Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді повернути на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за правопорушення з мотивів національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі), поданий народним депутатом О.Фельдманом

23 жовтня 2006, 14:26

Законопроект (реєстр. №2252) спрямований на створення правових засад посилення ролі правоохоронних органів у протидії правопорушенням з мотивів міжетнічної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі, а також на попередження цих правопорушень.

На думку автора, проект усуває прогалини в системі законодавства про кримінальну відповідальність.

Члени Комітету зауважили, що проект концептуально не відрізняється від попередніх, повторює деякі їхні недоліки, а також має власні, не вдосконалює норми про відповідальність за злочини, вчинені з зазначених мотивів, а, навпаки, створює додаткові складнощі в їх застосуванні.

Зокрема, народні депутати звернули увагу на "відсутність в Україні проявів насильства та інших видів асоціальної поведінки, які здійснюються з мотивів расової, міжетнічної та релігійної ворожнечі, на що вказує автор у пояснювальній записці до законопроекту.

Члени Комітету не погодилися з автором, що наявність таких проявів начебто вказує на "недостатню ефективність наявних в Україні правових засобів попередження та протидії таким явищам", оскільки автор не навів жодних статистичних даних чи хоча б прикладів таких фактів.

Комітет звернув увагу автора на те, що криміналізація (декриміналізація) тих чи інших дій (бездіяльності) і вдосконалення чинних норм про кримінальну відповідальність має здійснюватися на базі ґрунтовного аналізу статистичних даних про вчинення таких діянь, кримінологічних досліджень причин та умов, що їм сприяють. Обов'язковим є аналіз матеріалів слідчої та судової практики з метою виявлення причин ускладнень при застосуванні цих норм. А прогноз соціально-економічних та інших наслідків законодавчих змін має бути науково обґрунтованим. Без проведення вказаних заходів взагалі неможливо стверджувати про неефективність діючих норм та наполягати на внесенні до них змін.

Члени Комітету висловили зауваження й до інших запропонованих змін, внесення яких, на їхню думку, не вдосконалює чинне законодавство у цій сфері.