У ВІВТОРОК, 15 ЖОВТНЯ, ПІСЛЯ ДВОТИЖНЕВОЇ РОБОТИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ У ВИБОРЧИХ ОКРУГАХ, ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ, ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЯХ І ГРУПАХ, ПРОДОВЖИЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

На початку ранкового засідання присутні в залі вшанували хвилиною мовчання пам'ять Олександра ЛЯШКА, який пішов з життя 10 жовтня 2002 року. О.П.ЛЯШКО був депутатом Верховної Ради Української РСР п'ятого, сьомого, восьмого, дев'ятого, десятого та одинадцятого скликань, Головою Президії Верховної Ради УРСР у 1969-1972 роках.

Відповідно до регламентних норм відбувся розгляд депутатських запитів до вищих посадових осіб держави. Із заявами та повідомленнями виступили уповноважені парламентських фракцій і груп. Приверталася увага до фактів порушення законодавства з боку правоохоронних органів. Було внесено пропозиції щодо створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування наведених фактів.

Далі, згідно з узгодженим порядком денним, розглядалися законопроекти за процедурою першого читання.

З питання щодо проектів змін до Кримінально-процесуального кодексу України мали слово народний депутат України Олександр БАНДУРКА, заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Петро КОЛЯДА, заступник голови Служби безпеки України Володимир ПРИСТАЙКО. З кількох внесених редакцій законопроекту переважно підтримувалася редакція, запропонована Президентом України. Сутність її полягає в тому, щоб вилучити з компетенції прокуратури проведення слідчих дій з низки статей, що стосуються економічних правопорушень, передавши їх у підслідність органів внутрішніх справ. Це, як зазначалося, сприятиме оперативнішому розглядові таких справ. Законопроект пропонувалося прийняти в першому читанні.

У двох редакціях (урядовій і депутатській) розглядався проект Закону про порядок виділення в натурі земельних часток (паїв) та їх обмін. Доповідали: голова Державного комітету по земельних ресурсах Анатолій ДАНИЛЕНКО і голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван ТОМИЧ. Зазначалося, що обидві редакції мають позитиви й негативи. А, отже, слід підготувати один узгоджений варіант, що увібрав би в себе норми, які найефективніше сприяли б порядку виділення громадянам належних їм за законом земельних часток. Цьому має належно служити й запропонований у проектах механізм здійснення такого права з боку органів місцевого самоврядування, землевпорядних організацій.

По доповіді першого заступника голови правління Пенсійного фонду Анатолія СОРОКІНА і співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи МЕЛЬНИКА народні депутати розглянули поданий Президентом України законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Мета пропонованих змін полягає в тому, щоб збільшити надходження частини бюджету Пенсійного фонду України та покрити витрати, які здійснює фонд для виплати працівникам сільськогосподарських підприємств пенсій на пільгових умовах до досягнення такими працівниками пенсійного віку. В основному підтримуючи проект, дехто з промовців, у тому числі співдоповідач, висловлювали сумнів у доцільності такого закону, оскільки він може набути чинності лише з початку 2004 року, а з цього терміну втрачає чинність і сам закон "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Народний депутат України Олександр СТОЯН представив сесії підготовлений ним законопроект щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік. Проектом пропонується визначити її в сумі 270 гривень. За розрахунками автора для цього необхідно буде вишукати майже 8,4 мільярда гривень. Джерело покриття таких потреб, на жаль, не називалося. Тому у запитаннях до доповідача, а далі й у виступах висловлювалася стривоженість тим, що до законопроекту не додано експертного висновку Міністерства фінансів про реальні бюджетні можливості реалізації такого правового акта. Водночас позитивно оцінювалась сама концепція документа - намір підвищити розмір соціальної гарантії у галузі оплати праці. Рішення щодо законопроекту прийматиметься в день голосування.

На цьому ранкове засідання завершилося.

НА ВЕЧІРНЬОМУ ЗАСІДАННІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ВІВТОРОК, 15 ЖОВТНЯ, було продовжено розпочату ранком розмову стосовно фактів недотримання законодавства з боку правоохоронних органів. Зокрема, йшлося про випадки, пов'язані з нападом на народних депутатів України СІВКОВИЧА В.Л., РУДЬКОВСЬКОГО М.М., ЗУБОВА В.С. Сесія ухвалила Постанову про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин інцидентів зі згаданими парламентаріями.

Продовжився розгляд законопроектів у першому читанні.

По доповіді генерального директора Національного космічного агентства України Олександра НЕГОДИ та співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталія МАЙКА аналізувався проект Закону про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки. Це вже третій, як було сказано, правонаступний акт у цій галузі, який розробляється відповідно до прийнятого Верховною Радою в листопаді 1996 року Закону України "Про космічну діяльність".

Основними програмовими завданнями, що визначені внесеним проектом, є:

- розвиток національної системи спостереження Землі з космосу в інтересах загальнодержавних потреб у соціально-економічній сфері, у сфері безпеки та оборони;

- створення і розвиток засобів доступу в космос для виконання національних та міжнародних проектів, сприяння присутності вітчизняних ракет-носіїв на світовому ринку транспортних космічних послуг.

Державним генеральним замовником Програми є Національне космічне агентство України (Положення про нього затверджене Указом Президента України "Про Положення про Національне космічне агентство України" від 22.07.1997 р. № 665/97).

Реалізація Програми здійснюватиместья шляхом виконання цільових космічних програм: "Наукові космічні дослідження"; "Дистанційне зондування Землі"; "Супутникові системи телекомунікацій"; "Розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем"; "Космічна діяльність в інтересах національної безпеки та оборони"; "Космічні комплекси"; "Розвиток базових елементів і прогресивних технологій космічної техніки"; "Розвиток дослідно-експериментальної та виробничої бази галузі".

Причому, державне фінансування Програми доповнюватиметься іншими джерелами надходження коштів. Виконавцями її будуть провідні підприємства, конструкторські бюро та інститути космічної галузі.

У перебігу обговорення наголошувалося, що в Програмі слід посилити позиції, які сприятимуть:

- розвиткові національних супутникових систем телекомунікацій для збільшення обсягів послуг із супутникового телефонного зв'язку та телерадіомовлення, які надаються населенню України;

- створенню нового покоління конкурентноспроможних малих космічних апаратів (мікросупутників) для забезпечення потреб України та виходу на міжнародний ринок;

- формуванню системи навігаційно-часового забезпечення для потреб оборони і для підвищення ефективності та безпеки функціонування транспорту, галузей промисловості та сільського господарства.

Саме такий підхід має забезпечувати успіхи України в освоєнні новітніх технологій, в інноваційному розвитку її економіки, зміцненні економічної безпеки. Підкреслювалося, що ця Програма в діяльності Уряду має користуватися особливим пріоритетом.

Програму рекомендувалося ухвалити в цілому.

За скороченою процедурою було розглянуто й запропоновано прийняти в першому читанні: проект Закону про насіння і садивний матеріал (по доповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергія ТЕРЕЩУКА); проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо впорядкування системи ліцензування (по доповіді заступника голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Сергія ТРЕТЬЯКОВА і співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира ЧЕРНЯКА); проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку допуску на фондовий ринок його професійних учасників (по доповіді голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Олега МОЗГОВОГО і співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира ЧЕРНЯКА).

Народний депутат України Борис БЕСПАЛИЙ (від авторської групи) представив законопроект змін до Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації". Сутність проекту полягає в тому, щоб виключити з чинного закону положення, згідно з яким висвітлення діяльності Верховної Ради України здійснюється в межах трьох відсотків від річного обсягу часу загальнонаціонального каналу, на якому здійснюється мовлення. Це, як зазначалося, буде сприяти більшій відкритості законодавчого органу та поінформованості громадян про його роботу. Законопроект рекомендувався до невідкладного прийняття.

Беззастережну підтримку пропозицій щодо ухвалення мав і проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань надання допомоги малозабезпеченим сім'ям, охарактеризований у доповіді державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики України Петра ОВЧАРЕНКА. В чому суть документа?

Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" передбачає (ст.4), що членами сім'ї, яка має бажання отримати соціальну допомогу, є усі родичі, що проживають спільно (окрім тих, які перебувають на державному утриманні). Запропонованими змінами передбачено положення, згідно з яким пропонується надавати вичерпний перелік осіб, що можуть входити до складу сім'ї, яка претендує на отримання соціальної допомоги.

Передбачається, що порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги буде встановлювати Кабінет Міністрів України.

Змінами до закону передбачено встановлення підвищеної соціальної допомоги спеціальному суб'єкту: малозабезпеченій сім'ї, до складу якої входять діти; громадянам, які отримали статус осіб, що проживають в гірському населеному пункті.

Внесеними пропозиціями намічається розширити перелік підстав, за якими може бути відмовлено в наданні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (ст. 7). До них належать випадки, коли: працездатні члени сім'ї не працюють, не служать, не навчаються; з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування.

Джерелом покриття витрат на надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям законопроект передбачає субвенції до місцевих бюджетів за рахунок Державного бюджету України.

У зв'язку з тим, що правила надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми будуть врегульовані Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", дані правові норми планується виключити із Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (пункт 5 частини першої статті 3 та розділ VI Закону).

Проблем будівництва та експлуатації об'єктів туристичної галузі стосуються розглянуті сесією урядовий та депутатський проекти закону про доповнення частини другої статті 3 Закону України "Про концесії" (по доповідях голови Державної туристичної адміністрації України Валерія ЦИБУХА та народного депутата України Андрія ПОЛІІТА). Законопроекти передбачають розширення об'єктів права державної та комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, за рахунок "будівництва та експлуатації готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії". Пропонувалося підготувати до прийняття в першому читанні один узгоджений варіант законопроекту.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ 16 ЖОВТНЯ, В СЕРЕДУ.

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку