У СЕРЕДУ, 10 ГРУДНЯ, ЧЕТВЕРТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив, що 10 грудня відзначається День прав людини. З цієї нагоди у сесійній залі слово для виступу було надано Голові парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадію Удовенку.
Він відзначив, що за 12 років незалежності в державі створена законодавча база стосовно прав людини і громадянина, яка відповідає найвищим світовим стандартам. "Але прикро констатувати, що Конституція і закони в цій сфері не виконуються. Викликає особливе занепокоєння те, що порушуються не лише соціальні та економічні права людини, це ще якось можна пояснити труднощами перехідного періоду, затяжною соціально-економічною кризою. А от що стосується основоположних громадянських та політичних прав, право на особисту свободу і недоторканість, право на свободу слова, думки і світогляду, виборче право, то змушений констатувати, що фактичний стан свідчить, по-перше, про нехтування цими правами з боку органів державної влади на всіх рівнях, а по-друге, про низький рівень правової свідомості багатьох громадян України. Ось, де нам доведеться докласти максимальних зусиль для подолання негативних явищ і тенденцій, виправлення ситуації докорінним чином на краще", - підкреслив доповідач.
Г.Удовенко висловив надію, що врешті-решт нам вдасться це зробити спільними зусиллями і в недалекому майбутньому.
Далі головуючий оголосив депутатські запити до Президента України, Кабінету Міністрів та органів виконавчої влади. Із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп.
Відповідно до прийнятого напередодні рішення про внесення змін до Регламенту Верховної Ради про голосування законопроектів про ратифікацію щосереди у тиждень проведення пленарних засідань, народні депутати ратифікували низку угод і договорів, зокрема: Консульську конвенцію між Україною і Республікою Куба; Договір між Україною та Республікою Куба про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах; Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянутої); Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Монголії про співробітництво в галузі оборони; Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова. Верховна Рада денонсувала Договір між Україною та Республікою Узбекистан про запобігання виникненню випадків подвійного громадянства та відклала денонсацію Договору між Україною та Грузією про запобігання виникненню випадків подвійного громадянства та усунення вже існуючого подвійного громадянства. Відкладення денонсації було зроблено на прохання парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та Міністерства закордонних справ для додаткових консультацій.
Наступними розглядалися три проекти Трудового кодексу України, внесені відповідно народним депутатом Валерієм Коновалюком, Кабінетом Міністрів, народними депутатами Б.Губським, В.Демьохіним, Ю.Єхануровим.
Доповідачі коротко охарактеризували проекти, докладно зупинившись на позитивних моментах кожного з них.
Представляючи свій проект народний депутат Валерій Коновалюк, зазначив, що запропонований ним документ комплексно підходить до регулювання трудових відносин. У ньому системно зібрані норми трудового права, що містяться у різних чинних нормативно-правових актах. Норми Кодексу розподілено по главах та розділах в залежності від ступеня узагальнення предмету правового регулювання, що дозволить полегшити порядок його застосування та уникнути розбіжностей у тлумаченні окремих положень Кодексу. Автором законопроекту враховано характер сучасних соціально-економічних відносин. Застосування Кодексу в запропонованій редакції дозволить наблизитись до створення необхідних умов для досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин та інтересів держави. Позитивним моментом проекту також є законодавче врегулювання праці інвалідів та надомників, спрямованих на розв'язання проблем соціальних захисту.
Другий проект представляв міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Він наголосив на тому, що це не урядовий проект, а документ напрацьований відповідно до норм міжнародної організації праці на тристоронній основі. За словами доповідача, в проекті збалансовано інтереси найманих працівників, роботодавців, і відпрацьовано механізм контролю держави за додержанням норм трудового законодавства.
Проект пройшов експертизу Міжнародної організації праці і отримав схвальну оцінку.
М.Папієв далі зазначив, що це абсолютно новий документ, який при цьому не звужує і не зменшує права найманих працівників, не порушує чинне законодавство України. У ньому чітко встановлені норми: 8-годинний робочий день, 40-годинний робочий тиждень. Крім цього, у документі введені нові положення, зокрема визначено поняття заробітної плати.
Запропоновано відійти від широкого трактування заробітної плати як такої, що включає в себе винагороду за працю, гарантії та компенсації. Визначено термін, що таке "мінімальна заробітна плата", яка чітко і ясно передбачає, що при визначенні розмірів мінімальної заробітної плати не враховується додаткова заробітна плата.
Також встановлена та норма, над якою постійно працює Верховна Рада України, щоб тарифна ставка першого розряду була не нижче, ніж мінімальна заробітна плата.
У проекті передбачена норма щодо першочерговості виплати заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунок роботодавця в банку.
М.Папієв наголосив на тому, що проект Трудового кодексу широко обговорювався, проведена велика кількість семінарів, виїздів по регіонах. Є відгуки як від сторони роботодавців, так і сторони професійних спілок. Враховані всі 159 зауважень. Навіть було 7 принципових зауважень професійних спілок. І на вимогу Всеукраїнських профспілкових об'єднань в Києві проведені консультації за участю народних депутатів та уряду, під час яких було прийнято позицію принципову професійних спілок.
Завершуючи виступ М.Папієв наголосив, що законопроект зроблений за усіма вимогами міжнародного права, в ньому враховані ті Конвенції Міжнародної Організації Праці, які ратифіковано Україною. Він зазначив, що у проекті збалансовано позиції усіх сторін соціального партнерства, при цьому не звужено гарантованих законодавством України і Конституції України прав найманих працівників.
Третій проект представив народний депутат Богдан Гунський. Він зупинився на відмінностях запропонованого групою народних депутатів проекту. На його думку, позитивними моментами документу є правонаступництво в трудових відносинах підприємства, створеного на базі ліквідованої юридичної особи. Цим самим захищаються права працівника та його законні інтереси при реорганізації чи корпоратизації підприємства, на якому він працював. Перевагами проекту також є мінімізація переліку документів, необхідних для пред'явлення працівником при прийомі на роботу, яка зніме перешкоди в працевлаштуванні для певної категорії осіб; пропозиція про включення до основних обов'язків роботодавця здійснення ним заходів, направлених на шанування честі, гідності та інших особистих цінностей працівника. Проектом кодексу вноситься пропозиція про обов'язковість бронювання на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб - до 5% загальної кількості робочих місць за робітничими професіями. Передбачається, що на такі вакантні посади будуть прийматися виключно особи з соціально незахищених верств населення. На думку авторів, така норма призведе до зменшення рівня безробіття та зніме соціальну напругу в суспільстві.
Співдоповідали з цього питання Голови парламентських Комітетів: з питань соціальної політики та праці Василь Хара і з питань промислової політики і підприємництва Юрій Єхануров. В.Хара, зокрема ознайомив народних депутатів з рекомендацією очолюваного ним Комітету про прийняття за основу у першому читанні проекту Трудового кодексу. Внесеного Кабінетом Міністрів, як більш системного, більш відповідного кодифікованому документу, Конвенціям МОП, міжнародному праву.
Комітет висловив позицію щодо включення позитивних моментів із запропонованих народними депутатами проектів в урядовий законопроект.
Юрій Єхануров також доповів позицію свого Комітету: підтримати прийняття Трудового кодексу у редакції, розробленій Радою соціального партнерства, поданого Кабінетом Міністрів за основу. Він зауважив, що цим Верховна Рада підтвердить необхідність впровадження нових підходів регулювання трудових відносин та відповідності структури запропонованого кодексу потребам розв'язання наявних проблем у цій сфері. Ю.Єхануров висловив зауваження до обговорюваних проектів і запропонував двом парламентським Комітетам - з питань соціальної політики та праці і з питань промислової політики і підприємництва доопрацювати проект, внесений урядом у другому читанні.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати Володимир Пузаков, Ю.Кармазін, А.Шкіль.
Народний депутат Олександр Стоян озвучив позицію профспілок щодо запропонованих проектів, зокрема про наполягання профспілок на включенні у Трудовому кодексі кількох принципових положень щодо порядку дачі згоди на звільнення працівника виборним органом первинної профспілкової організації; права профспілкового органу висувати вимогу власнику щодо розірвання трудового договору з керівниками підприємства; здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю та охорону праці. За словами О.Стояна, ці позиції відтворені у нині діючих законах. Профспілки наполягають на вилучені із законопроекту, на їхню думку дискримінаційних норм: заборона роботи на конкуруючому підприємстві; встановлення роботодавцем додаткових вимог до працівників, які не визначені законодавством; збільшення випробувального строку для працівників; встановлення рабських умов праці для працівників, які зайняті у сфері малого бізнесу; розширення підстав для звільнення з роботи вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда.
О.Стоян повідомив, що всі принципові позиції урядом враховані в законопроекті і профспілки підтримують проект Трудового кодексу у такій редакції.
У першому читанні народні депутати розглянули законопроект про асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування. Автор законопроекту - народний депутат Юрій Ключковський доповідаючи, наголосив, що розроблений ним документ спрямований на законодавче врегулювання організації та діяльності асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування, яке чинним законодавством не врегульоване.
Профільний Комітет парламенту підтримав його прийняття за основу. Співдоповідач від Комітету народний депутат Іван Іванчо наголосив на актуальності прийняття такого закону, який спрямований на реалізацію прав та інтересів об'єднань органів місцевого самоврядування.
Під час дискусії народні депутати звернули увагу на кілька принципових положень, які на їхню думку потребують доопрацювання, зокрема щодо права таких об'єднань засновувати свої підприємства, їх фінансування, перебирання на себе не властивих їм повноважень та функцій.
За скороченою процедурою Верховна Рада розглянула у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо безпроцентної позики для організації підприємницької діяльності) та проект закону про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини, а також два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
На цьому пленарне засідання завершилось.
З 15-ої години у Верховній Раді проходили парламентські слухання на тему: "Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України".
ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ПРОДОВЖАТЬСЯ 11 ГРУДНЯ, В ЧЕТВЕР. ЦЬОГО ДНЯ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРИЙМАЮТЬ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.