У П’ЯТНИЦЮ, 9 КВІТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання головуючий – перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив депутатські запити. Із заявами, повідомленнями, запитами та інформаціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
На пропозицію народного депутата Петра Симоненка для включення до порядку денного було поставлено проект постанови про відкликання миротворчого контингенту України, направленого для участі у міжнародній миротворчій операції в Республіці Ірак. Проектом пропонується „у зв`язку з різким загостренням ситуації в окупованому американо-британською коаліцією Іраку, що вже призвело до безпосередньої участі українських миротворців у бойових діях, на що Верховна Рада України не давала своєї згоди, і до людських втрат, Верховна Рада України постановляє: вважати за необхідне негайно відкликати український миротворчий контингент з Республіки Ірак”.
Проект постанови підтримало 163 народних депутатів і її не було включено до порядку денного.
Далі з інформацією про хід виконання Постанови Верховної Ради України „Про порядок висвітлення роботи п’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання” виступив Президент Національної телекомпанії України Олександр Савенко. Він ознайомив народних депутатів з деякими даними висвітлення роботи парламенту. О.Савенко, зокрема, зазначив, що Національна телекомпанія транслювала відкриття п’ятої сесії, а також всі Дні уряду і парламентські слухання, які відбувалися в парламенті.
За словами доповідача, тема висвітлення діяльності вищого законодавчого органу України знаходила широке відображення в програмах телекомпанії. О.Савенко назвав кілька цифр, які характеризували участь народних депутатів у прямих ефірах, інформаційних та аналітичних програмах. Він також поінформував про перевірку діяльності телекомпанії Рахунковою палатою. Перевірка виявила низку неврегульованих законодавством питань, які стосуються діяльності Національної телекомпанії і розміщення державного замовлення. Доповідач попросив народних депутатів чітко визначити законодавчі норми, за якими Національна телекомпанія могла б працювати.
Запитання до доповідача стосувалися укладення угод на висвітлення діяльності іншими гілками влади, висвітлення офіційних візитів в Україну (коли перевага надається висвітленню зустрічей з Президентом та Прем’єр-міністром, а зустрічі з Головою Верховної Ради України не висвітлюються).
Доповідач, відповідаючи на запитання, скаржився на відсутність доведених обсягів мовлення, фінансових коштів на забезпечення висвітлення, а також на відсутність механізму розміщення державного замовлення.
Народні депутати цікавилися і тим, чому програми Національної компанії не можна приймати у деяких регіонах країни, висловлювали пропозиції щодо повної заборони реклами на Першому телеканалі тощо.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації народний депутат Микола Томенко. Він прямо звинуватив О.Савенка у „відвертій брехні щодо виконання Постанови про висвітлення діяльності Верховної Ради України”, а також у тому, що О.Савенко, як керівник Національної телекомпанії не відповів, чому Постанова Верховної Ради не виконується.
Микола Томенко звинуватив Національну телекомпанію у тому, що „це комерційна структура, яка використовує державні кошти для вирішення конкретних політичних і фінансових проблем”, а також у майже стовідсотковому висвітленні однієї точки зору та приховуванні доходів від рекламної діяльності. М.Томенко висловився за створення слідчої комісії з перевірки діяльності Національної телекомпанії.
Відповідаючи на запитання колег щодо покращання роботи по висвітленню діяльності Верховної Ради, М.Томенко поінформував про створення парламентського телевізійного каналу, який вже веде мовлення у кабельній мережі м. Києва у прямому ефірі, а також про відновлення прямої трансляції пленарних засідань п’ятої сесії Верховної Ради в FM-діапазоні на „Радіо-Рокс”. Ведеться робота по його трансляції кабельними мережами у великих містах. Однак, на думку, М.Томенка, потрібно паралельно використовувати і потужності Національної телекомпанії.
Перед прийняттям рішення щодо інформації Президента національної телекомпанії О.Савенка про хід виконання Постанови Верховної ради України „Про порядок висвітлення роботи п’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання” попросив слова Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Чиж. Він акцентував свій виступ на кількох принципових моментах: законодавчому врегулюванню проблем, насамперед, розміщення державного замовлення; не виявлених у ході перевірки Рахунковою палатою зловживань у Національній телекомпанії, а також виконанні постанови, точніше тієї частини, яка стосується прямого ефіру. І.Чиж висловив готовність далі працювати над висвітленнюм діяльності Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, завершуючи обговорення питання, зазначив, що „є проблема законодавства, є проблема совісті, і є проблема відповідальності, а реальність така, що Верховна Рада України останньою постановою від 3 лютого 2004 року врахувала більшість пропозицій телекомпанії, конкретизувала обсяг програм і джерела фінансування їх створення. Однак керівництво Першого національного свідомо ігнорує державне рішення парламенту”.
В.Литвин нагадав про кампанію по дискредитації Голови Верховної Ради керівництвом НТКУ за начебто політичний тиск з його боку і прямо запитав про те, хто ще з високих посадових осіб пропагує свою діяльність на підставі двосторонньої угоди.
В.Литвин, звертаючись до Голови Держкомітету І.Чижа, сказав „є один фоліант, якому ви беззастережно довіряєте: темник”.
Голова Верховної Ради також розкритикував Національну телекомпанію за висвітлення святкування 190-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та численні листи від обурених громадян з цього приводу.
На думку В.Литвина, було б цілком логічно ще раз повернутися до розгляду законопроектів щодо розширення повноважень Верховної Ради України в частині призначення керівників Національної телекомпанії і радіокомпанії і створення Слідчої комісії.
Постанову про інформацію Президента національної телекомпанії України підтримали 299 народних депутатів. Документом, зокрема, передбачається Національній телекомпанії України виконати статтю 9 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” і пункт 2 Постанови Верховної Ради України “Про порядок висвітлення роботи п’ятої сесії Верховної Ради четвертого скликання”.
Постановою також пропонується звернутися до Президента України з пропозицією розглянути питання про службову невідповідність Президента Національної телекомпанії України Савенка О.М. за невиконання законів України та заслухати у травні 2004 року звіт Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки дотримання Національною телекомпанією України вимог законодавства України щодо використання бюджетних коштів та ведення фінансово-господарської діяльності.
Законопроект про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій доповідав міністр промислової політики України Олександр Неустоєв. Він поінформував про стан досліджень, розробки і впровадження сучасних технологій в Україні, які характеризуються домінуванням у промисловому комплексі виробництва 3 і 4 технологічних укладів, питома вага яких разом складає 95 відсотків. 5-й технологічний уклад, який домінує у розвинених країнах (комп’ютеризація та інформатизація суспільства, сучасні промислові технології) в Україні не перевищує 5 відсотків, а 6-й технологічний уклад (мікробіологічна промисловість, високотехнологічна медична техніка, генна інженеренія) не перевищує й 1-го відсотка. Впродовж останніх років на науку з державного бюджету витрачається близько 0,4 відсотка внутрішнього валового продукту, що на порядок нижче ніж у сучасних розвинених економічних країнах. Частка наукоємної високотехнологічної продукції України на світовому ринку складає всього лише 0,1 відсотка. Наведені дані, зазначив доповідач, дають підстави вважати, що розвиток високих наукоємних технологій для України є однією з найважливіших проблем, розв’язання якої системним методом дозволить реалізувати задекларований намір відносно наближення України до європейських стандартів.
Метою програми є забезпечення сприятливих умов для створення і розвитку наукоємних технологій і на цій основі широкомасштабна модернізація національної економіки. Основні її завдання полягають в реалізації проектів розробки наукоємних технологій і впровадження їх на підприємствах базових галузей за пріоритетними напрямами, які затверджені і визначені Законом України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”. Всього таких напрямів визначено 8.
Програму пропонується здійснювати у два етапи, а її реалізація дозволить покращити технічні характеристики вітчизняної продукції, створити ефективну систему фінансування науки тощо.
Голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Майко співдоповідаючи, висловив впевненість у тому, що „Україна буде заможною і могутньою, але тільки тоді, коли питання науки у сесійній залі парламенту будуть розглядатися з таким азартом, як напередодні розбиралися політичні питання”. Він поінформував народних депутатів про рішення Комітету і закликав їх підтримати Програму як у першому читанні, так і в цілому з тим, щоб її фінансування було закладено вже з наступного року у державному бюджеті.
Голова Комітету з питань науки і освіти Станіслав Ніколаєнко зауважив, що Програма, яку запропонував уряд, запізнилася. Незважаючи на її недоліки, співдоповідач висловився за її прийняття за умови контролю з боку Верховної Ради за коштами на її виконання.
Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій спочатку була прийнята за основу, а потім після зняття до неї застережень 270-ма голосами і в цілому.
Наступним розглядався законопроект про особливості приватизації підприємств державної акціонерної компанії „Укррудпром”. Народні депутати розглянули поправки до законопроекту. З частиною з них профільний Комітет погодився і врахував при доопрацюванні. Щодо ще кількох народні депутати визначалися у сесійній залі. Жодна з них, як і постанова про неприйнятність законопроекту, не були підтримані.
Закон про особливості приватизації підприємств державної акціонерної компанії „Укррудпром” було прийнято в цілому 276-ма голосами. Ним визначені особливі принципи приватизації державної акціонерної компанії „Укррудпром”: заборона перепрофілювання її підприємств, продаж пакетів акцій підприємств різним покупцям, недопущення роздріблення пакета акцій ДАК „Укррудпром”, який підлягає приватизації, а також закріплення у державній власності 25% статутного фонду + 1 акція підприємств ДАК „Укррудпром” і передача цих пакетів в статутний фонд ДАК „Укррудпром”, платне відчуження державного майна.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули ще кілька законопроектів. У другому читанні було прийнято законопроект про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування (щодо підвищення мінімальних розмірів виплат). Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо середньої зарплати).
Завершуючи пленарне засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин привітав народних депутатів з Великоднем, побажав їм здоров’я, успіхів, виконання заповідей Христових і втілення їх у практичній діяльності.
На цьому пленарне засідання Верховної Ради завершилось.
Наступне засідання відбудеться 13 квітня. В рамках Дня Уряду розглядатиметься питання „Про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні”.