Голова Комітету Дмитро Наталуха поінформував про третій пакет санкційних рекомендацій групи "МакФола-Єрмака", у складі якої він працює з початку квітня.
"Я б, скоріше, зробив акцент не на 72 годинах для "кремлівських родин", а ось на чому, - розповідає Дмитро Наталуха. - Я вважаю, що у відношенні російських парламентарів треба відходити від персональних санкцій, а натомість - вводити санкції інституційні.
Тобто, визнати всі діючі партії Державної Думи РФ "терористичними організаціями, або особами, групами чи суб’єктами, причетними до терористичних актів".
Це - офіційна термінологія із Регуляції Єврокомісії (EC) №2580/2001. Станом на сьогодні ЄК надала такий статус трошки менше, ніж двадцятьом політичним партіям по всьому світу.
За таким же самим принципом партіям Єдина Росія, КПРФ, ЛДПР та іншим партіям ДержДуми, які санкціонували цю війну та з чиєї згоди російські військові чинять геноцид проти українського народу, варто було би надати такий же статус.
В чому принципова різниця?
Лише в одній Єдиній Росії за різними оцінками - від 6 до 8 млн. членів.
І якщо ця партія стає "терористичною організацією, або суб’єктом, причетним до терористичних актів" - всі ці мільйони "узкіх" опиняються перед вибором - вийти з партії і спробувати пропєтлять, або гордо залишитись.
Масовий "ісход" росіян з лав політичних партій призведе до неабиякої внутрішньої деморалізації населення.
Але і для тих гордих "синів єдінай-нєдєлімай", хто прийме рішення лишитись, буде бавовна по моралі - жоден західний банкір, ріелтор, туроператор, бухгалтер, юрист чи консультант більше не буде обслуговувати ані їх, ані членів їх сімей.
Що теж, якби, морально важкувато.
А мова йде, на секундочку, про +/- 10 млн осіб-членів всіх політичних партій в Думі, і це ще без врахування членів їх сімей.
І ось ці десять мільйонів осіб можуть вмить стати неприкаяними.
На мою думку - такий підхід більш реалістичний, ніж визнання Росії державою-терористом (хоча, цього безумовно треба продовжувати вимагати), та більш болісний, ніж санкції по персоналіях.
Я думаю, що незабаром ми почуємо перші відголоски цього підходу на Заході, бо артикулювання саме цієї ідеї - одна з причин моїх поїздок до наших союзників.
А я вмію бути дуже набридливим, особливо - коли на кону - український інтерес!"