Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповів про передумови, основні напрямки та очікувані результати рекодифікації цивільного законодавства України під час виступу на форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя».
«Цивільне законодавство — це єдина галузь, яка зустрічає людину біля колиски, супроводжує все життя та ще 6 місяців після смерті "махає" їй вслід. Здійснення рекодифікації Цивільного кодексу України випливає із логіки подальшої трансформації суспільства, зокрема — формування реальної й ефективної ринкової економіки як невід’ємної складової громадянського суспільства та євроінтеграційної спрямованості всіх компонентів суспільства», — пояснив Перший віцеспікер Парламенту України.
За його словами, спершу при Міністерстві юстиції України була створена робоча група, яка працювала над рекодифікацією цивільного законодавства, що регулює відносини «особа» — «особа».
«До неї увійшли відомі цивілісти, які все своє життя займаються цивільним правом, і практики. Разом ми створили проект Концепції оновлення Цивільного кодексу України. На базі цієї Робочої групи була сформована відповідна робоча група при Парламенті України, до якої увійшли науковці, практики та фахові парламентські юристи. Ми сформували та виклали в проекті Концепції загальне бачення того, що потрібно змінити в цивільному законодавстві», — повідомив політик.
Руслан Стефанчук розповів про основні напрямки роботи над проектом Концепції оновлення Цивільного кодексу України.
«Насамперед, серйозних змін зазнає Книга перша, яка регламентує загальні положення Цивільного кодексу України. Ми запропонували визнати таким, що втратив чинність, Господарський кодекс України, оскільки він не відповідає параметрам актів, які регулюють підприємницькі відносини, що за своєю природою є, передусім, приватноправовими. Також висловили пропозицію розширити перелік об’єктів цивільних прав, заважаючи на розвиток цивільного обороту та появу в ньому невідомих на момент створення Цивільного кодексу України об’єктів. Ми намагались визначитися з питаннями строків позовної давності. Насамперед, перспективним є повернення триваліших строків позовної давності для правочинів, які визнані нікчемними. Положення оновленого Цивільного кодексу України також повинні забезпечувати повноцінне функціонування відносин у сфері електронної комерції, смартконтрактів, веббанкінгу та враховувати сучасні тренди цифрової економіки», — наголосив він.
Як зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України, певні зміни планується внести й до Книги другої Цивільного кодексу України «Особисті немайнові права».
«Зокрема, ми запропонували розширити суб’єктів, «укрупнити» та конкретизувати особисті немайнові права, розширити права, які стосуються безпеки фізичної особи, посилити права на приватність і захистити права на персональні дані. У Європі прийнятий GDPR (Загальний регламент про захист даних) і ми б хотіли імплементувати деякі його положення в цивільне законодавство України», — підкреслив Руслан Стефанчук.
Перший віцеспікер Парламенту України розповів про цілу низку підходів, які стосуються оновлення Книги третьої «Речове право», з урахуванням досвіду вітчизняних і зарубіжних кодифікацій та збільшення кола «речових» питань. Зокрема, крім зазначених у чинному кодексі видів права на чуже майно — сервітут, емфітевзис та суперфіцій, пропонується передбачити такі види обмежених речових прав, як: узуфрукт, речові обтяження нерухомості, переважне право купівлі земельних ділянок, речове право очікування.
Також, за його словами, суттєвих змін зазнає і Книга четверта Цивільного кодексу України «Право інтелектуальної власності».
«Інтелектуальна власність — це, мабуть, єдиний максимально інтернаціоналізований об’єкт. Сьогодні власність може виникнути в Сполучених Штатах Америки, а користування нею за допомогою одного кліка мишки отримує весь світ. Тому інакше будуть викладені підходи до окремих об’єктів інтелектуальної власності, враховуючи те, що їх кількість збільшена і вони абсолютно по-іншому трактуються у світовому просторі», — повідомив Руслан Стефанчук.
Політик зазначив, що найбільша Книга п'ята Цивільного кодексу України «Зобов’язальне право» також зазнає суттєвих трансформацій.
«Ми пропонуємо імплементувати до національного законодавства нові договірні конструкції, які наразі відсутні у Цивільному кодексі України, але добре зарекомендували себе в цивільних кодексах інших держав. Водночас доцільно розглянути виключення з Цивільного кодексу України деяких інститутів зобов’язального права, які збереглися з часів функціонування адміністративно-командної економіки. Значних змін зазнає й Книга шоста Цивільного кодексу України «Спадкове право». Ми будемо вводити новації, які вже випробували себе в цивілізованих країнах», — розповів політик.
Крім цього, за словами Руслана Стефанчука, буде вирішуватися питання включення до Цивільного кодексу України питань, пов’язаних із міжнародним приватним та сімейним правом.
«Наша ідея — не просто створити єдиний кодекс приватного права, а зробити так, щоб Цивільний кодекс України став супермаркетом правових можливостей. Щоб будь-який громадянин міг безперешкодно звернутися до положень Цивільного кодексу України й обрати для себе необхідну опцію правових відносин, яка б була максимально захищена державою. Наша задача — забезпечити якість цієї правової конструкції і її відповідне закріплення на рівні цивільного законодавства», — наголосив Перший віцеспікер Парламенту України.
«Я спілкувався з одним професором Університету "Париж I Пантеон-Сорбонна" і запитав у нього: «В чому секрет того, що Париж такий красивий?». Його відповідь мене просто вразила. Він сказав: «Річ у тім, що кожен імператор змагався з попередником тільки в одному: хто більше любить Францію». Я вважаю, що ми маємо змагатися одне з одним лише в одному — хто більше доброго зробить для України. Тоді нам обов’язково все вдасться», — підсумував Руслан Стефанчук.
Джерело: Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України