У пʼятницю, 26 січня завершилася зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі — ПАРЄ), що тривала з 22 січня у Страсбурзі, Французька Республіка.
У межах роботи на полях цієї зимової сесії українській делегації вдалося вийти на ухвалення ряду важливих для України резолюцій.
Зокрема, щодо становища дітей України, катувань, неналежного поводження з особами, які перебувають у тюрмах Європи, гарантування свободи медіа й безпеки журналістів, а також кооперації та вступу України до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Що передбачає ухвалена Резолюція щодо становища дітей України (№2529)
У Резолюції щодо становища дітей України насамперед міститься заклик до країн-членів Ради Європи визнати геноцидом депортацію українських дітей росією, а також пропонується розширити санкції за участь у примусовій депортації українських дітей на пропагандистів, причетних до цих злочинів.
Як зауважила Олена Хоменко, членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Віцепрезидентка ПАРЄ та Голова спеціального Комітету ПАРЄ з питань становища українських дітей, документ закликає партнерів долучатися й допомагати у встановленні місця перебування депортованих росією українських дітей, повертати їх в Україну й застосовувати санкції не лише до путіна та львової-бєлової, а й до всіх причетних до злочинів.
«Резолюція була проголосована одностайно. І це є черговим підтвердженням, що тут, у ПАРЄ, немає втоми від України, немає послаблення уваги до українських питань: як до дітей, депортованих з України, так і до внутрішньо та зовнішньо переміщених дітей», — зазначила парламентарка, за авторства якої було написано документ.
Окрім того, за словами заступниці Голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, голови делегації в ПАРЄ Марії Мезенцевої, Резолюція фокусується на пʼяти групах дітей: які продовжують перебувати в Україні, які є внутрішньо переміщеними, які знайшли тимчасовий захист у Європі, які наразі зникли безвісти та які були депортовані чи вимушено переміщені до росії та білорусі.
«Геноцид, який чинить росія, насильницько переміщуючи наших дітей до росії та білорусі, має припинитися», — наголосила Марія Мезенцева.
Зі свого боку, членкиня української делегації у ПАРЄ, заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зауважила, що порівняно з Резолюцією №2495, що Асамблея ухвалила торік у квітні, новий документ містить додаткові положення на захист українських дітей.
Зокрема, поновлено положення, що депортація дітей України становить воєнні злочини, злочини проти людяності та містить ознаки геноциду. Окрема увага приділяється підтримці внутрішньо переміщених осіб — Асамблея закликає держави-члени посилити політичну підтримку й підтримку гуманітарних організацій для захисту внутрішньо переміщених дітей.
Резолюція також підтримала ініціативу Bring Kids Back UA, створення Міжнародної коаліції країн із повернення українських дітей і привітала створення Центру захисту прав дитини, який працює під наглядом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Також Павло Сушко, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, повідомив, що до Резолюції було ухвалено важливу поправку, яка наголошує, що українські діти залишають Україну через збройну агресію російської федерації. «Україна не створює небезпечних умов для життя дітей в нашій країні», — наголосив він, додавши, що це важливо, адже за такого статусу судові й адміністративні органи України мають юрисдикцію вживати заходи на захист особи чи майна дитини.
«росія порушує основні права українських дітей: на життя, безпеку й освіту. На жаль, наші діти вивчають воєнний період не з книжок, а з власного життя. путін намагається позбавити Україну майбутнього, забираючи наших дітей», — зауважила, зі свого боку, членкиня української делегації у ПАРЄ Лариса Білозір.
Водночас вона повідомила, що за час повномасштабного вторгнення в Україні від рук окупантів загинуло 513 дітей, 1 165 — отримали поранення, ще 19 546 дітей депортовано до росії. «І це лише підтверджені цифри. Без сумніву, це відвертий геноцид та порушення міжнародного права. Нарешті світ звертає увагу на ці проблеми», — акцентувала народна депутатка України.
Напередодні ухвалення цієї Резолюції відбулися термінові дебати з питань становища українських дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або депортовані росією. До цього заходу в онлайн-форматі долучилася Перша леді України Олена Зеленська.
Що передбачає ухвалена Резолюція щодо катувань, неналежного поводження з особами, які перебувають у тюрмах Європи, зокрема, цивільними та військовополоненими бранцями кремля (№2528)
Українська делегація у межах цієї теми багато наголошувала про знущання росії над українськими цивільними та військовополоненими.
Зокрема, разом із наступниками українським делегатам, за словами Марії Мезенцевої, вдалося посилити Резолюцію, а саме — у кінці пункту 6.1 додано речення такого змісту: «Також не можна ігнорувати катування й нелюдське ставлення до українських цивільних та політвʼязнів і військовополонених у російських в'язницях та інших місцях увʼязнення на тимчасово окупованих територіях України».
Водночас після після пункту 8.17. додано, що співпраця з Банком розвитку Ради Європи сприятиме реалізації та можливій фінансовій підтримці проектів реформування в’язничної інфраструктури у державах-членах, що спрямовані на запобігання тортурам і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню, заподіяному у місцях несвободи.
Вказані поправки було прийнято та підтримано як у Комітеті, так і під час розгляду самого документа.
У Резолюції Асамблея також рішуче засуджує систематичне/широке застосування катувань та інших форм жорстокого поводження у деяких державах-членах Ради Європи та російській федерації.
ПАРЄ вважає, що така практика не лише порушує абсолютну заборону статті 3 Конвенції, але й підриває верховенство права, демократію та фундаментальні цінності, які відстоює Рада Європи. Асамблея переконана, що необхідні посилені дії для запобігання та викорінення катувань і жорстокого поводження у місцях позбавлення волі в Європі загалом, а також для того, щоби зробити її зоною, вільною від катувань.
«Культура «нульової толерантності» до катувань і жорстокого поводження повинна мати конкретний зміст та не має бути лише декларацією про наміри», — стверджується у документі.
Окрім того, Марія Мезенцева анонсувала, що дуже скоро Україна отримає чудові новини у питанні формату міжнародного трибуналу щодо воєнних злочинів рф, його легітимності й максимальної міжнародної підтримки.
Що передбачає ухвалена Резолюція щодо гарантування свободи медіа та безпеки журналістів (№2532)
49 голосами «за» у Резолюції закцентували, що війна в Україні викликала серйозні занепокоєння у сфері медіа. Зокрема, журналісти, які висвітлюють найбільший конфлікт у Європі із часів Другої світової війни, ставлять під загрозу власну безпеку.
Як повідомила Євгенія Кравчук, ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи надавати підтримку українським медіа й допомогу журналістам з України.
«Важливо — у пояснювальному меморандумі до документа відзначено успішну роботу Суспільного мовлення, яке є прикладом для інших суспільних мовників із країн-членів Ради Європи», — наголосила парламентарка.
Окрім того, Парламентською Асамблеєю Ради Безпеки було визначено український проект The Reckoning Project: Ukraine Testifies, спрямований на навчання високоефективних журналістів і дослідників збору юридично прийнятних свідчень, щоби голоси жертв могли бути почутими у судах.
Що передбачає ухвалена Резолюція щодо кооперації та вступу України до Організації економічного співробітництва та розвитку (№2526)
В ухваленому документі насамперед наголошується, що через агресивну війну російської федерації проти України, розпочату у лютому 2022 року, яка підірвала продовольчі та енергетичні ринки, а також через те, що росія навмисно поставила під загрозу постачання продовольства та енергоносіїв, інфляція в усьому світі зросла до рівнів, яких багато економік не бачили з 1970-х років.
Щонайменше 70 мільйонів людей були поставлені на межу голоду через повномасштабне військове вторгнення на суверенну територію України та руйнування російською федерацією традиційних ланцюгів постачання.
Окремими пунктами у Резолюції наголошується, що Асамблея стурбована техногенними катастрофами, зокрема, навмисним руйнуванням дамби Каховської гідроелектростанції російською федерацією 6 червня 2023 року: «Це завдає значної шкоди екосистемі, загрожує продовольчій безпеці та спричиняє переміщення сотень тисяч людей».
Саме тому ухваленим документом ПАРЄ вимагає створення міжнародного механізму компенсації та притягнення агресора до відповідальності за шкоду, заподіяну довкіллю.
Заходи, організовані українською делегацією на полях зимової сесії ПАРЄ
У межах роботи українських делегатів на Парламентській Асамблеї Ради Європи було проведено ряд важливих заходів щодо поточних значимих питань, що стосуються України.
Зокрема, 22 січня до Дня Соборності України українська делегація утворила у кулуарах Асамблеї символічний ланцюг єдності, до якого доєдналися 43 країни Ради Європи. «У День Соборності символічно обʼєднались з європейськими делегатами у ланцюг єдності, щоб акумулювати зусилля у боротьбі проти агресора, повернути усі наші землі та наших людей додому», — зазначив член української делегації у ПАРЄ Ростислав Тістик.
Також, за ініціативи Віцепрезидентки ПАРЄ Олени Хоменко, українська делегація відкрила виставку — «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей» про 14 історій дітей і підлітків, які стали свідками жахів війни в Україні.
«Ця виставка — про особисті історії українських діток із різних регіонів України, які постраждали внаслідок війни, а також їхні щоденники, свідчення й персональні речі. І кожна деталь виставки торкає глибини душі та говорить голосніше за будь-які гучні заяви», — Олена Хоменко.
Вона також повідомила, що українські делегати тримать питання українських дітей у фокусі у ПАРЄ — через сайд-івенти, виставки, резолюції й дебати.
Насамкінець членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук повідомила, що у червні ПАРЄ голосуватиме за резолюцію її авторства — «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру». «Актуальність цієї теми, на жаль, лише зростає. російський агресор послідовно намагається знищити українську культуру, історію та ідентичність. Українських дітей, викрадених росією, змушують забути власну історію та мову. Це спроба вкрасти наше майбутнє», — наголосила вона.
«Як би росіяни не намагалися стерти ідентичність українців, їхні спроби завжди будуть марними, адже ми — інші: цінуємо та плекаємо свою мову, історію, культурну спадщину. Навіть у надскладні часи використовуємо кожну можливість, аби про Україну не лише не забував, але й говорив увесь Світ. Ми не зупинимося», — зауважила народна депутатка України.