5 ЛИПНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ "ПРО ЗАХОДИ УРЯДУ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАСНІСТЮ У СТАТУТНИХ ФОНДАХ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ, ЩО ПРИВАТИЗУЮТЬСЯ, ТА ТОВАРИСТВ, СТВОРЕНИХ ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про вихід народного депутата України Ярослава Сухого зі складу фракції "Демократична Україна" та входження його до складу фракції "Регіони України", а також про вихід народних депутатів Ернеста Галієва, Олександра Ярославського та Олексія Ярославського із групи "Демократичні ініціативи" та їх входження до складу фракції Народної партії.
Після короткого обміну думками головуючий поставив на голосування пропозицію про продовження вечірнього пленарного засідання, зважаючи на розгляд законопроектів, в тому числі невідкладних, ініційованих Президентом і урядом, до 20-ої години. Але народні депутати не підтримали її.
Далі головуючий повідомив, що 25 червня Центральна виборча комісія зареєструвала Діденка Юрія Володимировича народним депутатом України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".
Народний депутат України Юрій Діденко складав присягу перед Верховною Радою України.
Народні депутати достроково припинили повноваження свого колеги Ігоря Плужникова, який передчасно пішов з життя 22 червня.
З питання, винесеного для обговорення на Дні Уряду, доповідала Голова Фонду державного майна Валентина Семенюк. Вона зазначила, що за 13 років незалежності держава спробувала майже всі відомі у світі спроби прямого чи опосередкованого управління своїми об'єктами. При цьому відсутність суттєвих результатів полягала перш за все не у вдалих чи невдалих спробах управління, а в реальному політичному бажанні отримати позитивні результати. Практично всі з використаних Україною схем управління об'єктами державної власності використовуються і в інших державах, але значно ефективніше.
Реалізація ефективності політики у сфери управління корпоративними правами держави, за словами доповідача, ускладнилися насамперед через накопичену в державному корпоративному портфелі дрібних пакетів акцій, які утворилися у результаті запровадження в країні системи масової приватизації, яку не вдалося реалізувати встановленими законодавством способом.
В.Семенюк навела кілька цифр. На обліку в реєстрі корпоративних прав держави знаходиться 1375 господарських товариств, в статутних фондах яких є державна частка. З них 1243 - відкриті і закриті акціонерні товариства, 96 товариств - з обмеженою відповідальністю, 36 - національних акціонерних і державних холдингових компаній, і лише 28 відсотків мають у статутному фонді державну частку понад 50 відсотків. 34 відсотки мають державну власність, державну частку від 25 до 50 відсотків, і 38 відсотків мають державну частку менше 25 відсотків, що не дає державі можливості здійснювати повне, повноцінне управління і контроль за діяльністю таких товариств.
Володіючи 1266 корпоративними правами, Фонд державного майна має у своєму підпорядкуванні статутний капітал в сумі 14 млрд. гривень. Водночас безпосередньо уряд і міністерство володіють 107 корпоративними правами. Ці данні свідчать, що Фонд володіє в основному корпоративними правами дрібних та середніх підприємств.
Окреме місце в структурі портфеля корпоративних прав держави займають пакети акцій, які передані до статутних фондів державних, національних і холдінгових компаній. Кожна з цих компаній представляє групу, до складу якої входять десятки підприємств, державні пакети акцій яких були передані в їх управління без чіткого визначення права, хто є їх власником - держава чи конкретний холдінг.
В управлінні таких компаній зосередилося більше 300 високоліквідних державних пакетів акцій. Правова невизначеність статусу цих корпоративних прав спровокувала відчуження компаніями від свого імені державних пакетів акцій поза межами приватизації.
За словами В.Семенюк, у структурі корпоративних прав держави значний сегмент продовжують займати підприємства, щодо яких порушено провадження в справі про банкрутство, кредиторська заборгованість яких створилася в основному до 2000 року. Станом на 1 квітня 2005 року 321 господарське товариство або 23 відсотки загальної кількості все ще знаходиться у стадії банкрутства. Проведений урядом аналіз діючих механізмів управління корпоративними правами свідчить про цілу низку не розв'язаних проблем.
Голова ФДМ наголосила, що широкого розповсюдження набрала практика штучного банкрутства господарських товариств, знецінення державної частки, необгрунтованої додаткової емісії акцій, а також створення спільних підприємств з державною часткою, статутні фонди яких не забезпечують державі контроль за своїми активами.
Цей процес створення господарських товариств використовувався окремими потужними фінансово-промисловими групами для реалізації власних бізнес-інтересів, нехтуючи інтересами держави, зазначила доповідач.
В.Семенюк далі висловилася за ліквідацію системи створення спільних підприємств та навела приклад однієї із схем доведення підприємств до фіктивного банкрутства. Яскравим прикладом такої оборудки, за її словами, є "Південдизельмаш", "Львівсільмаш". За наявною у фонді інформацією за період з 2001 по 2004роки із врахуванням ліквідних підприємств примусово відчужено майна на загальну суму 60 мільярдів гривень. При цьому до бюджету надійшло лише 4 мільярди.
Доповідач у цьому зв'язку нагадала про закон про введення мораторію на примусову реалізацію майна, який спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів. Вона попросила народних депутатів його підтримати.
Крім цього, зазначила Голова ФДМ, потребує термінового вирішення питання про внесення змін до діючих законів України: "Про виконавче провадження", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", "Про заставу", в яких необхідно чітко передбачити якомога більший, максимальний контроль за збереженням державного майна. І тільки з урахуванням цих змін прийняти відповідний законопроект. Такий законопроект Фонд зараз розробляє і найближчим часом направить до Кабінету Міністрів.
В.Семенюк також наголосила на тому, що, не зважаючи на відсутність базового закону з питань управління об'єктами державної власності та правову невизначеність статусу та повноважень органів виконавчої влади, що прямо або опосередковано здійснюють функції з управління корпоративними правами, керівництво Фонду сконцентрувало головну увагу на запровадженні системного підходу в управлінні об'єктами державної власності. Для цього було прийнято Постанову Кабінету Міністрів, де передбачено створення реєстру об'єктів державної власності і того майна, яке знаходиться на балансах, і майна, переданого в оренду.
Створений Фондом програмно-технічний комплекс реєстру державної власності дозволить забезпечити повний аналіз, постійний аналіз збереження і інвентаризації таких об'єктів.
В.Семенюк повідомила про деякі плани уряду, зокрема, щодо наповнення бюджету від корпоративних прав. Загальна сума перерахованих дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю держави, станом на 01.06.2005 року вже становить 700,6 мільйона гривень. Річне завдання з надходження дивідендів за п'ять місяців 2005 року вже виконано на 131 відсоток. Але загальна картина значно негативніша, вважає Голова Фонду. Результати роботи деяких національних акціонерних холдінгових компаній сьогодні потребують кращого. Отримали збитки такі підприємства, як НАК "Нафтогаз України", зменшила чистий дохід на сім мільярдів 118,6 мільйона гривень. ДАК "Ресурси" - на 187,6 мільйона гривень. "Надра України" - на 30,6 мільйона.
Завершуючи свій виступ, В.Семенюк повідомила про те, що Урядом в Програмі діяльності "Назустріч людям" та програмі "Власність українського народу", яка затверджена Кабінетом Міністрів, запроваджується системний підхід до управління корпоративними правами. Він передбачає розробку типових статутів господарських товариств, положення про органи управління, про контракти з керівниками підприємств тощо. Запроваджені більш жорсткі умови до прийняття фінансових вкладів та звітів, перегляду складу наглядових рад і правлінь, запровадження системного навчання представників держави у закритих акціонерних товариствах. Фонд державного майна веде постійний моніторинг по виконанню інвестиційних зобов'язань.
Говорячи про законотворчу роботу, В.Семенюк повідомила, що на сьогодні ФДМ розробив і направив до Верховної Ради 11 законопроектів, із них два прийнято в першому читанні.
В.Семенюк звернулася до народних депутатів прийняти закон про Фонд державного майна, без якого Фонд практично не може працювати, а також інші закони, які дадуть можливість працювати Фонду стабільно і зберегти те державне майно, яке буде слугувати українському народу, економіці і буде наповнювати бюджет.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Валентина Семенюк, зокрема, поінформувала за якою методикою здійснюється оцінка ефективності управління державною власністю у статутних фондах державних товариств, що приватизується, та товариств створених за участю держави.
Фонд державного майна України щоквартально проводить аналіз діяльності органів приватизації з управління корпоративними правами у господарських товариствах. Результати аналізу чітко відображають такі критерії, як структура корпоративних прав, аналіз фінансової діяльності, аналіз управлінського питання. Чітко передбачені критерії оцінки ефективності управління. До таких критеріїв відноситься соціальний або некомерційний для підприємств, що реалізуються державні функції, економічні, або комерційні. Якщо по таких підприємствах неефективно іде управління і нарощуються борги по заробітній платі, нарощуються борги по платежах, то ця робота визначається неефективною. Для цього встановлюється коефіцієнт рентабельності діяльності таких підприємств, його рівень становить 1 сота відсотка. Якщо він зменшується, то реєструється як позитив, якщо іде в сторону збільшення - цей коефіцієнт використовується як негатив і іде відповідна подача до суду, розриваються відповідні договори купівлі-продажу.
Валентина Семенюк також поінформувала про заходи, здійснювані урядом ФДМ щодо інформування громадськості про стан та ефективність управління державною власністю. Зокрема, створено сайт Фонду державного майна, на якому розміщено спеціально розділ корпоративного управління. Інформація оновлюється постійно, вона також друкується у журналі "Приватизація" і в газеті "Урядовий кур'єр".
Голова Фонду державного майна висловила свою точку зору на подальшу долю щойно повернутого у державну власність комбінату "Криворіжсталь". Вона вважає, що об'єкт "Криворіжсталі" повинен бути в руках держави, бо це одне із підприємств, яке має повністю закритий цикл роботи. Але прийнято політичне рішення про його повторну приватизацію і це рішення потрібно виконувати.
Другий доповідач перший заступник міністра економіки Сергій Романюк у своєму виступі зазначив, що понад десятирічна практика формування державного корпоративного сектору свідчить про те, що він сьогодні ще не став інструментом розширення ринкових методів управління та залучення інвестицій. Протягом останніх років 2000-2004 обсяг дивідендів на державні пакети акцій номінальною вартістю майже 29 мільярдів гривень становив лише 735 мільйонів гривень. Це менше ніж один відсоток річних на капітал і є результатом відсутності належного управління корпоративними правами держави.
Кількість пакетів акцій, що належать державі сьогодні, неадекватна її організаційним, кадровим та фінансовим можливостям щодо забезпечення впливу на результати діяльності підприємств, прийняття ними найважливіших рішень з питань діяльності і розвитку, повноцінної участі в інвестиційних процесах. Особливо обтяжливими є дрібні пакети, що не знайшли покупця у процесі приватизації. Управління ними, а це майже 40 відсотків із загального обсягу, відволікає значну частину управлінських зусиль за мінімальним результатом. Доходи до Державного бюджету від таких пакетів мізерні. І тому сьогодні при підготовці проекту програми приватизації, яка розробляється, одним з шляхів вирішення цієї проблеми є реалізація цих дрібних пакетів.
Перший заступник міністра економіки наголосив, що заходи, яких вживає уряд для підвищення ефективності використання держвласності, що знаходиться у статутних фондах господарських товариств, вже мають певні результати, і висловив впевненість, що подальші кроки Кабінету Міністрів спільно з Верховною Радою по наведенню порядку в управлінні державними корпоративними правами принесуть результати, на які очікує суспільство.
Співдоповідав Голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Гуренко. Він зауважив, що зміст доповідей, запитань народних депутатів та відповідей урядовців беззаперечно свідчить про величезні втрати, які вже принесла економіці України політика беззастережної лібералізації і породжений нею процес роздержавлення та приватизації державного майна.
С.Гуренко вважає, що державна власність використовується вкрай неефективно через те, що усі уряди незалежної України, починаючи із 1992 року ставили і продовжують ставить одну мету: розпродаж національного багатства на умовах максимально вигідних для конкретного інвестора. Передприватизаційна підготовка, за його словами, часто-густо залишала в державній власності не тільки всі балансові борги і збитки та соціальні об'єкти до недавно ще єдиних виробничих комплексів. На державному утриманні залишилися малорентабельні збиткові виробництва. За цим стоять конкретні рішення, конкретні люди, прізвища яких добре відомі. Справа за діями органів влади.
Звичною практикою діяльності уряду, зазначив далі С.Гуренко, стало нехтування нормами чинного законодавства, що призводить зокрема і до розвалу державного сектору економіки. При такій позиції уряду зовсім не дивно, що в Україні пишним цвітом квітнуть економічні, фінансові зловживання, злочини, злонавмисні посягання на речові права. У порушення положень Закону про введення мораторію на примусову реалізацію майна, прийнятого ще у 2002 році, урядом не вносяться пропозиції по змінах до діючого законодавства по запобіганню зловживань. Антизаконна примусова реалізація майна, в тому числі і державного, продовжується за безцінь.
Голова парламентського Комітету піддав критиці уряд, інші структури за стан справ у цій сфері та висловив надію, що прийнята Верховною Радою Постанова за підсумками обговорення допоможе уряду навести лад у питанні підвищення ефективності управління державною власністю.
Перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Людмила Кириченко, даючи оцінку діям уряду щодо підвищення ефективності управління державними корпоративними правами, зазначила, що нинішній уряд працює п'ять місяців, тому на значні зміни в цьому секторі рано сподіватися. Однак, навіть ті заходи, які уряд планував здійснити до червня цього року, досі не виконані.
Так, уряд планував у травні забезпечити розробку та прийняття нової державної програми приватизації та прискорити прийняття закону про управління об'єктами державної власності. Нова державна програма приватизації досі не розроблена.
Л.Кириченко не висловила оптимізму щодо поліпшення управління державним майном. Головною причиною вона вважає не відсутність законів, а те, що "влада не звикла виконувати чинні закони та й навіть Конституцію України". За її словами, "право управляти державним майном на свій розсуд перебирають на себе всі: від Президента до керівників Державного управління справами".
Народні депутати в ході обговорення зазначали, що проблеми, які мають місце в управлінні державними підприємствами, чи частками держави у створених господарських товариствах, дійсно вимагають уважного розгляду і вжиття серйозних зважених заходів. Вони вимагали покласти край розкраданню державного майна шляхом застосування різних схем, суттєвого вдосконалення системи ефективного управління державними частками, підбирати досвідчених менеджерів, а також змін податкового законодавства. Промовці також висловлювалися за обережну передачу управління корпоративними правами холдингам.
Народні депутати пропонували запроваджувати прозорі та ефективні механізми контролю за управлінням державною власністю. Зокрема, державна частка у статутних фондах господарських товариств повинна забезпечувати надходження до бюджету дивідендів, повинна працювати в інтересах суспільства, заробляти кошти для фінансування соціальних виплат, заробітних плат для вчителів, лікарів, пенсій та різноманітних допомог малозабезпеченим громадянам. Участь держави в управлінні підприємств із часткою державної власності повинна забезпечити виконання соціальних зобов'язань: збільшення кількості робочих місць та зростання заробітної плати.
Пропонувалося також провести повну і детальну інвентаризацію державної власності і корпоративних прав, які є сьогодні в управлінні державою.
Більшість народних депутатів висловлювалися за прийняття закону про управління об'єктами державної власності, який зараз блокується. На їх думку, прийняття закону про управління об'єктами державної власності - є радикальним рішенням на шляху розв'язання проблеми підвищення ефективності управління державною власністю
Наприкінці засідання народні депутати включили до порядку денного і ухвалили низку постанов: про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Чернівці у зв'язку з відзначенням 600-річчя його заснування; про відзначення 125-річчя з дня народження видатного українського громадсько-політичного діяча і письменника Володимира Винниченка; про відзначення 410 річниці з дня народження гетьмана Богдана Хмельницького.
На цьому День Уряду у Верховній Раді України завершився.