Майже три місяці в Україні триває повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої російські окупанти розстрілюють і катують наших громадян, знищують майно, руйнують інфраструктуру і загалом стирають з лиця землі українські міста, селища і села.

На жаль, неможливо повернути найцінніше - людські життя, але необхідно змусити країну-агресора заплатити у повному обсязі за всі збитки і шкоду, завдані Україні, - вважають народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Доцільно звернути увагу на те, що наразі робиться в Україні для підрахунку відповідних втрат.

Так, з перших днів цієї агресії у лютому 2022 року KSE Institute (аналітичним центром при Київській школі економіки) спільно з Офісом Президента України, Мінекономіки, Мінреінтеграції, Мінінфраструктури, Мінрегіону розпочато реалізацію проекту «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua), спрямованого на фіксацію, перевірку, аналіз та оцінку втрат інфраструктури України, завданих війною. За результатами аналізу, здійсненого в рамках цього проекту, станом на 10 травня п.р. сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України складає вже понад 94,3 млрд дол. США, або майже 2,8 трлн грн. Зокрема пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше: 35,2 млн кв. метрів житлового фонду (орієнтовно на 31 млрд дол. США), 23,8 тис. км доріг (на 29,8 млрд дол. США), 208 підприємств (на 10,4 млрд дол. США), 12 цивільних аеропортів (на 6,8 млрд дол. США), 580 закладів охорони здоров’я (на 1,9 млрд дол. США), 295 мостів і мостових переходів (на 1,6 млрд дол. США), 992 заклади середньої та вищої освіти (на 1,3 млрд дол. США), 4,2 тис. га земельного фонду (на 1,1 млрд дол. США), 82 адміністративні будівлі (на 449 млн дол. США), 562 дитсадка (на 445 млн дол. США), 152 культурні споруди (на 329 млн дол. США), 27 нафтобаз (на 227 млн дол. США).

Водночас, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE Institute, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати (розраховані в цьому проекті), так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), становлять орієнтовно 564–600 млрд дол. США.

Поряд з тим, у березні 2022 року Урядом затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації /постанова КМУ від 20.03.2022 р. № 326 (із змінами)/. Зокрема, у цьому Порядку зазначено, що визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами:

1) людські втрати та пов’язані з ними соціальні витрати /всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли в результаті збройної агресії Російської Федерації, а також витрати, пов’язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг/;

2) економічні втрати, пов’язані з людськими втратами /непрямі економічні втрати, пов’язані із зменшенням чисельності населення та відповідним зменшенням економічних показників країни/;

3) військові втрати /людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов’язані з бойовими діями/;

4) втрати, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху /людські та матеріальні втрати і витрати правоохоронних органів, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху/;

5) втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства /втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення/;

6) втрати земельного фонду /втрати земельного фонду та пов’язана з ними упущена вигода/;

7) втрати лісового фонду /втрати лісонасаджень та пов’язані із ними витрати/;

8) втрати надр /втрати надр, завдані самовільним їх користуванням, а також шкода, завдана навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами/;

9) втрати акваторії /втрачена частина територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях/;

10) збитки, завдані природно-заповідному фонду /збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати/;

11) втрати інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку /зруйновані або пошкоджені автомобільні, залізничні шляхи, транспортні розв’язки, телекомунікаційні мережі та інші об’єкти транспортної інфраструктури/;

12) втрати енергетичної інфраструктури /зруйновані газо-, нафтопроводи, лінії електропередачі, інші об’єкти енергетичної інфраструктури/;

13) втрати культурної спадщини /втрати об’єктів культурної спадщини/;

14) економічні втрати підприємств /втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності/;

15) втрати установ та організацій /втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна/;

16) шкода, завдана земельним ресурсам /шкода, зумовлена забрудненням і засміченням земельних ресурсів/;

17) шкода, завдана атмосферному повітрю /шкода, завдана викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря/;

18) збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури /забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод/.

За кожним з таких напрямів вказано основні показники, які оцінюються, і доручено у шестимісячний строк затвердити відповідну методику визначення шкоди та збитків (наказом профільного міністерства за погодженням з Мінреінтеграції), а також закріплено відповідальні за визначення шкоди та збитків органи влади (переважно відповідні центральні органи виконавчої влади).

Слід звернути увагу, що при Національній раді з відновлення України від наслідків війни (створеній Указом Президента України від 21.04.2022 р. № 266 та основним завданням якої є розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України) утворені робочі групи, включаючи робочу групу з питань аудиту збитків, понесених внаслідок війни.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан у своєму зверненні до народних депутатів України щодо поданого звіту Рахункової палати за 2021 рік зазначив, що Рахункова палата братиме участь у складному та тривалому процесі визначення втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії. До речі, ще у березні п.р. Валерій Пацкан на власній сторінці Facebook відмітив, що у Рахунковій палаті знають, як порахувати збитки, завдані українській інфраструктурі, можуть і мають це зробити, як тільки закінчиться війна, а також запевнив, що звернеться до колег-керівників вищих органів фінансового контролю інших держав, які мають досвід проведення подібної інвентаризації збитків, щоб вони поділилися своїми методиками і напрацюваннями. При цьому зауважено, що згідно з світовою практикою підрахунок збитків – доволі довга процедура (наприклад, інвентаризація зруйнованих внаслідок урагану об’єктів в Пуерто-Рико тривала кілька років через нестачу експертів), тому вже зараз необхідно залучати фахівців, зокрема міжнародних, щоб якнайшвидше провести всі необхідні підрахунки.

У свою чергу, відповідаючи на запитання щодо оцінки збитків, завданих Росією Україні, Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив, що розглядається можливість запросити команду Світового банку для підготовки власної оцінки і надійних розрахунків збитків, оскільки у цій міжнародній інституції є кілька ефективних інструментів, які вже використовувалися в інших країнах, крім того, Україні потрібна надійна оцінка від третьої сторони, такої як Світовий банк /з інтерв’ю для Corriere della sera, розміщеного 28.04.2022 р. на офіційному сайті Мінфіну/.

Варто наголосити, що при визначенні загального обсягу відповідних втрат України також потрібно врахувати втрати нашої країни за 8 останніх років внаслідок окупації Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та окремих районів Донецької і Луганської областей.

Загалом Комітет з питань бюджету звертає увагу на доцільність об’єднання відповідних зусиль усіх зацікавлених сторін (органів влади, громадських установ, міжнародних організацій, іноземних експертів, постраждалих осіб) з метою забезпечення своєчасності, повноти і точності визначення усіх втрат України. Як наслідок, якісні результати такої роботи зможуть бути використані Україною передусім як докази для фіксації воєнних злочинів і порушень прав людини та відповідно для судових процесів і позовів проти Росії до міжнародних судів та з метою подальшого обов’язкового отримання репарацій від країни-агресора, а також для залучення міжнародної фінансової допомоги на відбудову України.

Маємо ретельно рахувати усі збитки України: країна-окупант за все заплатить!

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Ми разом - проти російської агресії”

03 липня 2022 12:53
03 липня 2022 09:47
02 липня 2022 15:00
02 липня 2022 14:41
02 липня 2022 14:18
02 липня 2022 11:21
02 липня 2022 09:49
01 липня 2022 18:49
01 липня 2022 16:45
01 липня 2022 16:23