Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, метою документа є використання електронного квитка у якості правової підстави для укладення договору перевезення пасажира та багажу, а також створення умов для належного функціонування автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті для реалізації однієї з ключових реформ транспортної галузі - впровадження електронного квитка.
Проектом Закону пропонуються такі зміни:
- до частини другої статті 910 Цивільного кодексу України - щодо визначення електронного квитка, поряд з паперовим квитком, підставою для укладення договору перевезення пасажира та багажу;
- до Закону України «Про міський електричний транспорт» та Закону України «Про автомобільний транспорт» надають осучаснені визначення термінів «електронний квиток» та «квиток», а також замінюють законодавство УРСР на акт законодавства України. На заміну повноважень Міністерства автомобільного транспорту УРСР, ці ж самі повноваження закріплюються за центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Очікуваними результатами реалізації Закону автори законопроекту називають створення умов для належного функціонування автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті, запровадження електронного квитка, на ряду з паперовим квитком, підставою для укладення договору перевезення пасажира та багажу.
Критеріями, за якими буде оцінюватися ефективність реалізації законопроекту, як вказано у пояснювальній записці до нього, буде відсоток осіб, що оплачуватимуть послуги з перевезення пасажира та багажу за допомогою електронного квитка від загальної кількості пасажирів перевезених автомобільним та міським електричним транспортом (автобус, трамвай, тролейбус).