Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна поінформувала, що даний проєкт Закону вчора був обговорений на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики під головуванням Президента України Володимира Зеленського і глава держави визначив даний законопроєкт як невідкладний для розгляду.
Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки на засіданні презентував Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков.
За його словами, подібна стратегія розглядається вдруге і попередня була затверджена у 2014 році. Вона є унікальним документом, який затверджується саме Законом України і, за словами доповідача: «В першу чергу, це орієнтир, в тому числі і для законодавця, для нормативних змін, щоб забезпечити запобігання корупції».
Олександр Новіков наголосив на важливості Антикорупційної стратегії, оскільки, за результатами соціологічних опитувань, 91% українців вважають корупцію серйозною або дуже серйозною проблемою і це майже такий же відсоток наших співгромадян, як ті, які вважають найсерйознішою проблемою військові дії на сході України.
Голова НАЗК назвав п’ять основних принципів Стратегії:
- оптимізація функцій держорганів;
- цифрова трансформація та відкриті дані;
- зручні законні сервіси;
- нетерпимість до корупції серед населення;
- невідворотність покарання.
Він особливо відзначив необхідність забезпечення невідворотності покарань, оскільки без реалізацій даного принципу «всі інші заходи запобігання і боротьби з корупцією будуть неефективними».
Для реалізації даного завдання Стратегією передбачено: збільшення мінімальних строків давності корупційних злочинів з 3 до 5 років, запровадження системи електронного кримінального провадження; зміну законодавства, що регулює дисциплінарну і адміністративну відповідальність, очищення судової влади від корупції.
За словами Олександра Новікова, за підсумками опитувань громадян, експертів та підприємців визначено вісім пріоритетних сфер запобігання корупції: суд, поліція, прокуратура; державне регулювання економіки; державний та приватний сектори економіки; податки і митниця; будівництво, земельні відносини, інфраструктура; сектор оборони; охорона здоров’я і соціальний захист; система запобігання та протидії корупції.
Голова НАЗК наголосив на ефективності запровадження Антикорупційної стратегії. «Незважаючи на те, що попередня Стратегія була виконана на 70%, за оцінками Інституту економічних досліджень, її виконання щороку додавало 6% (або близько 170 млрд грн) ВВП. Найбільша економія державних коштів досягнута на газовому ринку, в державній закупівлі, податковому адмініструванні і за рахунок відкриття даних», - сказав він.
Керівник державного органу висловив сподівання, що Антикорупційна стратегія буде затверджена як Закон і впродовж трьох місяців НАЗК разом з Урядом і міністерствами, із залученням всіх зацікавлених органів і організацій, затвердить план дій для кожного міністерства, кожного органу державної влади на чотири роки. Фінальна оцінка виконання Стратегії передбачається у 2025 році.
Серед очікуваних результатів реалізації Стратегії Олександр Новіков назвав: роботу усіх органів для протидії корупції як єдиної команди, ефективне запобігання та протидія корупції, до 200 млрд грн на рік менше збитків від корупції, залучення більше інвестицій в українську економіку.
Очільник НАЗК запросив народних депутатів долучитися до розробки конкретної програми заходів з реалізації Стратегії.
Після обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного і за підсумками розгляду у першому читанні прийняти його за основу.
Члени Комітету розглянули проєкти нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства.
Такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства визнано законопроєкти №№ 3900, 4051, 3633, 3039а, 4117 (із зауваженням щодо звуження можливостей для контролю за фінансуванням партіями місцевих виборів), 3025а, 3985 (із зауваженням щодо передчасності відмови від збереження паперових документів у судових справах), 2781 (із зауваженням щодо уточнення застосування термінології – АТО/ООС).
Водночас, проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони» №3935 визнано таким, що містить корупційні ризики в частині наділення Голови Служби судової охорони дискретними повноваженнями щодо визначення порядку заміщення окремих посад.
Народні депутати затвердили розклад засідань Комітету на жовтень 2020 року.