Kyiv Symphony Orchestra під орудою Івана Стецького виконає камерний концерт у Верховній Раді України.
Прозвучать два твори, що показують дієвість української культурної дипломатії на початку ХХ та у ХХІ столітті — “Щедрик” в обробці Маршала Файна (за музикою Миколи Леонтовича) та Другу симфонію Максима Березовського.
У цьому році відзначатиметься 276–ліття від дня народження генія української музики Максима Березовського. Більша частина спадку Березовського донедавна вважалася втраченою. Втім, українські науковці та митці роблять нові відкриття. Зокрема, минулого року відомий диригент Кирило Карабиць, що нещодавно дебютував з Лондонським симфонічним оркестром, віднайшов у Національному архіві Парижа раніше невідомі Другу та Третю симфонії Березовського. На відміну від його Першої симфонії, яку спочатку виконали за кордоном і в Росії (як “первую русскую симфонию”) раніше за Україну, прем’єра Другої та Третьої відбулася наприкінці минулого року в Андріївській церкві під такт баттути Кирила Карабиця.
Kyiv Symphony Orchestra на чолі з Іваном Стецьким виконають Другу симфонію Максима Березовського, адже популяризація симфонічного доробку цього композитора як свідчення народження української симфонії — нагальне завдання вітчизняної культурної дипломатії.
Максим Березовський був композитором моцартівської епохи і користувачем спільної з ним інтонаційної бази. Справді, твори Березовського звучать так, що інколи можна заплутатися — це зараз Березовський чи Моцарт? Даний факт красномовно засвідчують західноєвропейські витоки української музичної культури. Український та італійський мелос у творчості Березовського поєдналися із композиційною стрункістю віденської музичної моди другої половини XVIII століття. У Відні писали симфонії, і саме вони були доказом найвищої майстерності композитора.
Виконання у програмі “Щедрика” в обробці Маршала Файна (за музикою Миколи Леонтовича) — не лише данина традиції Різдва, що от-от відзначитиме країна. Це — пам’ять про здобутки культурної дипломатії часів Симона Петлюри. Наступного року відзначається 100 років з моменту виступу Української республіканської капели Олександра Кошиця у Карнегі-холі в Нью-Йорку, після якої “Щедрик” Леонтовича так сподобався американцям, що перетворився на “Carol of the Bells”. За ініціативи Голови Директорії УНР Симона Петлюри український хор відряджався для промоції ідеї культурного й політичного суверенітету України на міжнародній арені. Нова “культурна” чи “закордонна армія” Петлюри — як називали Капелу в неформальних документах проєкту — мала прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і заявити, що Україна — не Росія, а український народ з його прадавньою національною культурою має право на окреме культурне і політичне існування.
4 грудня 2022 року до сторіччя виступу Української республіканської капели Олександра Кошиця у Карнегі-холі планується великий спільний українсько-американський хоровий концерт. Утім, згадувати про цю дату ми вже готові починати зараз, тому не випадковим є виконання Kyiv Symphony Orchestra “Щедрика” за музикою Миколи Леонтовича в обробці американського композитора Маршала Файна.
Kyiv Symphony Orchestra — український державний колектив з 40–річною історією, що переживає нині революційне оновлення. Kyiv Symphony є оркестром із неформальним поглядом на те, у чому є безперечним професіоналом — у класичній музиці. Саме тому ми відомі як один з найцікавіших культурних дієвців в Україні, що виконує як концерти в Олімпійському, так і “Трістана та Ізольду” Ріхарда Вагнера в Національній опері.
Рідкісний сплав української чуттєвої музичності та західного аналітичного ставлення до тексту народився в результаті співпраці оркестру з італійським диригентом Луїджі Ґаджеро. Кожний проєкт Kyiv Symphony виникає з прагнення перевершити самих себе. Кожен наш концерт побудований як захоплива мандрівка творами різних епох та стилів, пов’язаних нитками взаємної тематики та впливів. Проте чільне місце у цих мандрівках має українська музична спадщина, про збереження та розповсюдження якої дбає колектив.
Повернутись до календаря подій