У ВIВТОРОК, 11 ТРАВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин повідомив про те, що на засіданні Погоджувальної ради було прийнято рішення заслухати інформацію про надзвичайну подію, що сталася шостого травня 2004 року на базі зберігання боєприпасів номер 285 Міністерства оборони України у Запорізькій області. Керівники депутатських фракцій і груп також домовилися після завершення роботи Державної комісії, яка розслідує всі обставини, розглянути це питання комплексно в сесійній залі.
Дві фракції „Наша Україна” і БЮТ вимагали перерву на 30 хвилин або надати можливість їхньому представнику одразу виступити із викладенням своєї позиції. Від двох фракцій виступив народний депутат України Анатолій Матвієнко. За його словами, „заява про перерву була викликана нерозумінням і протестом проти заангажованості, волокити і бездіяльності правоохоронних органів в розслідуванні злочинних дій під час виборів в місті Мукачевому міського голови”.
Анатолій Матвієнко також зазначив, що дві парламентські фракції наполягають на тому, щоб заслухати керівників силових структур.
На це головуючий поінформував, що 11 травня на Погоджувальній раді була домовлено про зустріч Голови Верховної Ради України з керівниками правоохоронних структур, щоб з’ясувати, наскільки вони готові інформувати Верховну Раду про події, що відбулися в місті Мукачеве, і заслухали ці звіти 12 травня.
Перед тим, як перейти до розгляду інформації, головуючий оголосив про вихід народних депутатів України Василя Хмельницького і Лева Миримського зі складу депутатської групи „Народовладдя” і про їхнє входження до депутатської групи „Народний вибір”.
Із інформацією щодо надзвичайної ситуації, яка сталася 6 травня у Запорізькій області, виступив міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорій Рева. Він детально розповів про причини та наслідки виникнення пожежі на 275-й артилерійській базі, де зберігається 91 тисяча 631 тонна різних видів боєприпасів (4800 умовних вагонів). Причиною пожежі стало порушення військовослужбовцями статутних вимог та Правил пожежної безпеки на складах. Вони курили безпосередньо на місці проведення робіт, що призвело до пожежі та вибухів боєприпасів. Внаслідок цієї тяжкої події загинув один чоловік, 4 померли і ще 4 дістали поранення. Серйозних пошкоджень зазнали об’єкти енергетики, транспортні на інші комунікації, об’єкти соціальної сфери, житлові будинки, що розташовані в зоні ураження. Загальні збитки Міноборони перевищують 2 мільярди 252 мільйонів гривень, цивільного населення - 1 мільйон 496 тисяч гривень.
Г.Рева зазначив, що уряд миттєво відреагував на подію. Вже 6 травня безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації почала працювати державна комісія техногенно-екологічної безпеки та з надзвичайних ситуацій, яку очолив віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв.
7 травня розпорядженням уряду для проведення першочергових заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій було виділено 6 мільйонів 796 тисяч гривень, з яких 4 мільйони гривень вже надійшли в Запорізьку область. Того ж дня Президент України в зв’язку з незадовільним виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони та його доручень щодо збереження зброї, боєприпасів та небезпечних вибухових речовин на арсеналах, базах і складах Збройних Сил видав розпорядження про утворення спеціальної комісії на чолі з Прем’єр-міністром України Віктором Януковичем.
8 травня Прем’єр-міністр особисто працював у зоні події і за результатами роботи визначив ряд конкретних завдань, спрямованих, перш за все, на безпеку і нормалізацію життєдіяльності населення потерпілого району, а також проведення прискіпливого розслідування причин події і притягнення до відповідальності всіх винних, незалежно від займаних посад.
Міністр також поінформував про основний зміст прийнятих рішень, завдань і дій, які полягають у захисті населення і життєво важливих об’єктів від можливого ураження, створенні умов для відновлення нормальної життєдіяльності населення потерпілих районів, а також локалізації джерела безпосередньої небезпеки і уникнення передумов можливих надзвичайних ситуацій на інших арсеналах, базах і складах.
Григорій Рева завершуючи свій виступ підкреслив, що надзвичайна подія є результатом лише декларування пріоритетності запобігання виникнення надзвичайних ситуацій. За словами міністра, центральні і місцеві органи виконавчої влади ще не перейнялися цією необхідністю, згадують про неї вже тоді, коли треба вдаватися до порятунку. „Події у Новобогданівці, Артемівську - це не ті випадки, коли слід вимірювати, хто на якому п’єдесталі стоїть”, - підкреслив він.
Г.Рева зазначив, якщо реформування Збройних Сил та інших військових формувань, технічне переоснащення, реалізація програм, пов’язаних із знешкодженням застарілої зброї, боєприпасів не будуть переведені у русло законодавства і надійно фінансово забезпечені, Україна приречена на ескалацію техногенних катастроф і соціальне збурення у середовищі військовослужбовців.
Міністр також наголосив, що уряд працює адекватно ситуації, своєчасно надаючи допомогу населенню, селам, які проводять рятувальні операції, запроваджує заходи, спрямовані на запобігання виникнення подібних ситуацій.
Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповів на запитання народних депутатів.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков. Він зазначив, що міністр об’єктивно поінформував народних депутатів про надзвичайну ситуацію, а також як член створеної за розпорядженням Президента і очолюваної Прем’єр-міністром спеціальної комісії після відвідання 8 травня безпосередньо району катастрофи підтвердив, що уряд, міністерства з надзвичайних ситуацій, оборони, внутрішніх справ, охорони здоров'я, Генеральна прокуратура, інші державні органи, місцеві владні і самоврядні структури, їх посадові особи чітко вирішують питання, що виникають, працюють над тим, щоб з’ясувати причини трагедії, якомога швидше подолати її наслідки, повернути людей до їхніх домівок.
За словами Г.Крючкова те, що трапилося під Мелітополем, а раніше в районі Артемівська, є результатом дії людського фактора. Ключовою проблемою Голова парламентського Комітету назвав стан дисципліни, відповідальності, контролю, вимогливості у Збройних Силах і не тільки там. Не сьогодні і не вчора виникла ця проблема. Питання збереження і утилізації боєприпасів, безпечне їх утримання розглядалося в різних інстанціях, ухвалювалися постанови, видавалися укази, але радикально ситуація не поліпшилась. І те, що трапилося під Мелітополем, могло трапитись не на одній з майже трьохсот баз, складів, арсеналів, де зберігається майже 2,5 млн. тонн снарядів.
Г.Крючков привернув увагу до того, що до утилізації залучаються приватні структури, яких менше за все турбує безпека. Міністерству оборони потрібно з цим грунтовно розібратись і навести державний порядок.
Загалом Г.Крючков вважає, що вітчизняні Збройні Сили переживають зараз у своєму розвитку дуже складний етап, обумовлений здійсненням військової реформи. І стан із збереженням боєприпасів, їх утилізацією - це лише частина гострих проблем в оборонній сфері.
Права, неврегульованість і зволікання процесу реформування, невирішеність у законодавчому порядку питань соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із Збройних Сил негативно позначаються на ситуації, особливо на морально-психологічному стані офіцерського складу і генералітету. А за таких умов розраховувати на наведення порядку, зміцнення дисципліни важко.
Г.Крючков також поінформував про те, що 13 квітня Рада національної безпеки і оборони України розглянули ці питання. Він висловився за скоріше прийняття відповідного законопроекту, що дозволить покінчити з невизначеністю в цій справі.
На думку Г.Крючкова, становище у сфері оборони потребує всебічного розгляду в цілому.
Голову парламентського Комітету підтримав головуючий, який зазначив, що це питання Верховна Рада розгляне комплексно за результатами роботи державної комісії.
Після завершення розгляду цього питання у сесійній залі проходив День Уряду з порядком денним „Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу”. (Див. окреме повідомлення у розділі „День Уряду”).
На початку вечірнього засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував народних депутатів про зустріч з керівниками правоохоронних органів, Генеральним прокурором України, міністром внутрішніх справ і заступником голови Служби безпеки України. Вони поінформували про хід розслідування подій, пов’язаних із виборами мера міста Мукачевого. Потім відбулася зустріч у розширеному складі за участю народних депутатів Олександра Зінченка, Анатолія Матвієнка, Володимира Мойсика і Володимира Стретовича, у ході якої співставлялися позиції щодо ходу розслідування цієї справи. Досягнуто домовленості про заслуховування керівників правоохоронних органів та Генеральної прокуратури на пленарному засіданні 12 травня.
Далі згідно з порядком денним засідання розглядався проект закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2004 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях.
Доповідав заступник міністра оборони України Ігор Тимофєєв. Він поінформував про заплановану згідно з планом заходів міжнародного співробітництва на поточний рік, участь підрозділів Збройних Сил України в одинадцяти багатонаціональних військових навчаннях, чотири з яких передбачається провести на території України.
Заступник міністра оборони, даючи комплексну оцінку питанню проведення багатонаціональних військових навчань на території України, звернув увагу на чотири головні чинники, які відзначають їх доцільність і корисність в цілому: практична підтримка процесу реформування та розвитку Збройних Сил України; фінансово-економічні аспекти; сфера безпеки і політичні дивіденди.
Участь підрозділів представників Збройних Сил України у спільних військових навчаннях, за словами І.Тимофєєва, надає можливість використовувати досвід країн-партнерів у реформуванні власних Збройних Сил, підтримувати спроможність і готовність Збройних Сил України брати участь в операціях з підтримання миру, надання гуманітарної допомоги, пошуку рятувальних операцій, а також вдосконалювати бойову майстерність особового складу Збройних Сил України, нарощувати та розвивати військову інфраструктуру, військові полігони, матеріально-технічну базу, вищі військові навчальні заклади.
Заступник міністра оборони також наголосив, що організовуючи та проводячи багатонаціональні військові навчання на своїй території, наша держава переконливо демонструє світовій спільноті стратегічну лінію своєї зовнішньої політики та готовність до здійснення практичних внесків у загальну справу по формуванню системи регіональної і глобальної безпеки.
Після всебічного принципового обговорення закон було прийнято 234-ма голосами.
Далі народні депутати приймали рішення з обговорених питань. Вже перший законопроект про Фонд Державного майна України було відхилено.
З третьої спроби народні депутати прийняли Постанову „Про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні”. Парламентарі не погоджувалися із запропонованою профільним Комітетом оцінкою роботи Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання законів у сфері пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні. Спочатку проектом постанови її пропонувалося визнати незадовільною. І лише після пропозиції Комітету замінити незадовільну на недостатню Постанова була прийнята.
Далі відбувся повторний розгляд законів з пропозиціями Президента України. Після внесених уточнень у новій редакції було прийнято Закон України „Про третейські суди”. У новій редакції також було прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” з пропозиціями Президента України, частково врахованими профільним комітетом. У новій редакції було прийнято і Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з пропозиціями Президента України щодо сфери охорони державної таємниці.
Далі спочатку до порядку денного було включено, а потім було розглянуто і прийнято рішення щодо законопроекту про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік.
Доповідав законопроект міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Він зазначив, що неприйняття цього закону (раніше цей законопроект вже ставився на голосування, але не набрав необхідної для прийняття кількості голосів) призводить до того, що сотні тисяч громадян України сьогодні не можуть оформити субсидії на житло, не можуть зробити індексацію пенсій, індексацію інших видів допомог, зарплат, пенсій, стипендій. Законопроект вже обрахований за всіма місяцями, які минули, починаючи з травня минулого року і по квітень поточного року. І з цих обрахунків взято найбільше значення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб в розрахунку на місяць. Середній прожитковий мінімум виходить 362 гривні 23 копійки, що на 20 гривень 23 копійки більше, ніж у 2003 році. За демографічними групами населення прожитковий мінімум встановлено такий: дітям до шести років - 324 гривні, від шести до 18-ти - 404 гривні, працездатних осіб - 386 гривень, осіб, які втратили працездатність, - 284 гривні.
М.Папієв нагадав, що прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом. На його основі визначаються основні державні соціальні гарантії.
Міністр попросив народних депутатів для того, щоб головні управління праці та соціального захисту населення, інші центральні органи державної виконавчої влади могли на рівні, передбаченому законодавством України, підтримувати соціально вразливі верстви населення, прийняти цей законопроект за основу і проголосувати його в цілому.
Підтримав необхідність прийняття законопроекту і Голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара. Однак, у ході його обговорення деякі народні депутати звинувачували уряд у заниженні показника прожиткового мінімуму, виходячи з економічного зростання, яке відбувається, пропонували змінити методологію розрахунку показника прожиткового мінімуму.
Проект постанови про неприйнятність законопроекту доповів її автор народний депутат України Віктор Пинзеник. За його словами, законопроект не можна приймати через те, що він не відповідає реаліям життя. В.Пинзеник аргументував свою позицію тим, що прожитковий мінімум пов'язаний з ситуацією в економіці. Вона поліпшується, і тому стандарти вимог до прожиткового мінімуму мають зрости. Однак постанову про неприйнятність було відхилено, а закон схвалено в цілому 276-ма голосами.
Наприкінці засідання народні депутати прийняли за основу, а потім і в цілому закон про внесення зміни до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України”(щодо звання „Мати-героїня”).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться 12 травня, у середу.