11 травня 2023 року відбулись слухання у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання», в яких взяли участь народні депутати - члени Комітету, Міністр освіти і науки Оксен Лісовий, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, голова Державної служби якості освіти України Гурак Руслан, Освітній омбудсмен України Горбачов Сергій, академік-секретар Відділення загальної середньої освіти і цифровізації освітніх систем НАПН України Ляшенко Олександр, представники державних установ і відомств, органів управління освітою, педагогічні працівники, представники Світового Банку, експертного середовища (вітчизняні та міжнародні фахівці) та громадського сектору.

Учасники слухань відзначили актуальність питання щодо освітніх втрат і освітніх розривів, викликаних пандемією COVID-19 та повномасштабним російським вторгнення, визначення шляхів їх вимірювання та механізмів подолання.

На сьогодні держава не володіє повною та достовірною інформацією щодо реального впливу як карантину, спричиненого пандемією, так і війною в Україні на рівень досягнення українськими школярами результатів навчання, визначених державними стандартами загальної середньої освіти. В Україні відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат і освітніх розривів на рівні загальної середньої освіти, а також не розроблено механізмів їх подолання. Через це держава не може приймати адекватних рішень у галузі освіти для компенсації та надолуження втраченого/недоотриманого.

Відтак, метою цих слухань стала актуалізація питання формування цілісної державної політики щодо вимірювання освітніх втрат і освітніх розривів, які є наслідком пандемії COVID-19 та війни в Україні, а також механізмів їх подолання.

Під час слухань було обговорено низку проблемних питань, зокрема:

- формування чіткого термінологічно-понятійного апарату щодо освітніх втрат і освітніх розривів, без якого важко розробити систему їх оцінювання;

- як вимірювати освітні втрати та освітні розриви;

- необхідність забезпечення участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти PISA, TIMSS;

- якими мають бути шляхи подолання освітніх втрат та освітніх розривів: конкретні механізми, переваги та виклики кожного з них;

- як забезпечити диференційований підхід до різних категорій здобувачів освіти;

- використання потенціалу ІКТ для проведення вимірювання освітніх втрати та освітніх розривів з метою забезпечення повноти даних та можливості використання їх для формування як державної, так і локальної політики в галузі освіти.

Учасниками слухань фактично запропоновано комплекс заходів, необхідних для розроблення системи вимірювання освітніх втрат і освітніх розривів, а також конкретних механізмів компенсації освітніх втрат і освітніх розривів.

Учасники слухань також наголосили на тому, що назріла нагальна необхідність розроблення і прийняття Національної програми подолання освітніх втрат і освітніх розривів на рівні загальної середньої освіти, спричинених пандемією COVID-19 та повномасштабною війною, на період 2023-2030 рр., в якій потрібно визначити, які категорії здобувачів освіти втратили найбільше, без яких тем та яких знань школярі не зможуть продовжувати навчання, створивши таким чином мейнстрими подолання освітніх втрат. Також Національна програма повинна запропонувати різні формати та механізми щодо компенсації втрат для здобувачів освіти, які мають різний доступ до освіти та місцеперебування.

Рекомендації слухань Комітету з питань освіти, науки та інновацій будуть доопрацьовані з урахуванням пропозицій, висловлених під час засідання, та затверджені рішенням Комітету.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

18 квітня 2024 18:54
18 квітня 2024 18:32
18 квітня 2024 18:25
18 квітня 2024 18:15
18 квітня 2024 17:17
18 квітня 2024 17:09
18 квітня 2024 16:37
18 квітня 2024 15:55
18 квітня 2024 14:25
18 квітня 2024 12:59