У четвер, 21 травня, в сесійній залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання
"ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ: ЇЇ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ"
Вступним словом слухання відкрив Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН.
Слово для доповіді мали державний секретар Міністерства охорони здоров'я ПОЛЯЧЕНКО Ю.В., міністр праці та соціальної політики ПАПІЄВ М.М., голова Державного комітету у справах сім'ї та молоді ДОВЖЕНКО В.І.
Зі співдоповіддю від організаційного комітету з підготовки і проведення парламентських слухань виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони КРЮЧКОВ Г.К.
У доповідях та співдоповіді констатувалося, насамперед, що демографічна криза в Україні, поєднавшись із системною кризою в економіці, соціальній, екологічній та духовній сферах, стала серйозним гальмом сталого розвитку, підвищення якості життя людей. Протягом останніх десяти років ми втратили більше чотирьох мільйонів 200 тисяч громадян. Рівень народжуваності впав до найменших показників у Європі. Натомість зросла смертність, зокрема людей середнього віку. Це спричинилося до випереджаючого скорочення працездатного населення, небезпечного зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу, що загрожує сповзанням України в деградаційну спіраль, коли робоча сила вибуває і не відновлюється.
Зниження рівня життя боляче вдарило по людях літнього віку, молоді, дітях. Усе більше стає безпритульних і бездоглядних. Злиденність є головною причиною зростання кількості самогубств, абортів, утримання від народження дітей.
Деформоване соціальне середовище, в якому перебуває сьогодні народ України, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я, знижує життєву активність, творчу продуктивність, створює психоемоційний дискомфорт. За таких умов людина, як основний суб'єкт соціальної життєдіяльності, не може бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.
Прийняті урядом за останні роки "Концепція розвитку охорони здоров'я населення України", "Концепція безпечного материнства", "Концепція державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном", "Національна програма "Репродуктивне здоров'я", "Комплексні заходи щодо заохочення народжуваності", низка програм та додаткових заходів щодо посилення боротьби з захворюванням на туберкульоз, запобігання захворюванням на СНІД та профілактики ВІЛ-інфекцій, укази Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя" повною мірою не виконуються і не справляють відчутного впливу на ситуацію у демографічній сфері. Не досягнуто відчутних змін і після проголошення 2001 року Роком охорони здоров'я населення.
Доповідачі та співдоповідач підкреслювали, що гострота демографічної кризи в Україні, яка є компонентом системної кризи в державі, обумовлена насамперед критичним станом вітчизняної економіки, руйнацією соціальної сфери, особливо на селі, зубожінням мільйонів людей, поглибленням майнового розшарування в суспільстві. За індексом людського розвитку ООН, головними компонентами якого є очікувана тривалість життя, рівень освіти, добробуту населення, Україна, що десять років тому займала серед 173 країн 45-ту позицію, опустилася на 102-гу.
Таке становище стало наслідком того, що політико-економічні трансформації відбувалися в Україні без врахування соціальних наслідків для суспільства, а реформування економіки - без належного наукового обгрунтування. Соціальне спрямування реформ залишалось деклараціями.
Проблема подолання демографічної кризи є комплексною і потребує комплексного вирішення на рівні держави, здійснення цілісної системи заходів правового, економічного, медичного, соціального, освітнього, культурного, природоохоронного та організаційного характеру…
В обговоренні доповідей та співдоповіді взяли участь: Лілія ГРИГОРОВИЧ - народний депутат України; Володимир ДЕМЬОХІН - народний депутат України; Владислав БЕЗРУКОВ - директор Інституту геронтології; Микола ШУЛЬГА - народний депутат України; Роман БЛОНСЬКИЙ - заслужений лікар України, кандидат медичних наук; Борис ОЛІЙНИК - народний депутат України; Сергій ПИРОЖКОВ - заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки, академік НАН України; Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ - перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції; Зореслава ШКІРЯК-НИЖНИК - завідувач відділенням медико-соціальних проблем та здоров'я сім'ї Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, професор; Геннадій УДОВЕНКО - голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Іван КУРАС - народний депутат України; Ніна КАРПАЧОВА - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Адам МАРТИНЮК - народний депутат України; Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ - народний депутат України; Ганна СЕМЕНЮК - лікар, м.Львів; інші учасники слухань.
Багато хто з промовців говорили про те, що замість численних програм і концепцій нам слід розробити єдину державну (національну) концепцію демографічного розвитку України, яка передбачала б цілісну систему заходів економічного, правового, соціального, освітнього, культурного, інформаційно-пропагандистського та організаційного характеру і була б спрямована на зниження смертності, підвищення народжуваності, захист, реабілітацію та відновлення генофонду населення.
Говорилось, що треба зосередити зусилля на забезпеченні сталого економічного зростання та підвищенні рівня і якості життя громадян, на подоланні масового безробіття, різкого майнового розшарування населення, на збільшенні числа робочих місць, підвищенні оплати праці.
Наголошувалось на потребі встановити ефективний нагляд за діяльністю підприємств з точки зору виконання вимог трудового законодавства, запровадити систему оперативного статистичного та медико-екологічного моніторингу демографічних процесів, порівняльного аналізу в усій Україні та в регіонах, відслідковувати причини погіршення демографічної ситуації та оперативно вживати необхідних заходів.
Пропонувалось звернути особливу увагу на необхідність докорінного поліпшення охорони здоров'я, забезпечення доступності медичної допомоги для всіх верств населення, на пропаганду і стимулювання здорового способу життя. Йшлося також про необхідність удосконалювати цінову, податкову, митну політику, запровадити пільгове оподаткування та кредитування сімей з дітьми залежно від кількості дітей, збільшувати видатки на пільгове житлове кредитування, розмір матеріальної допомоги по вагітності та після пологів, по догляду за дитиною, стимулювати економічну активність сім'ї, зокрема - шляхом меншого оподаткування сукупного доходу, розробити механізм запровадження депозитних рахунків кожній новонародженій дитині для накопичення коштів до її повноліття з державними гарантіями їх захисту від інфляції.
Висловлювалося й багато інших істотних пропозицій і порад. Вносилися зауваження до проектів постанови і Рекомендацій слухань.
Головуючий подякував присутнім за роботу. Він закликав залучати до вирішення цієї проблеми максимально широкі кола громадськості.