Делегація Верховної Ради України на чолі з Першим віцеспікером Олександром Корнієнком завершила робочий візит до столиці Литовської Республіки, де з 29 травня по 1 червня тривала весняна сесія Парламентської Асамблеї НАТО.
Цьогоріч ключовий форпост східного флангу НАТО зібрав у Вільнюсі понад 230 парламентарів із держав-членів Альянсу й країн-партнерів.
До складу української делегації увійшли народні депутати Соломія Бобровська, Олександр Мережко, Роман Грищук, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Галина Михайлюк, Марʼяна Безугла, Андрій Жупанин, Олексій Жмеренецький, Анна Скороход.
Участь парламентської делегації у Вільнюській сесії особливо важлива в контексті її проведення напередодні масштабного саміту лідерів країн НАТО, який відбудеться у Туреччині 7–8 липня.
Головною темою у Вільнюсі стала підтримка України в забезпеченні вільного та суверенного майбутнього. Окрім того, в межах ПА НАТО відбулися дебати щодо посилення колективної оборони Альянсу та протидії гібридним загрозам.
Також порушувалися питання подальшої військової та економічної підтримки України, розширення партнерства для зміцнення її обороноздатності. Зокрема через ухвалення законодавчих рішень для масштабування оборонно-промислової співпраці, що матиме реальний вплив на ситуацію на полі бою.
Важливою подією першого дня Асамблеї стало засідання Міжпарламентської ради Україна–НАТО (UNIC), яка є майданчиком політичного діалогу та координації між Верховною Радою України та парламентами країн Альянсу.
З українського боку засідання очолив співголова Міжпарламентської ради Україна–НАТО Олександр Корнієнко, а з боку Парламентської асамблеї НАТО — член делегації Естонії Марко Міхкельсон.
Відкриваючи засідання, Олександр Корнієнко наголосив, що демократичний світ повинен продемонструвати залізну єдність саме сьогодні. Адже на українській землі будується архітектура безпеки всього європейського континенту.
«Зміцнення оборонної промисловості України сьогодні означає безпосереднє посилення безпеки всього євроатлантичного простору. Але щоб підтримати цю динаміку, масштаб загрози вимагає негайних і рішучих дій, а не вагань. У цей критичний момент стратегічне бачення та рішуче лідерство важливі як ніколи», — заявив Олександр Корнієнко.
За його словами, Україна стоїть на передовій між цивілізованим світом та абсолютним злом п'ятий рік поспіль, а кожен день — оплачується кровʼю як військових, так і цивільних громадян.
«Вкрай важливо, що демократичні інституції України продовжують ефективно працювати. Верховна Рада, Уряд не лише реагують на виклики, але й просувають системні реформи, спрямовані на зміцнення верховенства права, демократичного управління, антикорупційних механізмів, європейської та євроатлантичної інтеграції України», — підкреслив Олександр Корнієнко.
За його словами, Україна залишається відданою демократичному шляху, трансформуючи державу навіть під час активних бойових дій.
За участі Президента Парламентської асамблеї НАТО Маркоса Перестрелло та Генеральної секретарки ПА НАТО Бенедетти Берті відбулися дебати щодо нагальних потреб України в засобах протиповітряної оборони для захисту від балістичних ракет.
Перший віцеспікер звернув увагу на історичне прискорення розвитку оборонної промисловості України та закликав партнерів продовжити фінансування програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List).
«Ми вдячні всім союзникам та партнерам по НАТО, які зробили свої внески до PURL з початку цього року, а також тим, хто оголосив про свій намір долучитися. Але щоб підтримати цю динаміку, масштаб загрози вимагає негайних і рішучих дій, а не вагань. Україна потребує більше засобів протиповітряної оборони та захисту від балістичних ракет», — наголосив Олександр Корнієнко.
За його словами, це має вирішальне значення для збереження динаміки на полі бою та забезпечення України можливостями, необхідними для наближення справедливого і тривалого миру.
Своєю чергою Президент ПА НАТО Маркос Перестрелло наголосив на необхідності суттєво збільшити внески в ініціативи під керівництвом НАТО.
«З літа минулого року PURL забезпечила 75% усіх ракет для українських систем Patriot і 90% ракет, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони», — підкреслив Маркос Перестрелло.
Він зазначив, що Асамблея закликала прискорити постачання Україні систем ППО, сучасних засобів повітряного бою, артилерійських боєприпасів і далекобійних засобів ураження у таких обсягах і темпах, які дозволять послабити логістичні структури рф.
«На національному рівні наша відповідальність як парламентарів є чіткою: ми маємо забезпечити, щоб системи закупівель залишалися ефективними та стійкими в умовах війни. Ми також маємо продовжувати тісно співпрацювати з Україною — не лише для підтримки її зусиль, а й для того, щоб вчитися на її досвіді», — додав Президент ПА НАТО.
Своєю чергою заступниця голови делегації в Парламентській асамблеї НАТО Соломія Бобровська розповіла про досвід адаптації системи оборонних закупівель України до умов воєнного часу й звернула увагу на уроки, які з цього досвіду може винести Альянс.
У своїй презентації вона наголосила на вдосконаленні процедур із збереженням контролю, а також налагодженні взаємодії між військовими, підприємствами оборонної промисловості та політичним керівництвом.
«Український досвід сучасної війни, розвиток military-tech, протидія гібридним загрозам і стійкість державних інституцій сьогодні викликають значний інтерес серед союзників. Це свідчить про зміцнення позицій України в європейській безпековій архітектурі. Ми довели: безпека — це не лише гарантії, а й готовність захищати себе та інвестувати у власну оборону. Саме тому український голос у НАТО сьогодні звучить вагоміше, ніж будь-коли раніше», — наголосила Соломія Бобровська.
На полях весняної сесії делегація Верховної Ради України також провела низку двосторонніх зустрічей з парламентарями країн-партнерів.
Зокрема українська делегація на чолі з Олександром Корнієнком зустрілася з колегами з Європейського парламенту, з якими порушили питання інтеграції України до ЄС.
Перший віцеспікер подякував європарламентарям за підтримку понад 10 резолюцій поточного скликання та запевнив у прагненні України виконати зобов’язання щодо членства вже до кінця 2027 року.
На думку члена Міжпарламентської ради Україна-НАТО України Олексія Жмеренецького, європейські партнери вже бачать вигоду від інтеграції України в колективну систему безпеки навіть ще до вступу в Євросоюз.
«Помітно, що Україна є носієм унікального досвіду, без якого Європа не зможе протистояти ворогу. Країни-партнери зацікавлені у вивченні українського досвіду діджиталізації, реформування армії, організації ППО, технологіях, організації виробництва і закупівель дронів», — наголосив Олексій Жмеренецький.
Член міжпарламентської ради Україна-НАТО Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що з низкою країн-партнерів ще варто обговорити потребу у нових безпекових рішеннях.
«Суттєво зросла кількість держав, яка мобілізує ресурси та дії для наших спільних потреб. Водночас, окремі представники ще мають надію уникнути різкого підвищення військових витрат. З такими колегами потрібно більш інтенсивно працювати», — підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Перший віцеспікер акцентував, що одним із ключових питань перемовин із делегацією Конгресу США стали подальші кроки на шляху до справедливого миру. Своєю чергою американські законодавці вкотре чітко підтвердили незмінність своєї позиції: Сполучені Штати залишаються на боці України.
«Обговорили й питання зміцнення України. Вірю, що спільними зусиллями ми зможемо рухати нашу перемогу вперед і забезпечити краще майбутнє для всіх. Український народ вдячний США за допомогу впродовж нашого шляху, зокрема в цей складний час агресії», — заявив Олександр Корнієнко.
Член Міжпарламентської ради Україна-НАТО Роман Грищук додав, що з американською делегацію також обговорювалось фінансування програми, направленої на збиття балістичних ракет.
“На двосторонніх зустрічах, зокрема мова йшла про допомогу у фінансуванні програми щодо закупівлі ракет для збиття балістики. Зараз це велика проблема, враховуючи постійні російські атаки”, — наголосив Роман Грищук.
Він відзначив, майже всі партнери хочуть вивчати український досвід та дуже вражені стрімким розвитком безпілотних систем в Україні.
“Таке враження, що НАТО потребує України більше, ніж Україна — НАТО”, — додав Роман Грищук.
Тема міжнародної відповідальності за злочин агресії стала ключовою під час зустрічі з делегацією Нідерландів — одного з провідних партнерів України у просуванні міжнародних механізмів правосуддя, зазначила член Міжпарламентської ради Україна–НАТО Галина Михайлюк.
За її словами, у фокусі перемовин — перспективи ратифікації Нідерландами Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, набуття чинності якої потребує 25 ратифікацій уже у 2026 році.
«Під час перемовин із делегацією Швеції зосередилися на підготовці 21-го пакета санкцій ЄС. Окремо порушили питання підготовки українських військовослужбовців шведськими фахівцями, зокрема в межах програми LEGIO», — розповіла Галина Михайлюк.
Також у межах візиту до Вільнюса Перший віцеспікер разом із колегами — народними депутатами України — провів зустрічі із делегаціями Франції, Німеччини та Великої Британії.
Із делегацією Франції обговорили посилення систем ППО, постачання артилерійських систем і боєприпасів до них. З представниками Федеративної Республіки Німеччина зосередились на викликах, з якими стикаються українські аграрії, забезпечуючи продовольчу безпеку під загрозою ударів «шахедів» та FPV-дронів. З парламентською делегацією Великої Британії приділили увагу економічним питанням, а також впровадженню реформ, зокрема антикорупційних.
За словами члена постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Анни Скороход, Україна має майже абсолютну підтримку з боку міжнародних партнерів.
«Сподіваємося, що Європа й надалі буде активною частиною процесу, спрямованого на перемогу України та якнайшвидше справедливе завершення війни», — наголосила Анна Скороход.
За словами члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Андрія Жупаніна, делегація Верховної Ради провела не менше восьми зустрічей з представниками країн-партнерів.
«Досягли порозуміння з делегацією Румунії щодо спільного проєкту про захист від російських дронів. Мова йде про два регіони: Одещина та Чернівецька область», — підкреслив Андрій Жупанін.
Член Міжпарламентської ради Україна-НАТО Марʼяна Безугла наголосила, що посилення захисту українського неба стало ключовою темою Асамблеї. А триваюча повномасштабна війна в центрі Європі явно припинила бути виключно українською проблемою.
«Цьогоріч відчувалася одна важлива зміна. Якщо раніше значна частина дискусій зводилася до того, чим допомогти Україні, то зараз дедалі частіше говорять про те, який досвід Україна може дати союзникам. Інциденти з російськими безпілотниками на території країн-членів НАТО нагадали партнерам, що безпекові виклики, які Україна стримує щодня, стосуються всіх», — зазначила Марʼяна Безугла.
За словами заступника співголови Міжпарламентської ради Україна–НАТО Олександр Мережко українське питання у Вільнюсі прозвучало у більшості доповідей учасників.
«Дуже важливо, що засідання ПА НАТО і Міжпарламентської ради України–НАТО чітко підтвердили прагнення України стати членом НАТО», — вважає Олександр Мережко.
Зокрема три пункти фінальної резолюції ПА НАТО присвячені підтримці України.
Резолюція закликає європейських союзників і Канаду й надалі посилювати оборону Європи, а також разом зі США продовжувати підтримку України, зокрема через ініціативу НАТО «Пріоритезований список потреб України» (PURL).
«Сильна, суверенна та незалежна Україна є життєво важливою для стабільності євроатлантичного простору. Ми підтверджуємо, що майбутнє України — в НАТО. Євроатлантична інтеграція України безпосередньо сприяє довгостроковій регіональній безпеці. Ми підтримуємо чітке багаторічне фінансове зобов’язання, яке забезпечує передбачуваність і відповідає потребам допомоги Україні на місцях», — йдеться у тексті резолюції ПА НАТО.
Окрім того, документ із 13 пунктів містить заклики до мобілізації парламентів країн-членів для забезпечення НАТО стійкої політичної підтримки, а також чітко засуджує росію як стратегічну загрозу євроатлантичній безпеці, зокрема через агресію проти України.
Також Асамблея підтримала збереження тиску на росію через посилення санкцій.
«Ми рішуче засуджуємо безрозсудні дії росії, які призвели до порушень повітряного простору Литви та Румунії безпілотниками», — йдеться у тексті резолюції.