Комітет з питань антикорупційної політики на своєму сьогоднішньому засіданні розглянув ряд проєктів нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства.

За підсумками розгляду визнано такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства законопроєкти №№ 4119, 4120, 3353, 3381 (із зауваженням щодо використання оціночного поняття «неповна відповідь»), 3573, 3573-1, 3576 (із зауваженням, що зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу слід вносити окремими законами), 3630, 3757, 3853, 3853-1, 3853-2, 3948, 3993, 3993-1.

Водночас, проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей» №2713-д та альтернативні до нього №2713, 2713-1, 2713-2 і 2713-3 визнано такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства і містять корупційні ризики, оскільки передбачають звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми виграшів від азартних ігор і лотерей. Така норма спричиняє ризики легалізації незаконних доходів. Окрім того, передбачені різні види оподаткування для азартних ігор і лотерей.

Розглянувши законопроєкт «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»№3890, Комітет відзначив його суспільну важливість, однак вважає, що пропонована стаття щодо встановлення штрафу для підприємств, за невжиття заходів за перебування у громадських будинках, спорудах, на громадському транспорті осіб без засобів індивідуального захисту, може створювати корупційні ризики через невизначеність норми «невжиття заходів». На думку членів Комітету, через непропорційне і неоднозначне застосування ця норма, зокрема, може бути використана для тиску на бізнес.

У рубриці Різне Комітет розглянув ситуацію, що склалася із законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб» №2203, прийнятим Верховною Радою на засіданні 17 вересня за основу і в цілому.

За словами голови Комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, одним із підпунктів даного проєкту, вносяться зміни в норму, яка наразі втратила актуальність.

Для того, щоб не втратити важливу норму що унеможливлює працевлаштування близьких осіб помічниками депутата, Анастасія Радіна запропонувала, «згідно із статтею 131 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України із пропозицією винести на розгляд народних депутатів питання щодо усунення редакційних неточностей у прийнятому законопроєкті №2203, а саме: виключити пункт, який став не актуальним, оскільки за час розгляду проєкту змінилася норма, в яку пропонується внести зміни». Комітет підтримав цю пропозицію.

На засіданні також було розглянуто звернення до Комітету Офісу Генерального прокурора України із проханням роз’яснити ситуацію щодо подання декларацій держслужбовцями за 2019 рік з урахуванням продовження, у зв’язку із карантином, строків подачі декларацій до 31 травня 2020 року. Зокрема, Офіс просить пояснити, чи мали подавати декларації у вказані терміни держслужбовці, які були призначені на посади у квітні і травні 2020 року.

Анастасія Радіна поінформувала, що наразі Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вже вручило протоколи про адміністративні правопорушення кільком представникам керівництва Офісу Генерального прокурора, призначеним у квітні 2020 року, у зв’язку із несвоєчасним поданням ними декларації за 2019 рік, з урахуванням продовження строків подання декларацій.

Вона також наголосила, що, у зв’язку із поширенням COVID-19, були внесені зміни до Закону України «Про запобігання корупції», однак розробляв дану норму Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, а не Комітет з питань антикорупційної політики і останні       й їх навіть не розглядав.

На засіданні виступив Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, який поінформував, що аналогічне звернення надійшло і в його Комітет.

Він наголосив: «Законом передбачено подання декларацій за попередній рік особами, призначеними до 31 березня. Метою відстрочення подання декларацій у 2020 році було створення можливостей для підготовки документів в умовах COVID-19 для суб’єктів, які мали подавати щорічні декларації до 31 березня, а не розширення кола декларантів за рахунок тих, хто був призначений на посади у квітні і травні, як це трактує НАЗК».

Сергій Іонушас звернувся до Комітету з питань антикорупційної політики, як профільного, з проханням надати роз’яснення з даного питання.

Під час обговорення члени Комітету висловлювались на підтримку позиції, що держслужбовці, які були призначені на посаду у квітні і травні 2020 року та подали декларації кандидата на посаду, не повинні були подавати щорічну декларацію за 2019 рік до 31 травня 2020 року. Також народні депутати наголошували на необхідності розгляду законопроєктів у профільних комітетах.

Комітет дав доручення Секретаріату підготувати текст офіційного роз’яснення для ухвалення його на наступних засіданнях.

Наступне засідання Комітету відбудеться о 15.30 у вівторок, 29 вересня.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини комітетів”

20 жовтня 2020 16:42
20 жовтня 2020 16:10
20 жовтня 2020 13:18
20 жовтня 2020 10:31
19 жовтня 2020 16:03
16 жовтня 2020 16:06
16 жовтня 2020 14:05
16 жовтня 2020 12:08
16 жовтня 2020 11:14
15 жовтня 2020 17:52