У СЕРЕДУ, 10 ГРУДНЯ, В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТЕЛЕРАДІОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ".
Відкриваючи слухання, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк наголосив на актуальності винесеного на розгляд питання, а також зазначив, що найбільш ефективно використовуються народними депутатами в законотворчій роботі матеріали парламентських слухань, пов'язаних саме із діяльністю засобів масової інформації.
Головуючий висловив також сподівання у тому, що всі висловлені на слуханнях рекомендації, пропозиції, побажання щодо вироблення стратегії розвитку національного телерадіоінформаційного простору України найближчим часом будуть реалізовані в цілій низці законодавчих ініціатив, що сприятиме задоволенню потреб як громадян України, так і телерадіоорганізацій, які покликані слугувати інтересам телеглядачів і радіослухачів, відстоювати національні інтереси держави.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України про парламентські слухання з доповіддю виступив Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, співдоповідали - голова Держтелерадіо України Іван Чиж і голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод.
У своєму виступі доповідач запропонував учасникам слухань проаналізувати ситуацію в телерадіоінформаційному просторі України на рівні управлінського, законодавчого, економічного і технологічного аспектів проблеми. Актуальними по суті і предметними по змісту стали співдоповіді керівників Національної ради та Держтелерадіо.
Підкреслювалось, що наше суспільство переживає активний процес формування систем ефірного, кабельного і супутникового телерадіомовлення. Динамічний ріст кількості вітчизняних телерадіоорганізацій поряд із урізноманітненням технологій створення програм і поширення телерадіосигналу, свідчить як про високі темпи розвитку електронних ЗМІ, так і про певну відповідність державної стратегії світовим тенденціям телерадіомовлення.
Водночас доповідач зазначив, що на тлі позитивних змін все ще даються взнаки неструктурованість численних суб'єктів сфери телерадіомовлення, неузгодженість позицій установ та відомств, які контролюють і координують діяльність електронних ЗМІ, відсталість матеріально-технічної бази та технологічна залежність від західних розробок, а найсуттєвішою вадою вітчизняного телерадіомовлення було визнано відсутність єдиної державної концепції розвитку даної сфери.
Значну увагу доповідач і співдоповідачі приділили наступним питанням:
- стратегії розвитку місцевих телерадіоорганізацій, на долю яких припадає левова частка загальнодержавних обсягів мовлення;
- проводовому мовленню як основному джерелу інформування широких кіл населення про найважливіші внутрішні та зовнішні події;
- законодавчим аспектам трансформації державних електронних ЗМІ в структури суспільного та громадського мовлення;
- узгодженню положень і норм між діючими законодавчими актами інформаційної сфери;
- виведення рекламного ринку із тіні та визначення єдиних для всіх суб'єктів телерадіомовлення правил рекламної політики;
- подальшій конверсії обмеженого частотного ресурсу держави, призначеного для телерадіомовлення;
- розвитку систем супутникового та цифрового мовлення;
- захисту національного інформаційного простору.
Вагомою проблемою постало питання функціонування організацій кабельного телебачення. Наявність подвійного ліцензування для операторів КТБ, які, поряд із наданням послуг, повсякденно займаються активною інформаційною діяльністю. Все це ускладнює розвиток кабельних мереж, сповільнює технічне переоснащення станцій КТБ, а відтак - не забезпечує потреби населення в отриманні якісного багатоканального мовлення.
Було наголошено на необхідності поставити під громадський контроль і ситуацію з розподілом частотного ресурсу держави. Адже більшість заяв телерадіоорганізацій України до Державного комітету зв'язку та інформації щодо виділення частот, ліцензійного закріплення права на придбання і користування передавальним обладнанням впродовж тривалого періоду не розглядаються. Особливо нагальною ця проблема є для обласних державних телерадіокомпаній, які взялися активно створювати власні регіональні телемережі.
Нагальним залишається питання законодавчого врегулювання статусу загальнонаціональних, регіональних і місцевих ТРО, упорядкування форм власності як державних, так і комунальних мовників.
В обговоренні доповіді та співдоповідей взяли участь народні депутати України: Микола Баграєв, Юрій Артеменко, Ігор Шурма, Володимир Яворівський, Сергій Гмиря, Віталій Шибко, Михайло Сятиня, Сергій Правденко, Юрій Кармазін, Андрій Шкіль, Юрій Луценко, Олексій Козаченко, Василь Надрага, інші учасники парламентських слухань.
У виступах було принципово і предметно обговорено стан справ у даній сфері, висловлено низку важливих рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення системи управління телерадіомовленням. Учасники парламентських слухань наголошували на необхідності поряд із спрощенням вимог державних інституцій до електронних ЗМІ, законодавчо закріпити суттєві форми підтримки виробників вітчизняної телерадіопродукції, послаблення податкового тиску на творців відеофільмів та художніх фільмів.
Зокрема, народний депутат Юрій Артеменко поінформував присутніх про те, що на сьогодні майже 22 організації різного рівня мають право здійснювати перевірку діяльності електронних ЗМІ. Він також зазначив, що Конституція України забезпечує рівність умов для всіх телерадіоорганізацій, однак у кращому положенні залишаються ті компанії, які фінансуються одночасно з державного бюджету, місцевих бюджетів, а також у повному обсязі використовують рекламне поле.
Зацікавленим був виступ директора науково-виробничого підприємства "Квант-ефір" Івана Омелянюка. Виступаючий наголосив на необхідності якнайшвидшого впровадження цифрового ефірного телерадіомовлення - одного із найважливіших технічних аспектів входження України в європейський інформаційний простір.
Своє бачення проблеми висловив народний депутат Ігор Шурма. Він, зокрема, окреслив проблему створення якісного телепродукту, який мав би не лише розважати, але відкривав би доступ до здобутків світової і вітчизняної культури, створював би можливості для самоосвіти. Крім того, він наголосив і на необхідності проведення відкритих громадських дискусій у ЗМІ, насамперед, на телебаченні. Натомість замість змагання аргументів починається змагання гасел.
Своєрідним продовженням думок попереднього виступаючого стали пропозиції народного депутата Сергія Гмирі перейти від трансляції дискусійних передач у записі на діалоги у прямому ефірі. Позбавивши таким чином студійних редакторів можливості скорочувати на свій розсуд висловлювання учасників дискусій. Висловив народний депутат і подив редакційною політикою багатьох обласних державних компаній, які значні обсяги ефірного часу приділяють показу діяльності керівників області, наче крім них в регіонах вже нікого не залишилось.
Аргументовано прокоментував проблеми покриття Закарпатської області телерадіосигналами народний депутат Михайло Сятиня. Питання частотного ресурсу він назвав стратегічним для держави, зазначивши, що практично частотний ресурс України у прикордонних зонах втрачено назавжди.
З конкретними пропозиціями виступив перед учасниками парламентських слухань і народний депутат Сергій Правденко. Він наголосив на необхідності проведення структурних управлінських змін, вироблення державної програми впровадження цифрового телебачення і радіо, а також введення антимонопольних норм для операторів кабельного телебачення.
Голова національної Спілки журналістів України Ігор Лубченко висловив заперечення щодо існування у законі "Про рекламу" визначення рекламного матеріалу. Так, на його думку, суперечливим є положення, що матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи, підприємства чи товару є рекламою. А відтак, за неї слід платити. У такому разі всі депутати, хто захоче зняти про себе сюжет, як вони займаються соціальною допомогою, вручають дітям чи ветеранам допомогу, подарунки, зобов'язанні сплатити телерадіомовній організації, аби вона внесла податок за такий матеріал.
Проблему виробництва вітчизняного телерадіопродукту гостро обговорили народні депутати Андрій Шкіль і Юрій Луценко. Так, Андрій Шкіль застеріг керівників електронних ЗМІ від повального захоплення зарубіжними серіалами, наголосивши, що рано чи пізно національний продукт необхідно буде створювати. Якщо це ігноруватимуть вітчизняні телекомпанії, то за них це швидко зроблять інші. І наші студії зникнуть з української орбіти як творці, а стануть просто ретрансляторами чужої культури, чужої мови, чужих традицій і цінностей.
Проблемі некомпетентності судів і конкретних суддів, які беруться розглядати справи щодо діяльності електронних ЗМІ присвятив свій виступ народний депутат Олексій Козаченко. Свою промову він завершив зверненням до Ради суддів України дати оцінку професійній компетенції суддів, які виносять некваліфіковані рішення.
Підсумовуючи виступи учасників парламентських слухань заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко зазначив, що виходом із кризового стану, який охопив наше вітчизняне телебачення і радіомовлення є два шляхи. Перший - удосконалення діючого законодавства, вилучення з нього норм, які стримують розвиток електронних ЗМІ, а не прийняття Інформаційного кодексу задля консервування проблем. Другий - наявність значної кількості законослухняних ТРО, принципових і чесних творців українського телеефіру, які не лише виявляють небайдужість до всього негативного, а й першими беруться за подолання гострих проблем.
ЯК БУЛО ПЕРЕДБАЧЕНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ БУДЕ ВИНЕСЕНО НА РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ГРОМАДСЬКОСТІ. ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕНОЇ ДИСКУСІЇ МАТЕРІАЛИ І ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ СЛУХАНЬ БУДУТЬ ВИДРУКОВАНІ ДОСТАТНІМ НАКЛАДОМ І РОЗПОВСЮДЖЕНІ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ.