Відбулася презентація результатів соціологічного опитування освітян і школярів щодо стану впровадження громадянської парламентської просвіти в закладах освіти
29 квітня 2021, 10:10
Із вітальним словом до присутніх звернувся радник заступниці Голови Верховної Ради Павло Булгак. Також виступили президент Фонду Східна Європа Віктор Лях, представник місії USAID в Україні Едгар Мейсон та стратегічна радниця з питань парламентаризму Програми USAID РАДА Олена Сотник.
Модерувала захід Координаторка з громадянської просвіти Програми USAID РАДА Марина Терещук.
Учасникам були представлені результати соціологічного дослідження стану громадянської парламентської просвіти в закладах освіти України, потреб і проблем, що постають перед вчителями в процесі її здійснення, та ставлення до парламентської просвіти школярів.
Звіт представила голова ГО «Агенція розвитку освітньої політики», доктор наук з державного управління Людмила Паращенко. Вона поінформувала, що дослідження проходило з 1 грудня 2020 р. по 30 березня 2021 р. В онлайн-анкетуванні взяли участь 1304 педагогічних працівники з 20 областей і 2542 учні віком від 12-ти до 17-ти років з 17 областей. Окрім того, було проведене якісне опитування педагогічних працівників методом фокус-групових інтерв’ю.
Вивчався рівень інтересу учнів до політичного життя країни та готовність до виборів, громадянська активація та партисипація, обізнаність про діяльність парламенту та канали отримання такої інформації. Орієнтиром у складанні опитувальника стало Міжнародне дослідження програм виховання громадянськості та громадянських прав (International Civic and Citizenship Education Study (ICCS) 2016 р.
Так, 62,8% опитаних висловили готовність брати участь у виборах по досягненню 18 років, бажаючи у такий спосіб впливати на політичне життя країни, 8,1% - не планують брати участь у виборах, вважаючи, що від них нічого не залежить, і 29,1% - не визначилися щодо даного питання. Водночас, за результатами ICCS у 2016 році готовність брати участь у виборах висловили 86% респондентів, що на 23% більше, ніж в Україні.
Постійно стежать за діяльністю Верховної Ради
України 3,3% респондентів, стежать за головними подіями – 20,3%, інколи
проявляють інтерес – 38,2%, взагалі не цікавляться діяльністю Парламенту 27,1% опитаних
і 11,1% - не змогли відповісти на запитання.
Опитування педагогів ставило на меті виявити наявність інформації про парламент у змісті шкільної освіти, які форми й методи роботи використовуються для громадянської парламентської просвіти у школі, готовність і мотивації вчителів для її впровадження і основні перешкоди на цьому шляху.
За підсумками дослідження було зроблено висновки
про недостатню представленість інформації про діяльність парламенту у змісті освіти
базової та старшої школи і недостатню обізнаність з теми парламентаризму вчителів.
Основними перешкодами для впровадження громадянської парламентської просвіти визначені політична упередженість і стереотипи щодо діяльності народних депутатів і Верховної Ради, недостатнє навчально-методичне забезпечення, формалізм в організації учнівського самоврядування.
Людмили Паращенко поінформувала, що дослідження проводилось в рамках проекту «Розширення мережі інтерактивних парламентських просвітницьких осередків для учнів молодшої та середньої школи», що реалізується громадською організацією «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики» в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», яка виконується Фондом Східна Європа.
За підсумками опитування були напрацьовані рекомендації зацікавленим сторонам щодо посилення громадянської парламентської просвіти, які були запропоновані до обговорення на панельній онлайн-дискусії.
У заході взяли участь освітяни з 15 областей України, серед яких ректори і завідувачі кафедр провідних університетів країни. До дискусії також долучилися представники Апарату Верховної Ради України, Київської міської ради, громадських організацій.
Онлайн-дискусію організували Освітній Центр Верховної Ради України, Програма РАДА, що виконується Фондом Східна Європа та ГО «Агенція розвитку освітньої політики».