«Створення та існування суспільного мовника є одним із наріжних каменів подальшої реалізації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Ситуація непроста, тому я бачу метою цього обговорення не лише констатувати наше спільне занепокоєння тим, що відбувається, а і чітко висловити свою позицію щодо можливих механізмів, які б дозволили забезпечити незворотність рішень щодо стабільного фінансування мовника», - сказав на початку дискусії голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлана Остапа подякувала приступнім за те, що вкотре допомагають відстояти реформу Суспільного. Вона зауважила, що з моменту створення мовника він жодного разу не отримав повного фінансування.
Заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко також акцентував увагу на питанні фінансування ПАТ «НСТУ». «Позиція Міністерства незмінна – стабільне функціонування незалежного суспільного мовника є надзвичайно важливим як на центральному рівні, так і на рівні регіонів. Держава зі свого боку має забезпечити належне фінансування НСТУ, і Міністерство підготувало відповідні пропозиції до проєкту Закону про Державний бюджет на 2021 рік», — сказав він.
«Ми дійсно вітаємо успіхи суспільного мовника. Це, зокрема, створення якісного контенту, новин, які відповідають критеріям об’єктивності, створення і функціювання онлайн-платформи. Вітаємо ту працю, яку здійснює мовник у часи пандемії. Хотіла б відзначити роботу Суспільного для забезпечення голосу національних меншин», — сказала заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.
Ірина Констанкевич, очільниця робочої групи з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення ПАТ «НСТУ» у контексті інформаційної безпеки України, додала, що в умовах збройного конфлікту на території нашої держави важливо, аби суспільне мовлення відповідало усім наявним запитам українців, європейським нормам та стандартам. Народна депутатка наголосила, що, на жаль, доступ до суспільного має не все населення України. Загалом це приблизно 60 %, тому говорити про зменшення фінансування недоречно. «Його навпаки потрібно збільшувати», — зазначила Ірина Констанкевич.
Народний депутат Микола Княжицький розповів, що Суспільне в Україні є джерелом, яке не залежить від фінансово-промислових груп. «Ми і наша фракція будемо робити все, щоб Суспільне якісно фінансувалося і не було залежним від втручання будь-яких державних органів», — сказав Микола Княжицький.
Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зауважила, що для державного проєкту із медіаграмотності Суспільне матиме важливу просвітницьку роль. На розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України. «По-перше, він співвідносить Закон "Про НСТУ" із Законом "Про акціонерні товариства" у частині функціонування Наглядової ради НСТУ. Ми дійсно хочемо, щоб Наглядова рада була функціональним інструментом, позбавленим політичного впливу. Також цей закон відкриє можливість повноцінного фінансування НСТУ незалежних студій, які б виробляли контент», - зауважила Євгенія Кравчук. До того ж, за словами народної депутатки, законопроєкт дає змогу розширити технологічну інфраструктуру НСТУ через надання права Суспільному мовнику витрачати кошти держпідтримки для поширення інформації у мережі Інтернет, зокрема онлайн.
Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія представив оперативний звіт за 2020 рік та плани Суспільного на 2021 рік.
У дискусії взяли участь представники шести міжнародних організацій та посольств, а саме — Європейського Союзу, Швеції, Німеччини, США, Великої Британії, Офісу Ради Європи, колишній віцепрезидент Європейської мовної спілки Борис Бергант, консультант Ради Європи Маріус Драгомір.
Захід організовано у співпраці Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики з АТ «НСТУ» та проєктом «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».