14 ВЕРЕСНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ „ПРО НОВІ НАПРЯМИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ У ЗВ‘ЯЗКУ З РОЗШИРЕННЯМ ЄС” ТА „ПРО СТАН РЕФОРМУВАННЯ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ”.
У сесійній залі були присутні народні депутати, представники міністерств та інших органів виконавчої влади.
З першого питання доповідав заступник міністра економіки та з питань Європейської інтеграції Валерій П‘ятницький. Він зазначив, що вступ до ЄС наших найближчих партнерів і сусідів, окрім беззаперечних переваг може принести Україні певні втрати. Щоб звести потенційні збитки до мінімуму, уряд затвердив і виконує план заходів щодо використання нових можливостей розширення ЄС і запобігання його негативним наслідкам.
Далі доповідач зазначив, що сьогодні передчасно робити висновки про те, наскільки вдалося уникнути втрат. Перші ж результати обнадійливі. Попри денонсацію угод про вільну торгівлю з країнами Балтії, поширення сфери застосування чинних антидемпінгових заходів на нові країни-члени та інші фактори прогнозованого спаду торговельно-економічних зв'язків між Україною та розширеним ЄС не сталося.
Спільним досягненням уряду та Верховної Ради, нагадав доповідач, стало ухвалення у березні 2004 року Закону "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС". З метою його імплементації уряд розробляє відповідну нормативно-правову базу, змінює принципи планування, координації та моніторингу процесу, гармонізації українського законодавства з європейським.
В.П‘ятницький зупинився на питанні матеріального забезпечення євроінтеграційної політики. Він повідомив, що уряд спільно з комісією працює над новими інструментами технічної допомоги та застосування в Україні тих програм, які призначалися країнам - кандидатам на вступ.
Першим виявом нового підходу стала трансформація програми прикордонного співробітництва у 12 нових програм сусідства, 4 з яких безпосередньо стосуються України.
Новим напрямом співробітництва з ЄС стала спільна робота над Планом дій в рамках європейської політики і сусідства. Його реалізація сприятиме залученню України до спільного ринку та галузевих програм Євросоюзу, розбудові інфраструктурних мереж України, залученню кредитів Європейського інвестиційного банку, прискоренню гармонізації українських законів і стандартів з європейськими.
Завершуючи виступ, Валерій П‘ятницький наголосив, що сьогодні нам конче потрібен ринок Європейського Союзу з погляду економічних інтересів України для того, щоб зміцнювати незалежність, потрібні інвестиції і допомога. Він закликав бути ідеалістами і прагматиками. Водночас з Європою на благо України, так розуміє уряд своє завдання в нових умовах розширеного ЄС.
Про зусилля, яких докладає міністерство закордонних справ аби належно відповісти на виклики, які може нести для інтересів нашої держави безпосереднє сусідство з розширеним ЄС, доповів перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик. Він відзначив, що у відповідності зі стратегією “Європейський вибір”, обгрунтованою у посланні Президента України до Верховної Ради у 2002 році, уряд у своїй роботі керується потребами досягнення двох основних цілей: створенням умов для максимально безболісного переходу до співробітництва з розширеним ЄС і зокрема з сусідніми державами і забезпеченням за Україною стратегічної перспективи інтеграції до Європейського Союзу. Це означає створення передумов для поглиблення інтеграційного співробітництва з ЄС у торговельно-економічній, гуманітарній, соціально-культурних сферах, а також в галузі безпеки і оборони з поступовим виходом у площину політичної інтеграції.
Таке поєднання двоєдиної задачі з прицілом на досягнення тактичних і стратегічних цілей покладено в основу дипломатичних зусиль України на євроінтеграційному напрямку.
Доповідач нагадав, що правовою основою, на якій базується співробітництво між Україною та Європейським Союзом залишається угода "Про партнерство та співробітництво". Не всі положення угоди повністю виконані. Однак, в ряді галузей рівень нашої взаємодії з ЄС вже перевищив рамки угоди. Тому логічним, наголосив О.Мосик, є вихід на якісно новий рівень відносин з Євросоюзом, правовою основою яких мала б стати, так звана, посилена угода. Успішність України на цьому шляху разом з тим і можливість укладення посиленої угоди оцінюватиметься на основі результатів виконання діючої угоди про партнерство і співробітництво.
У цьому зв‘язку доповідач наголосив на спільній відповідальності, необхідності об'єднання зусиль уряду і парламенту, зокрема в такій важливій складовій угоди як адаптація законодавства. Він зазначив, що важливу складову роботи на короткострокову перспективу передбачатиме спільний План дій Україна - ЄС.
Доповідач поінформував про політичний вимір Плану дій. Він зазначив, що для України важливим є не те, наскільки План дій вписується в концепцію європейського сусідства, а те, наскільки цей документ виявиться дієвим у процесі досягнення стратегічних цілей євроінтеграції України. План матиме у першу чергу економічне спрямування та сприятиме поступовій трансформації відносин між Україною та Європейським Союзом від співробітництва до інтеграції.
Концептуальні спрямування та змістовне наповнення цього документа обговорювалося на найвищому політичному рівні під час останнього самміту "Україна - ЄС", що відбувся на початку липня цього року. У результаті наполегливої та цілеспрямованої роботи вдалося вийти на завершальну стадію погодження проекту Плану дій. Робота над кількома важливими положеннями ще продовжується.
Водночас у рамках Євросоюзу поки що відсутній консенсус щодо надання Україні чіткого сигналу щодо членства. Саме тому уряд намагається надати Плану максимальне практичне спрямування і внести до нього нагальні питання наближення України до ЄС.
О.Моцик відзначив домовленості, які вдалося зафіксувати у проекті Плану дій. Це визначення порядку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і проведення відповідних консультацій. Економічна частина плану містить комплекс заходів, які потрібно зробити у контексті підготовки до створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Принципово важливим моментом для створення зони вільної торгівлі є членство України у Світовій організації торгівлі.
Наступним кроком має стати започаткування конструктивного діалогу щодо спрощення візового режиму між Україною та ЄС, згода Європейської комісії на надання системної підтримки з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Виконання Плану дій буде сприяти залученню України до спільного ринку ЄС, галузевих програм Євросоюзу, насамперед, у сфері науки, освіти, екології, енергозбереження, розбудові енергетичних та транспортних мереж України, залученню кредитів Європейського інвестиційного банку, прискоренню адаптації українського законодавства та виробничих стандартів до законодавства та стандартів ЄС.
О.Моцик підкреслив, що наші зв'язки з країнами ЄС не будуть обмежені лише рамками Плану дій. Докладаються і докладатимуться і надалі значні зусилля для розвитку двосторонніх відносин з державами-членами ЄС та просування у згаданих країнах інтересів нашої держави.
Важливим аспектом співпраці є також розвиток регіонального та транскордонного співробітництва. Передбачається, що таке співробітництво має стати одним із ключових елементів поглиблення відносин між Україною та розширеним ЄС. Одним із пріоритетних напрямків європейської інтеграції України є поглиблення співробітництва з Європейським Союзом у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Надзвичайно актуальними для України залишається співпраця у сфері боротьби з організованою злочинністю, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркотичними засобами, а також продовження боротьби з міжнародним тероризмом.
Підсумовуючи, Олександр Моцик зазначив, що курс на інтеграцію до ЄС для України безальтернативний. І рано чи пізно Україна досягне поставленої мети. Зараз важливо з максимальною ефективністю використовувати всі наявні для цього можливості при послідовному реалізмі та прагматизмі у відстоюванні інтересів України.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, О.Моцик повідомив, що підтверджено наміри сторін щодо підготовки спільного Плану дій Україна – ЄС, отримано запевнення з боку ЄС щодо його готовності підтримувати Україну на шляху її вступу до СОТ. ЄС висловив готовність визнати повний ринковий статус економіки України одразу після вирішення українською стороною двох проблемних питань, а саме, законодавства у сфері банкрутства та державне регулювання цін тощо.
Співдоповідав з першого питання Голова парламентського Комітету з питань Європейської інтеграції Борис Тарасюк.
Він зазначив, що з розширенням Євросоюзу у стосунках Україна - ЄС починається якісно новий етап. У договірному забезпеченні наших відносин з Євросоюзом з'явиться новий елемент - План дій Україна – ЄС, сфери регулювання якого виходитимуть за рамки існуючої угоди про партнерство і співробітництво.
Водночас Б.Тарасюк підкреслив, що розвиток взаємовідносин з ЄС у рамках європейської політики сусідства означатиме не тільки появу нових можливостей, а й містить у собі загрозу довічного закріплення так званого сусідського статусу для України.
Він привітав включення до проекту Плану дій Україна - ЄС пропозиції про можливість підписання нової посиленої угоди за результатами виконання плану дій замість запропонованої Євросоюзом європейської угоди.
Далі співдоповідач зупинився на принципових питаннях співробітництва України з ЄС: спрощенні візового режиму та створенні зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Ці питання тісно пов'язані з негативними соціально-економічними наслідками розширення ЄС, з якими зіткнулася України. Йдеться про ускладнення для громадян України перетину кордонів з розширеним ЄС.
У цьому зв'язку проект Плану дій передбачає започаткування перспективного візового діалогу. Однак ЄС прохолодно сприймає пропозицію України щодо взаємного спрощення візового режиму та розробки дорожньої карти для встановлення безвізового режиму.
Щодо другого питання, то йдеться про погіршення торговельно-економічних відносин між Україною та країнами розширеного ЄС. Після розширення ЄС припинили існування зони вільної торгівлі з країнами Балтії, скоротилися поставки виробів сталеливарної промисловості внаслідок поширення квот на торгівлю з новими членами ЄС та були поширені антидемпінгові заходи ЄС щодо України на нові країни-члени Європейського Союзу.
Відкритим, на думку співдоповідача, залишається питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою.
Б.Тарасюк висловив критичне зауваження щодо непослідовності українського керівництва у ведені зовнішньополітичного стратегічного курсу.
„Європейська інтеграція України повинна бути усвідомленим вибором українського суспільства і влади, а не питанням політичних торгів та кон'юнктури”, - завершив голова парламентського Комітету.
Бачення євроінтеграційних процесів після доповідей заступників міністрів та співдоповіді голови парламентського комітету висловили представники різних політичних сил у Верховній Раді та народні депутати, які взяли участь в обговоренні питання.
Підбиваючи підсумки розгляду питання, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк зазначив, що „наша перспектива залежить у тому, щоб не ми просили Європу прийняти нас, а щоб ми зробили такий рівень життя і демократії, щоб Європа просила аби Україна була в складі Європейського Союзу. І давайте ми спільно досягнемо таких показників”.
З другого питання доповідали керівники правоохоронних органів.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко привернув увагу до питань реформування системи МВС, детально зупинившись на заходах, здійснених протягом останнього року.
М.Корнієнко проінформував, що протягом цього часу оновлена структура органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України, затверджено новий перелік посад начальницького складу військовослужбовців.
Для повернення довіри громадян до міліції докорінно переглядаються їх відносини. Акцент робиться на зміцненні підрозділів, які безпосередньо працюють з населенням. Це, насамперед, дільничні інспектори, патрульно-постова і дорожньо-патрульна служби. У зв'язку з цим додатково введено 2000 помічників дільничних інспекторів. Започатковано нові європейські підходи до реєстрації звернень громадян про злочини. Цей підхід дає свої позитивні результати. Щоденно до органів міліції надходить в середньому 7,5 тисяч заяв і загальна їх кількість зросла в цьому році на 30 відсотків.
Разом з тим у вирішенні проблеми кадрового та фінансового забезпечення МВС сподівається на підтримку місцевих органів самоврядування.
М.Корнієнко погодився із справедливою критикою міліції за недотримання прав при здійсненні оперативно-службової діяльності. Зроблено висновки: у структурі МВС введено посаду радника міністра уповноваженого із захисту прав людини та гендерних питань у діяльності ОВС. Створено також громадську раду з відомих громадських діячів, народних депутатів, науковців, осіб, які мають високий авторитет в суспільстві. Кардинальні кроки МВС здійснює з реформуванням внутрішніх військ, перетворюючи їх у невійськове формування спеціального призначення. До кінця 2005 року їх чисельність буде доведена до 33,3 тисяч.
Квінтесенцією реформ є зміни підходів до роботи з персоналом, формування нової генерації української міліції.
Завдяки взаємодії МВС з парламентськими комітетами забезпечено прийняття на сесіях 3- 4 скликань 22 законів, що стосується діяльності міліції. Але цього недостатньо. Тому МВС ініціювало в уряді підготовку законопроекту про органи внутрішніх справ України. На часі також прийняття нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, законів про організаційно-правові основи боротьби зі злочинністю, про оперативно-розшукову діяльність, а також про статут та про процесуальні гарантії слідчих, про зброю, про охоронну діяльність тощо.
М.Корнієнко поскаржився на неналежне фінансово - матеріальне забезпечення, без якого реформувати систему неможливо. Через обмеженість бюджету, на 2004 рік передбачено 35 відсотків від потреби, що унеможливлює належне функціонування матеріально-технічної бази, перехід на сучасні технології, активне проведення реформаторських заходів.
Перший заступник висловив сподівання на підтримку народних депутатів щодо збільшення видатків бюджету як на утримання УВС, так і на реформування системи.
Він також поінформував про заходи реформування, які здійснюються зараз. У міністерстві Комісією з питань подальшого реформування системи УВС розробляється відповідна концепція. Серед провідних напрямів реформування залишається демілітаризація міліції, забезпечення технологічної і кадрової оснащеності, розвиток наукових і науково-технічної бази тощо.
Про стан реформування Державної прикордонної служби та про законодавче забезпечення її діяльності доповів її Голова Микола Литвин, про реформування кримінально-виконавчої системи - Голова Державного департаменту з питань виконання покарань Володимир Льовочкін, про реформування податкової міліції - перший заступник голови Державної податкової адміністрації, начальник податкової міліції Віктор Жвалюк, про реформування Служби безпеки України - заступник голови Служби безпеки Ігор Дріжчаний.
Співдоповідав з цього питання Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик. Він, зокрема, наголосив, що вперше за 13 років незалежності нашої держави розглядається питання про реформування і законодавче забезпечення правоохоронних органів на Дні уряду України. „Ми заборгували перед виборцями, перед усіма громадянами України, позбавивши їх інформації з надзвичайно актуального питання. Заборгували ми і перед самими правоохоронцями серйозно не проаналізувавши ситуацію, в якій їм доводиться працювати й жити”, - зазначив В.Мойсик.
Далі співдоповідач наголосив, що зміни, які відбуваються у функціонуванні правоохоронних органів, лише частково можуть бути визнані їх реальним реформуванням відповідно до вимог, пов'язаних із розвитком демократичної правової держави, реалізації їх конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Більшість пропонованих адміністративно-управлінських новацій, вважає Голова парламентського Комітету, недостатньо впливає на реформування правоохоронної системи, про що свідчить відсутність позитивних, якісних зрушень у її функціонуванні. Наслідком цього є численні звернення громадян до вищих владних інстанцій із скаргами на незаконні дії або бездіяльність правоохоронців, їх свавілля, грубощі і неповагу до людини, а то і з проханням захистити їх від самих працівників правоохоронних органів.
В.Мойсик розкритикував уряд за відсутність системності в розробці проектів законодавчих актів, які забезпечували б функціонування правоохоронних органів на якісно новому рівні. Це не рідко призводить до суперечностей у підготовлених законопроектах.
Голова Комітету вважає, що „в державі повинні функціонувати правоохоронні, а не владоохоронні органи”.
Критика прозвучала і на адресу Служби безпеки України, яка, за словами В.Мойсика, „сьогодні виконує не властиві їй міліцейські та інші функції, чого немає в жодній іншій державі світу”.
В.Мойсик висловив стурбованість членів Комітету станом реформування податкової міліції.
Аналіз чинних законів у сфері правозастосовчої діяльності дає можливість виокремити головні законодавчо встановлені принципи діяльності правоохоронних органів, відповідність їх діяльності принципам верховенства права, поваги до прав і свобод людини і громадянина, позапартійність і деполітизація, демократична підзвітність та прозорість їх діяльності. Ці принципи, на думку Голови Комітету, не стали визначальними в діяльності правоохоронних органів нашої держави.
Після цього перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував присутніх про те, що на засіданні присутні члени парламентської делегації Словацької Республіки, яка перебуває в Україні з візитом. Народні депутати привітали своїх колег.
Ще один співдоповідач – Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков у своєму виступі наголосив на додаткових заходах посилення контролю за діяльністю правоохоронних органів. Він запропонував у проекті постанови, яку має прийняти Верховна Рада з цього питання, додати пропозицію про створення у парламенті спеціального комітету, наділеного чітко окресленими повноваженнями, який здійснюватиме контроль за діяльністю таких специфічних сфер, як органи безпеки, розвідки і контррозвідки (такі комітети діють у парламентах багатьох держав).
Про головні завдання реформування органів прокуратури доповів заступник генерального прокурора Іван Сибіга. За його словами, реформування правоохоронних органів є важливою складовою здійснення у державі судово-правової реформи. Проте цей процес не може бути самоціллю. Головне мірило змін, які мають відбутися у правоохоронній системі, це питання: а чи буде краще від них людині, як вони позначаться на соціально-економічному становищі? Ми повинні винести урок з реформування судової системи, не допустити подібних помилок стосовно правоохоронних органів. Тут потрібні глибокий аналіз, прогнозування і бачення перспектив.
Головними завданнями вдосконалення діяльності прокуратури, яке відбувається у контексті загальної реформи правоохоронної системи, є законодавче і організаційне вирішення проблем, пов'язаних з наглядом за додержанням законів, визначенням ефективних підходів до реалізації покладених на прокуратуру функцій та створення оптимальної структури її органів. Найважливіше питання - це забезпечення прав громадян на всіх стадіях кримінального судочинства, при розслідуванні злочинів, судовому розгляді справ виконання вироків.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати І.Бокий, В.Надрага, О.Бандурка, В.Король, І.Шурма. У своїх виступах вони як критикували стан реформування правоохоронних органів, так і висловлювали пропозиції щодо якісного проведення реформ.
Народні депутати привітали присутніх у сесійній залі призерів 28-их Олімпійських Ігор, яким Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у цей день вручив відзнаки Верховної Ради.
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підбиваючи підсумки обговорення другого питання „Про стан реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів в Україні”, зазначив, що обговорення цього питання показало, що є проблеми в реформуванні правоохоронних органів, є проблеми в законодавчому забезпеченні реформування. Він закликав спільними зусиллями здійснити це реформування і забезпечити його законодавчо.
На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.
Наступне пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради відбудеться у вівторок 21 вересня.