Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак здійснив навчально-ознайомчий візит до Німеччини, відвідавши Берлін та Мюнхен, з метою вивчення організації державної політики у сфері освіти дорослих, ролі місцевого самоврядування в цій сфері, інтеграції відповідної системи в законодавство та механізмів її фінансування.

До робочих зустрічей долучилися заступник голови Комітету Сергій Колебошин, Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Роман Грищук та заступник Міністра освіти і науки Микола Трофименко. 

Під час поїздки делегація ознайомилася з досвідом різних федеральних земель Німеччини, відвідала муніципальні освітні центри, національні асоціації та двомовні школи, а також провела робочі зустрічі з парламентаріями та представниками місцевих органів влади. 

«Це важливий і практичний напрям, який, на мою думку, допоможе українцям залишатися активними, затребуваними та інтегрованими в життя суспільства в будь-якому віці, особливо в умовах війни та під час майбутньої відбудови. Окрема увага – реінтеграція ветеранів до цивільного життя, це першочерговий пріоритет», – зазначив Сергій Бабак.

У рамках відрядження українська делегація відвідала Німецьку асоціацію народних університетів (DVV) – національну організацію Німеччини, яка об’єднує близько 840 народних університетів (центрів освіти дорослих) по всій Німеччині.

В рамках робочого візиту Сергій Бабак провів зустріч з колегою з Бундестагу — головою Комітету з питань освіти, сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді Саскією Ескен. Парламентарії обговорили досвід Німеччини у сфері освіти дорослих як орієнтир для реінтеграції українських ветеранів та дорослих у мирне життя після війни. Сторони обговорили важливість системного підходу, врахування попереднього освітнього досвіду, роль школи у формуванні ставлення до навчання, а також локальний рівень реалізації програм освіти дорослих за підтримки громад і роботодавців.

«Окремо подякував Німеччині за постійну військову, фінансову та гуманітарну підтримку, зокрема за прихисток понад 1,2 мільйона українців, також домовилися про подальшу співпрацю й обмін даними й експертизою щодо законодавства», — зауважив Сергій Бабак.

Під час візиту українська делегація також ознайомилася з роботою одного з муніципальних освітніх центрів у Берліні – Volkshochschule, який відкритий для всіх мешканців міста. Центр пропонує широкий спектр освітніх програм для дорослих, включно з вивченням понад 20 мов світу, інтеграційними та професійними курсами, розвитком базової грамотності та навичок читання і письма, а також курсами громадянської та соціальної освіти. Крім того, відвідувачі можуть поглиблювати знання з політичних питань, освоювати цифрові навички та займатися творчістю – від мистецтва й дизайну до музики та театру.

Центр працює з людьми різного віку, рівня освіти та життєвого досвіду, пропонуючи навчальні програми від базового до просунутого рівня, що підтримує концепцію безперервного навчання впродовж життя. Курси можуть відбуватися як очно, так і у змішаному форматі, що дозволяє адаптувати навчання до потреб слухачів. Щороку 6–7% жителів Берліна користуються курсами муніципальних центрів освіти дорослих (VHS), хоча вони становлять лише частину широкої мережі провайдерів освіти впродовж життя. Загалом понад 60% дорослого населення Берліна щороку опановують нові навички та знання, використовуючи різноманітні освітні можливості.

Під час зустрічі з Послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим сторони обговорили ключові питання освітньої політики для українців за кордоном, зокрема: визнання результатів навчання українських дітей, роль українських освітніх центрів та інтеграцію дітей у місцеві навчальні системи без втрати української ідентичності. Особливу увагу приділили німецько-українській школі в Берліні як прикладу поєднання двох освітніх систем.

В німецько-українській школі наразі навчається понад 190 українських учнів. Школа охоплює початкову школу, перший ступінь загальної середньої освіти у форматі інтегрованої середньої школи та вищий гімназійний рівень, забезпечуючи безперервний освітній процес для українських і німецьких учнів. Предмети з української мови, літератури та історії викладаються за українськими навчальними планами, а українська мова може бути визнана другою іноземною при переході до вищої школи. Паралельно учні отримують німецькі документи про середню освіту (BBR, eBBR, MSA, атестат зрілості) та українські документи через екстернат Міжнародної української школи (МУШ), що відкриває можливості подальшої професійної та університетської освіти в Україні та Німеччині.

Делегація також відвідала Сенат Берліна, де обговорила з Марком Хампрехтом організацію двомовної освіти та інтеграцію українських дітей у місцеву систему. 

«Отримали високу оцінку нашого Закону щодо визнання результатів навчання, здобутих за кордоном. Німецькі колеги зазначили, що прийнятий Закон значно спростив інтеграцію українських дітей в освітню систему Німеччини», — зауважив голова Комітету Верховної Ради.

У Мюнхені українська делегація провела робочу зустріч із депутаткою Парламенту федеральної землі Баварія, головою освітнього парламентського комітету та президенткою BVV – парасолькової асоціації, яка об’єднує близько 160 муніципальних центрів освіти дорослих Баварії (Volkshochschulen), пані докторкою Уте Айлінг-Гютіг. Під час зустрічі обговорювали освітнє законодавство України та Німеччини.

Вона розповіла, що новий Закон про освіту дорослих у Баварії був ухвалений у 2017 році. При цьому зі старої редакції зберегли принципово лише один абзац, який визначає відповідальність держави за розвиток освіти дорослих та гарантує всім громадянам доступ до навчання у будь-якому віці. Саме цей підхід і сьогодні вважається основою всієї системи освіти дорослих у землі Баварія.

У Баварії, за словами голови Комітету Верховної Ради Сергія Бабака, освіта дорослих розглядається як сучасний і конкурентний продукт. 

«Досвід провідних країн, зокрема Німеччини, є цінним орієнтиром для України, адже обмін успішними практиками дозволяє будувати власну систему освіти дорослих на основі кращих світових стандартів», — резюмував Сергій Бабак.

Під час зустрічі з представниками Міністерства освіти та культурних справ Баварії представники українського Парламенту обговорили імплементацію законодавства у сфері освіти дорослих. Зокрема, йшлося про баварську модель, за якої освіта дорослих має рівний статус з іншими рівнями освіти, що закріплено в Конституції землі, та ґрунтується на принципах свободи й розмаїття, які передбачають автономію закладів у формуванні програм. Окрему увагу приділили підходам до фінансування, зокрема створенню конкурентного середовища між центрами при збереженні базового рівня державної підтримки. Ключовою метою цієї моделі є забезпечення доступності освіти дорослих і розвиток особистості, соціальних та комунікаційних навичок. Сторони домовилися продовжити співпрацю для вивчення практичного досвіду Баварії у впровадженні відповідного законодавства. 

Також українська делегація відвідала один із муніципальних центрів освіти дорослих у Мюнхені. За словами Сергія Бабака, на території центру працює дитячий садок, фінансований міським бюджетом, що дозволяє батькам поєднувати навчання з доглядом за дітьми. Значна частина програм орієнтована на людей старшого віку, із комфортним темпом засвоєння матеріалу. Щороку послугами цього центру користуються близько 240 тисяч осіб, з них приблизно 30% – українці. Найбільшим попитом користуються мовні курси, а також курси з обробки фото, монтажу фільмів та програмування. Центр пропонує платні та безкоштовні програми, інклюзивні формати і онлайн-навчання, частка якого наразі становить близько 12%.

«Це гарний приклад вдало організованої інфраструктури, де освіта дорослих є зручною, доступною та відповідає потребам різних груп населення. Досвід таких центрів особливо важливий для України з огляду на повернення ветеранів до мирного життя та потребу в навчанні й перекваліфікації», — резюмував голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Досвід, отриманий під час робочих візитів українських парламентарів до провідних країн Європи дозволяє вивчати кращі закордонні практики, зокрема, у сфері освіти. Це важливо для впровадження ефективних рішень у законодавстві та підвищення якості освітніх програм в Україні.