У ВІВТОРОК, 9 ГРУДНЯ, ЧЕТВЕРТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Цього дня в рамках ранкового засідання у сесійній залі проходив День Уряду України у Верховній Раді України. Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив його порядок денний, узгоджену процедуру роботи.
Першим розглядалося питання про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту ветеранів праці.
Доповідав з першого питання міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Він коротко зупинився на тих заходах, які уряд вжив і вживає щодо матеріального забезпечення ветеранів праці. По-перше, зазначив доповідач, уряду вдалося зберегти стійку тенденцію підвищення рівня пенсійного забезпечення ветеранів праці. Завдяки позитивній динаміці в економіці, прийняттю Верховною Радою цілої низки законів, в тому числі щодо запровадження додаткових зборів на виплату пенсій, уряд забезпечив підвищення пенсій на 20 відсотків в минулому році та здійснює заходи щодо їх подальшого збільшення.
М.Папієв розповів про систему державних органів праці та соціального захисту населення, які здійснюють опіку ветеранами праці, а також позитивно оцінив діяльність громадських та ветеранських організацій.
Міністр праці та соціальної політики привернув увагу народних депутатів до низки нерозв'язаних проблем, що стосуються ветеранів праці. До них він відніс низький розмір виплачуваних пенсій, який становить 52 відсотки прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Вирішення цього питання потребує пошуку механізмів збільшення заробітної плати і наповнення страхових фондів.
Серед нерозв'язаних проблем М.Папієв назвав також недостатній рівень забезпечення ветеранів праці санаторно-курортним лікуванням, надання пільг на користування автомобільним транспортом. Він наголосив на тих пільгах, які мають декларативний характер, це: першочергове забезпечення ветеранів паливом; першочергове одержання ними позики на індивідуальне, кооперативне житлове будівництво; першочергове встановлення телефонів; переважне право на вступ до садівничих товариств. М.Папієв підкреслив, що турбота про ветеранів залишається спільною справою всіх гілок влади, всього суспільства.
Далі доповідач відповів на запитання народних депутатів, які стосувалися вирішення нерозв'язаних проблем, названих вище, а також початку пенсійної реформи (з 1 січня 2004 року), забезпечення гарантій ветеранам праці та шляхів їх виконання тощо.
М.Папієв також поінформував про прогнозні підрахунки виходу мінімальної пенсії на рівень прожиткового мінімуму. За його словами, це може статися у 2008 році при умові зростання середньої заробітної плати і відповідних внесків до Пенсійного фонду.
Співдоповідав з цього питання Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко. Він ознайомив народних депутатів з позицією профільного комітету, зупинившись на невирішених питаннях. За словами співдоповідача, з 12 різних соціально-побутових пільг передбачених цій категорії громадян забезпечується більш-менш одна - безкоштовний проїзд у громадському транспорті. На всі інші види пільг право є, а кошти для їх реалізації відсутні.
Петро Цибенко зазначив, що більшість цих прав в державі дискредитовано.
Голова парламентського Комітету назвав кілька цифр, які свідчать про рівень пенсійного забезпечення у порівнянні з сусідами. Так, український пенсіонер отримує удвічі нижчу пенсію, аніж російський чи білоруський пенсіонери. П.Цибенко з жалем зазначив, що 60-70 відсотків пенсіонерів з початком пенсійної реформи не отримають ніякої прибавки. Пропозиції профільного Комітету, за його словами, не знайшли розуміння та підтримки в уряду. Головною і визначальною причиною злиденного становища українських пенсіонерів Петро Цибенко назвав "невміння влади забезпечити стабільний соціально-економічний розвиток держави, розумно і справедливо використати великий потенціал країни".
У ході дискусії народні депутати ставили питання про пенсійне забезпечення з боку держави не лише виплатою низьких пенсій, а й реального виконання всіх інших пільг, передбачених чинним законодавством. Вони наводили конкретні приклади незадовільного пенсійного забезпечення ветеранів праці, особливо сільських ветеранів, висловлювали пропозиції уряду щодо вжиття рішучих кроків по виправленню становища.
В обговоренні взяли участь народні депутати: Іван Герасимов, Олександр Шевченко, Володимир Пузаков, Юрій Кармазин, Олександр Козаченко, Микола Комар, Василь Надрага, Людмила Кириченко, Валентин Зубов, Борис Райков, Ольга Гінзбург, Ярослав Сухий, Валерій Коновалюк.
Другим питанням Дня Уряду був звіт міністра палива та енергетики України Сергія Єрмілова про стан розрахунків між підприємствами вугільної промисловості та тепловими електростанціями і оптовим ринком електроенергії за результатами роботи паливно-енергетичного комплексу в першому півріччі 2003 року та реалізацію Плану по реорганізації вугільної промисловості.
Він поінформував про діяльність робочої групи з питань реформування вугільної галузі, результатом якої стала розробка плану антикризових заходів щодо реорганізації та фінансового оздоровлення вугільної галузі на 2003 рік. План антикризових заходів передбачає концентрацію зусиль на кількох основних напрямках: забезпеченні потреб національної економіки в твердому паливі; фінансовому збалансуванні підприємств на рівні розширеного відтворення; концентрації виробничих ресурсів; удосконаленні системи оплати праці та підвищенні рівня заробітної плати; інтенсифікації вуглевидобутку за рахунок технічного переоснащення та удосконалення гірничого господарства; модернізації стаціонарного обладнання, будівництві нових шахт і горизонтів. За словами доповідача, досягнуто позитивних показників по деяких напрямках. У вугільній галузі, зазначив доповідач, відбувається постійне зростання обсягів товарної продукції, досягнуто конкретних зрушень в розвитку глибоко збиткових вугільних підприємств, вирішуються питання соціально-економічного розвитку територій, де вони розташовані; виконується комплексна програма заходів щодо погашення заборгованості з заробітної плати працівникам вугільної промисловості.
Сергій Єрмолов зупинився також на питаннях підготовки нових виробничих потужностей, яка забезпечує відтворення бази вуглевидобутку, збільшення постачання вуглевидобувними підприємствами продукції на теплоелектростанції, забезпеченні шахтарів засобами індивідуального та колективного захисту, поліпшення стану охорони праці, що вплинуло на зменшення випадків виробничого травматизму з тяжкими наслідками тощо.
Міністр палива та енергетики поінформував народних депутатів про розроблену урядом концепцію оптового ринку енергетичного вугілля.
Запровадження механізмів оптового ринку гарантуватиме здійснення 100-відсоткових розрахунків за вугільну продукцію, сприятиме створенню умов із збільшенням видобутку енергетичного вугілля, остаточному усуненню адміністративного втручання в управління товарно-грошовими потоками, дозволить ліквідувати механізм перехресного субсидіювання енергетичних і вугільних підприємств.
С.Єрмілов повідомив про позитивні зміни в енергетичній сфері. Поліпшення стану розрахунків на оптовому ринку електроенергії, підвищення рівня оплати вугільних підприємств електроенергією, що говорить про виконання ключових завдань, визначених програмою діяльності уряду.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів.
Співдоповідач - Голова парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв, оцінюючи результативність заходів щодо покращання роботи вугільної промисловості, відзначив окремі позитивні тенденції поліпшення функціонування галузі.
А.Клюєв зупинився на завданнях, розв'язання яких буде сприяти ефективній роботі вугледобувних підприємств. До них співдоповідач відніс розрахунки за вугілля та електроенергію, наголосивши на необхідності забезпечення адекватності розрахунків між енергоринком та теплоелектростанціями з рівнем платежів споживачів за електроенергію. А.Клюєв повідомив, що за ініціативою парламентського Комітету введена пропорційна оплата поставленої на оптовий ринок електроенергії. Другою проблемою А.Клюєв назвав проблему енергетичного балансу. Незбалансованість енергетичного сектора породжує неефективне енергоспоживання на мікрорівні. Проблему можна розв'язати складанням прогнозних і поточних балансів паливно-енергетичних ресурсів на регулярній основі, що дозволить забезпечити подолання структурних диспропорцій у розвитку паливно-енергетичного комплексу, ефективно управляти фінансовими потоками у системі.
А.Клюєв підкреслив, що критична маса перетворень у паливно-енергетичному комплексі повністю ще не досягнута. Співдоповідач вважає, що для цього потрібно ефективне і цільове використання бюджетних коштів і досягнення помітних результатів роботи вугільних підприємств; чітке визначення ролі вугільної промисловості у довгостроковій стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу країни і забезпечення її енергетичної безпеки; розробка і практична реалізація програм цільового підходу при розподілу бюджетних коштів на цілі і підтримку вугільних підприємств, які базуються на чітких критеріях оцінки її надання; удосконалення цінової і тарифної політики; комплексне вирішення проблем фінансового оздоровлення вугільної галузі, як складової паливно-енергетичного комплексу, практичне вирішення завдань реструктуризації.
Другий співдоповідач - заступник Голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва Микола Кравченко піддав критиці доповідь міністра палива та енергетики, звинувативши його і очолюване ним міністерство у некомпетентності та помилках, допущених в ході реструктуризації та реорганізації вугільної галузі. За розрахунками М.Кравченка, у лютому наступного року закінчаться запаси вугілля, а з настанням холодів країна знову буде без світла. Для прикладу співдоповідач розповів про ситуацію, яка склалася у деяких шахтарських містах.
Виступаючи проти здійснюваної реформи вугільної галузі, М.Кравченко запропонував міністру піти у відставку, оскільки реорганізація, яку той здійснює приведе до важкої енергетичної кризи та серйозних соціальних наслідків.
У обговоренні доповіді та співдоповідей взяли участь народні депутати Володимир Пузаков, Ю.Кармазін, Василь Надрага, Микола Рудьковський, Валерій Коновалюк, Володимир Бронніков, Юрій Соломатін, Петро Олійник та ін. Вони висловили свої зауваження та пропозиції щодо покращання роботи уряду у реформуванні вугільної галузі.
На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.