11 квітня 2019, 11:27
10 квітня відбулася зустріч членів української делегації з кандидатом на пост Генерального секретаря Ради Європи М.Пейчіновіч-Буріч за її ініціативи. Від української сторони у зустрічі взяли участь В.Ар’єв, С.Соболєв, О.Сотник, М.Іонова, С.Кіраль, В.Єленський, П.Унгурян. М.Пейчіновіч-Буріч представила своє бачення функціонування Ради Європи та відповіла на запитання членів української делегації.
Під час спільних дебатів на теми: «Роль та обов’язки політичних лідерів у боротьбі з мовою ненависті та нетерпимістю» та «Ні словам та діям, що поширюють ненависть у спорті», Голова української делегації В.Ар’єв відзначив, що найбільш легкий спосіб розповсюдження ненависті у суспільстві - через соціальні медіа. Відповідь на фейкові новини та фальшиву інформацію виступає фактором, який блокує раціональне мислення, і це є способом розповсюдження ненависті на всіх рівнях суспільства. Він також підкреслив, що власники соціальних мереж несуть велику відповідальність за розповсюдження фальшивою інформації. Кожен, хто збурює ненависть в суспільстві, повинен розуміти, що це не буде проігноровано.
Перший заступник Голови української делегації Ю.Льовочкіна підкреслила, що зростання явища мови ненависті поглиблює розколи на рівні індивіда, громад, держав і міждержавних відносин. У повсякденному житті мова ненависті викликає насильство над певними групами населення або штовхає психологічно вразливих людей до самогубства. Інклюзивність, толерантність і людська гідність в Інтернеті не можуть бути досягнуті без визнання підзвітності та стандартів, які охоплюють усіх учасників мережі. Лише спільні зусилля міжнародних інституцій та національних органів влади дозволять усунути небезпеку мови ненависті.
Перед членами Асамблеї виступив Прем’єр-міністр Грузії М.Бахтадзе. Він акцентував увагу парламентаріїв на тому, що завдяки членству країни у Раді Європи було проведено багато реформ, серед яких конституційна, судової системи та контролю за правами людини.
Цього дня відбулися важливі дебати за терміновою процедурою: «Роль і місія Парламентської Асамблеї: основні виклики для майбутнього». Першочергова мета резолюції з цього питання мала на меті зняття санкцій з Росії. Члени української делегації В.Ар’єв, Б.Береза, С.Кіраль, О.Сотник, В.Єленський, С.Соболєв, Л.Ємець, М.Іонова, О.Ляшко, а також деякі члени Асамблеї подали численні поправки, щоб унеможливити повернення Російської Федерації до ПАРЄ та не допустити зменшення ролі Асамблеї у колах Ради Європи. Перший варіант резолюції пропонував запровадити новий складний механізм санкцій та мав на меті скасувати існуючу санкційну процедуру. Натомість прийнята після внесення правок резолюція встановлює, що нова складна спільна процедура буде доповнювати існуючу. Нова процедура може бути ініційована Асамблеєю, Комітетом Міністрів або Генеральним секретарем, і всі три вищезгадані ініціатори будуть приймати в ній участь. Це буде гарантувати, що будь-які заходи, вжиті щодо окремої держави-члена, матимуть посилену легітимність, вплив та актуальність. Щодо Російської Федерації, ПАРЄ закликала до діалогу для того, щоб уникнути ситуації, в якій Росія залишить Організацію і це матиме серйозні наслідки для російських громадян у захисті їх прав .
Серед іншого в цей день розглядалися «Зміни у складі Комітетів ПА».