів”.
Раїса Богатирьова також закликала відновити дії законів і Конституції України.
Представник фракції Народної аграрної партії Сергій Касьянов поінформував про позицію фракції, яка підтримує відставку уряду, підтримує недовіру Генеральному прокурору і міністру внутрішніх справ. „Давайте приймати рішення, давайте приймати зміни до закону про перевибори Президента, давайте проводити переголосування і давайте, щоб в країні дійсно почала працювати влада”, - наголосив він.
Представник фракції БЮТ народний депутат Анатолій Матвієнко зазначив, що причиною всього, що сталося „є параліч виконавчої влади. І сепаратизму, і порушень закону, і порушень Конституції, і так званих неправових дій, особливо останніх у окремих органах місцевої влади”. Він закликав „допомогти Президенту відправити цей уряд у відставку”.
Лідер фракції КПУ народний депутат Петро Симоненко запропонував у цій ситуації передати всю повноту влади Верховній Раді, негайно вирішити питання про припинення повноважень Президентом України за те, що не забезпечив виконання Конституції та законів України і взагалі ліквідувати інститут президентства, до чого комуністи постійно закликають. Щоб заспокоїти народ, щоб не допустити розколу держави, Петро Симоненко вважає, що потрібний нульовий варіант, яким можуть стати нові вибори.
Після завершення виступів Верховна Рада приступила до прийняття рішення. Першим на голосування було поставлено проект постанови про запобігання антиконституційним діям та сепаратистським проявам, що загрожують суверенітету і територіальній цілісності України. Його підтримали 196 народних депутатів. Рішення не було прийнято. При цьому „за” проголосувало 100 народних депутатів фракції „Наша Україна”, „Регіони України” і КПУ - 0, СДПУ(о) - 2, „Трудова Україна” - 1, Народна аграрна партія- 17, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 17, Союз і „Єдина Україна” - 0, Центр - 13, НДП і ПППУ - 8, Демініціативи - 1, Позафракційні - 17.
За основу Верховна Рада 232-ма голосами прийняла проект Постанови Верховної Ради про стабілізацію соціально-економічної та політичної ситуації в країні та запобігання антиконституційним, сепаратистським діям, що загрожують суверенітету та територіальній цілісності України, внесений групою народних депутатів: М.Добкіним, О.Колоніарі, М.Комаром, О.Корсаков, Т.Прошкуратовою, Є.Сігалом, В.Харою, О.Царенком.
Постановою призупиняється дія пунктів один, два, три постанови Верховної Ради України від 27 листопада 2004 року № 2214-IV „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України” до остаточного рішення Верховного та Конституційного судів України.
Цими пунктами вибори визнавалися недійсними через масштабні фальсифікації та висловлювалася недовіра ЦВК.
Народні депутати зобов’язали Кабінет Міністрів вжити вичерпних заходів щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні, забезпечити стабільне функціонування систем транспорту, енерго- та теплопостачання. Про вжиті заходи уряд має поінформувати Верховну Раду у тижневий строк.
Другий пункт постанови засуджує дії керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які вчинили дії, що ставлять під загрозу забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Верховна Рада звертається до них „утримуватись від таких дій у подальшому та привести прийняті акти у відповідність з Конституцією та законами України”.
Верховна Рада також доручає Генеральній прокуратурі невідкладно „вжити заходів для приведення актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що ставлять під загрозу забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності України та у семиденний строк поінформувати Верховну Раду України про вжиті заходи та результати”.
Верховна Рада звернулася до керівників органів влади та місцевого самоврядування, лідерів політичних сил закликати громадян до спокою та виваженості у діях, „політичного діалогу та припинити будь-які дії, які перешкоджають забезпеченню прав усіх громадян, перешкоджають вільному виявленню політичних поглядів, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій”.
Після цього народні депутати з фракції „Нашої України” заблокували трибуну і вимагали оголосити перерву.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин зауважив, що відповідно до Регламенту Верховна Рада він не може оголошувати перерву під час розгляду питання, але після того, як представники цих фракцій заблокували трибуну, він поставив на голосування питання про перерву і воно було підтримано з другої спроби.
Після завершення перерви головуючий поінформував про те, що Погоджувальна рада одноголосно прийняла рішення, що для проведення необхідних політичних консультацій для вироблення рішення, яке б сьогодні влаштовувало не тільки і не стільки парламент, а українське суспільство і було прийнято в інтересах України, внесло спокій і стабільність в Україну, зараз засідання закрити, провести консультації і виробити узгоджене рішення і завтра о 10-ій годині приступити до розгляду цього рішення.
Голова Верховної Ради звернувся до присутніх народних депутатів: „усвідомити свою відповідальність за процеси сьогодні і завтра і приймати такі рішення, які потрібні не певним політичним силам, не певним групам, а які потрібні Україні. Лише так ми можемо забезпечити спокій і стабільність в Україні”.
На цьому засідання Верховної Ради України завершилося.
Чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться 1 грудня.