Дане питання Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув на засіданні 3 березня в режимі відеоконференції.
Голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк поінформувала членів Комітету про результати засідання робочої групи з даного питання, яке відбулося 11 лютого за участю народних депутатів та представників Національного банку України.
За її інформацією, учасники наради дійшли згоди, що проблема безпідставного встановлення банками високого рівня ризику вчинення відмивання коштів для національних публічних діячів та їхніх родичів дійсно існує.
Водночас, встановлено, що норми Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», №361-IX, що регулює дане питання, відповідають Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/843, яка передбачає, що політично значущі особи підлягають посиленому фінансовому моніторингу протягом щонайменше 12 місяців після припинення повноважень.
На думку групи, проблема полягає не в Законі, а в правозастосовній практиці. «Проблема не в тексті Закону, а у кожному конкретному працівникові банку, який не бажаючи вивчати клієнта, робить вибір сказати, що той занадто ризиковий і відмовляє йому в обслуговуванні. І з цим, а не з текстом Закону потрібно боротися», - підсумувала Ольга Василевська-Смаглюк.
Робоча група запропонувала направити банкам України лист-роз’яснення Національного банку України у якому пояснити, як вирішити проблему і нагадати про санкції, які може застосувати НБУ у разі невиконання вимог Закону.
Водночас, народний депутат Альона Шкрум, яка також брала участь у роботі групи, висловила думку, що необхідно напрацювати зміни до Закону, щоб зобов’язати банки через певний період часу переводити публічну особу в групу низького ризику, якщо немає обумовлених підстав для того, щоб залишати її у групі високого ризику.
Представник Нацбанку підтвердив, що питання стосується правозастосування і для його вирішення немає необхідності вносити нові законодавчі норми.
Ряд членів Комітету запропонували розглянути на наступному засіданні проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (щодо визначення терміну "національні публічні діячі")» №4218, який стосується вирішення обговорюваної проблеми.
Водночас, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що даний законопроект потребує змін.
«Нам всім не подобаються заходи додаткового контролю, додаткових перевірок, встановлені для публічних діячів і чиновників, але ми повинні приймати рішення відповідально, таким чином, щоб це не зірвало наші міжнародні зобов’язання», - сказав він.
Голова Комітету запропонував створити робочу групу за участю представників НБУ і «розробити законопроект, який би, не порушуючи наші міжнародні зобов’язання, не ставлячи під удар всю країну, вирішував це питання більш радикально, ніж це пропонує НБУ – на рівні роз’яснення». За його словами, законопроект має зобов’язати банки переглядати статус клієнта і надавати пояснення, якщо він залишає його у статусі високого ризику.
Члени Комітету домовились доопрацювати законопроект
№4218 на засіданні робочої групи і розглянути на наступному засіданні.
Комітет розглянув питання реалізації норм Закону № 354-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна».
Як нагадав заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Холодов, згідно з даним Законом, з 1 лютого 2020 року була відключена система авторизованих майданчиків і до 1 липня 2020 року Фонд державного майна України мав розробити систему автоматичної оцінки нерухомості. Однак, за його словами, вона досі не почала роботу.
«Громадяни України змушені платити оцінювачам, хоча держава може і вже повинна надавати таку послугу безкоштовно», - сказав Андрій Холодов, додавши, що «оцінювачі можуть суттєво занижувати вартість нерухомості щоб платити менше податків. За оцінками ринку нерухомості, в результаті таких дій, тільки за 2020 рік, бюджет недоотримав близько шести мільярдів гривень».
За інформацією народного депутата, у січні-квітні 2020 року Фонд не розпочав розробку системи оцінювання, а в квітні значну частину бюджету ФДМУ було перерозподілено на інші статті і питання про повернення коштів не піднімалося.
Комітет заслухав Голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка щодо впровадження норм Закону № 354-IX.
За його словами, наразі відключені авторизовані майданчики і забезпечено безперешкодне безоплатне внесення оцінщиками інформації до єдиної бази ФДМУ.
Представники Фонду розповіли, що було розроблено технічне завдання створення єдиної бази нерухомості і її автоматичної оцінки, однак конкурс на відбір розробника програмного забезпечення не відбувся через вилучення коштів, призначених на дані цілі. Вони також поінформували про залучення грантових коштів для продовження розробки даної бази.
За словами Дмитра Сенниченка, розробка на фінальній стадії, проводяться тестування, і очікується, що нова платформа в червні 2021 року запрацює для всіх громадян.
Данило Гетманцев підкреслив, що терміни запровадження передбаченого Законом програмного забезпечення прострочені на рік і закликав ФДМУ прискорити роботу.
За підсумками обговорення народними депутатами буде розроблено рішення, яке буде ухвалене на наступних засіданнях Комітету.
Також Комітет заслухав голів Державної фіскальної служби (ДФС), Державної податкової служби (ДПС) та Державної служби фінансового моніторингу України щодо ситуації, яка склалася зі сплатою податку на додану вартість та акцизного податку на ринку сигарет, а також керівництво ТОВ «ТЕДІС Україна».
Представник ДПС поінформував, що ТОВ «ТЕДІС Україна» у 2019 році в цілому сплатило один 1,257 мільярда гривень податків, у 2020 році – 1,317 мільярда гривень. Зростання відбулося за рахунок акцизного податку з роздрібних продажів тютюнових виробів на 15 мільйонів гривень і за рахунок податку на прибуток з 90 до 151 мільйона гривень. Окрім того, є скорочення по сплаті податку на додану вартість в межах приблизно 14 мільйонів гривень.
Народні депутати обговорили проблемні питання забезпечення оподаткування роздрібного продажу товарів підакцизної групи.
Окрім того, піднімалися питання правомірності відшкодування ПДВ в Одеській області. Запропоновано розглянути це питання на наступних засіданнях Комітету.
Також народні депутати заслухали Голову ДФС Вадима Мельника щодо стану розслідування кримінальних проваджень, у яких фігурує ТОВ «ТЕДІС Україна».
За його словами, загалом порушено шість кримінальних проваджень в яких фігурує дана компанія. «Розслідування триває і наразі будь-які претензії кримінального характеру, де можуть бути вироки по несплаті ТОВ «ТЕДІС Україна» податків, відсутні», - підсумував доповідач.
За результатами розгляду даного питання буде напрацьовано рішення Комітету.