15 листопада під головуванням Голови Комітету з питань енергетики та ЖКП Геруса А.М. та Першого заступника Голови Комітету Кучеренка О.Ю. відбулося засідання постійно діючої робочої групи з моніторингу за виконанням Закону України «Про ринок природного газу» та державним регулюванням ринку природнього газу.
У нараді взяли участь народні депутати, представники державних органів, органів місцевого самоврядування, суб'єктів ринку природного газу, громадських та профільних організацій.
На початку наради Олексій Кучеренко прокоментував ряд проблемних питань, а також згадав Указ Президента України №737/2023, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 листопада 2023 року «Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року.
Своєю чергою Андрій Герус повідомив, що робоча група планує моніторити виконання цього Указу Президента. Комітет має розуміти чого чекати цього опалювального сезону, які проблеми можуть бути заморожені до кінця війни і як можна зупинити накопичення боргів.
Представник НАК «Нафтогаз України» Іван Лукеря розповів про проблеми з заборгованістю на ринку природного газу. За його інформацією валова заборгованість ТЕЦ та ТЕС на сьогодні складає 103 млрд грн. Також він розповів, що цього року Нафтогаз України зміг реструктуризувати 17,7 млрд грн з 34,6 млрд грн боргів, які були сформовані до 2021 року,
Окрім того, він зазначив, що нерозрахунки населення та підприємств ТКЕ є основною причиною утворення цих боргів.
Експерт з Центру Разумкова Володимир Омельченко закликав присутніх почати розбиратися з самою природою створення заборгованостей, адже цю проблему намагають вирішити ще з 1998 року.
Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко підтвердив позитивну динаміку по реструктуризації. Також він розповів, що наразі середній тариф на послугу по теплопостачанню складає 1654 грн за Гкал. Водночас, у сьогоднішніх тарифах достатня ціна газу передбачена лише для 66,2%. Поточній рівень розрахунків населення становить приблизно 70%. З урахуванням цих значень можна порахувати, що «собівартість тарифу» по країні складає 46,3% — це явно свідчить про те, що ми рухаємося до боргової кризи.
Заступник комерційного директора Оператора ГТС Роман Шикеринець зазначив, що заходи з врегулювання боргів вже вживаються: ухвалені відповідні законопроєкти, укази Президента, регулярно проводяться різні круглі столи та робочі групи. Водночас він наголосив, що досі лишилася проблема з операторами ГРМ, які несанкціоновано відбирають газ з газотранспортної системи.
До обговорення долучилася Світлана Сабіщенко з Міністерства фінансів, яка зазначила що у 2022 році була бюджетна програма, завдяки якій передбачалося врегулювання заборгованості й передбачалися видатки у сумі 76 млрд грн. Вона зазначила, що згідно нормативно-правових актів, НКРЕКП мала проверифікувати суми заборгованості, але відповідні рішення не були прийняті.
Також вона повідомила, що ДАСУ проводила аудит 12 підприємств. На верифікацію різниці в тарифах ними подавалося 18 млрд грн, але за результатами перевірки було встановлене перевищення цієї суми на 4 млрд грн.
Ярослав Диковицький, позаштатний консультант Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, звернув увагу, що згідно фінансової звітності Нафтогазу 3а 6 місяців 2023 року загальна сума дебіторської заборгованості за природний газ склала понад 185 млрд грн, із яких близько 170 млрд грн було віднесено до резерву знецінення.
У разі погашення такої заборгованості (в т ч. і за рахунок відповідних компенсацій з бюджету) в Компанії формуватиметься значний прибуток, значна частина якого підлягатиме сплаті до бюджету у вигляді дивідендів.
Таким чином основним джерелом покриття різниці в тарифах та інших компенсаційних виплат з бюджетом є саме дивіденди від Нафтогазу та від Оператора ГТС.
Також він запропонував розглянути можливість внесення відповідних змін до законодавства для проведення проблемних взаєморозрахунків за газ, основним джерелом яких можуть бути дивіденди Нафтогазу та Оператора ГТС.
Підсумовуючи, Олександр Бутенко запропонував на наступному засіданні робочої групи розглянути питання погашення заборгованостей та проведення реструктуризацій. Міністерство вже підготувало зміни до закону № 1730 та «Про теплопостачання». Також підготувало проекти державних цільових програм (які вже пройшли урядові комітети) з модернізації підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Також Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури завершує роботу над стратегією з модернізації до 2050 року, з операційним планом до 2030 року, отже йде виконання зобов’язань. Крім цього продовжується розробка механізмів, які зможуть покращити фінансовий стан підприємств ТКЕ та збалансувати інтереси як постачальників, так і надавачів послуг.
Головуючий запропонував створити підрозділ при Нафтогазі України, який може вникнути у суть ланцюгової проблеми з ТКЕ. Адже газ – це товар, який сьогодні неефективно використовується і підприємствами ТКЕ, і населенням. Сьогодні у застарілому житловому фонді здебільшого немає регулювання теплопостачання, і при +10 за вікном ми маємо +28 у помешканнях.
На думку представника Нафтогазу щодо питання реструктуризації поточної заборгованості потрібно бути достатньо обережним. Краще реструктурувати 11 млрд, які можна зробити цього року, аніж лишати все на колись.
Наприкінці засідання член НКРЕКП Валерій Тарасюк висловив думку щодо доцільності внесення змін до мораторію на вартість розподілу газу. На його думку, мораторій повинен діяти лише для населення, а непобутові споживачі мають платити ринковий тариф.