У Комітеті з питань прав людини відбулися слухання на тему: "Деокупація та реінтеграція тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: нові виклики в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України"

Один з ініціаторів проведення слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, звертаючись до учасників, наголосив: «Нам важливо не просто пам’ятати про Крим, а щодня щось робити для того, щоб день повернення Криму настав якнайшвидше».

Олександр Корнієнко зазначив: «Зараз прийшов час нам звірити з світом годинники щодо питання Криму. Останнім часом ми чуємо дуже обнадійливі думки з боку світових лідерів, світової спільноти і це обов’язково дасть свої результати. Наша підтримка, зокрема парламентська буде зростати і сподіваюсь після Саміту Кримської платформи і створення цих груп підтримки однією об’єднаної групою ми буде виходити на конкретні рішення парламентів.

Друге - це звичайно врахування Криму на усіх можливих майданчиках і вимірах - і вимірах демілітаризації і вимірах безпеки чорноморського регіону, і вимірах екологічних, і звичайно права людини».

Олександр Корнієнко повідомив, що у Парламенті зараз працюють над тим, щоб в результаті Саміту були створені групи підтримки Кримської платформи в багатьох парламентах, принаймні в Євросоюзі, і також працюють над створенням окремої мультикраїнної групи, яка буде об’єднувати парламентарів з різних країн. Старт цієї ініціативи на саміті Кримської платформи, який відбудеться 25 жовтня у Хорватії.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, виступаючи онлайн, відзначила важливість і актуальність цих комітетських слухань, які фактично відбуваються у парламентському вимірі. «Повномасштабна війна росії проти України чітко продемонструвала, що деокупація Криму має велике значення не лише для України, а й для всієї Європи, для регіональної безпеки, для стабільності, а також і для глобальної продовольчої безпеки. І все більше наших партнерів прагнуть притягнути агресора до відповідальності.

Переконана, що це є наслідком діяльності Кримської платформи, на базі якої було успішно проведено два міжнародних саміти за участі світових і європейських лідерів», - зазначила Олена Кондратюк.

Заступниця Голови Верховної Ради також відзначила, що «Ми маємо величезний потенціал для просування Кримської платформи серед європейських парламентів. Це дуже важливо, дієво, враховуючи той факт, що більшість країн Європейського Союзу - це парламентські республіки. І завдяки якраз парламентській дипломатії можемо просувати питання Криму дуже активно».

Олена Кондратюк повідомила, що за останні вісім місяців в рамках парламентської дипломатії, забезпечення євроінтеграційних прагнень України вона разом з колегами по президії відвідали десятки країн ЄС, де єдиним активним фронтом адвокували надання Україні статусу на членство. Під час зустрічей з лідерами європейських країн також звучало питання Кримської платформи. «На кожній такій зустрічі ми піднімали якраз питання парламентського виміру Кримської платформи. Необхідність створення таких платформ у кожному європейському парламенті та відповідних груп підтримки - це якраз і є нашим спільним завданням. Ми також говорили про необхідність посилення законодавчих засад.

Ми покладаємо всі сподівання на перший парламентський саміт, який готується до проведення 25 жовтня у Загребі (Хорватія), який офіційно започаткує парламентський вимір міжнародної Кримської платформи», - зазначила Олена Кондратюк.

Перший заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Максим Ткаченко відзначив, що деокупація Криму є одним з ключових завдань для всіх органів влади. «Протягом років напрацьовувалися основні підходи деокупації та реінтеграції Криму, приймалися стратегічні документи, зокрема, Стратегія деокупації та реінтеграції, які визначали політику держави в цьому напрямі. З початку повномасштабної збройної агресії росії проти України роль та місце АР Крим у прямому воєнному протистоянні України набули нових акцентів - Крим став ключовим плацдармом для нападу росії на півдні нашої держави, плацдармом, який ретельно готувався протягом майже восьми років його окупації», - сказав представник Комітету.

Максим Ткаченко зазначив, що держава має переглянути свою політику з урахуванням тих викликів, які перед нею постали. «Саме тому ми хочемо почути на цих слуханнях від органів державної влади, від наукових та міжнародних організацій, громадськості, якими вони бачать основі кроки деокупації та реінтеграції Кримського півострова в нових реаліях, з якими проблемами вони стикаються під час реалізації діючих нормативно-правових актів, як саме депутатських корпус може допомогти?», - сказав він.

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева у виступі відзначила, що «нам важливо посилювати внутрішній трек Кримської платформи. Дуже важливо прийняти ті законодавчі акти, які тривалий час трішки пробуксовували. Дуже важливо вийти на конкретні результати і ми можемо це зробити».

Таміла Ташева також розповіла про розроблені документи, зокрема, про Стратегію економічного відновлення Криму, про першочергові кроки по відновленню контролю над нашою територією. «Це безліч питань - і питання амністії, питання громадянства російської федерації, питання власності, судових рішень тощо. Після деокупації у нас буде тривалий процес реінтеграції цієї території», - зазначила Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.

Співголова Міжфракційного об’єднання «Кримська платформа», народний депутат Вадим Галайчук розповів про діяльність міжфракційного об’єднання, яке об’єднує понад 40 народних депутатів. За його словами, основною ціллю об’єднання є напрацювання законодавчих ініціатив щодо деокупації Криму і їх просування. Напрацьовано багато законопроектів, пріоритетними серед яких є вісім законопроектів, які об’єднання буде особливо інтенсивно просувати.

Другим важливим напрямком роботи об’єднання Вадим Галайчук назвав зовнішньополітичний. Він повідомив про ряд ініціатив в європейських парламентах по створенню парламентської платформи. «Зараз йде активна робота над тим, щоб Європейський парламент оновив свої резолюції по Криму, оскільки ситуація потребує цього», - зазначив він.

Вадим Галайчук також сказав, що зараз дуже важливо говорити з нашими громадянами в Криму, особливо після того, як Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. Це, за його словами, для наших людей на тимчасово окупованих територіях має стати чітким сигналом про те, куди прямує Україна.

Перша заступниця Міністра закордонних справ Еміне Джапарова у виступі зазначила: «Тема Криму вийшла на топ-рівень уваги держави, громадянського суспільства і наших міжнародних партнерів».

Еміне Джапарова відзначила, що серед меседжів, які транслює сьогодні МЗС, напевно, головним є кримський урок. Дипломати пояснюють всім нашим партнерам, що у 2014 році ні Україна, ні світ не були спроможні дати необхідну відповідь на окупацію. «І саме, ця наша неспроможність, наш шок, неготовність давати відсіч агресору призвела до повномасштабної агресії. Це було тільки питанням часу і сьогодні всі партнери чітко усвідомлюють це і консолідовані навколо такої позиції», - сказала вона.

Перша заступниця Міністра закордонних справ нагадала, що концепція Кримської платформи народилася у 2018 р.: «А сьогодні це форма, яка об’єднала одну третину світової кулі. І сьогодні Кримська платформа завдяки Президентові України має такі масштаби і такі функції».

Еміне Джапарова також сказала, що в Криму наразі наростає панічний настрій, відчай, який всюди, з боку росії відбуваються спроби занурити людей в страх, але вони не працюють.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що в рамках першого парламентського саміту буде проведено першу онлайн зустріч омбудсменів світу, на якій буде також обговорюватися питання порушення прав людини на тимчасово окупованій території Криму.

«Це дуже важливо як для України, так і для світу - показати, що проблематика Криму зараз стосується кожного. Бо коли у 2014 році росія почала захоплювати Крим - це була проблема України. Всі висловили глибоке занепокоєння. Було навіть рішення Генеральної асамблеї ООН, але світ виявився неготовим, неспроможним надати реальну відсіч агресії. Коли у 2016 р. світ нарешті зрозумів, що в Криму росія будує військову базу, то це стало вже проблемою всіх країн чорноморського регіону. А коли у 2022 р. військові кораблі, які розташовуються на військовій базі заблокували вивіз українського зерна, виявилося, що це стосується всієї планети, бо автоматично майже 30 країн світу опинилися на межі голоду. Тобто, нарешті світ зрозумів, те, що казала Україна у 2014 р. Це питання всього світу», - сказав Дмитро Лубінець.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, говорячи про поточну ситуацію з правами людини в Криму, наголосив: «В Криму створена тотальна система залякування людей, там переслідують за все. За грати можна потрапити навіть за публічну підтримку України».

Учасники слухань заслухали також доповіді представників влади, парламентських комітетів, народних депутатів.

Перший заступник голови Комітету з питань прав людини Максим Ткаченко, підсумовуючи, наголосив, що Україна не розглядає жодних компромісних варіантів врегулювання війни, який передбачав би територіальні поступки. За його словами, стратегічним завданням нашої держави є відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаного державного кордону, забезпечення державного суверенітету України та розбудова миру і безпеки. Тільки політична згуртованість, ідейна єдність і спільне розуміння мети допоможуть вибудовувати правильні та зважені кроки щодо повернення нашої території.