11 ЖОВТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ "ПРО СТАН АВАРІЙНОСТІ НА ШЛЯХАХ УКРАЇНИ ТА НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ".

Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши засідання, повідомив, що на Дні Уряду присутні перший віце-прем'єр-міністр Станіслав Сташевський, міністр внутрішніх справ і міністр транспорту і зв'язку, інші представники Кабінету Міністрів.

Першу доповідь зробив міністр транспорту і зв'язку України Віктор Бондар. Він наголосив на необхідності докорінної зміни ситуації з аварійністю в державі. За його словами, висока аварійність зумовлена комплексом недоліків системи управління безпекою, а не відміною штрафів на місці.

В.Бондар звернувся до народних депутатів якнайшвидше прийняти закон про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт". 70% статей цього закону прямо чи опосередковано стосується безпеки і встановлюють нові правила діяльності на ринку перевезень.

Міністр транспорту зауважив, що для виправлення ситуації, необхідно розглянути весь комплекс недоліків системи управління безпекою. Він зазначив, що законодавством не встановлені завдання та не визначена відповідальність за зменшення аварійності. У цьому зв'язку міністр запропонував створити координаційну комісію з безпеки дорожнього руху, яка буде на міжвідомчому рівні координувати діяльність органів, наводити порядок на автомобільному транспорті, на автодорогах.

Серед причин високої аварійності на автошляхах В.Бондар також назвав відсутність порядку розслідування причин дорожньо-транспортних пригод, не ефективний контроль за виконанням правил дорожнього руху.

Першочерговими заходами для виправлення ситуації, за словами міністра, мають стати створення єдиного реєстру порушень правил дорожнього руху, посилення системи підготовки водіїв, якомога швидше створення медицини катастроф.

В.Бондар також вважає за необхідне провести реформування системи управління безпеки дорожнього руху. На його думку, доцільно розвантажити Державтотрансінспекцію від не властивих для неї функцій, наприклад, функції щодо реєстрації автомобілів та технічного нагляду треба розвести і перекласти функції проведення періодичного технічного огляду транспортних засобів на акредитовані станції технічного обслуговування.

Міністр попросив народних депутатів підтримати дві ключові пропозиції - введення економічних стимулів через систему страхування, коли автовласники будуть залежати від кількості правопорушень і це буде їх стимулювати якомога менше створювати правопорушень, і передати функції технічного нагляду до сертифікованих станцій технічного обслуговування.

Міністр відповів на запитання народних депутатів, які, зокрема, цікавилися тим, як міністерство транспорту реагує на кожне ДТП, скільки коштів розкрадено на будівництві автодороги Київ-Одеса, що робиться для приведення автодоріг у державі до європейських стандартів, хто має займатися реєстрацією автотранспорту, яких заходів вживає міністерство для зменшення травматизму та смертності на автодорогах, який контроль з боку міністерства за виконанням законодавства, які суми дорожніх зборів направляються на будівництво і ремонт автошляхів тощо.

Віктор Бондар, відповідаючи на запитання, висловився за підвищення відповідальності водіїв за скоєні правопорушення, але не шляхом посилення кримінальної відповідальності, а створивши реєстр штрафників. За його словами, цей економічний метод є ефективнішим у порівнянні з посиленням кримінальної відповідальності. Це показує практика застосування цього методу у багатьох країнах.

Другу доповідь зробив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Він нагадав про дві програми - Державну програму забезпечення безпеки, руху на автомобільних дорогах, вулицях міст на 2003-2007 рік і про Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005-2010 роки. Більшість заходів цих програм залишися нереалізованими через брак державного фінансування.

Міністр зазначив, що ситуація на дорогах України ускладнюється. Про це свідчить динаміка аварійності за останніх 5 років. Кількість ДТП за цей період збільшилася на 37 відсотків. Ця тенденція зберігається і надалі. За 9 місяців поточного року скоєно 34 тисячі дорожньо-транспортних пригод, що становить плюс 5 відсотків у порівнянні з минулим періодом, в яких загинуло майже 5 тисяч осіб плюс 6,5 відсотків та травмовано понад 41 тисячу осіб плюс 7 з лишком відсотків.

Причинами такого становища є збільшення кількості автотранспортних засобів майже на 2 мільйони одиниць, що становить плюс 40 відсотків до їх кількості та неналежна увага до розвитку вулично-дорожньої мережі. Вона за своїми характеристиками не відповідає транспортним потокам.

Причинами складної ситуації також є низька культура учасників дорожнього руху та лібералізація діючого законодавства. Після посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху та вдосконалення функцій працівників дорожньо-патрульної служби в 1995 році протягом 5 років в України спостерігалося зниження як кількості ДТП, тяжкості їх наслідків. Щороку кількість загиблих в ДТП зменшувалося в середньому на третину, було збережено життя майже 13 тисяч громадян.

Однак із змінами в 2001 році механізму притягнення порушників до адміністративної відповідальності майже повністю були втрачені реальні важелі впливу на них.

Починаючи з цього моменту в Україні закріпилась стійка тенденція зростання аварійності, а головне загиблих. За цей період їх кількість зросла на 2 тисячі осіб, травмованих - на 17 тисяч чоловік щорічно.

Ю.Луценко зазначив, що існуюча система впровадження в адміністративних справах у сфері безпеки дорожнього руху не забезпечує принципу невідворотності покарання. Через перевантаження судів кожен третій порушник правил дорожнього руху, фактично, уникає покарання. Тільки в 2004 році з 230 тисяч матеріалів, направлених до суду за керування транспортними засобами у стані сп'яніння, позбавлено права керування лише 15 відсотків, 35 тисяч порушників. А 17 тисяч таких водіїв взагалі уникли будь-якої відповідальності. Решта відбулася незначними штрафами.

За словами міністра внутрішніх справ, на сьогодні також практично відсутні механізми реалізації прав і обов'язків органів державної влади щодо заборони експлуатації транспортних засобів, що знаходяться в аварійному стані. Через це працівники міліції позбавлені можливості попереджати такі випадки шляхом зняття державних номерних знаків та відправлення цього транспорту на штрафмайданчик. Особливо це турбує при перевезенні пасажирів.

Масовий характер набули порушення чинного законодавства у сфері безпеки пасажирських перевезень. За виявленими фактами складено майже 60 тисяч адміністративних протоколів та видано 6,5 тисячі приписів на усунення недоліків.

Ю.Луценко зупинився на тих недоліках, які заважають міліції по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Це насамперед, не відповідність організаційної структури спеціальних підрозділів сучасним вимогам, застаріла домінанта суб'єктивного людського фактору при здійсненні контролю за дорожнім рухом, або застаріла звичка хабарництва на дорогах.

З метою наведення порядку на дорогах МВС здійснює заходи щодо створення сучасної спеціалізованої служби безпеки дорожнього руху. Головна мета – виключити суб'єктивний людський фактор при забезпеченні контролю за дорожнім рухом та дотримання транспортної дисципліни його учасниками. Максимальне впровадження технічних засобів – це стратегічна мета Міністерства внутрішніх справ у цьому напрямку. Перехід від системи тотального контролю за людьми до цільового регулювання в місцях ускладнення руху та направленого контролю на аварійно небезпечних ділянках. Наближення системи управління безпекою руху у відповідність до європейських стандартів, особливо в частині складання автоматизованих баз даних. Це дозволить створити безпечні та комфортні умови учасникам дорожнього руху.

Ю.Луценко повідомив про підготовлений законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, основною метою якого є підвищення впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення та забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень по адміністративним справам у сфері безпеки дорожнього руху.

Ключовими моментами законопроекту є значне скорочення кількості порушень у сфері безпеки дорожнього руху, за які людина притягується до відповідальності. Залишаються тільки ті порушення, які безпосередньо впливають на аварійність. Питома вага їх від попереднього закону становить близько 30 відсотків. Дрібні порушення, які не є небезпечними, 70 відсотків, скасовуються як покаральні. При цьому дещо підвищується рівень штрафних санкцій, що не йде урозріз з європейською практикою.

Ю.Луценко наголосив: підвищення штрафів, які пропонує Міністерство внутрішніх справ, менше, ніж той штраф, який Верховна Рада передбачила за паління у публічних місцях. Тому нарікання на надзвичайну антинародність і жорсткість цього закону, за його словами, є надуманими.

Законопроектом пропонується підвищити рівень штрафів за небезпечні порушення до 85-170 грн. Максимальний штраф за повторне керування у стані сп'яніння складатиме 867 грн.

Проектом надається можливість працівникам новостворюваних Державної служби безпеки дорожнього руху МВС України та Патрульної служби МВС України затримувати посвідчення водія до вирішення питання по суті судом. При цьому чітко визначено в яких випадках це здійснюється, а саме: якщо за кермом п'яний, при вчиненні ДТП, при не зупинці на вимогу працівника міліції. В подальшому саме суд буде приймати рішення щодо виду санкції проти цього водія: або позбавлення прав водіння, або накладення того чи іншого виду штрафу.

Працівникам новостворених служб надається право при складанні протоколу за порушення правил дорожнього руху виносити пряму постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яку в разі незгоди водій може оскаржити у судовому порядку. При цьому працівники міліції не будуть отримувати гроші на місці скоєння правопорушення, це категорично забороняється, а лише виносять постанову про накладення штрафу, виписують квитанцію до сплати у будь-якому відділенні банку.

Законопроектом також для обмеження впливу людського фактору та запобігання зловживань при фіксації порушень правил дорожнього руху передбачається максимальне залучення техніки автоматичної фіксації порушень, фото- та телереєстратори. Для практичної реалізації цієї пропозиції пропонується запровадити механізм спрямування всієї суми штрафів або, принаймні, половини від них до місцевих бюджетів на закупівлю технічних засобів контролю та регулювання дорожнього руху.

Для забезпечення безумовного виконання накладених стягнень та запобігання правопорушення кримінального характеру у сфері обігу автотранспортних засобів передбачається створення єдиних державних реєстрів осіб допущених до керування транспортними засобами, зареєстрованих транспортних засобів та обліків проходження періодичного техогляду транспортних засобів та загальнодержавної системи обліку порушень правил дорожнього руху його учасниками.

Законопроект також передбачає розширення сфери застосування страхових послуг для відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортних пригод, покращання роз'яснювальної роботи серед населення з цих питань із залученням страхових організацій. Крім того, створення єдиної із страховими організаціями бази даних ДТП та залучення їх представників до оформлення ДТП, як того вимагає закон, прийнятий Верховною Радою.

На завершення міністр внутрішніх справ наголосив, що деякі з цих заходів можуть здаватися непопулярними. Але всі вони відносяться до порушників правил дорожнього руху, отже до законодавства, ідуть на користь тим законослухняним громадянам, які мають конституційне право вільно і безпечно пересуватися нашими шляхами.

Ю.Луценко відповів на запитання народних депутатів. Зокрема, він навів статистику спочатку року. Станом на перше жовтня 2005 року на автомобільних дорогах та вулицях населених пунктів зареєстровано 33 тис. 986 дорожньо-транспортних пригод із потерпілими. Це – зростання на п'ять відсотків порівняно з аналогічним періодом 2004 року. У них загинуло майже п'ять тисяч осіб (зростання на 6,6 відсотки) та отримало поранення близько 42 тис. осіб (зростання на 7 відсотків).

Відповідаючи на запитання, Ю.Луценко висловився проти передачі системи МРЕО з системи МВС.

Народних депутатів також цікавило, як будуть використовуватися стаціонарні пункти ДАЇ після реорганізації цієї структури. Ю.Луценко поінформував про те, що частково ключові точки стаціонарних пунктів будуть знову зайняті працівниками майбутньої створеної дорожньої міліції, які будуть використовуватися виключно для операцій перехоплення або перевірки угону, тощо. Але вони не будуть використовуватися для масової зупинки автомобілістів, заміру швидкості тощо. Всі ці точки ключові будуть відновлені, а ті, які непотрібні, будуть передані або в оренду, або продані зацікавленим організаціям.

Ю.Луценко також відповів на запитання: яким чином в державі забезпечується контроль за виконанням адміністративних покарань, зокрема за стягненням адміністративних штрафів за допущені порушення правил дорожнього руху. За його словами, існуюча система розгляду адміністративних справ за порушення в сфері безпеки дорожнього руху не забезпечує реалізацію принципу невідворотності покарання. При оформленні протоколу на правопорушника працівник міліції із-за відсутності в державі єдиних автоматизованих реєстрів громадян, зареєстрованих за місцем проживання осіб, які отримали право на керування транспортними засобами по довіреності та зареєстрованих в державі транспортних засобів не може встановити місце проживання учасника дорожнього руху. Причому це стосується як пішоходів, так і водіїв. Тому внаслідок перевантаження судів загальної юрисдикції кожен другий водій фактично уникає покарання. Згідно проведеного аналізу в 2004 році до судів з підрозділів ДАІ надійшло понад 3 мільйони адміністративних справ, але тільки по 60% з них було прийнято рішення, а реалізація судових рішень не перевищує 36% із цієї частини.

Як вихід з цієї ситуації міністр внутрішніх справ запропонував створити систему контролю за виконанням накладених стягнень, зокрема фіксації факту сплати накладеного штрафу до установ банку за рахунок створення загальнодержавної автоматизованої системи обліку платежів до установ банку як державних, так і комерційних банків.

Народні депутати поцікавилися у міністра впливом Указу Президента України В.Ющенка про реорганізацію системи ДАЇ на стан безпеки дорожнього руху, на психологію учасників дорожнього руху. Ю.Луценко зазначив, що прийняття відповідного указу, звичайно, вплинуло, якоюсь мірою призвело до погіршення дорожньої дисципліни, і як наслідок деякого зростання кількості ДТП з потерпілими. У першу декаду серпня ріст аварійності в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав плюс 34 відсотків, значно зросли ДТП і з смертельними випадками і пораненими. У вересні завдяки вжитим заходам ситуація з аварійністю та її наслідками набула стійкого характеру до зменшення. За цей місяць кількість ДТП в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 4 відсотки, загиблих - на 1,1 поранених - на 0,4, що є стійкою тенденцією до нормалізації ситуації.

Ще одне питання стосувалося реорганізації ДАЇ. Ю.Луценко повідомив, що ця реорганізація завершується в 20-х числах поточного місяця. Вона зводиться не до звільнення з роботи 10 тисяч працівників, а до передачі їх в постову патрульну службу, ще 2 тисячі людей працюватимуть у новоствореній дорожній міліції, решта людей будуть забезпечувати тили: це і МРЕО, і екзамени, і багато інших, техогляди тощо.

Ю.Луценко також повідомив про те, що при міністерстві більше не діє страхова структура, яка продавала страхові поліси одній з невеликих західноукраїнських страхових компаній. Ця система була ліквідована згідно з прийнятим законом, який забороняє будь-якій страховій компанії знаходитися на території підрозділів міліції, дорожньої автоінспекції.

Співдоповідав з питання, винесеного для розгляду на Дні Уряду голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик.

Він зазначив, що на тлі більш-менш стабільних показників діяльності МВС відомості щодо дорожньо-транспортних пригод нагадують фронтові зведення. З тією лише різницею, що ситуація на наших дорогах з дня на день погіршується. Починаючи з 1995 року, на українських автошляхах загинуло на дорогах людей в кілька разів більше, ніж за 10 років війни в Афганістані.

Кількість загиблих в дорожніх пригодах в Україні складає 13 відсотків від загиблих на дорогах всієї Європи, хоча на Україну припадає лише 2 відсотки наявних в Європі автомобілів.

Погіршення ситуації на дорогах В.Мойсик пов'язав не з ухваленням Указу Президента про реорганізацію системи ДАЇ, а з ігноруванням його вимог. Цьому сприяло те, що положення Указу не були належно роз'яснені особовому складу МВС, широкому загалу водіїв і населенню, що призвело до їх "розхолодження", наслідком чого стали масові порушення правил дорожнього руху і значне зростання кількості автоаварій.

Голова Комітету відзначив, що Указ і не покращив ситуацію на дорогах України. Указом ударили не по причині корупції, а по її наслідках. В.Мойсик також відзначив, що багато хто із зацікавлених осіб, політиків, керівників, вбачає лише в реформуванні Державтоінспекції розв'язання всієї проблеми безпеки дорожнього руху в Україні. Він застеріг від розповсюдженого визначення проблеми безпеки дорожнього руху, як суто міліцейської із відповідним зміщенням акцентів щодо відповідальності за аварійність на автошляхах, виключно на підрозділи МВС. Тому головним і першочерговим завданням є позбавитись психології хуторянства у розв'язанні цієї загальнодержавної проблема та усвідомлення, що для ефективного її розв'язання необхідно реалізувати комплекс взаємопов'язаних заходів, а не тільки реорганізувати Державтоінспекцію, зазначив В.Мойсик.

Він запропонував такі напрями реформування: створення системи державного управління безпекою дорожнього руху; проведення суцільного обстеження стану магістралей, автошляхів, доріг і вулиць, обладнання їх необхідними дорожніми знаками і розмітками, світлофорами тощо. Необхідно також реорганізувати систему підготовки водіїв, передбачивши з цією метою переатестацію автошкіл на державному, а не на відомчому рівні. На державному рівні розробити та упровадити систему виховання пішоходів, насамперед, спрямовану на виховання у них цивілізованої поведінки, як учасників дорожнього руху. Запровадити на державному рівні нові сучасні вимоги до характеристик і технічного стану транспортних засобів, відповідно до вимог міжнародних конвенцій про дорожній рух, угод, стандартів, директив та технічних регламентів. Розробити єдину методологію експертно-аналітичного дослідження дорожньо-транспортних пригод, єдиний їх реєстр та гармонізованість з ЄС, стандарти щодо використання статистичних даних про дорожньо-транспортні пригоди.

Для законодавчого забезпечення розв'язання проблеми посилення безпеки дорожнього руху В.Мойсик запропонував законодавчо закріпити повторність і системність правопорушень у правилах дорожнього руху. Це б також істотно вплинуло і на діяльність страхових компаній.

Законодавчо слід підвищити адміністративну відповідальність за значні порушення правил дорожнього руху, особливо за керування транспортом у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння. При цьому слід зменшити ті штрафи, які залишаються у санкціях, але збільшити суми штрафів.

Голова Комітету також запропонував розробити дійовий механізм примусового стягнення штрафів в тому випадку, коли водій відмовляється сплачувати його добровільно і цей механізм забезпечував би невідворотність покарання і наближення часу вчинення правопорушення до реального покарання правопорушника.

З винесеного на розгляд питання виступили представники депутатських фракцій і груп. Практично у кожному виступі висловлювалась стурбованість народних депутатів з приводу низького рівня безпеки дорожнього руху в державі, прозвучала критика на адресу міністерств внутрішніх справ і транспорту і зв'язку за вкрай поганий стан доріг та відсутність контролю за станом дорожнього руху, профілактичних заходів, направлених на підвищення дорожньої безпеки. Представники депутатських фракцій і груп також висловили пропозиції щодо виправлення ситуації. Вони пропонували питання безпеки дорожнього руху вирішувати комплексно, серйозно зайнятися пропагандою правил дорожнього руху, до самої проблеми підійти як до складової національної безпеки. Серед законодавчих заходів пропонувалося якнайшвидше розглянути і прийняти Кодекс дорожнього руху, створити міжвідомчу комісію, яка б займалась питаннями безпеки руху, виробити державну програму, яка б чітко визначила пріоритети у питаннях безпеки руху, де був би напрацьований цілий комплекс заходів, спрямованих на розв'язання цієї проблеми.

Підсумовуючи обговорення, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк ще раз наголосив на економічній складовій проблеми, точніше на економічних втратах держави від дорожньо-транспортних пригод. Щоб менше було таких пригод, а відповідні і втрати від них, потрібно виховувати законослухняність у громадян, наголосив А.Мартинюк. Загалом же треба прийняти розумні заходи для розв'язання цієї актуальної проблеми.

На цьому День Уряду, присвячений розгляду питання про стан аварійності на шляхах України та невідкладним заходам з підвищення безпеки дорожнього руху завершився.

Повернутись до публікацій

Версія для друку