«Вперше ЄС розглядав від країни-кандидата заявку, подану на 5-й день повномасштабної війни. І схвалив її» - зазначає Дмитро Кисилевський.
Вперше країна-кандидатка демонструє підтримку своєї заявки громадянами на рівні майже 90%, а в самому ЄС така підтримка - більше 70%, включно з самими скептичними країнами.
Вперше кількість держав ЄС, уряди яких однозначно підтримують надання перспективи членства країні-новачку, лише за 2 місяці збільшилась з 4 до 27. ЄС одноголосно за нас.
Україна отримала від Євросоюзу 7 критеріїв, за якими оцінюватиметься прогрес на шляху до членства в ЄС. Ось вони:
законодавчо удосконалити процедуру відбору та призначення членів Конституційного суду;
завершити формування оновленого складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
призначити керівників та запустити повноцінну роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України;
привести законодавство у сфері боротьби з відмиванням грошей у відповідність до міжнародних стандартів FATF та прийняти комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;
провадити антиолігархічне законодавство;
привести законодавство у сфері ЗМІ до вимог директив ЄС та посилити повноваження регулятора ЗМІ;
завершити реформу законодавства щодо національних меншин згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.
Чесно кажучи, я не бачу в цьому переліку питань, які не відповідають суспільному запиту українців. Всі ці реформи давно назріли. Тепер вони будуть впроваджені у прискореному темпі. Уряд ставить амбіційну мету вже до кінця 2022 року отримати від ЄС позитивний висновок щодо відповідності цим 7 критеріям. У разі позитивного висновку почнуться переговори про запуск процедури вступу України в Європейський Союз. Президент України вже найближчим часом представить Дорожню карту реформ, щоб це стало реальністю.
Разом з умовами країна-кандидатка потенційно отримує доступ до так званих структурних фондів Євросоюзу. Це сотні мільярдів євро, які можуть бути спрямовані на відбудову міст, постраждалих через війну, відновлення інфраструктури (доріг, мостів, шкіл, лікарень та ін.), а також побудову нової структури української економіки. Принаймні, так було з попередніми країнами-кандидатами. Дуже важливо розумно, прозоро і справедливо розпорядитись доступом до цих фондів. Можливий напрямок структурної допомоги ЄС для України - стимулювання відходу від сировинної моделі економіки і впровадження пріоритету на сучасну переробну промисловість.
Ще один важливий нюанс: потрібно пам’ятати, що у досвіді країн-кандидатів на членство в ЄС були й негативні приклади. Туреччина перебуває у статусі кандидата на вступ до Євросоюзу з 1999 року. Боснія і Герцеговина подала заявку на членство в ЄС у 2016 році, але все ще не набула статусу кандидата на членство в ЄС. Урок від цих країн - нерішучість вбиває шанси. Проте, сьогоднішня налаштованість Президента України, Верховної Ради України та Уряду на досягнення мети практично не залишає сумнівів, що Україна збереже рекордні темпи інтеграції в ЄС.
Розгляд української заявки відбувається у дуже непростий момент для самого Європейського Союзу. Урядам країн ЄС все частіше доводиться обирати між локальними економічними інтересами та спільними демократичними цінностями. Але тим важливіше сьогоднішнє одностайне рішення щодо надання Україні офіційного статусу кандидата в члени ЄС.
Переконаний, не тільки Європейський Союз посилить Україну, а й Україна здатна посилити Європейський Союз. Наша єдність - дуже вагома зброя, яка наближає Перемогу.”- підсумував Заступник Голови Комітету.