Слухання відкрив заступник голови Комітету Вадим Івченко.
Під час слухань зазначалося, зокрема, що, за даними Світової Організації продовольства та сільського господарства (ФАО) понад 83% валового виробництва продукції тваринництва та понад 51% продукції рослинництва у світі виробляється у сімейних фермерських господарствах – найбільш поширеній формі господарювання у сільській місцевості. В Європі сімейні та переважно самозайняті форми господарювання в сільській місцевості домінують практично в усіх галузях сільського господарства. Згідно із даними Державної служби статистики України із 14,5 млн. домогосподарств по Україні 4,7 млн. - сільських, майже 2,6 млн. осіб працездатного віку є самозайнятими у сільськогосподарському виробництві. Кожного року близько 50% валової продукції сільського господарства виробляють фізичні особи (особисті селянські господарства), які зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей, забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції: майже 97% – картоплі, 89% – овочів відкритого ґрунту, 63% – овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% – плодово-ягідних культур, 80% – молока, 75% – м’яса ВРХ, 59% – м’яса свиней, 94% – м’яса овець, 83% – вовни.
Виступаючі звернули увагу на те, що особливістю індивідуально та сімейно-самозайнятих форм господарювання є характер майнових і трудових відносин їх учасників, взаємовідповідальність між членами сім’ї, яка спільно господарює, що має своє відображення в усіх розвинених країнах, особливо в країнах Євросоюзу. Саме для цих форм господарювання застосовуються найбільші за кількістю спрощення в реєстрації, веденні обліку, звітності, найсуттєвіші за обсягом податкові пільги та пряма підтримка.
Наголошувалося також, що без державної підтримки та одержання своєї комплексної ідентифікації у законодавстві від інших форм господарювання сімейно-самозайняте фермерство не може сформувати навколо себе необхідних інституційних механізмів - важливих елементів функціонування розвиненого ринку та соціально-орієнтованої сільської економіки. Це, в свою чергу, призводить до уповільнення темпів їх розвитку, консервації ставлення селян до своїх господарств як до підсобних, втрати зацікавленості середнього і молодшого поколінь сільських жителів до сімейного господарювання. Подальше зволікання і посилення зазначених явищ створює істотні загрози для сталого розвитку сільського господарства і сільської місцевості.
За словами учасників слухань, хоча Закон України 1067-VIII від 31.03.2016 «Про внесення змін до Закону України ''Про фермерське господарство'' (щодо стимулювання та створення діяльності сімейних фермерських господарств)», який визначив правові засади створення та діяльності сімейних ферм, вже набув чинності, у Податковому кодексу України залишається не врегульованою можливість реєстрації платником податків, який здійснює свою діяльність саме у формі сімейного фермерського господарства, тобто не забезпечено вичерпної легалізації їх діяльності з боку держави. А відтак, вони продовжують знаходитись не в рівних конкурентних умовах у порівнянні з фермерськими та іншими сільгоспвиробниками та не мають можливості вийти на організовані ринки і реалізовувати на них результати свої праці за легальними схемами і ринковими цінами.
На думку учасників слухань, вирішення цієї проблеми можливе лише шляхом створення комплексних умов для добровільного переходу особистих селянських господарств в сімейні фермерські господарства – одночасного з набуттям статусу юридичної особи або фізичної особи – підприємця виробника сільськогосподарської продукції, забезпечення їх повноцінної участі в аграрному ринку. Ідентифікація у податковому полі та у системі соціального захисту членів таких господарств, стимулювання створення на їх основі сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, навчання та підвищення кваліфікації членів домогосподарств, звільнення від перевірок контролюючими органами, а також надання додаткових преференцій по аналогії із системою, що діє в країнах ЄС.
За підсумками обговорення у Комітеті буде розроблено і затверджено низку рекомендацій щодо вдосконалення податкового статусу сімейних фермерських господарств.