У СЕРЕДУ, 26 ЛИСТОПАДА, ЧЕТВЕРТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив депутатські запити до Президента України, Кабінету Міністрів та органів виконавчої влади. Із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп. Представниками фракцій, які представляють меншість у парламенті, порушувались питання порушення регламенту у зв'язку з голосуванням по законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік) (щодо мінімальної зарплати), уповноважені від фракцій парламентської більшості звертались до проблем української книги, ситуації у книговидавничій галузі в цілому, чергової акції шахтарів під стінами Верховної Ради та Кабінету Міністрів у день прийняття рішення щодо Державного бюджету на 2004 рік, розвитку фізичної культури та спорту на селі тощо.

Після цього було прийнято рішення про розгляд питань ратифікації.

Далі сесія розглядала питання порядку денного. Про проект Житлового кодексу України доповідав Голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України Григорій Семчук. Він поінформував народних депутатів про основні положення запропонованого урядом проекту. Г.Семчук, зокрема, зазначив що діючим Житловим кодексом Української РСР не врегульовано ряд питань, які не дають можливості здійснювати реформу жилого-комунального господарства. Не врегульованими, за його словами, залишаються питання забезпечення житлом громадян, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (житлова проблема в Україні залишається однією з найбільш гострих, на черзі стоїть понад півтора мільйона сімей, термін перебування яких від 10 до 15 і більше років), неврегульованими також залишаються питання проведення капітального ремонту Житлового фонду, існує невизначеність процедури повернення громадянам приватизованого житла до комунальної власності; відсутній механізм надання соціального житла громадянам, які його потребують тощо.

Г.Семчук наголосив, що у запропонованому новому Житловому кодексі ці питання врегульовані. Зокрема, збережені зобов'язання держави по відношенню до тих громадян, які перебувають на квартирній черзі до прийняття нового кодексу; введено нове поняття "оплата житла та послуг" (пропонується відмовитися від поняття квартирна плата і ввести норму плата за житло, яка включатиме такі складові: плата за найм житла, плата за утримання будинків та прибуткової території, плата за комунальні послуги та відрахування на капітальний ремонт); вводиться поняття "соціальне житло" - це житло, що надаватиметься державою та органами місцевого самоврядування безоплатно, або за доступну плату громадянам України, які потребують соціального захисту.

Проектом визначаються права та обов'язки наймача та наймодавця житла, власників житлових приміщень щодо володіння, користування і розпорядження цього, а також посилена відповідальність власників житла за порушення житлового законодавства.

Співдоповідав з цього питання Голова парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко. Він підкреслив: "прийшов час усвідомити, що реформування житлово-комунального господарства - один із найважливіших елементів демократизації українського суспільства, масштабного процесу введення в дію нових стандартів якості життя".

Головне соціальне завданням реформи ЖКГ, - висловив впевненість В.Пустовойтенко,- є встановлення нових стандартів, соціальної взаємодії між громадянами, між громадянами та управлінськими структурами.

Він також наголосив, що реформа житлово-комунального господарства - це своєрідний механізм перетворення нашого населення з пасивного в активну громадянську спільноту, що знає і вміє використовувати свої права, спирається на різноманітні форми самоорганізації та самодіяльності на рівні територіальних громад, громадських товариств та комітетів за місцем проживання.

В.Пустовойтенко нагадав, що розгляд нового проекту Житлового кодексу є 5-ю спробою за 4-и скликання прийняти цей документ. Він також зупинився на недоліках проекту, які запропонував доопрацювати під час підготовки до другого читання.

У ході обговорення у сесійній залі народні депутати висловлювали зауваження до норм проекту, якими врегульовані проблеми виселення з житла за несплачену квартирну плату, надання житла тим, хто ще перебуває на квартирній черзі тощо.

Голова парламентського Комітету з питань правової політики Василь Онопенко піддав критиці проект, який не було розглянуто у його Комітеті.

Він зазначив, що проект кодексу не узгоджується з іншими правовими актами, перерахував всі недоліки основоположних норм і запропонував "у кращому разі відправити його на повторне перше читання, у гіршому - відхилити".

В обговоренні проекту взяли участь народні депутати Ольга Гінзбург, Валентина Семенчук, Сергій Головатий, Володимир Черняк, Володимир Яворівський, які також вказали на недоліки запропонованого урядом проекту.

Далі народні депутати розглянули і обговорили два законопроекти про ломбарди В Україні, внесені відповідно народним депутатом - Олегом Тягнибоком та Кабінетом Міністрів. Доповідачі - народний депутат О.Тягнибок та Голова державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов - розповіли про їхнє бачення законодавчого закріплення основних принципів ломбардної діяльності, визначення єдиних умов надання ломбардних послуг, підвищення державного контролю за діяльністю ломбардів, усунення зловживань у сфері надання фінансових послуг. Ця сфера, до речі, є законодавчо неврегульованою. Автори законопроектів висловлювалися за підготовку узгодженого проекту на основі урядового з урахуванням пропозицій народного депутата О.Тягнибока.

Далі згідно з прийнятим рішенням народні депутати ратифікували низку законів. Зокрема, ратифіковано документи редемаркації державного кордону між Україною і Угорською Республікою, шість протоколів, якими вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль", укладеної 13 грудня 1960 року, приєднання до цієї Міжнародної конвенції тощо, а також закон про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів та з другої спроби - Договір про забезпечення польотів авіації збройних сил держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав аеронавігаційною інформацією.
На цьому пленарне засідання завершилось.

З 15-ої години у Верховній Раді проходили парламентські слухання на тему: "Про становище молоді в Україні".

ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ПРОДОВЖАТЬСЯ 27 ЛИСТОПАДА, В ЧЕТВЕР. ЦЬОГО ДНЯ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРИЙМАЮТЬ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку