Російські окупанти, починаючи з 2014 року, нищили і розграбовували культурну спадщину на тимчасово окупованих територіях Криму, Луганської й Донецької областей.
З початку нового витка агресії, а фактично повномасштабної війни проти України, під час наступу на Київ агресор знищив Іванківський історико-краєзнавчий музей, в якому зберігались твори видатної української художниці Марії Приймаченко. У Харкові вороги пошкодили Успенський собор, який пережив більшовиків і Другу світову війну. Нарівні з непоправними людськими втратами Україна зазнає трагічних втрат культурного надбання.
Знищення об’єктів культурної спадщини – невідновних свідків того, хто ми і як відбувалося становлення нашої держави – це злочин перед Україною та її громадянами, перед нашою історичною пам’яттю. Збереження культурного надбання, яке несе в собі генетичний код держави, – це інвестиція в підняття рівня національної ідентичності, що матиме одним з наслідків зміцнення державності та безпеки держави, посилення запасу міцності держави.
В часи повномасштабної війни, яку проти України розв’язала російська федерація, та до якої приєдналася білорусь, вкрай важливо, щоб покарання за злодіяння на території нашої країни не уникнув жодний окупант. Цьому допоможе приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до вимог міжнародного кримінального права.


У зв’язку з вказаним, надактуальним є підписання прийнятого 20 травня 2021 року Верховною Радою України Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права № 1461-IX. Цим законом, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за умисне вчинення у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом:
- злочинів проти людяності;
- геноциду;
- нападу на незахищені та такі, що не є військовою ціллю, населений пункт або будівлі, інші цивільні об’єкти;
- захоплення або пошкодження чи знищення майна,
- нападу на будівлю, призначену для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичну пам’ятку, госпіталь чи місце зосередження хворих і поранених, якщо це не є військовою ціллю, тощо.
Також передбачено кримінальну відповідальність за воєнні злочини проти рухомих та нерухомих цінностей, будівель та центрів, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Запроваджується принцип універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов'язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави. Крім того, передбачається, що до таких злочинів не буде застосовано строки позовної давності.
Перед Україною постає завдання вживати всіх можливих заходів для захисту людей та культурної спадщини, тому Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звертається до Президента України з клопотанням про невідкладне підписання цього Закону.








Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Ми разом - проти російської агресії”

20 червня 2024 19:00
20 червня 2024 18:45
20 червня 2024 14:55
20 червня 2024 14:50
19 червня 2024 19:00
19 червня 2024 18:50
19 червня 2024 16:09
19 червня 2024 16:04
19 червня 2024 15:29
19 червня 2024 15:25