23-27 березня українська делегація на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради України Олександром Корнієнком перебувала з робочим візитом у Швейцарській Конфедерації. 

Програмою візиту насамперед була передбачена участь делегатів у засіданні 148-ої Асамблеї Міжпарламентського союзу.

На полях Асамблеї українська делегація провела більше 30 зустрічей із парламентаріями з усього світу. Зокрема, народні депутати України здійснили потужну адвокаційну роботу, закликавши делегації взяти участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії, сприяти поверненню депортованих до росії українських дітей, визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, продовжити надання Україні озброєння, боєприпасів і техніки для боротьби з російським агресором, сприяти розмінуванню української території, а також долучатися до імплементації Формули миру Президента України Володимира Зеленського. 

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко виступив під час дебатів на 148-ій Асамблеї МПС. Під час свого виступу він акцентував на масованих ракетних атаках із боку російської федерації, порушеннях росією міжнародного права, а також важливості реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського. 

Перший віцеспікер, серед іншого, наголосив, що справедливий, всеосяжний і тривалий мир можливий лише завдяки колективній волі та колективним діям. «Ми впевнені, що міжнародна парламентська спільнота може зробити значний внесок у досягнення цілей Формули миру. Лише спільними зусиллями та тиском на росію в усіх можливих міжнародних форматах можемо досягти нашої кінцевої мети — встановлення справедливого, всеосяжного та тривалого миру в Україні на основі Статуту ООН», — акцентував Олександр Корнієнко, закликавши членів Міжпарламентського союзу приєднатися до української Формули миру та Глобального мирного саміту. 

У складі Міжпарламентського союзу працюють чотири постійні комітети. Вони відіграють особливу роль, яка визначена у статті 13 Статуту МПС. Зокрема, кожен комітет має певну сферу та тему діяльності — мир і міжнародна безпека, сталий розвиток, демократія та права людини; справи Організації Обʼєднаних Націй. Основною частиною їхньої роботи є підготовка та ухвалення різного роду резолюцій МПС. 

У межах роботи у комітетах відбувся також ряд вдалих виступів українських делегатів.

Комітет МПС зі сталого розвитку та робота українських делегатів

У межах роботи української делегації на полях 148-ої Асамблеї МПС членкиня Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко у Комітеті МПС зі сталого розвитку виступила співдоповідачкою резолюції на тему: «Партнерства для кліматичних дій: Сприяння доступу до доступної зеленої енергії та забезпечення інновацій, відповідальності та справедливості». 

Разом із членом Комітету з питань аграрної та земельної політики Артуром Герасимовим Леся Василенко рішуче виступила за внесення поняття екоциду до тексту резолюції. 

У такий спосіб народні депутати України закликали парламенти притягати до відповідальності суб'єктів, відповідальних за шкоду, завдану клімату, та розглядати збитки, пов'язані зі зміною клімату, у межах механізмів відшкодування, що виникають унаслідок міжнародних протиправних діянь. 

Завдяки наполегливій роботі української делегації ця термінологія залишилася стійкою й не була розмита впливом таких держав як росія.

Ще одним успіхом української делегації стало затвердження теми від України для наступної резолюції у Комітеті. Зокрема, Артуру Герасимову вдалося провести успішну адвокаційну роботу та залучитися підтримкою для пропозиції наступної резолюції — «Парламентські стратегії пом’якшення тривалого впливу конфліктів, зокрема, збройних, на сталий розвиток». Пропозицію подала шведська делегація, а доповідачем було обрано колегу з польської делегації.

Комітет з питань Організації Обʼєднаних Націй і робота українських делегатів 

У межах роботи у Комітеті з питань ООН член Комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький порушив питання перед всесвітніми гуманітарними організаціями щодо допомоги країнам, яким завдано непоправних наслідків від дій країни-агресора.

Зокрема, російська федерація своєю агресією спричинила збитки у продовольчій галузі України на суму більше 20 мільярдів доларів. «Якби Україна не розробила необхідні засоби й не почала знищувати ворожий воєнний флот, продовольча криза у світі була б набагато гіршою», — наголосив Олексій Жмеренецький. 

На засіданні Комітету також обговорювали, як міжнародне право й суди можуть допомогти зменшити застосування військової сили у вирішенні конфліктів.

Олексій Жмеренецький висловив неприємну правду, що нині спостерігається небезпечна ситуація з нездатністю ООН зупинити агресію та міжнародні злочини. «Ми бачимо, як одна ядерна країна — російська федерація — скоює загальновизнані Генеральною Асамблеєю ООН та МПС дії агресії, а інші держави бояться діяти ефективно й вчасно», — зауважив він, додавши, що росія, порушуючи Статут ООН, узурпувала й посіла місце у Раді Безпеки ООН замість усіх колишніх республік СРСР. 

«ООН потрібен механізм спільного реагування країн, які можуть ефективно паралізувати бойову машину агресора та надати всю необхідну військову підтримку для неядерної відповіді. Країна-агресор має автоматично втратити право вето на такі рішення у Раді Безпеки ООН», — наголосив під час свого виступу Олексій Жмеренецький. 

Комітет миру та міжнародної безпеки та робота українських делегатів 

У перший день робочого візиту Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко виступив на постійному Комітеті миру та міжнародної безпеки Міжпарламентського союзу, заклавши МПС ухвалити постанови про покарання агресора. «Будувати мости для миру та порозуміння на 148-ій Асамблеї МПС неможливо, якщо ми всі не будемо разом з Україною», — наголосив він.

Окрім того, Олександр Мережко акцентував, що текст проєкту резолюції, яку має ухвалити Асамблея МПС, не можна ухвалювати без вирішення питання агресії. «Зброя у руках держави-агресора, яка використовує її для вбивства мирних жителів, для знищення цивільної інфраструктури, є злочином, згідно з міжнародним правом, тоді як використання того ж озброєння жертвою агресії для оборони, захисту цивільного населення, абсолютно є виправданим», — зауважив він, навівши приклад, що держава-агресор росія, яку ряд парламентів уже визнав терористичним неонацистським режимом, щодня використовує безпілотники для вбивства мирних жителів. Водночас ще один терористичний режим — іран — надає рф дрони, у такий спосіб будучи співучасником геноциду проти українців. «Маємо вирішити це питання у нашій резолюції, не маємо закривати очі на використання зброї, зокрема, автономних систем озброєння, терористичними режимами, такими як геноцидна російська імперія», — наголосив Олександр Мережко.  

Після виступу Голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка російська делегація «заявила протест».

Комітет демократії та прав людини та робота українських делегатів 

У межах роботи на полях 148-ої Асамблеї МПС член Комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький також доєднався до роботи Комітету з питань демократії, де розповів про можливості України у боротьбі з фейками в Інтернеті та про деструктивну роль авторитарних режимів у використанні штучного інтелекту для дестабілізації суспільства. 

«Кінцевий результат використання штучного інтелекту зараз усе ще залежить від наміру людини, яка програмує та використовує цю технологію. Технологічний процес стане загрозою людству, як стала ядерна зброя у руках тоталітарних режимів», — наголосив народний депутат України. Водночас він зауважив, що нині необхідно працювати над тим, щоби не допустити використання росією та іншими зловмисними режимами нових технологій для поширення агресії й соціальної поляризації на всіх континентах. 

Окрім того, Олексій Жмеренецький повідомив, що в Україні компанії активно розробляють продукти на основі штучного інтелекту: «Українці вже продемонстрували вміння швидко опановувати нові технології та відкривати у них можливості, які ніхто раніше не уявляв. Поки росія експортує дезінформацію, Україна стає експортером технологій для боротьби за реальність і правду». 

До складу української делегації також входять народні депутати України: Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, заступник Голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко, членкиня Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ольга Руденко, членкиня Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко, член Комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Санченко й член Комітету з питань аграрної та земельної політики Артур Герасимов. 

Довідково. Міжпарламентський союз — це всесвітня організація національних парламентів. 

Він був заснований понад 130 років тому як перша багатостороння політична організація у світі, що заохочує співпрацю та діалог між усіма країнами. Сьогодні до складу МПС входять 180 національних парламентів-членів та 15 регіональних парламентських органів. 

МПС просуває демократію й допомагає парламентам розвиватися у сильніші, молодші, екологічніші, більш гендерно збалансовані та інноваційні інституції. Він також захищає права людини — парламентаріїв — через спеціальний комітет, що складається з депутатів з усього світу.