Пленарне засідання 4 березня 2003 року

У ВІВТОРОК, 4 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Відповідно до Регламенту ранкове засідання почалось розглядом і голосуванням щодо направлення депутатських запитів.

Уповноважені парламентських фракцій оприлюднили заяви та повідомлення, висловилися стосовно суспільно-політичної ситуації в країні, вносили пропозиції, спрямовані на її поліпшення.
Далі розглядалися законопроекти за процедурою першого читання.

Першим аналізувався проект Закону про державний гімн України. Це питання, як відомо, має вже доволі тривалу історію. Ще 15 січня 1992 року Указом Президії Верховної Ради України було затверджено музичну редакцію Державного гімну (автор музики - М.М.ВЕРБИЦЬКИЙ). А в Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року, визначалось, що державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. До того ж, у статті 20 Основного Закону зазначалося: Державним гімном України є національний гімн на музику М.ВЕРБИЦЬКОГО зі словами, що мають бути затверджені законом. Своєю Постановою від 3 вересня 1996 року - "Про державні символи України" парламент доручив урядові провести конкурс щодо великого Державного герба України і тексту Державного гімну України та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про визначення державних символів згідно з конституційними вимогами.
Нинішній розгляд став продовженням цієї розмови із чималим стажем.

Аналізувалися два депутатські і один президентський варіанти законопроекту. Від авторських груп їх представили народні депутати України Володимир ЛЕЩЕНКО, Левко ЛУК'ЯНЕНКО та міністр культури і мистецтв України Юрій БОГУЦЬКИЙ. Як сказав у своїй співдоповіді Віталій ОЛУЙКО - голова підкомітету парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, цей комітет спільно з Комітетом із питань духовності і культури віддає перевагу варіантові президентської авторської групи.

В ньому пропонується затвердити як Державний гімн - національний гімн України на музику Михайла ВЕРБИЦЬКОГО із словами першого куплету та приспіву пісні Павла ЧУБИНСЬКОГО. Крім того, статтею 2 законопроекту пропонується встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються й завершуються виконанням гімну. Музичне виконання його передбачається й під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Текстом третьої статті проекту зазначено, що за глум над Державним гімном винна особа притягується до відповідальності згідно з відповідним законодавством.
Рішення щодо варіантів законопроекту прийматиметься в день голосування.

По доповіді заступника державного секретаря Міністерства економіки та європейської інтеграції Сергія РОМАНЮКА розглядався урядовий проект Закону про впорядкування надання пільг з квартирної плати, плати за комунальні послуги та паливо. В ньому пропонується, зокрема, щоб пільги з квартплати та плати за опалення встановлювалися, виходячи із норм загальної площі житла, встановлених законодавством (27 кв.метр на кожну особу та додатково 10,5 кв.метра на сім'ю). Передбачається скасувати пільги на площу житла, яка перевищує норму, визначену законодавством.

Вже в ході відповідей на запитання, а далі й у виступах переважала думка про неприйнятність такого законопроекту як такого, що суперечить конституційній нормі про неможливість прийняття законодавчих актів, які погіршують наявні життєві умови громадян. Власне, таке рішення прийняв і парламентський Комітет з питань соціальної політики та праці, яке було оприлюднено в співдоповіді голови підкомітету Олександра БОНДАРЧУКА.

Основним завданням та принципам здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, уповноваженим для цього органам виконавчої влади, впровадженню системного моніторингу родючості грунтів присвячений проект Закону про державний контроль за використанням та охороною земель. Охарактеризував його в своїй доповіді голова Державного комітету по земельних ресурсах Анатолій ДАНИЛЕНКО.

Внісши деякі доцільні зауваження до проекту (наприклад, стосовно оснащення державних інспекторів у сфері охорони земель), народні депутати в цілому підтримали його як придатний до подальшого опрацювання й остаточного прийняття. Тобто в основному поділялася думка парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, від якого співдоповідав голова підкомітету Володимир ЛЕЩЕНКО. Він, однак, привернув увагу авторської групи до потреби повніше узгодити законопроект із Земельним кодексом.

За представленням ДАНИЛЕНКА А.С. сесія також розглянула проект Закону про оцінку земель. Як визначається проектом, залежно від призначення проводяться такі види оцінки земель:

- економічна (проводиться для порівняльного аналізу та прогнозу ефективності використання земель як природного ресурсу і засобу виробництва у відповідних галузях господарства);

- грошова (може бути нормативною або експертною. Нормативна грошова - застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках. Експертна грошова - застосовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок).

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є:

- спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у складі яких працюють оцінювачі земель;

- юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які мають у своєму складі одного і більше оцінювача та які отримали в установленому законодавством порядку ліцензії на виконання землеоціночних робіт;

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які в установленому законодавством порядку отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів за напрямом оцінки земельних ділянок та мають ліцензії на виконання землеоціночних робіт.

Проект визначає перелік випадків, коли проведення грошової оцінки земель є обов'язковим. Одночасно визначається перелік випадків, коли суб'єкти оціночної діяльності не можуть проводити експертну грошову оцінку земельних ділянок.

Також визначається порядок проведення економічної та нормативної грошової або експертної грошової оцінки земель. Результатом оцінки земель є технічна документація, яка підлягає державній експертизі, що проводиться спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.

Громадське регулювання у цій сфері здійснюється саморегулівними організаціями, що об'єднують не менше як 200 фізичних осіб, які визнані оцінювачами.
Розгляд питання буде продовжено.

На цьому ранкове засідання завершилося.

НА ВЕЧІРНЬОМУ ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У ВІВТОРОК, 4 БЕРЕЗНЯ, було продовжено розгляд проекту Закону про оцінку земель.

В цілому підтримувалася рекомендація парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин взяти законопроект за основу для подальшого доопрацювання й прийняття як закону (рішення комітету оприлюднив Володимир ЛЕЩЕНКО).

Однак у перебігу обговорення висловлювалось і багато зауважень до проекту. Зокрема, щодо неузгодженості його з законами "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" тощо. Наголошувалось і на тому, що правовий акт з цієї проблематики потребує законодавчого врегулювання кадастрової інвентаризації земель, чого досі не зроблено. Приверталась увага до недостатньої визначеності норми стосовно громадського регулювання в цій сфері силами "саморегулівних організацій, якими є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують не менш як 200 фізичних осіб, що визнані оцінювачами".
Рішення прийматиметься під час голосування.

Далі було заслухано Інформацію Генерального прокурора України Святослава ПІСКУНА, заступника голови Служби безпеки України Володимира ПРИСТАЙКА, міністра внутрішніх справ України Юрія СМИРНОВА, голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України Миколи ГОНЧАРА про хід розслідування факту поширення фальшивого тексту "відкритого листа" від голови парламентської фракції "Наша Україна" до виборців. Як випливало з інформації, сліди ведуть до Інформаційної телевізійної агенції, яку було юридично оформлено в Шевченківському районі м.Києва і яка діяла до 1997 року, але звідтоді не виявляла ознак свого існування. По факту підробки, сказав В.СМИРНОВ, відкрито кримінальну справу, триває розслідування.

Доповідачі відповіли на запитання народних депутатів. Стверджувалось, що розгляд слід буде продовжити до повного розслідування справи, вжиття відповідних правових заходів до винних у скоєнні підробки. Обговорення інформації проходило бурхливо. Головуючий запропонував доручити відповідному парламентському комітетові підготувати питання до повторного розгляду.

Народний депутат України Олег ПЕТРОВ (від авторської групи) представив проект Закону про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотерей і грошових розіграшів. Його позитив, на переконання декого з промовців, полягає переважно в тому, що пропонується ввести державну монополію на цей вид діяльності як одне із джерел поповнення держбюджету.

Водночас він ставить перепони поширенню таких негативних явищ, як відмивання незаконно набутих коштів, як шахрайство під час проведення приватних лотерей і розіграшів, якими грубо ошукують людей.

В цілому підтримуючи законопроект, учасники обговорення висловилися за його істотне доопрацювання. Підходити, як зазначалося, треба з позицій "золотої середини". Державні лотереї є державні. А недержавні розіграші також мають регулюватися правовими нормами, які застерігали б громадян від обману і, само собою, - поповнювали б національний кошторис.

За скороченою процедурою було розглянуто й рекомендовано на голосування законопроекти:

- про затвердження Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки (доповідач - голова Державного комітету в справах сім'ї та молоді Валентина ДОВЖЕНКО, співдоповідач - голова парламентського Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина САМОЙЛИК);

- про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення (доповідач - заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Олена ГАРЯЧА, співдоповідач - голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро ЦИБЕНКО);

- про внесення змін до статті 168 Кодексу України про адміністративні правопорушення: щодо відповідальності за випуск у продаж нестандартної продукції (доповідач - голова Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Леонід ШКОЛЬНИК);

-про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України: щодо декриміналізації правопорушень у сфері економічної конкуренції, які не завдають істотної шкоди (доповідач - голова Антимонопольного комітету України Олексій КОСТУСЄВ).
На цьому вечірнє засідання завершилось.

У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ 5 БЕРЕЗНЯ, У СЕРЕДУ.