Три Комітети Верховної Ради провели спільні слухання на тему:

Три Комітети Верховної Ради провели спільні слухання на тему: "Застосування, реалізація і моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 02 грудня 2020, о 18:12

За ініціативи Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та за участі Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки і Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом 2 грудня відбулися спільні комітетські слухання на тему: «Застосування, реалізація і моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, відкриваючи слухання, зазначив, що в умовах триваючої багаторічної агресії Російської Федерації проти України тема застосування санкцій з кожним днем набуває все більшої актуальності.

Голова Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе визнала, що українські санкції по відношенню до Російської Федерації багато в чому є слабшими ніж санкції наших партнерів. «Ми маємо усвідомлювати, що Російська Федерація навчилася жити в умовах санкцій, які для неї спершу були болючими. Зараз вони ці санкції обходять і продаючи, і завозячи окрему продукцію за допомогою своїх сателітів», - зазначила вона, додавши, що ці санкції не будуть «вічними» і ми маємо чітко визначити своє бачення санкційної політики.

Іванна Климпуш-Цинцадзе висловилася за перегляд санкцій проти Російської Федерації у бік їх посилення та встановлення жорсткого контролю за їх дією, а також розширити спектр реагування на порушення Росією прав людини.

Голова підкомітету Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Єлизавета Ясько, одна з ініціаторів проведення цих слухань, нагадала, що у 2014 р. були прийнято закон про санкції. Однак, з часом з’ясувалося, що у цьому законі багато прогалин, зокрема, відсутня відповідальність за порушення санкцій та відсутня інформація про те, хто проводить моніторинг, який орган.

Єлизавета Ясько повідомила про підготовлений законопроект, який покращить наш санкційний механізм. Вона запропонувала учасникам слухань розглянути законопроект про національні і міжнародні санкції. Вона пояснила: чому потрібно розмежовувати санкції на національні та міжнародні? Це пов’язано із нашими міжнародними зобов’язаннями. Однак, на національному рівні існує багато прогалин. Зокрема, за її словами, необхідно розробляти нову систему координації, створювати новий координаційний орган, встановлювати відповідальність за порушення, відновлювати моніторинг, встановити механізм приєднання до санкцій. Все це пропонується цим законопроектом.

Про завдання, покладені на Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства у сфері застосування санкцій, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів щодо удосконалення законодавства у сфері санкційної політики держави розповів заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олександр Романішин.

Він повідомив, що Мінекономіки підготувало законопроект про внесення змін до Закону «Про санкції». Цим проектом передбачається визначити Мінекономіки уповноваженим органом з формування та реалізації державної політики у сфері застосування персональних, секторальних, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. Зараз робота над цим проектом триває, оскільки позиції учасників робочої групи з підготовки проекту, розділилися.

Спеціальний представник Міністерства закордонних справ з питань санкційної політики Олексій Макеєв зазначив, що спеціальний державний орган з питань санкційної політики має працювати за чіткими алгоритмами. Для цього потрібно чітко розуміти послідовність дій органів влади для номінації, перевірки, внесення до санкційних списків фізичних та юридичних осіб; як оскаржуються рішення; як проводиться моніторинг ефективності накладених санкцій; хто відслідковує дотримання санкцій; хто займається супроводженням оскарження санкцій з боку юридичних та фізичних осіб. «Як тільки ми усвідомимо помилки, які сьогодні існують, які проблеми існують у застосуванні санкційного законодавства, тільки потім ми зможемо створити законодавчу рамку для існування такого органу влади», - зазначив він.

Олексій Макеєв висловився за створення Державного санкційного бюро, яке може бути або окремим органом, або у складі існуючого органу влади, або частиною, наприклад, апарату РНБО чи Секретаріату Кабінету Міністрів.

Він також зазначив, що санкції є питанням національної безпеки і одним з ефективних інструментів зовнішньої політики держави.

Учасники слухань обговорили питання створення спеціального державного органу, що забезпечуватиме формування державної політики у санкційній сфері, створення та ведення Єдиного державного санкційного реєстру, розширення кола ініціаторів санкцій, розширення переліку підстав та принципів для застосування санкцій, а також видів санкцій.

Під час слухань також були обговоренні питання застосування санкцій до юридичних осіб України та громадян України, зокрема при вчинені воєнних злочинів та злочинів проти людяності, питання розробки спрощеного механізму приєднання до міжнародних санкцій та збільшення ефективності запроваджених національних санкцій та питання запровадження норм, які передбачатимуть неможливість оскарження секторальних санкцій, застосованих до іноземних держав з підстав виключно власних державних геополітичних та економічних інтересів, та запобігання спроб обходу запроваджених санкцій з боку суб’єктів до яких застосовано санкції.

За результатами слухань будуть розроблені та направлені рекомендації Кабінету Міністрів щодо розробки Стратегії санкційної політики, нової редакції Закону «Про санкції» та відповідних порядків до нього, а також надіслані окремі рекомендації органам виконавчої влади з питань збільшення ефективності запроваджених санкцій.