Комітетські слухання на тему: "Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні" відбулися у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування 19 січня у режимі відеоконференції.

Відкриваючи засідання, модератор слухань - голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила на актуальності теми реалізації національного плану України зі скорочення викидів (НПСВ) з великих спалювальних установок.

За її словами, НПСВ мав би вступити в дію 1 січня 2018 року, але останні роки його реалізація постійно переноситься, заговорюється або, навпаки, замовчується. «Така ситуація спричинила те, що у Комітет і особисто до мене звернулася низка громадських організацій з проханням звернути увагу на те, що в українському контексті є абсолютно неприпустимим перенесення будь-яких строків по встановленню фільтрів чи інших установок, які дозволяли би очищати повітря і дозволяли би українцям дихати чистим, безпечним повітрям без наслідків для здоров’я і життя, а також без збитків для державного бюджету у формі витрат, які кожного року несе Міністерство охорони здоров’я», - сказала народний депутат.

Леся Василенко також підкреслила, що свого часу були зроблені помилки, але завдання слухань «не шукати винних, а шукати шляхи, як ми можемо їх виправити, і в рекомендації до цих слухань включити конкретні положення щодо того, хто, що і в які строки має зробити аби ми стали на шлях реалізації НПСВ».

У засіданні взяли участь народні депутати України, представники профільних міністерств та державних органів, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, міжнародних партнерів, громадськості, бізнесу та науковців.

Перед учасниками слухань виступив заступник Міністра енергетики Максим Немчинов, який підкреслив складність обговорюваної теми і, водночас, наголосив: «Ми однозначно налаштовані на виконання своїх зобов’язань перед нашими європейськими партнерами і зобов’язань, які ми взяли на себе під час укладення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Виконання НПСВ є однією з умов виконання цієї угоди».

Заступник Міністра окреслив основні причини того, що виконання заходів, передбачених НПСВ досі не розпочалося, і зазначив: «Нам треба знайти модель і механізм, яким чином виконати зобов’язання щодо скорочення викидів і модернізувати нацплан розвитку енергетики, дотримуючись екологічних зобов’язань».

Максим Немчинов розповів, що НПСВ стосується викидів пилу, сірки і азоту, які виникають в результаті діяльності великих спалювальних установок. Він також поінформував про заходи, необхідні для реалізації національного плану та стан їх виконання.

На думку доповідача, необхідно переглянути терміни виконання ряду завдань з модернізації генеруючих блоків, а також виводити з експлуатації ті блоки, модернізація яких є недоцільною. Зокрема, за його словами: «Необхідно скорочувати кількість блоків, які працюють на вугіллі, оскільки вони економічно неефективні, і будувати нові генеруючі потужності, які будуть відповідати екологічним нормам і забезпечать маневрові потужності».

Максим Немчинов також підкреслив, що на реалізацію НПСВ необхідні інвестиції у розмірі понад чотири мільярди євро, яких держава не має.

Позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації представив заступник Міністра Руслан Стрілець.

Він нагадав, що близько 70% усіх шкідливих викидів в атмосферне повітря здійснюють об’єкти промисловості та енергетики. В Україні стан забруднення атмосферного повітря залишається незадовільним, що завдає непоправної шкоди здоров’ю людей.

Представник Міністерства наголосив на необхідності виконання НПСВ. Водночас, за його словами: «Держава має знайти дієві механізми фінансування таких природоохоронних заходів на кожному підприємстві-забруднювачі».

Руслан Стрілець також підкреслив, що, в першу чергу, необхідно зрозуміти, яка у країни енергетична стратегія і після цього приймати рішення про терміни і модель виконання природоохоронних заходів.

Представниця державної установи "Інститут громадського здоров'я ім. Марзєєва НАМНУ" Олена Турос відповіла на запитання щодо впливу забруднення повітря на рівень захворюваності громадян.

За її словами, 85% населення України проживає у місцях, де невідповідна якість повітря може впливати на здоров’я. Теплоенергетичні об’єкти створюють недопустимі карцерогенні ризики для населення, водночас, до оцінки їх впливу на навколишнє середовище необхідно підходити індивідуально.

Про зобов’язання України щодо НПСВ, а також терміни та особливості його виконання розповіли представники Енергетичного товариства і Представництва ЄС в Україні. Вони також надали свої рекомендації для реалізації національного плану.

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко наголосив: «Ми послідовно і наполегливо знаходимося на передньому фронті боротьби за чисте навколишнє середовище, зокрема, боротьби за чисте атмосферне повітря».

Олег Бондаренко поінформував, що на розгляді Комітету перебуває законопроект про зменшення впливу промислового забруднення, розгляд якого у сесійній залі планується на наступному тижні. Також очікується, що Кабінет Міністрів ближчим часом подасть зміни до закону про захист атмосферного повітря.

За словами народного депутата, Комітет наполягає на виконанні НПСВ. Водночас він підкреслив, що «будь-який план має бути реалістичним».

На реалістичності виконання національної програми наголосив також голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

За його словами, українська економіка повинна мати можливість розвиватися і, як наслідок, з’явиться можливість більше інвестувати в екологічні заходи.

Водночас, на думку голови Комітету, не можна відкладати реалізацію заходів зі зменшення викидів на тих підприємствах, які, як планується, продовжуватимуть працювати ще 10-15 років.

«Нам потрібно показати рух у цьому напрямку. І щоб цей рух був не декларативний, на словах, а був підкріплений певними діями. Тоді європейці нас будуть розуміти», - сказав Андрій Герус, зауваживши, що це дозволить говорити про адаптацію якихось умов до наших спроможностей.

«Потрібен конструктивний діалог, потрібен рух вперед і, звичайно, потрібно знаходити баланс з точки зору стійкого розвитку і покращення екологічної ситуації», - підсумував голова Комітету.

Позицію Комітету з питань економічного розвитку висловив його голова Дмитро Наталуха. «Історія із зеленою економікою, чистою економікою актуальна як ніколи. Цей тренд нікуди не подівся. Однак, наша промисловість не факт, що готова до настільки масштабних і глобальних змін», - сказав він, зазначивши, що необхідні ресурси для модифікації.

Дмитро Наталуха поінформував, що цього року Комітет з питань економічного розвитку разом із Комітетом з питань екологічної політики та природокористування планує розпочати консультації з провідними фінансово-промисловими групами щоб переконати їх, що зелена економіка і зелена промисловість це не загроза для них, а навпаки - велика можливість для залучення європейських інвестицій.

Голова Комітету також підкреслив, що готовий надавати всіляку підтримку українській промисловості для безболісного переходу на зелені технології і скорочення викидів, наближаючись до тих вимог які встановлює весь цивілізований світ.

У дискусії також взяли участь народні депутати Вікторія Гриб, Ольга Стефанишина, Людмила Буймістер, Сергій Магера, Сергій Шахов, Ярослав Железняк, Тетяна Циба.

Народні депутати висловились за необхідність виконання національного плану скорочення викидів. Однак, йшлося про реалістичність строків його реалізації, виходячи з можливостей фінансування, в тому числі з боку держави.

Учасники дискусії також підкреслили, що не можна забувати про забезпечення енергетичної безпеки та незалежності країни.

Голова громадського об’єднання SaveDnipro Ірина Черниш представила позицію громадськості, яка звернулася до Комітету із ініціативою про проведення цих слухань.

Вона розповіла про критичну зношеність обладнання у вугільній генерації, неправдиву інформацію про справжні обсяги викидів, їх негативний вплив на здоров’я громадян.

Ірина Черниш наголосила на необхідності визначення енергетичної стратегії України.

Учасники обговорення наголошували на необхідності реалізації НПСВ, напрацювання механізмів його фінансування і надали свої рекомендації та пропозиції.

Модератор обговорення народний депутат Леся Василенко поінформувала, що рекомендації слухань будуть розміщені на сайті і винесені на засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Довідково: Національний план скорочення викидів (НПСВ) розроблений з метою поступового і неухильного скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок, загальна номінальна теплова потужність яких становить не менше 50 МВт. В кінці терміну дії НПСВ всяка спалювальна установка повинна дотримуватися вимог Директиви 2010/75/EU по викидах вище вказаних забруднюючих речовин.

90 спалювальних установок загальною номінальною тепловою потужністю 64.8 ГВт, які приєдналися до НПСВ, повинні з 01.01.2018 до 31.12.2028 зменшити викиди діоксиду сірки майже в 20 разів та викиди пилу майже в 40 разів. Викиди оксидів азоту повинні з 01.01.2018 до 31.12.2033 зменшитись майже в 3,6 рази.

Національний план скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок був узгоджений на засіданні Ради Міністрів Енергетичного співтовариства від 16.10.2016 і схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 796-р.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

28 березня 2024 19:30
28 березня 2024 17:40
28 березня 2024 17:28
28 березня 2024 16:54
28 березня 2024 16:37
28 березня 2024 15:09
28 березня 2024 13:42
28 березня 2024 13:14
28 березня 2024 12:10
28 березня 2024 11:37