У СУБОТУ, 27 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛОСЯ ПОЗАЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

У сесійній залі зареєструвалось 428 народних депутатів.

На початку засідання Верховна Рада України у День пам‘яті жертв голодомору і політичних репресій хвилиною мовчання вшанувати пам‘ять жертв голодомору і політичних репресій

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про те, що напередодні Погоджувальна рада керівників депутатських фракцій і груп ухвалила рішення провести позачергове пленарне засідання Верховної Ради з порядком денним „Про політичну кризу в Україні”.

Керівники фракцій й груп домовилися також щодо проекту рішення, в якому будуть враховані всі пропозиції від депутатських груп і фракцій. Відтак народні депутати будуть голосувати і пункти, і варіанти цього проекту, окремо преамбулу, кожен пункт і той пункт, який не знайде підтримку у Верховній Раді України 226 голосів, не менше 226 голосів, буде вважатися як прийняте рішення Верховної Ради.

Виступаючи з процедури народні депутати, внесли пропозиції щодо обговорення питання та висловили позиції фракцій й груп щодо подій, викликаних результатами повторного голосування.

Слово для виступу було надано Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину.

Він звернувся до народних депутатів, учасників масової акції, які відбуваються сьогодні і в Києві, і в містах України, зазначивши: „Час для розмов вже закінчився, він фактично вичерпаний і треба приймати адекватні дії, які відповідали тій складності ситуації, у якій ми опинилися. Ми отримали найгірший результат у процесі виборів, який можна було отримати, політичний і морально-психологічний. Цей результат є концентрованим уособленням, концентрованим виразом і закономірним результатом тієї державної політики, яка здійснювалася в останні роки. Маємо тепер розсварене суспільство, маємо деморалізовану країну, маємо моральний надлом і сплеск емоцій. І водночас маємо байдуже спостерігання за тим, що відбувається в Україні з боку тих, хто повинен приймати рішення, у тому числі з боку Верховної Ради України. Відбувається інтернаціоналізація конфлікту. Втягнутий у наші внутрішні розборки, як це не соромно говорити сьогодні, світ, втягнутий світ.

Ми повинні вирішити, а ми сьогодні демонструємо, що ми не можемо вирішити наші внутрішні проблеми і нам потрібна виявляється допомога ззовні, бо ми не можемо, ми не здатні до компромісу, ми не здатні сісти за стіл переговорів. Ми свої особисті амбіції ставимо вище інтересів країни, хоча б до випадку і не до випадку говоримо про Україну, прикриваючись Україною наче щитом для проведення своїх вузько групових, політичних і інших інтересів.

Україна принижена! Сукупність дій з усіх боків принизили Україну!

При таких діях, шановні народні депутати, давайте так, або ми будемо чути один одного, або ми давайте тоді перетворимо Верховну Раду у мітинг, або ми давайте розпустимо Верховну Раду! І водночас, шановні народні депутати, ми недооцінили власний народ, ми не взяли народ в розрахунок, бо нас не цікавить народ. Ми вважали, що народ завжди сприйме ту позицію, яку задекларують зверху. Ми діяли за звичною схемою і продовжуємо діяти. Україна сьогодні кричить від обурення і болю. Сьогодні вирішується не питання кому бути президентом, сьогодні вирішується питання чи бути Україні як державі, сьогодні вирішується питання чи бути їй цілісній у територіальному вимірі. Штучно, цілеспрямовано відбувається шантаж насамперед з боку і за ініціативи місцевих керівників при потуранні зверху через нав‘язування сепаратистських рішень.

Я не хочу ділити сьогодні ні Схід, ні Захід, я не хочу уособлюватись одному герою України, який у своєму виступі, який розтиражували всі екрани, заявляв, що Україна - це Схід, Схід і Схід. А що робити Центру? Що робити Півдню? Що робити Заходу? Що робити представникам Житомирщини, Чернігівщини, Сумщини і іншим областям?

Сьогодні провокується таке протистояння і не отримує відсічі, навпаки, вони тиражується на всіх підконтрольних каналах. Тому, сьогодні треба думати всім про відповідальність. І з Сходу, і з Заходу! Однаково!

Хочу ще раз попередити таких керівників, від вашого імені, від імені і за дорученням Верховної Ради. Ви розпоряджаєтеся регіонами як своїми вотчинами, але є межа, яку не можна переступати, провокувати сепаратизм - це злочин. За нього доведеться відповідати. Доведеться відповідати, якщо не сьогодні, то завтра, у тому числі перед судом історії. Якщо дехто думає, що історія буде писатися після того як політик зійде зі сцени, коли йому буде байдуже, то історія пишеться сьогодні і місце кожному, сторінка кожному записана.

Ліванізації чи африканізації України не буде! Я повинен сказати це як Голова Верховної Ради - найвищого представницького органу народу. Це каже, я переконаний, Верховна Рада України.

Я думаю, що сьогодні не потрібно не продуманими діями виштовхувати на протистояння і Верховну Раду України. Я переконаний, що Верховна Рада України не вдасться до деструктиву, Верховна Рада буде приймати виважені, об'єктивні, принципово необхідні політичні рішення. Бо, сьогодні саме час політичних рішень.

Країна не та і люди не ті! Зрозуміло, що ставки дуже високі і думки людей в розрахунок не бралися. І не беруться, на превеликий жаль, і сьогодні. Але брати їх в розрахунок доведеться. Краще це зробити зараз. І не треба виконувати вказівки, що на хвилю можна пустити хвилю. Те, що відбувається сьогодні - це карикатура. І причому хизуються тим, що роблять. Приймаються рішення, в один час пишуть, що ми виступаємо за єдність в країні, за виконання Конституції і пишуть, припинити перерахування централізовано в бюджет. Треба відновити негайно статус-кво, і Верховна Рада повинна вимагати на всій території України відновити статус-кво.

Політична криза, шановні народні депутати, досягла найвищої фази. Я думаю, це констатація, про яку потрібно нам зафіксувати і яку нам потрібно сказати.

Сьогодні верхи вже не можуть впливати на ситуацію, низи ще не можуть. Відтак, відбувається радикалізація суспільства, суспільного життя, ми маємо, фактично, сьогодні революційну ситуацію.

Реальністю, як ніколи, стає задіяння останнього аргументу - підведення людей до сутичок, і це реальність, і саме Верховна Рада має зупинити це, прийнявши відповідне рішення, відповідне звернення, відповідне попередження щодо тих осіб, щодо тих гілок влади, щодо тих ланок державного управління, які відповідальні за це. Зараз, як ніколи, Верховна Рада має продемонструвати розсудливість і відповідальність, саме вона своєю позицією, своїми діями повинна, просто зобов'язана повернути процеси у легальне русло, у легальне річище, вийти на легальний результат через політичні рішення і тільки через політичні рішення. Сьогодні ще можна це зробити, завтра, я думаю, буде запізно, і тоді така позиція Верховної Ради не буде потрібна.

Треба відмовитися від фарисейства і прислужництва. Це не до всіх далеко стосується, але взагалі до загальної атмосфери. Я не беру тих, які займають одну і ту ж позицію постійно. Чесно і відкрито сказати про причини того, що призвело до збурення суспільства, а це - непрозорість рішень та дій, безвідповідальність тих, хто повинен відповідати за рішення та дії, але сповідує принцип „Переможців не судять”. Влада розійшлась з народом, політика з мораллю. Ми, Верховна Рада, несемо відповідальність за все те, що відбувається в країні. Бо ми повинні своєчасно відверто принципово, принаймні, ставити питання і приймати рішення.

Ми, Верховна Рада несемо відповідальність за Закон „Про вибори Президента”, який ми прийняли.

Ми, Верховна Рада несемо відповідальність за склад ЦВК, а відтак і за його дії, хоча жодних важелів впливу на ЦВК ми в Законі „Про вибори Президента України” не передбачили. Тим більше, що в цьому нам допомогла група народних депутатів, які за вказівкою Банкової ініціювали звернення до Конституційного Суду - бачите, припекло, всі питання вирішили і тепер потрібно було знівелювати вплив Верховної Ради за контролем за виборчим процесом. І Конституційний Суд прийняв рішення, яке фактично унеможливлює здійснення парламентського контролю за ЦВК без згоди ЦВК. Бо без згоди ЦВК представники ЦВК, як записано в рішенні Конституційного Суду, можуть не приходити до Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! Ми несемо відповідальність за той склад Центральної виборчої комісії, який ми сформували, не весь, але частково. Бо ми домовлялися і приймали рішення в інтересах депутатських груп і фракцій. Добре, що ці інтереси збіглися із кандидатом, який має відповідну підготовку, прочитав і добре володіє Законом „Про вибори Президента”, який може на місцях розтлумачити позицію Центральної виборчої комісії, який може переконати і довести, що законно і логічно, і політично, а насамперед і головне, по закону потрібно поступати так чи інакше. І не було б у нас тоді тих проблем, які ми маємо сьогодні з місцевими виборчими комісіями.

Я думаю, це не один раз ми приймали рішення. Ми приймали таке рішення по Національній раді, по комісії. Ми насамперед ставимо фракційні інтереси, а про країну думаємо в залишковому плані. І, я думаю, ці результати вони сьогодні обертаються до нас. Це неприємно слухати. Я розумію, що буде обурення. Я бачу, що вже зараз до цього обурення готуються. Але це факт, від якого відійти не можна.

ЦВК дискредитувало себе вже процесом підрахунку голосів після першого туру.

Я повинен сказати, що результатами першого туру, підведенням підсумків ЦВК підірвало суспільну довіру до себе як до інституції.

Верховна Рада України промовчала. Якби ми займали позицію принципову, не було б у нас того, що ми маємо сьогодні в другому турі. Насамперед я це відношу до себе. ЦВК рядном законності - прошу уваги! - ЦВК рядном законності у вигляді рішення 24 листопада накрила весь виборчий процес і протиставила вулиці своє рішення, змінила співвідношення і розстановку сил. Я кажу про це в політичному плані. Я не даю оцінки правової діяльності ЦВК для того, щоб не ускладнювали себе складенням заяви обурення з приводу моїх слів. Це за ЦВК зроблять інші і оприлюднять через відповідні канали. Це політична оцінка.

Шановні народні депутати! Навіть із найбільш драматичних ситуацій завжди є вихід. Ми ще перебуваємо у такій ситуації, коли ситуація є не найбільш драматичною і тому ми маємо можливість прийняти рішення, повинні прийняти рішення і прийняти рішення в інтересах країни. Я думаю, що це буде не подобатися або одній, або іншій стороні. І це зрозуміло, і це закономірно. Але ми повинні прийняти рішення в інтересах країни, я це наголошую. Можливо принісши в жертву інтереси учасників передвиборчого марафону. Найбільш реальна з них, це я як найбільш реальне і можливе політичне рішення, не правове, яке під собою не має на сьогоднішній день правової бази, це, враховуючи взаємні звинувачення у масових порушеннях, а ці взаємні звинувачення звучать і кожна сторона каже, так, були з одного боку порушення і з іншого, і говорять, що це масовий характер мали. Тоді логічно постає питання про необхідність політично визнати вибори такими, що не відбулися через неможливість встановлення реального волевиявлення людей - це політична оцінка.

Під це політичне рішення можна було б підвести правову основу і діяти. Звісно, це не влаштовує обидві сторони і вони мають на це підстави. Можливі інші варіанти, давайте ці варіанти коротко зараз я запропоную для розгляду.

Перший варіант. Залишити все так, як є. Воно буде мати під собою і має під собою легальну основу, законну основу з урахуванням тої законодавчої бази, яку ми самі виписали. І це реальність. І жити надією, сподіваннями, що все розсмокчеться, що ніколи так не було, щоб ніяк не було. Є один тут негативний момент: як заспокоїти людей? Як у нас вживають термін "забрати їх з вулиці". Можна розраховувати, що вони стомляться і підуть, можна. Але, шановні народні депутати, травма, глибока травма, моральна травма, надлом суспільний не загоїться.

Другий момент. Це проблема міжнародної ізоляції країни, політичної і економічної - це реалії і давайте про них говорити.

Шановні народні депутати! Я говорю про варіанти, давайте їх будемо розглядати.

Другий варіант. Переможець публічно заявляє, що він не може не враховувати волевиявлення людей, які віддали майже половину голосів за іншого кандидата, він не може не враховувати реалії політичні, які сталися, загрозу розколу, загрозу непорозуміння, бо в такій ситуації буде практично неможливо здійснювати керівництво країною. Він пропонує очолити уряд і сформувати уряд на свій розсуд. Можливо, із правом призначення місцевих керівників, частини місцевих керівників, за домовленістю. Для цього потрібно з одного боку погодитися на такий варіант і з другого знайти спільну мову з Верховною Радою України, бо за нинішньої ситуації без такої розмови серйозної, без формування не фракційного, а коаліційного уряду, з урахуванням позицій фракцій обійтися не можливо.

Наступний підваріант цього варіанту: проводиться політична реформа, Прем‘єр отримує додаткові важелі, перебирає значну частину функцій Президента.

Інший є підваріант знову ж таки цього варіанту: ми приймаємо політичну реформу, діючий Прем‘єр залишається на цій посаді і проголошується переможцем Віктор Ющенко. Скажіть, шановні народні депутати, яку правову підставу підвести під це рішення? Тоді треба сьогодні тиснути на Верховний суд. Тоді треба чекати: яке рішення прийме Верховний суд України. Якщо він відміняє 900 000 голосів, а Верховний суд не може відмінити вибори, бо це законом не передбачено, він може відмінити вибори в округах, у дільницях і так далі, тоді оголошується новий переможець. Але це знову не заспокоює суспільство. Це реалії. Давайте будемо говорити, що це реалії.

Є наступний варіант, шановні народні депутати. Це визнання виборів такими, що не відбулися у зв‘язку з неможливістю встановлення чи було реальне волевиявлення людей. Але це політичне рішення знову ж таки, яке не має під собою правової бази. Після такого політичного рішення Верховній Раді треба шукати згоду з кандидатами, з суспільством і приймати зміни до Закону України.

Є ще один варіант, який також потребує внесення змін до закону, який влаштовує, я розумію, „Нашу Україну”, проведення повторного голосування. Це також варіант, але для цього варіанту потрібно знову ж таки політичне рішення і відмова Віктора Януковича від претензій на посаду президентства. Це факт. Інакше у нас буде, так як сьогодні є фактично, три президента в Україні. Ми знали двовладдя. Але трьох президентів Україна не винесе.

Тому, шановні народні депутати, я ще раз закликаю до того, щоб загнуздали наші емоції і точили розмову довкола цих варіантів. Є ще один варіант гіпотетичний, але він неприйнятний, бо дуже важко під нього привести правову базу, бо це треба зміни до Конституції. Проголосувати політичну реформу, прийняти конституційну угоду і за цією конституційною угодою обрати Президента тут у парламенті. Народ нас уповноважив і обрати у парламенті його. Але я розумію, що це неприйнятно.

І можливо запропонувати переголосувати за кандидатів двох, які сьогодні вийшли у фінал і ми не можемо ніяк встановити істину політичну. Перспективні завдання, шановні народні депутати, які нам потрібно поряд з цим вирішувати. Я думаю, що більше ніж політичних оцінок я вже думаю, дати не можна. Частина цих варіантів прописана у проекті постанови. Проект постанови було підготовлено за поданням фракцій і народних депутатів, які зробили це на вчорашній день до 24-ої години. Цей проект містить у собі альтернативні позиції.

Тому пропонується після обговорення, можливо знайдуться інші варіанти, проголосувати кожен конкретний пункт з усіма варіантами і ті пункти, які будуть підтримані Верховною Радою України, визначити як Постанову Верховної Ради. Вона, можливо, буде складатись з одного пункту, можливо буде складатись з двох, а, можливо, з всіх цих пунктів, які запропонувала Верховна Рада України.

При цьому, шановні народні депутати, я хотів би нагадати логіку і закони боротьби за владу. Не потрібно ні одній, ні іншій стороні намагатися цілком заволодіти істину і тримати монополію на істину. І не можна пропонувати ті рішення, які передбачали розв‘язання всіх проблем радикальним шляхом на свою користь. Є закони боротьби за владу. Владу треба брати частками і коли буде контрольний пакет, оголосити цю владу цілою. Але, якщо немає в тебе цього цілого пакету, немає можливості взяти шматками, тоді можна оголосити себе владою. Але це буде складно здійснювати.

Я виходжу з того, шановні народні депутати, що ми не можемо не дати політичних оцінок, я їх запропонував, ці політичні оцінки, і ми не можемо не висловити свого ставлення до того, що відбувається в Україні. Ми повинні це прийняти усвідомлено, відповідально, без будь-якого тиску, лише виходячи з волі кожного народного депутата. Я підкреслюю, кожного народного депутата, кріпаків у парламентській залі не було, не буде, - я переконаний в цьому!”

Після обміну думками щодо розгляду питання головуючий поінформував про вихід народного депутата Володимира Майстришина зі складу депутатської фракції „Регіони України”.

З позиціями депутатських фракцій і груп ознайомили їх уповноважені. Більшість представників фракцій висловилися за визнання виборів Президента України у другому турі сфальсифікованими, пропонували провести повторне голосування, у проекті постанови висловити недовіру членам ЦВК. Промовці у більшості висловлювалися за проведення конституційної реформи. Лунали пропозиції і щодо відставки уряду, скасування посади Президента України.

Представники фракцій парламентської більшості закликали до виваженості, до пошуку шляхів виходу із кризи, вбачаючи виправлення становища проведенням конституційної реформи.

Пропонувалося також приступити до формування уряду національної згоди і підписати політичний акт щодо перегляду підсумку виборів, відмінити результати виборів і в короткий строк знову проголосувати з тими ж кандидатами, які приймали участь у другому турі.

Занепокоєння загостренням ситуації висловили представники фракцій і груп і в регіонах. У всіх виступах прозвучали висловлювання щодо недопущення розколу країни, вжиття невідкладних заходів щодо виправлення ситуації.

Після завершення виступів і короткої перерви народні депутати приступили до розгляду і голосування проекту постанови.

Перед голосуванням Володимир Литвин оголосив про вихід народного депутата Ігоря Челомбітка зі складу фракції „Регіони України” і вихід народного депутата Антона Кіссе з фракції СДПУ(о).

Верховна Рада визнала результати повторного голосування 21 листопада такими, що відбулися з масовими порушеннями виборчого законодавства і не відображають повною мірою волевиявлення народу. За таку редакцію пункту першого Постанови проголосувало 255 народних депутати.

Пункт другий Постанови, у якому Верховна Рада висловила недовіру Центральній виборчій комісії у зв'язку з неналежним виконанням нею обов'язків, передбачених Конституцією та законами України, народні депутати ухвалили 270-ма голосами.

Прийнятим третім пунктом Верховна Рада запропонувала Президентові України внести до 1 грудня 2004 року на розгляд Верховної Ради України подання щодо дострокового припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії та кандидатури на посади членів Центральної виборчої комісії, попередньо узгодивши їх з депутатськими групами і фракціями Верховної Ради України.

Четвертим пунктом народні депутати визнали за необхідне розглянути 30 листопада 2004 року питання про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування порушень виборчого законодавства та обставин встановлення підсумків голосування на виборчих дільницях, територіальних виборчих округах та результатів виборів Президента України в 2004 році. Верховна Рада також розгляне порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України у зв‘язку з складанням присяги новообраним Президентом України.

П‘ятим ухваленим пунктом Постанови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування доручається забезпечити підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради України:

а) у дводенний термін законопроекту про внесення змін до Закону України „Про вибори Президента України” або окремого відповідного закону, передбачивши у ньому, зокрема, удосконалення інституту голосування за відкріпними посвідченнями, а також за межами приміщень для голосування, уточнення механізмів судового контролю за рішеннями, діями та бездіяльністю відповідних суб‘єктів виборчого процесу, удосконалення законодавчих механізмів забезпечення стабільності, діяльності виборчих комісій, рівності представництва в них від кандидатів у президенти України, у тому числі і корегування часток керівних посад у виборчих комісіях тощо;

б) до 29 листопада проект Постанови Верховної Ради України „Про порядок проведення урочистого засідання Верховної Ради України у зв'язку зі складенням присяги новообраним Президентом України”.

Шостим прийнятим пунктом Постанови з метою завершення конституційної реформи Верховна Рада вважає за доцільне запропонувати Тимчасовій спеціальній комісії по опрацюванню законопроектів про внесення змін до Конституції України забезпечити підготовку та внесення на розгляд Верховної Ради України в період з першого по третє грудня 2004 року законопроекту про внесення змін до Конституції України, (реєстраційний номер 4180).

Пунктом сьомим народні депутати пропонують кандидатам на посаду Президента Віктору Ющенку та Віктору Януковичу терміново провести переговори з метою подолання кризи та підписати відповідну політичну угоду. Верховна Рада також закликала представників фракції „Наша Україна” звернутися до своїх прихильників та організаторів акції громадянської непокори, до підписання зазначеної політичної угоди, утриматися від блокування органів державної влади та управління, комунікацій і установ, які забезпечують її функціонування, оскільки такі дії, зважаючи на зимовий період, можуть призвести до негативних наслідків.

Наступним пунктом Постанови Верховна Рада вважає неприпустимим застосування сили проти усіх учасників політичних акцій, що може призвести до подальшого загострення конфлікту за умови дотримання ними чинного законодавства.

Верховна Рада також закликала представників міжнародної спільноти виважено ставитися до оцінок ситуації в Україні, а також утримуватися від підбурюючих та упереджуючих виступів і закликів, які лише її ускладнюють.

Верховна Рада доручила Голові Верховної Ради України невідкладно забезпечити оприлюднення тексту цієї постанови. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанову Верховної Ради України „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв‘язку з виборами Президента України” в цілому підтримали 307 народних депутати.

На цьому позачергове засідання Верховної Ради України завершилося.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку