Геноцид, який часто називають «злочином злочинів», відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року визначається як діяння, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. У масовому уявленні геноцид зазвичай асоціюється з величезною кількістю жертв, однак Конвенція не визначає певних цифр чи відсотків, коли убивства групи осіб перетинають межу геноциду.

Увесь світ був шокований убивствами, які відбулися у Бучі, але це лише одне місто. Навмисні та безцільні обстріли, убивства, викрадення були зафіксовані майже на усіх окупованих росією територіях України щодо українських цивільних, особливо щодо тих, хто ідентифікує себе як українець.

Серія таких масових вбивств не може бути кваліфікована як воєнний злочин, а відображає цілу кампанію, спрямовану на знищення українців як національної групи, якщо не повністю, то принаймні частково.

Понад це, неодноразові заяви президента російської федерації, який заперечує існування української національної ідентичності та української державності, загальна риторика російської пропаганди, яка вторує йому, очевидно, створюють  ідеологічне підґрунтя для таких звірств і є нічим іншим як закликами до геноциду українського народу.

Російським керівництвом неодноразово відзначалося, що однією з цілей їх воєнної агресії є т.зв. «денацифікація» України. Під «нацистами» російське керівництво має на увазі тих, хто розмовляє українською, відчуває себе українцем та прагне жити у незалежній Українській державі. Очевидно, що росіяни відмовляють українцям у самому праві на самовизначення, яке є основоположними принципом міжнародного правопорядку.

Немає сумнівів, що, керуючись такою викривленою логікою, російські війська і вчиняють вбивства, катування, ґвалтування та навіть глумління над тілами убитих українців. Саме тому військові дії спрямовані на цивільне населення, на об’єкти критичної та соціальної інфраструктури. Саме тому окупанти створюють умови, які розраховані на фізичне винищення населення, як-то блокують населені пункти, перешкоджають доступу гуманітарних вантажів та евакуації населення. Численними також є факти примусового переміщення населення на території російської федерації, вивезення українських дітей з подальшими намірами передати їх на всиновлення у російські сім’ї. На територіях, тимчасово окупованих росією, відбуваються викрадення проукраїнських активістів та місцевої влади, влаштовуються показові вилучення українських книг з бібліотек та шкіл, знищуються українські пам’ятники та будь-яка українська символіка.

Те, що здавалось залишилось далеко позаду у світовій історії, сьогодні відбувається у самісінькому центрі європейського континенту, і це – винищення цілої нації.

Звичайно, у найскладнішій ситуації опиняються найбільш вразливі верстви населення – діти, особи з інвалідністю, пенсіонери, малозабезпечені особи. Такі громадяни часто відмовляються евакуюватися з територій, де ідуть бойові дії чи є велика їх загроза, і тим самим наражають себе на надзвичайну небезпеку.

Відповідно до статті 8 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього кожен її учасник може звернутися до відповідного органу Об’єднаних Націй з вимогою здійснити, згідно з положеннями Статуту ООН, усі необхідні дії з метою попередження і запобігання актів геноциду.

Сьогодні весь цивілізований світ зіштовхнувся з неймовірним викликом. У цих надзвичайних обставинах міжнародна спільнота повинна проявити свою єдність та негайно вчинити усі необхідні дії, спрямовані на запобігання подальшому вчиненню актів геноциду українського народу.

З цією метою понад третина депутатів українського парламенту зареєструвала проект Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» (реєстр. № 7276), у якому звертається до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо визнання вчинення Російською Федерацією геноциду Українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території України.

Статут ООН визначає, що народи Об’єднаних Націй переповнені рішучості позбавити майбутні покоління від бід війни та  утвердити віру в основні права людини.

 

Світ має визнати геноцид Українського народу з боку росії!

Світ має врятувати майбутні покоління українців!


Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Ми разом - проти російської агресії”

03 лютого 2023 10:38
01 лютого 2023 16:32
01 лютого 2023 10:17
31 січня 2023 12:21
31 січня 2023 11:29
30 січня 2023 16:15
27 січня 2023 11:37
26 січня 2023 19:57
26 січня 2023 16:51
26 січня 2023 14:59