У ВІВТОРОК, 10 СІЧНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ: "1. ПРО СТАН ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ЗНИЖЕННЯ.
2. ПРО ДОТРИМАННЯ ВИМОГ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ЗДОБУТТЯ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ".

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Ігоря Резніка до складу фракції ПППУ.

Володимир Литвин також поінформував про засідання Погоджувальної ради, на якому було обговорено проект розкладу засідань на 10-13 січня, затверджено його, а також прийнято рішення заслухати питання про роботу Кабінету Міністрів України із забезпечення країни енергоносіями та про причини конфлікту і наслідки врегулювання відносин у газовій сфері між Україною і Росією на основі відповідної Угоди від 4 січня цього року.

У зв'язку з цим народним депутатам було запропоновано на ранковому засіданні питання Дня Уряду розглянути за скороченою процедурою, відвівши на розгляд кожного питання одну годину.

З першого питання про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження доповідав перший заступник міністра охорони здоров'я, Головний державний санітарний лікар України Сергій Бережнов. Він наголосив на тому, що боротьба з інфекційними та паразитарними захворюваннями є загальною проблемою для всіх держав світу.

Незаперечним є факт того, що інфекційне захворювання завжди таїть загрозу економіці і соціальному благополуччю. Тому одним із найважливіших компонентів національної безпеки будь-якої держави є епідемічне благополуччя.

У сучасному світі ситуація ускладнюється появою нових висококонтегіозних небезпечних захворювань. Сьогодні такою загрозою є пташиний грип, який може спровокувати виникнення пандемії грипу серед людей. Епідемічна ситуація з пташиного грипу у світі стрімко ускладнюється. Це є і досить серйозною небезпекою для України. Враховуючи наявний рівень інфекційної захворюваності, дію чинників, що її формують, Головний санітарний лікар охарактеризував епідемічну ситуацію в Україні як складну і напружену.

За словами С.Бережнова, щорічно в Україні реєструється близько 10 млн. випадків інфекційних захворювань, з яких 95 відсотків припадає на грип і гострі респіраторні інфекції. Близько 15 тис. випадків закінчується смертю людей. На сьогодні найбільш небезпечна інфекційна хвороба для України - туберкульоз. За останнє десятиріччя його рівень зріс удвічі, а смертність втричі.

Щорічно в Україні виявляється близько 35 тис. хворих на цю інфекцію. Середня захворюваність складає 80 випадків на 100 тис. населення, а в окремих регіонах ці показники ще вищі. Основними причинами, що призводять до такої ситуації є незадовільні умови проживання та харчування значної частини населення, зростання прошарку соціально дезадаптованих осіб, відсутність соціальної підтримки хворих на туберкульоз, переривання лікування, що формує стійкі до медикаментів форми збудників, і ще не до кінця законодавчо врегульована обов'язковість лікування при захворюванні на туберкульоз.

Особливо гострою, за словами доповідача, є проблема туберкульозу в пенітенціарній системі, де захворюваність серед контингенту засуджених у 34 рази вище середньої по Україні. Місця позбавлення волі стали осередками реальної епідемічної небезпеки. За оцінками експертів щорічні економічні збитки держави від цієї інфекції перевищують два мільярди гривень.

Ще одна реальна небезпека – це епідемія ВІЛ-СНІДу. За роки цієї епідемії в Україні зареєстровано 86 тис. ВІЛ-позитивних осіб. З них вже померло 7,3 тис. Діагноз СНІДу встановлено 13 тис. осіб. До того ж, починаючи з 2000 року, в Україні в п'ять разів збільшилася кількість хворих на поєднані захворювання туберкульозу та ВІЛ, так званий ВІЛ-асоційований туберкульоз. Тому розвиток епідемії туберкульозу та СНІДу потребує негайної мобілізації зусиль всього суспільства.

Серед інших інфекційних хвороб, що реєструються в Україні, надзвичайно актуальними є гострі кишкові інфекції та вірусні гепатити.

Далі Головний санітарний лікар наголосив на тому, що системної роботи по контролю і профілактиці потребують, так звані особливо небезпечні та природно-вогнещеві інфекції: толеремія, сибірка, лептоспіроз та інші.

Доповідач відзначити, що більшість вказаних інфекцій можуть набути масштабного характеру і тільки завдяки постійній, щоденній роботі вдається утримати рівень захворювань на стабільному і досить низькому рівні. Як позитив Головний санітарний лікар також відзначив стабільне зниження рівня загальної захворюваності населення на інфекційні хвороби без грипу і гострих респіраторних інфекцій. Це зниження є суттєвим і сягає майже 25% за останні 10 років.

Безперечним досягненням в галузі боротьби з інфекційними захворюваннями є сертифікація Всесвітньою організацією охорони здоров'я України, як території вільної від поліомієліту. Сьогодні Україна виконує аналогічну програму з ліквідації кору. Це дозволило вже зараз знизити захворюваність на кір до рівнів європейських країн. Український досвід виконання цієї програми визначено експертами ВООЗ як один з найбільш успішних у світі.

Ще одним позитивним прикладом ефективних протиепідемічних заходів є реалізація програми імунопрофілактики населення. Завдяки цій програмі проводяться обов'язкові зчеплення населення на рівні 90-95%.

Доповідач торкнувся питання стану законодавчої бази, дотримання положень якої дозволяє забезпечити належний рівень санітарного та епідемічного благополуччя.

Для вирішення найбільш проблемних питань урядом було розроблено і впроваджується ціла низка відповідних програм. Загальний обсяг фінансування цих програм у 2005 році становив близько 800 мільйонів гривень. На 2006 рік передбачається збільшення фінансування цих програм до одного мільярда гривень, тобто зростання на 25 відсотків.

В значній мірі сприятиме покращанню епідемічної ситуації прийнятий у березні минулого року Закон України "Про загальнодержавну програму "Питна вода України", розрахована на 2006-2020 роки з орієнтованим обсягом фінансування понад 5 мільярдів гривень.

Одним із найважливіших заходів, спрямованих на запобігання виникненню епідемій, наголосив Головний санітарний лікар, є санітарна охорона територій країни та добре налагоджена система епідемічного спостереження. Ці процедури на сьогодні в Україні повністю гармонізовані з міжнародними санітарними правилами і забезпечуються відповідними структурами.

Доповідач також зазначив, що уряд усвідомлює існуючі проблеми у справі боротьби з інфекційними хворобами і спрямовує свої зусилля на їх подолання. До цих проблем, які потребують розв'язання, відносяться: будівництво сучасних інфекційних стаціонарів, реконструкція, переоснащення лабораторної бази, розвиток виробництва вітчизняних вакцин, імунобіологічних препаратів і специфічних ліків, розвиток наукових досліджень з епідеміології та профілактики інфекційних хвороб, підготовка кваліфікованих кадрів і ряд інших. Розв'язання цих проблем уряд бачить у прийнятті відповідних цільових програм, на розробку і реалізацію яких і буде спрямована подальша діяльність.

Наприкінці виступу доповідач окремо зупинився на епідеміологічній ситуації, пов'язаній із захворюванням на пташиний грип на території Автономної Республіки Крим. З цього приводу було видано Указ Президента, урядом прийнятий відповідний комплексний план, на реалізацію якого було виділено понад 15 мільйонів гривень. З метою недопущення поширення на території країни та запобігання захворювання людей на пташиний грип продовжують виконуватися на території Автономної Республіки Крим і в прилеглих, на території прилеглих областей відповідні протиепідеміологічні і протиепізоотичні заходи. Проведено широкомасштабну вакцинацію населення, яке проживає в цьому регіоні і понад 120 тисяч людей було щеплено проти грипу людини. В Криму і на прилеглих територіях проводиться щоденний моніторинг за ситуацією.

Співдоповідав від профільного Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства народний депутат Ігор Шурма. Він зазначив, що обговорення теми інфекційної захворюваності та заходів по її зниженню, повинне було полягати абсолютно в іншому. Влада повинна була відповісти, чому питання інфекційної захворюваності є предметом розгляду, що таке для держави на сьогоднішній день щорічна хвороба 12 млн. громадян. Це фактично кожен четвертий громадян раз в рік хворіє на інфекційну хворобу. Які є економічні збитки і які є ризики? Що таке для держави 15 тис. померлих від інфекційних захворювань. Що таке ріст смертності, інтенсивний показник, і чому він виріс сьогодні у 2,5 рази?

І.Шурма наголосив на тому, що влада повинна була відзвітувати про це, оскільки, сьогодні медицина не несе відповідальності за стан інфекційної захворюваності.

Співдоповідач зазначив, що зусилля виконавчої влади, спрямовані на охорону здоров'я, треба оцінювати об'єктивними показниками вираженими у цифрових величинах. Якщо з таких позицій оцінювати результати реалізації державної політики у сфері боротьби з інфекційними хворобами, то ці результати можна назвати провальними.

Під час обговорення народні депутати висловили низку критичних зауважень на адресу уряду. Промовці наголошували на тому, що уряд повинен забезпечити систему законодавчих, організаційних, профілактичних заходів, тобто реалізацію державної політики у цій галузі в повному обсязі.

Виступаючі вносили конкретні пропозиції для наведення порядку у сфері протидії поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, пропонувалося вивести з під контролю санітарно-епідеміологічної служби інфекціоністів, оскільки абсолютно різними є критерії оцінки їх роботи, зробити ці служби незалежними, а також модернізувати їх, підвищити соціальний статус лікаря-інфекціоніста.

Народні депутати також пропонували значно підвищити фінансування установ санепідслужби.

За підсумками обговорення питання народні депутати прийняли за основу Постанову про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження, якою визнали роботу уряду у сфері боротьби із захворюваністю населення України на інфекційні хвороби незадовільною. Профільному Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства доручено доопрацювати її, врахувавши висловлені зауваження і пропозиції народних депутатів.

З другого питання про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості доповідав міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. Він відзначив, що уряд, міністерство турбує недостатня якість знань у сільській школі, профтехосвіти. Моніторинг знань, який був проведений наприкінці минулого року засвідчив, що якість знань учнів на селі нижча ніж у міських школах до 20 відсотків. Проте більш разючою є різниця між рівнем знань між окремими сільськими школами. Є колективи, де високий рівень, навіть вищий ніж у місті, а є навчальні заклади, де якість знань ще низька. Причини зрозумілі: застаріла матеріальна база, відсутність сучасного інформаційного супроводу, зниження кадрового потенціалу, низький соціальний захист вчителів.

Ці проблеми перебувають в центрі уваги міністерства освіти і уряду, наголосив С.Ніколаєнко.

Міністр висловив оптимізм з приводу ситуації в 2006 році, коли вперше в новітній історії України прийнято не просто бюджет функціонування освіти, а й бюджет розвитку освіти.

Говорячи про заходи, які будуть здійснюватися урядом у цьому напрямку, доповідач поінформував про те, що у 2006-2007 року планується завершити в основному комп'ютеризацію середньої освіти, а також налагодити вітчизняне виробництво сучасних засобів навчання з природно-математичних, технологічних і інших дисциплін.

Концепцією розвитку освіти на 2006-2010 роки передбачено розв'язання проблем технічних засобів навчання, інформатизації і таке інше.

Співдоповідав виконуючий обов'язки Голови Комітету з питань науки і освіти Ігор Юхновський. Він поінформував про підготовлений Комітетом проект Постанови, яким відзначені позитивні зрушення і у дошкільній освіті, і в середній освіті.

Однак, головною проблемою, за словами І.Юхновського, залишається забезпечення якісної освіти на селі. Комітет нещодавно провів виїзне засідання, присвячене цій проблемі у Білій Церкві, зробивши відповідні висновки.

В. о. Голови Комітету, завершуючи свій виступ, наголосив на тому, що уряд має вжити заходів до виконання законів і постанов, і особливо Указу Президента України від 4 липня 2005 року.

У ході обговорення народні депутати висловили свою точку зору на проблему здобуття якісної освіти в сільській місцевості. На переконання промовців, сьогодні потрібно не просто сільську школу, а село зробити одним із державних пріоритетів розвитку України. Тоді там зміниться ситуація.

В цілому ж ситуація з сільською школою в Україні є абсолютно незадовільною, наголошувалося у виступах.

Народні депутати також привертали увагу до становища сільського вчителя. На їхню думку, сільська школа потребує високопрофесійного вчителя, не переобтяженого матеріальними проблемами. Належить на декілька років зберегти темпи зростання оплати праці вчителі і поновити престижність цієї професії.

Після закінчення обговорення Верховна Рада прийняла Постанову у першому читанні. Верховна Рада звернула увагу Кабінету Міністрів на незадовільну роботу і забезпечення якісної освіти громадян, що мешкають у сільський місцевості.

Перед перервою народні депутати прийняли Постанову про порядок висвітлення роботи 9 сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

Після цього у засіданні було оголошено перерву.

По її закінченні Верховна Рада заслухала інформацію прем'єр-міністра України Юрія Єханурова про роботу Кабінету Міністрів України із забезпечення країни енергоносіями та про причини конфлікту і наслідки врегулювання відносин у газовій сфері між Україною і Росією на основі відповідної угоди від 4 січня 2006 року між НАК "Нафтогаз" (Україна) та ВАТ "Газпром" (Російська Федерація).

Прем'єр-міністр коротко поінформував про роботу енергосистеми України, яка в поточний зимовий максимум навантажень працює без аварій та суттєвих збоїв.

Говорячи про актуальне газове питання, прем'єр-міністр зазначив, що у своїх діях в переговорному процесі українська сторона виходила з чотирьох принципових моментів: необхідності забезпечення газового балансу в країні в обсязі 76 мільярдів кубометрів в умовах неможливості збереження старої, фактично бартерної системи розрахунків за газ; необхідності забезпечення перехідного періоду для промисловості та комунального господарства для поступової адаптації до ринкових цін на енергоносії; неухильного дотримання усіх документів, а їх близько 20, що укладені між Україною та Російською Федерацією, між урядами країн, а також між суб'єктами господарювання, які регламентують наші відносини в газовій сфері; обов'язків України як транзитної країни щодо безперервного постачання газу до європейських країн.

Ю.Єхануров повідомив, що напруженість переговорів була обумовлена великим обсягом проблем переважно технологічного характеру, без розв'язання яких неможливий перехід до грошових форм розрахунків.

Ю.Єхануров зауважив, що у цій ситуації був присутній і політичний присмак. Він констатував: сьогодні декому, як в Росії, так і в Україні, з одного боку хочеться перекреслити все те краще, що було в минулому між обома державами, а з іншого - перекреслити перспективу України, як незалежної держави.

Прем'єр-міністр докладно поінформував про перебіг переговорів, які завершилися 4 січня підписанням відповідної угоди.

Згідно з документом, в Україні забезпечено баланс постачання та споживання газу. Газ до кордону України по ціні 95 доларів за тисячу кубометрів постачатиме компанія, обрана російською стороною. Отримувати на кордоні газ буде українсько-російське спільне підприємство, в статутний фонд якого українська сторона вкладатиме грошові кошти. Його керівника призначить українська сторона.

Переповівши статті Угоди, Ю.Єхануров підсумував: переговори були важкими, кожна сторона проявила твердість і наполегливість. "Зрештою підписані угоди - це компроміс. Переговори тривають, будуть зроблені необхідні уточнення і роз'яснення, укладені відповідні зовнішньоекономічні контракти", - наголосив прем'єр-міністр.

Ю.Єхануров запевнив народних депутатів у тому, що уряд виходив у своїх діях і продовжує виходити, зважаючи лише на захист національних інтересів України.

Представники депутатських фракцій і груп, які виступили в обговоренні, висловили чимало критичних оцінок щодо дій уряду під час переговорів. Народні депутати з опозиційних фракцій звинувачували уряд у зраді національних інтересів, говорили про те, що ситуація багаторічної безконтрольності енергозабезпечення України з боку вищого державного керівництва призвела не лише до сьогоднішньої кризи, але й до величезних економічних втрат та обкрадання українського народу.

Представники фракцій, які підтримали дії уряду, висловлювали занепокоєння "політичними спекуляціями навколо газової тематики, бо для певних політичних сил розмінною монетою у політичній грі стали національні інтереси та економічна стабільність".

"Такі дії засвідчують бажання використати у виборчій кампанії будь-який привід задля власних інтересів і не мають нічого спільного з реальною турботою про громадян, про інтереси України та українських виробників", - наголошували народні депутати.

Представники фракцій виступали за збереження стабільності на газовому ринку і наполягали після цього обговорення негайно проголосувати постанову про забезпечення виконання прийнятої Постанови Верховної Ради про накладення мораторію у 2006 році на газ для населення та підприємств теплоенергетики, а також провести службове розслідування і винних у цьому конфлікті притягти до відповідальності.

Серед інших пропозицій були висловлені пропозиції щодо недовіри та відставки уряду.

Народні депутати також вимагали негайно денонсувати угоду, яка підриває основи національної безпеки і державного суверенітету України та створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради для розслідування газових афер уряду.

Висловлювалися і думки, що економічна і енергетична незалежність України можлива лише за умов диверсифікації джерел енергопостачання та переобладнання української промисловості на енергозберігаючі технології.

Прем'єр-міністр Юрій Єхануров за підсумками обговорення, подякував депутатам за конструктивні пропозиції і відповів на кілька запитань.

Він зазначив, що є питання, пов'язане з можливостями НАК "Нафтогаз" щодо утворення спільного підприємства, і це питання буде вирішуватися спільно з Фондом державного майна України.

Ю.Єхануров сказав про те, що контракт НАК "Нафтогаз" – "Газпром" продовжує діяти як рамковий контракт. Після підписання міжурядової угоди з урядом Російської Федерації потрібно далі продовжити цю юридичну лінію - привести до діючих контрактів на поставку.

Прем'єр-міністр також поінформував про Договір з Туркменистаном, який діє до кінця цього року. Для того, щоб працювати на майбутні періоди, треба зробити черговий довгостроковий договір.

Прем'єр-міністр наголосив на тому, що питання по оплаті газу населенням було вирішено і тарифи залишаться незмінними. Міністерство економіки зараз працює над питаннями політики щодо диференційованого підходу в тарифах для промислових споживачів.

Підсумовуючи обговорення, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зробив висновок, що достеменної, достовірної інформації про сутність переговорів і про перспективи, які очікують Україну, народні депутати не отримали. І гарантії того, що буде газ по 95 доларів протягом п'яти років сьогодні ні в кого немає.

Торкнувшись підписаної угоди, Голова Верховної Ради зазначив, що вона не піддається правовому аналізу.

В.Литвин також зауважив на тих питаннях, які виникають, зокрема, щодо розведення ціни на газ та на його транзит, щодо туркменського газу та деяких інших питань.

Голова Верховної Ради поінформував про проекти постанов, внесені для розгляду і прийняття рішення з обговореного питання. Їх автори обгрунтували свої пропозиції. Після цього всі проекти постанов були поставлені на голосування.

Верховна Рада прийняла за основу проект закону про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ, електроенергію, послуги громадського транспорту, крім таксі.

Наступною була прийнята Постанова про недопущення підвищення тарифів на електроенергію та цін на газ для населення.

За основу була прийнята Постанова про загрозу національній безпеці України у зв'язку з діями органів виконавчої влади по забезпеченню споживачів України природним газом з вилученням пунктів 1, 2, 4, 8, 10, 11, 12, 13, 14.

Верховна Рада прийняла Постанову, якою відправила у відставку Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів.

Постановою доручено Кабінету Міністрів, відправленого Верховною Радою України у відставку, відповідно до статті 115 Конституції України виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Постанова набрала чинності з дня її прийняття.

Постанову підтримали 250 народних депутатів.

На цьому День Уряду у Верховній Раді закінчився.

Повернутись до публікацій

Версія для друку