Реформування Парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, який забезпечує його життєдіяльність, - Руслан Стефанчук

Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України
27 жовтня 2020, 14:49

 
Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповів про пріоритетні напрями діяльності Парламенту України та професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів під час онлайн установчої сесії програми підвищення кваліфікації за освітньо-професійною програмою «Публічне управління та адміністрування».
Руслан Стефанчук наголосив на множинності функцій, які здійснює Парламент України, та розповів, за яких умов буде забезпечене їх ефективне виконання.

«Реформування Парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, який забезпечує його життєдіяльність», — зазначив Перший віцеспікер Парламенту України та нагадав, що завдання удосконалення діяльності Апарату передбачені в «Дорожній карті реформ щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України».

На його переконання, одним із ключових напрямів зміцнення спроможності Апарату Верховної Ради України є впровадження Стратегії електронного парламентаризму. Для поліпшення його організаційної структури важливим є запровадження нових практик управління кадрами: «започаткування тренінгового центру при Парламенті України, розробка тренінгової політики, впровадження світового досвіду в управлінні кадрами, Кодексу етики для співробітників Апарату та народних депутатів України, управління якістю роботи, врахування гендерних аспектів у роботі співробітників Апарату тощо».

За словами Руслана Стефанчука, кадровій політиці у Верховній Раді України мають бути притаманні такі сутнісні риси, як: системність, наукова обґрунтованість та реалістичність врахування потреб у кадрах; послідовність та поетапність вирішення стратегічних кадрових завдань; єдність та багаторівневість щодо охоплення всього кадрового потенціалу; перспективність; демократичність за цілями, соціальною базою та механізмами розв’язання кадрових проблем; моральність та законодавча забезпеченість.

Насамкінець Перший заступник Голови Верховної Ради України зазначив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є нагальною потребою, найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку Парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи.