Комітет з питань антикорупційної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про вдосконалення діяльності АРМА

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
10 червня 2020, 17:05

Сьогодні, 10 червня, у режимі відеоконференції відбулось засідання Комітету з питань антикорупційної політики у якому взяли участь 10 членів Комітету, інші народні депутати – автори законопроектів, представники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Офісу Президента України, керівники підприємств.

Комітет розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3335) і альтернативний до нього проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №3335-1.

Законопроекти  направлені на створення законодавчих передумов для підвищення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), збільшення надходжень до державного бюджету від реалізації активів, які перебувають в управлінні Національного агентства, а також усунення суперечностей між чинними актами в частині розшуку, управління та реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Один із авторів основного законопроекту народний депутат Андрій Мотовиловець зауважив, що під час обговорення законопроектів на засіданні профільного підкомітету усі присутні підкреслювали, що зміни в АРМА назріли і Верховна Рада готова усунути ті проблеми, які є в чинному законодавстві. Однак, він наголосив на необхідності фахової дискусії при підготовці проекту до другого читання.

Автор альтернативного законопроекту народний депутат Галина Янченко зауважила, що ми маємо ряд проблем, які виникли через недосконале законодавство, що регулює діяльність АРМА і можемо внести зміни.

Вона поінформувала, що ключова розбіжність між двома законопроектами полягає в тому, що, на її думку, «має бути захист інвесторів, власників активів. Якщо вони є доброчесними, то їхнє майно без їх відома не повинно продаватися або віддаватися, як це було з боку АРМА».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати у першому читанні за основу проект №3335-1, передбачивши можливість внесення змін, не передбачених редакцією, запропонованою до першого читання. Відповідно, проект закону №3335 пропонується відхилити.

Члени Комітету розпочали розгляд у другому читанні проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства» (№3355-1).

Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна поінформувала, що всього до законопроекту було подано 98 поправок, які опрацювала робоча група. Щодо частини із них було запропоновано визначитися після обговорення на засіданні Комітету.

Відбулася дискусія щодо пропозиції відмовитись від включення в декларацію інформації про неповнолітніх дітей, які проживають окремо від батьків.

В обговоренні взяв участь заступник голови НАЗК Іван Пресняков, який зауважив, що вважає дану інформацію важливою, водночас, декларант завжди має можливість встановити позначку «член сім’ї не надав інформацію» і це, за його словами, не впливатиме на направлення такої декларації на повну перевірку.

Комітет відхилив поправки, якими пропонувалось виключати з проекту норму про надання в декларації інформації про неповнолітніх дітей, які не проживають разом із суб’єктом декларування.

Також були відхилені ряд поправок, які пропонують включити до суб’єктів декларування радників, помічників, уповноважених і прес-секретарів Президента України, які працюють на громадських засадах.

Комітет не підтримав пропозицію додати до суб’єктів декларування наукових консультантів Конституційного Суду України.

Під час розгляду 22-ї правки заступник керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів звернулася до народних депутатів із проханням підтримати пропозицію обмежити коло декларантів керівниками, заступниками керівників і членами наглядової ради державних підприємств, які є громадянами України, виключивши з цього списку керівників відокремлених підрозділів.

Дане питання викликало дискусію серед народних депутатів.

Свою думку висловив представник НАЗК, який зауважив, що вважає за доцільне, щоб уникнути термінологічної плутанини, використовувати замість термінів «керівники і заступники керівника» термін «члени виконавчого органу», оскільки, згідно чинного Закону «Про акціонерні товариства», «виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальний (правління, дирекція), або одноосібний (директор, генеральний директор)».

Комітет прийняв рішення продовжити обговорення поправок до законопроекту №3355-1 на наступному засіданні, яке відбудеться у четвер, 11 червня.

На засіданні Комітету було розглянуте питання про оренду НАЗК обладнання серверів, які забезпечують функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, на якій підставі зараз здійснюється така оренда і використання серверів компанії ТОВ «Алтаюр».

Як повідомив голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, договір про оренду серверів був укладений попереднім керівником НАЗК, однак з січня 2020 року не продовжений. «Вартість оренди постійно зростала і з 2018 року стала вищою, чим фактична вартість даного обладнання. Станом на січень, НАЗК сплатила за обладнання, яке коштує до трьох мільйонів гривень, 11,5 мільйонів гривень коштів платників податків», - сказав він, додавши, що, «у разі продовження угоди з січня, Національна комісія мала б сплатити у 2020 році 16,6 мільйонів гривень».

За словами Олександра Новікова, було проведено аудит і встановлено, що допущено порушення фінансового і бухгалтерського законодавства, які заподіяли державі понад 9 мільйонів гривень збитків. За даним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження, у рамках якого Вищий антикорупційний суд наклав арешт на обладнання без заборони його використання НАЗК.

Окрім того, за його словами, НАЗК планує подати позов до компанії «Алтаюр» з метою повернення розтрачених коштів державного бюджету.

Водночас, за словами посадовця: «Саме суд має визначити питання господарських правовідносин між НАЗК і приватною компанію».

Керівник Національного агентства також поінформував, що, з метою остаточного вирішення даного питання, вчора НАЗК оголосило тендер на закупівлю власного обладнання для перенесення на нього Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Директор та засновник ТОВ «Алтаюр» Андрій Мартиненко, у свою чергу, зазначив, що договір з НАЗК був підписаний добровільно і якщо не підходить ціна, то Національне агентство мало б повернути орендоване обладнання. Натомість, за його словами, з 1 січня 2020 року і до моменту арешту обладнання, накладеного 23 квітня 2020 року, майном користувались безоплатно, до того ж передавши його третій особі, що не передбачено договором. «На наш погляд – це рейдерство», - сказав керівник компанії, додавши, що буде просити скасувати арешт обладнання.

Народні депутати під час обговорення ситуації, зокрема, зазначали, що кримінальне провадження відкрито за фактом розтрати бюджетних коштів на оренду за завищеними цінами і, у разі підтвердження цих фактів, за такі дії мають відповідати державні службовці, які підписували відповідні угоди.

Водночас, члени Комітету наголошували, що ситуація має вирішитись у чіткій відповідності до законодавства і НАЗК має бути забезпечене власним обладнанням.

Голова Комітету Анастасія Радіна подякувала нинішньому керівництва НАЗК, за те, що звернули увагу на можливу переплату за оренду обладнання і висловила сподівання на швидке розслідування і притягнення до відповідальності винних, якщо була розтрата бюджетних коштів.

Комітет пообіцяв контролювати процес вирішення питання, однак утримався від ухвалення рішень, оскільки тривають судові розслідування.