Протягом 2023 року Комітетом проведена робота з розгляду та підготовки 22 законопроектів, які в подальшому Верховна Рада України прийняла як закони, та 4 постанов Верховної Ради України.

 06 травня 2023 року набрав чинності Закон України №3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», прийнятий Верховною Радою України 11 квітня 2023 року (законопроект реєстр. №8064), яким внесені зміни до законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з метою врегулювання деяких особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану.

Прийняття цього Закону є важливим кроком щодо вдосконалення сфери примусового виконання під час воєнного стану, що відновлює законні права і доступ до правосуддя фізичних і юридичних осіб. Зокрема, Законом відновлюється примусове виконання значної категорії виконавчих документів – виконавчих написів, вчинених на нотаріально посвідчених договорах до оголошення воєнного стану. Також Закон дозволив розблокувати діяльність приватних виконавців, офіси яких розташовувалися на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких проводяться активні бойові дії. Крім того, здійснено розблокування виконання рішень по незавершеним виконавчим провадженням у тих приватних виконавців, які не можуть зупинити свою діяльність і при цьому не мають можливості фактично вести професійну діяльність.

 29 травня 2023 року парламентом України прийнято Постанову Верховної Ради України №3119-IX про Заяву Верховної Ради України «Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя» (проект Постанови реєстр. №9331), якою схвалено Заяву Верховної Ради України «Про засудження та недопустимість ситуації, яка склалася у Верховному Суді».

Прийняття вказаної Постанови забезпечує висловлення Верховною Радою України, яка діє від імені Українського народу як єдиний орган законодавчої влади України, позиції про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя, враховуючи нещодавню ситуацію, яка склалася у Верховному Суді у зв’язку з оприлюдненням Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у засобах масової інформації повідомлення про ймовірне вчинення Головою Верховного Суду корупційних діянь.

 21 липня 2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», прийнятий 29 червня 2023 року Верховною Радою України, (законопроект реєстр. №7574-д).

Законом внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» замінено на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду.

Передбачені Законом зміни забезпечать поступове впровадження електронних комунікацій із судом, сприятимуть обов’язковій реєстрації та використанню електронних кабінетів у ЄСІТС представниками правничих професій та юридичними особами, а також забезпечать можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.

На виконання вимог вказаного Закону Рішенням від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23 Вища рада правосуддя затвердила Зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Таким чином 18 жовтня 2023 року Закон введено в дію.

 22 липня 2023 року набрав чинності Закон України №3103-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» прийнятий 03 травня 2023 року Верховною Радою України, (законопроект реєстр. №9156-д), щодо правового регулювання суспільних відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Цим Законом на виконання пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2022 року №9-р(ІІ)/2022 за справою №3-270/2019(6302/19) забезпечується функціонування ефективного механізму здійснення та захисту права власності у сфері державної реєстрації прав з урахуванням можливих меж втручання держави у право мирного володіння майном (законності, легітимної мети, домірності в застосуванні юридичних засобів, за допомогою яких власника для задоволення певного публічного інтересу або позбавляють, або обмежують у здійсненні належного йому права власності).

 23 липня 2023 року набрав чинності Закон України №3185-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування установ виконання покарань та установ попереднього ув’язнення в період воєнного стану», прийнятий Верховною Радою України 29 червня 2023 року (законопроект реєстр. №8292), який адаптує систему виконання покарань до реалій воєнного часу.

Законом внесені зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув’язнення» з метою удосконалення окремих норм, що регламентують механізм реалізації прав засуджених та осіб, узятих під варту, а також порядок та умови їх тримання в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення, зокрема, в період воєнного стану.

Закон передбачив можливість створення у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України на період дії воєнного стану в Україні і у відбудовний період секторів максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі, а також врегулювання питання перебування у таборах для тримання військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі.

Також змінами до Закону України «Про попереднє ув’язнення» передбачено, що «за наявності технічної можливості у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України можуть облаштовуватися камери з поліпшеними умовами тримання».

Порядок надання особам, взятим під варту, платних послуг із забезпечення поліпшених умов тримання, а також перелік таких послуг, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

29 липня 2023 року набрав чинності Закон України №3223-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій», прийнятий Верховною Радою України 29 червня 2023 року (законопроект реєстр. №8392).

Цим Законом внесені зміни до Закону України «Про санкції», якими передбачено створення Державного реєстру санкцій з метою надання публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано персональні санкції відповідно до цього Закону, а також зміни до Кодексу адміністративного судочинства України з метою удосконалення судового розгляду справ відповідної категорії.

Реалізація прийнятого закону дозволяє забезпечити здійснення державою ефективної санкційної політики в умовах воєнного стану.

 03 серпня 2023 року набрав чинності Закон України №3022-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги», прийнятий Верховною Радою України 10 квітня 2023 року (законопроект реєстр. №7473-д), спрямований на забезпечення ефективної реалізації права на отримання безоплатної правничої допомоги в умовах воєнного стану.

Цим Законом внесені зміни до більш ніж тридцяти законодавчих актів з метою забезпечення ефективної реалізації в умовах воєнного стану права на отримання безоплатної правничої допомоги широкого кола осіб через обов’язкову участь адвоката у справах, зокрема що стосуються прав дітей (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, осіб, які постраждали від торгівлі людьми, осіб визнаних судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації,  оточенні (блокуванні), ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, викривачів у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, шляхом спрощення механізму організації надання такої допомоги.

На виконання пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону прийняті постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо організації надання безоплатної̈ первинної̈ правничої̈ допомоги органами місцевого самоврядування» від 13 жовтня 2023 р. №1088 та «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо доступу до безоплатної правничої допомоги» від 7 листопада 2023 р. №1163.

 20 серпня 2023 року набрав чинності Закон України №3277-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України», прийнятий Верховною Радою України 27 липня 2023 року (законопроект реєстр. №9322), що уточнює положення про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. З прийняттям цього Закону виконано одну з ключових рекомендацій Європейської комісії щодо членства України в ЄС.

Закон запроваджує абсолютно нову процедуру відбору суддів до Конституційного Суду Україени, адже конкурс відбуватиметься за допомогою спеціально створеної Дорадчої групи експертів (ДГЕ) з посиленою міжнародною складовою.

Перший склад ДГЕ став повноважним 13 жовтня 2023 року після призначення її членів, рекомендованих Радою суддів України, міжнародними та іноземними організаціями, а також Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська Комісія).

Станом на сьогодні Конституційний Суд України працює у складі 13 суддів. Призначення ще 5 суддів за результатами прозорого конкурсного відбору посилить інституційну спроможність Конституційного Суду України та ефективність захисту ним конституційних прав і свобод людини і громадянина. Конкурсні процедури тривають. У довгостроковій перспективі встановлений Законом механізм відбору суддів Конституційного Суду України має позитивно вплинути на якість рішень органу конституційної юрисдикції, що у свою чергу, сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до судової влади.

09 листопада 2023 року Верховною Радою України прийнято Постанову №3457-IX «Про призначення Кузнєцової Н.С. членом Дорадчої групи експертів» та Постанову №3458-IX «Про обрання ШАКУНА В.І. заступником члена Дорадчої групи експертів» (проекти постанов реєстр. №№10231, 10232 відповідно).

Відповідно до частин першої-третьої статті 10² Закону України «Про Конституційний Суд України» Дорадча група експертів утворюється з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду; Дорадча група здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та Положення про Дорадчу групу експертів, яке розробляє та затверджує Дорадча група експертів; Верховна Рада України призначає одну особу до складу Дорадчої групи експертів.

Згідно з частиною першою статті 10¹² цього Закону суб’єкт призначення одночасно з призначенням члена Дорадчої групи експертів обирає одного заступника члена Дорадчої групи експертів на строк його повноважень.

Відповідно до поданої на веб-сайті Конституційного Суду України інформації (https://ccu.gov.ua/storinka/age) Дорадча група експертів 12 листопада 2023 року затвердила Положення про дорадчу групу експертів, 04 грудня 2023 року ухвалила Методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посади судді Конституційного Суду України, а також активно розпочала працювати з отриманими документами щодо кандидатів та збирати стосовно них потрібну для оцінювання інформацію.

 03 вересня 2023 року введено в дію Закон України №3257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави», прийнятий Верховною Радою України 17 липня 2023 року (законопроект реєстр. №4482).

Закон стосується правового регулювання цивільних відносин у сфері утворення, функціонування та ліквідації філії/представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Цим Законом запроваджується для відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави відкрита, прозора, та швидка процедура державної реєстрації; ефективна і максимально швидка та необтяжлива процедури припинення їх діяльності; забезпечується виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції (імплементація положень Директиви (ЄС) 2017/1132 Європейського Парламенту та Ради від 14 червня 2017 року, що стосуються деяких аспектів корпоративного права (Кодифікація), зокрема, щодо правил розкриття інформації, які застосовуються до філій компаній з інших держав-членів, шляхом внесення інформації про такі відокремлені підрозділи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та відкриття її для загального доступу).

 03 вересня 2023 року набрав чинності Закон України №3320-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо розширення кола об’єктів цивільних прав», прийнятий Верховною Радою України 10 серпня 2023 року (законопроект реєстр. №6447). Цим Законом розширено коло об’єктів цивільних прав, включено до нього таку категорію як «цифрові речі». У Законі визначено, що цифровою річчю є благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. До цієї категорії віднесено, зокрема, віртуальні активи та  цифровий контент. Отже, Закон  сприятиме ефективному здійсненню та захисту прав на віртуальний актив, цифровий контент, онлайновий обліковий запис, гроші та цінні папери, що існують виключно у цифровій формі.

 20 вересня 2023 року набрав чинності Закон України №3354-IX «Про правотворчу діяльність», прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 2023 року (законопроект реєстр. №5707), який ухвалено з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні. Він покликаний зробити законодавчі процеси більш зрозумілими та ефективними та врегулювати діяльність та відносини, що пов’язані з плануванням, розробкою, прийняттям, застосуванням нормативно-правових актів та моніторингом їх виконання.

Цей Закон має системоутворюючу роль у подальшій розбудові української правової системи.

Вперше законодавчо окреслений принцип верховенства права для всіх галузей законодавства: він «включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя».

Законом встановлюються та змістовно розкриваються такі основні принципи правотворчої діяльності, як принцип системності та комплексності; принцип пропорційності; принцип ресурсної забезпеченості. Введено єдиний категорійно-понятійний апарат та законодавчо визначені такі поняття, як «норма», «закон», «кодекс», «нормативно-правовий акт», також визначена ієрархічна система нормативно правових актів відповідно до їх юридичної сили.

Найбільш важливими для правозастосовчої діяльності є положення Закону, які регулюють питання дії нормативно-правових актів у часі, просторі, за колом суб’єктів, подолання правових прогалин та колізій норм права.

Також Законом визначаються особливості планування правотворчої діяльності із розробки проектів законів, запровадження механізмів юридичного прогнозування, процедур підготовки проектів нормативно-правових актів тощо.

Закон набрав чинності, але вводиться в дію в основній частині через рік після припинення воєнного стану. Разом з тим, встановлені Законом визначення та підходи (які існували в правовій доктрині, проте не були формалізовані) вже можуть використовуватися у правозастосовчій практиці.

05 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3265-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам», прийнятий Верховною Радою України 14 липня 2023 року, (законопроект реєстр. №5229).

Закон стосується правового регулювання цивільних відносин у сфері захисту соціально-економічних прав та законних інтересів дитини в Україні.

Цим Законом удосконалюється механізм захисту прав дітей (особливо малолітніх) та підопічних при вчиненні батьками (усиновлювачами) або опікунами правочинів щодо належних дітям майнових прав, цінного майна, особливо нерухомого, а також транспортних засобів. Так, батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; 2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини; 3) вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина. Крім того, державний реєстратор встановлюватиме наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу.

 19 жовтня 2023 року набрали чинності Закон України №3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», прийнятий Верховною Радою України 09 серпня 2023 року, (законопроект реєстр. №9261) та Закон України № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», прийнятий Верховною Радою України 06 вересня 2023 року, (законопроект реєстр. №9483-2).

Прийняття цих законів забезпечує відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів, що має важливе значення для авторитету судової влади та суспільної довіри до неї.

Зазначені закони спрямовані забезпечити порядок формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та початок роботи цієї служби, проведення прозорого та відкритого конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Розгляд дисциплінарної справи відбуватиметься у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники. Перебіг засідання транслюватиметься в режимі реального часу.

Вища рада правосуддя привела у відповідність з вказаними законами свій Регламент та виклала його у новій редакції. Оновленим Регламентом Вищої ради правосуддя визначені критерії пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюватимуться в хронологічному порядку за датою надходження з урахуванням такої пріоритетності:

• якщо наслідком дисциплінарного провадження може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;
• щодо судді, який звернувся із заявою про відставку, якщо наслідком дисциплінарного провадження може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;
• щодо судді, кваліфікаційне оцінювання якого зупинено у зв’язку з розглядом дисциплінарної скарги;
• щодо судді, стосовно якого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України внесено рекомендацію про призначення за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади судді, переведення, якщо наслідком дисциплінарного провадження може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України;
• якщо у скарзі наведені відомості про дії судді, що викликали значний суспільний інтерес.

Слід нагадати, що після відповідних змін до законодавства Вища рада правосуддя не розглядала дисциплінарні скарги щодо суддів з серпня 2021 року.

За цей час у Вищій раді правосуддя накопичилося більше 12 тис. скарг щодо суддів.

19 грудня 2023 року Вища рада правосуддя оголосила конкурс на зайняття посад керівника служби дисциплінарних інспекторів – заступника керівника секретаріату Вищої ради правосуддя, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Таким чином, зазначені закони сприяють розв’язанню проблеми блокування розгляду скарг щодо суддів.

 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України №3424-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи», прийнятий Верховною Радою України 19 жовтня 2023 року (законопроект реєстр. №10087-1).

Цим Законом внесені зміни до положень Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими уточнюється, що обов’язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС стосується тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.

Водночас Законом передбачено виняток для учасника справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою такого органу, які звільняються від обов’язку зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб – громадян України.

Також прийнятим Законом вирішено надзвичайно важливе в умовах воєнного стану питання щодо можливості отримання паперових копій документів, у тому числі у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування ЄСІТС.

 26 грудня 2023 року набрав чинності Закон України №3337-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій», прийнятий Верховною Радою України 23 серпня 2023 року (законопроект реєстр. №9419-д), яким відновлюється обов’язок всіх політичних партій звітувати про свої фінанси та майно, а також функції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо перевірок цих звітів.

Обов’язок щоквартального звітування до НАЗК для політичних партій було запроваджено у 2015 році, це було однією з умов отримання безвізового режиму з ЄС. Але звітування було призупинено спочатку у зв’язку з пандемією COVID-19, а згодом через введення воєнного стану.

Закон передбачає відновлення подання звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – звітів) для парламентських партій. Парламентські партії зобов’язані подати раніше не подані звіти (за 2020-2023 роки) впродовж 90 днів після набрання чинності законом, інші партії повинні прозвітувати впродовж 120 днів після набрання чинності законом.

Цей Закон сприятиме виконанню рекомендацій Венеціанської Комісії щодо шляхів протидії олігархізації в Україні, що передбачають вдосконалення правил фінансування політичних партій і виборчих кампаній та механізмів контролю. Також прийняття Закону забезпечує реалізацію двох пунктів вимог Єврокомісії для початку переговорів про набуття членства України в ЄС.

 21 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України №3480-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку» (законопроект реєстр. №9451), який набирає чинності 19 січня 2024 року.

Законом внесені зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув’язнення» з метою врегулювання окремих проблемних питань реалізації виконання зобов’язань під час видачі (екстрадиції) в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених, зокрема у воєнних злочинах.

Законом передбачено, що вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, визначає перелік колоній, у яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку.

Очікується, що реалізація цього Закону забезпечить підвищення ефективності видачі (екстрадиції) в Україну підозрюваних, обвинувачених та засуджених, насамперед з країн Європейського Союзу.

 08 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України №3449-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (законопроект реєстр. №9287), який набирає чинності 30 січня 2024 року.

Цим Законом забезпечується вдосконалення правового регулювання в частині захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного стану. Так, у разі тимчасово окупованої території, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження надається можливість відкриття спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину іншим нотаріусом не за місцем відкриття спадщини.

 08 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України №3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (законопроект реєстр. №9288), який набирає чинності 30 січня 2024 року.

Цим Законом забезпечується захист майнових та особистих немайнових прав спадкоємців та врегульовуються особливості порядку відкриття та оформлення спадщини в умовах воєнного стану. Так, визначається місце відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця; місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини (за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна); місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право»), зупиняється перебіг позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні, у період дії воєнного стану в Україні, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи (часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті). У період дії воєнного стану в Україні, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

 10 серпня 2023 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №3321-IX «Про цифровий контент та цифрові послуги» (законопроект реєстр. №6576), який набирає чинності 02 березня 2024 року.

Україна, підписавши Угоду про асоціацію із Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, взяла на себе низку зобов’язань, одним із яких є забезпечення поступового наближення законодавства України до acquis Європейського Союзу. З метою наближення імплементації  Директиви 2019/770 про договори постачання цифрового контенту та цифрових послуг (прийнятої у травні 2019 року Європейським Парламентом та Радою) Відсутність нормативно-правового регулювання надання споживачам цифрових контентів та (або) цифрових послуг є однією із визначальних причин сповільненого розвитку цього сектору ринку. Тому прийняття зазначеного Закону допоможе його суттєво пожвавити.

 08 грудня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (законопроект реєстр. №10140-д).

Прийнятим законом внесені комплексні зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про запобігання корупції», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Вищий антикорупційний суд», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», зокрема змінено правила складення кваліфікаційного іспиту (як в межах добору, так і в межах кваліфікаційного оцінювання), проведення конкурсних процедур та порядок призначення на посаду, вирішено проблему, яка довгий час існує із переведенням суддів за результатами конкурсу. Також положеннями прийнятого Закону вирішено питання по завершенню конкурсів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних та місцевих судів, оголошених 14 вересня 2023 року.

Реалізація прийнятих змін забезпечить удосконалення процедур суддівської кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які стоять перед судовою владою та державою.

 21 листопада 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3481-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України» (законопроект реєстр. №5456-д), який набув чинності 27 грудня 2023 року.

Вказаним Законом передбачається, що Голова Верховного Суду не пізніше ніж у двадцятиденний строк з дня набрання чинності цим Законом зараховує суддів Верховного Суду України до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї спеціалізації, що відповідає спеціалізації судової палати Верховного Суду України, в якій такий суддя здійснював правосуддя. До того ж, до апарату Верховного Суду переводяться працівники апарату Верховного Суду України без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначні посади, за умови їх наявності.

Водночас цей Закон визначає можливість та порядок переведення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до апеляційного суду чи місцевого суду, який відповідає спеціалізації такого судді в порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без конкурсу і з урахуванням деяких особливостей.

Крім того, встановлюється, що судді Верховного Суду України, обрані на посади до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів, оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності.