Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, відкриваючи засідання, запропонував присутнім хвилиною мовчання вшанувати пам'ять тих, кого за 25 років забрала Чорнобильська трагедія.

А.Мартинюк зазначив, що сьогодні 2 мільйони 110 тисяч українського населення вважаються постраждалими від Чорнобильської аварії.

Він також наголосив, що "за ініціативою Президента України у квітні місяці протягом трьох днів буде проведена міжнародна конференція присвячена цій проблемі. До участі у ній будуть запрошені керівники держав, керівники урядів або інші особи, від яких залежить і буде дуже багато залежати для подальшого розвитку цієї ситуації, в кращому розумінні цього слова".

Перший заступник Голови Верховної Ради зазначив, що за підсумками першого кварталу парламент буде переглядати Державний бюджет на 2011 рік і є перспектива щодо збільшення доходів до державного бюджету. "Ми віднайдемо можливість і будемо пропонувати, щоб частину коштів скерувати саме на розв´язання чорнобильських проблем, бо, повірте, я ще раз наголошую, я знаю як мало, на превеликий жаль, держава приділяє цим питанням уваги!, - сказав А.Мартинюк.

У виступі голова Державного агентства з управління зони відчуження Володимир Холоша зазначив, що Україна змушена витрачати колосальний матеріальний і фінансовий ресурс для захисту постраждалого населення ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження та реабілітації навколишнього середовища.

До першочергових завдань у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи віднесено виконання заходів, які передбачені законами "Про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки", "Про загальнодержавну екологічну програму поводження з радіоактивними відходами", "Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об´єкта "Укриття" на екологічну безпечну систему.

Так, на 2010 рік на виконання заходів щодо протирадіаційного захисту населення, яке проживає на забруднених територіях з бюджету було  виділено 1 мільйон 860 тисяч гривень. Враховуючи обмеженість коштів для виконання завдань, пріоритетним і основним напрямком робіт було визначено радіаційний контроль продукції місцевого виробництва в найбільш забруднених районах.

Крім того, для недопущення повторного локального радіоактивного забруднення території зони безумовного обов´язкового відселення в Житомирській області  внаслідок лісових пожеж проводились заходи щодо оновлення мінералізованих смуг навколо залишених населених пунктів, підкошування трав та таке інше.

За словами В.Холоши, наступним важливим завданням з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи є комплексне медико-санітарне забезпечення постраждалих громадян. На реалізацію основних завдань за цим напрямком було в 2010 році держбюджетом передбачено 6 мільйонів 300 тисяч гривень, за рахунок яких протягом року здійснювалось фінансування. Системи експертизи по встановленню причинного зв´язку хвороб, інвалідності та смерті за наслідками аварії на ЧАЕС, державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і утримання центрів соціально-психологічної реабілітації населення. Здійснено соціально-психологічну допомогу понад 70 тисячам громадян, проведено індивідуальну роботу та надано консультації більше ніж 8 тисячам постраждалих осіб.

З метою поліпшення медичного забезпечення постраждалих були виділені кошти наукового центру радіаційної медицини Інституту ендокринології та Інституту педіатрії. Також, за рахунок субвенцій місцевим бюджетам, було здійснено заходи щодо забезпечення медикаментозним забезпеченням.

Голова Державного агентства з управління зони відчуження наголосив, що сьогодні склалася вкрай напружена ситуація із забезпеченням житлом постраждалих, через недостатні обсяги фінансування -вирішення житлового питання потребують більше, ніж 39 тисяч сімей. 

За його словами, в напрямку соціально-економічного відродження забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій, спільно з чорнобильською програмою відродження та розвитку ООН, здійснюється підтримка соціально-економічного розвитку громад 17 найбільш постраждалих районів в 4 областях. Триває робота з розбудови молодіжних центрів у постраждалих регіонах та їх оснащення комп'ютерною технікою.

Для виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зазначив урядовець, функціонує багатоспеціалізований виробничо-господарський комплекс, підприємства якого фінансуються з державного бюджету. Проблемними є питання щодо належного фінансування робіт, яке характеризується невідповідністю розрахункових обсягів в бюджетних запитах обсягам, затвердженим у державному бюджеті. Така система фінансування значно ускладнює виконання обов'язкових заходів, передбачених загальнодержавними програмами.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році виконано значні обсяги робіт, спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження, що склався після аварії. Так, проведено дезактивацію територій площею понад 30 тисяч гектарів. Зібрано та захоронено на пунктах захоронення радіоактивних відходів "Підлісний", "Третя черга" та "Буряківка" понад 923 тисячі кубічних метрів радіоактивних відходів, дезактивовано матеріалів та обладнання понад 12,5 тисяч тонн тощо.

Загалом реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами забезпечується у рамках виконання завдань і заходів, затверджених Законом України від 17 вересня 2008 року, Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, розробленої на період до 2017 року. Виконання заходів програми дозволить досягти високого рівня ядерної та радіаційної безпеки, створити необхідні елементи інфраструктури для поводження з відходами. Одним із ключових завдань зазначеної програми є подальший розвиток виробничого комплексу "Вектор", будівництво його першої та другої черги, що передбачає не тільки захоронення, але й переробку радіоактивних відходів. Будуть створені технологічні потужності для переробки радіоактивних відходів з метою зменшення їх обсягу, що дасть можливість приймати на захоронення значно більшу кількість і номенклатуру відходів і підвищити ефективність використання сховищ.

В.Холоша акцентував увагу присутніх на роботах на майданчику Чорнобильської АЕС, які проводяться відповідно до затвердженої Законом Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. Сьогодні вивантажено відпрацьоване ядерне паливо з усіх трьох реакторів Чорнобильської АЕС, чим значно підвищено їх безпеку. Третій блок взагалі звільнений від ядерного палива і проводяться роботи щодо звільнення від палива енергоблоків №1 та №2. Роботи на чорнобильському майданчику тісно пов´язані  з виконанням  міжнародних проектів. Для створення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом Чорнобильської АЕС, перетворення об´єкту "Укриття" на екологічну безпечну систему реалізується чотири великі проекти, які фінансуються за рахунок міжнародних фондів.

В.Холоша наголосив, що хронічне недофінансування не дозволяє виконувати необхідні роботи зі зняття з експлуатації, ускладнює супровід міжнародних проектів, суттєво збільшує вчасне виведення енергоблоків ЧАЕС з експлуатації та є недостатньо ефективним витрачанням бюджетних коштів. Оскільки і через 10 років після остаточної зупинки станції, основні витрати йдуть на підтримку безпеки станції, а не на зняття її з експлуатації.

Він також підкреслив, що "аналізуючи і критично оцінюючи нашу діяльність і в уряді і в міністерстві, є розуміння того, що ще не все вдається вирішити так, як заплановано". Водночас, "ми з вами повинні розуміти головне: зусиллями колективів, що працюють на території зони відчуження підтримується і буде в подальшому забезпечена радіоекологічна ситуація, ядерна і радіаційна безпека Чорнобильської АЕС", - сказав урядовець. З метою коригування зусиль відповідно до ситуації та визначення концептуальних підходів до оптимального розв'язання проблем в серії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у подальшому уряд доручив центральним органам виконавчої влади розробити концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки. Якісна підготовка зазначеного нормативно-правового документа дозволить організувати та провести ефективну роботу на новому етапі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Заступник міністра соціальної політики Костянтин Ващенко зазначив, що в Україні створено комплексну і розгалужену систему соціального захисту чорнобильців, що грунтується на чіткій нормативно-правовій базі та відповідному бюджетному фінансуванню.

Так, Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено надання постраждалим громадянам близько ста видів пільг, компенсаційних виплат, доплат і допомог, з яких понад 50 потребують фінансового забезпечення. Сьогодні соціальною підтримкою держави користуються понад 2 мільйони 200 тисяч постраждалих осіб, у тому числі майже 256 тисяч учасників ліквідації  аварії. Серед останніх 66,5 тисяч інвалідів, з яких 33 тисячі мають статус інвалідів війни з одержання відповідних пільг. Відповідно до Закону "Про Державний бюджет на 2011 рік" видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення чорнобильців передбачено у загальному обсязі 7 мільярдів 777 мільйонів гривень, що майже на 30-32 мільйони більше, ніж у бюджеті 2010 року. Він підкреслив, що "реалізація базового чорнобильського закону у повному обсязі вимагає майже 74 мільярди гривень, що є проблематичним для будь-якої країни навіть у період економічного зростання".

За словами К.Ващенка, в основу оновленої стратегії держави соціального захисту чорнобильців мають бути покладені 5 основних принципів. Перший - адресність. Йдеться про надання підтримки пріоритетним категоріям постраждалих, в тому числі з урахуванням доходів і потреб конкретного громадянина та його родини. Другий - доцільність. Необхідно провести чесну і неупереджену інвентаризацію наявного на сьогодні переліку пільг та виплат, відмовитися від тих, які не мають принципового значення, що дасть можливість сконцентрувати бюджетні ресурси на тих програмах, котрі насправді потрібні чорнобильцям, та сама медицина, наприклад. У цьому ж контексті актуалізується питання щодо перегляду меж зон радіоактивного забруднення, ясна річ, на підставі ґрунтовного наукового аналізу. Наступний принцип - системність, оскільки соціальні питання не можуть вирішуватися у відриві від економічних, екологічних і гуманітарних. А також - послідовність. "Ми маємо забезпечити наступність і чітке бачення перспективи у вирішенні всього комплексу чорнобильських питань, а тому нова програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка готується урядом, з одного боку, враховуватиме весь позитивний досвід, що ми його накопичили за попередній період, а з іншого, закладатиме основи для нової якості майбутньої державної політики у цій сфері", - сказав урядовець.

За його словами, з метою підвищення якості санаторно-курортного лікування, ефективності оздоровчого процесу доцільно удосконалити механізм закупівлі, розподілу та видачі путівок, посилити кваліфікаційні вимоги до учасників тендерних процедур, зокрема, йдеться про використання можливостей місцевих оздоровчих баз з урахуванням досвіду роботи закладів з оздоровлення, а також думки самих чорнобильців; відповідності придбаних путівок нозології захворювань згідно поданих заяв на оздоровлення; ну і, звичайно, важливим є покращання соціально-побутових умов перебування у санаторно-курортних закладах.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога зазначив, що проблемні питання, котрі виникають на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС, постійно перебувають у центрі уваги Верховної Ради і Комітету. За ініціативи та рекомендаціями парламенту Кабінетом Міністрів в останні роки прийнято низку нормативно-правових актів, завдяки яким, а також організаційно ефективної взаємодії та координації діяльності зацікавлених організацій, відбулися конкретні та вагомі позитивні зрушення щодо зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему. "Але об'єми та темпи виконання робіт на майданчику Чорнобильської АЕС досі не можна вважати задовільними", - вважає народний депутат. Недофінансування робіт на Чорнобильській АЕС вже протягом 11 років з моменту остаточної зупинки станції може призвести до зниження досягнутого рівня ядерної та радіаційної безпеки.  Крім того, недофінсування збільшує термін зняття атомної станції з експлуатації, що потребує у подальшому додаткових витрат для підтримання у безпечному стані зупинених енергоблоків. Обсяги видатків на виконання загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему передбачаються у межах наявних фінансових ресурсів, які визначаються згідно із Законом "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, що загрожує виконанню робіт на майданчику Чорнобильської АЕС.

Протягом десяти років після зупинки Україна виділяє на зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС кожного року 50 мільйонів доларів. Причому, цих грошей вистачає лише на підтримку блоків у безпечному стані, роботи зі зняття блоків з експлуатації, практично, не фінансується. На сьогоднішній день Україні не вистачає близько 740 мільйонів євро для завершення Чорнобильських проектів. Україна чекає, що країни-донори зроблять додаткові внески до Чорнобильського фонду "Укриття" та рахунку ядерної безпеки, кошти з яких будуть спрямовані на реалізацію, у першу чергу основних міжнародних проектів, спорудження нового безпечного конфаймент та сховища відпрацьованого ядерного палива. Значно затримуються терміни реалізації проектів міжнародної технічної допомоги і як наслідок, зростає їх вартість.

Голова Комітету наголосив, що Верховна Рада неодноразово вказувала незадовільний рівень організації та управління коштами, які спрямовувалися з усіх наявних джерел фінансування, на виконання проектів міжнародної технічної допомоги, що викликає ризики зростання навантаження на Державний бюджет нашої держави.

А.Семинога переконаний, що стратегія подолання наслідків катастрофи повинна носити комплексний характер. Необхідно переходити від пасивної концепції захисту постраждалого населення до активної, наступальної концепції ліквідації в Україні наслідків чорнобильського лиха та широко висвітлювати в засобах масової інформації конкретні результати по кожному регіону. Характерними рисами державного управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи мають бути наукова обґрунтованість і стабільність. Сьогодні потрібно створити таку систему управління з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи, яка об'єднали б всі напрямки соціальної захищеності постраждалого населення, реабілітації та розвитку екологічного оздоровлення радіоактивного забруднення територій. Необхідно також узагальнити та суттєво реформувати нормативно-правову базу, яка змогла б регулювати та забезпечити розв´язання всіх проблем, пов´язаних з подоланням наслідків чорнобильського лиха, дозволивши перейти до нової фази відродження та розвитку. Реалізація змін до чорнобильського законодавства потребуватиме консолідації зусиль експертного середовища, законодавчої та виконавчої влади, мобілізації інформаційних ресурсів.

Учасники парламентських слухань акцентували увагу на низці проблем, які потребують комплексного підходу до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та захисту постраждалого населення. На думку виступаючих, актуальними залишаються проблеми: соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, невідкладним є завдання законодавчого вдосконалення системи пенсійного забезпечення; фінансування програми із забезпечення житлом, особливо критичної групи - інвалідів із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; забезпечення путівками на оздоровлення дорослих і дітей, якості надання санаторно-курортних послуг, виплати компенсації вартості санаторно-курортного лікування; забезпечення за рецептами лікарів безоплатними ліками; забезпечення безоплатного харчування потерпілих дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, відповідно до фізіологічних норм.

На слуханнях йшлося й про те, що аналіз досвіду практичної реалізації положень законодавства з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи свідчить про недостатню наукову обґрунтованість мети діяльності з подолання її наслідків, завдань, що мають бути виконані для її досягнення, шляхів реалізації поставлених завдань, визначених для їх виконання термінів та ресурсів. Нормативно-правова база з проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує вдосконалення і адаптації до змін радіаційної ситуації на забруднених територіях. Також залишається законодавчо невизначеною довгострокова перспектива і господарське призначення зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Державне управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, вважають учасники слухань, повинне стати науково обґрунтованим і стабільним. Потрібна така система управління з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка об´єднала б всі напрямки: соціальний захист і реабілітація населення, яке постраждало внаслідок катастрофи; екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій; економічне і соціальне відродження населених пунктів; узагальнення наукових даних та створення більш ефективної нормативно-правової бази щодо розв´язання всіх проблем, пов´язаних з подоланням наслідків Чорнобильського лиха, дозволивши перейти до нової фази - відродження та розвитку.

За підсумками обговорення Комітет планує підготувати рекомендації парламентських слухань, які будуть внесені на розгляд Верховної Ради України.